141735 (Порядок реєстрації безробітних, пошуку підходящої для них роботи та працевлаштування)

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

Контрольна робота

з дисципліни:

„Організація діяльності служби зайнятості”

за темою:

„Порядок реєстрації безробітних, пошуку

підходящої для них роботи та

працевлаштування”

Работа была сдана в Киеве в МАУПе --- декабрь 2003

Викладач:

Погарченко Володимир

Анатолійович

Київ, 2003

Зміст

Вступ

1. Реєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу, державною службою зайнятості...................................................................................4

2. Реєстрація безробітних державною службою зайнятості та умови призначення допомоги по безробіттю.....................................................6

3. Перереєстрація громадян, раніше зареєстрованих як таких, що шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості........................10

4. Місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств у працевлаштуванні громадян....................................................................12

Висновок

Список використаної літератури.................................................................................14

Вступ.

Державна служба зайнятості як автномний орган при Міністерстві праці та соціальної політики України був створений у 1991 році. Вона складається з національного центру, що контролює дорівневу мережу обласних центрів зайнятості, одного Республіканського центру (в Криму), 24 обласних центрів і двох міських центрів у Києві й Севастополі з однаковим статусом, а також 655-ти місцевих центрів, підпорядкованих попереднім.

Отже, Державна служба зайнятості – це централізована структура спеціальних органів, утворена для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян. До 1990 року Державна служба зайнятості була неперебудованою службою працевлаштування, що існувала в системі Міністерства праці.

Також до 90-х років на Україні (та в СРСР) поняття "безробіття" не мало права на існування. Втім, біржі праці були вже й тоді, але їх діяльність зводилася зазвичай до аналізу вакансій на підприємствах. У ті "золоті" для ринку праці часи шукачеві роботи на вибір пропонували 3-4 варіанти.

Сьогодні - все навпаки: на одне вакантне місце - кілька претендентів, та й обов'язки центрів зайнятості набагато ширші.Їм ще далеко до аналогічних структур за кордоном. Проте боротьба з безробіттям існує та прогресує . Узяти хоча б той факт, що існує страхування по безробіттю, яке певною мірою компенсує матеріальні збитки у разі втрати роботи. Цей закон існує закордоном, і в Україні також уже розроблено його проект Державним центром зайнятості. А німецьку модель організації роботи біржі праці запроваджено в одному з районних центрів зайнятості Києва (і варто було, бо досвід в Німеччині по боротьбі з безробіттям вже понад 50 років).

В даній роботі ми розглянемо конкретно порядок реєстрації та ведення обліку державною службою зайнятості безробітних, а також гарантії працевлаштування громадян та їх обов′язки сприяти своєму працевлаштуванню, місце і роль комерційних посередницьких бюро і агенств (у тому числі за кордоном).

Громадяни мають право на безплатне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні.

До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду), інваліди та пенсіонери, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа самостійно або із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника державної служби зайнятості заповнює картку персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного) і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам’яткою «Ваші права — Ваші обов’язки». Форма зазначеної картки персонального обліку (далі — КПО) затверджується Мінпраці.

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник державної служби зайнятості проводить консультацію з цих питань і робить відповідні записи у картці консультації. Форма зазначеної картки затверджується Мінпраці.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред’явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, — тільки за наявності постійної прописки.

У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) особи, якщо паспорт перебуває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтво про народження та довідка з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової прописки) для громадян до 16 років.

У разі відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а звільнені військовослужбовці — військовий

квиток.

Крім зазначених вище документів окремі категорії громадян під час реєстрації повинні пред’явити також окремі документи (що зазначені у Затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №578 Положенні про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки)

У разі коли громадяни без поважних причин своєчасно не зареєструвалися у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, вони втрачають пільги, передбачені пунктом 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 зазначеного закону.

Поважними причинами вважаються хвороба громадянина, смерть близьких родичів (чоловіка, дружини, батьків, дітей, братів, сестер, онуків, дідів і бабусь), догляд за хворою дитиною віком до 14 років відповідно до медичного висновку, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, переїзд на інше місце проживання тощо. Поважні причини підтверджуються відповідними документами.

Громадяни, які протягом семи календарних днів не зареєструвались у державній службі зайнятості через хворобу та з інших поважних причин, повинні звернутися до центру зайнятості на наступний день після хвороби чи іншої поважної причини і зареєструватися як такі, що шукають роботу. У разі порушення цього строку вони втрачають особливі гарантії, передбачені пунктом 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 зазначеного закону.

Семиденний строк підбору підходящої роботи розпочинається з дня реєстрації громадянина як такого, що шукає роботу.

Якщо громадянин в період пошуку роботи не відвідував центр зайнятості у призначені дні через хворобу або з інших поважних причин, що підтверджуються документами, то строк підбору підходящої роботи відповідно продовжується на цей строк, а він повинен звернутися до державної служби зайнятості на наступний день після хвороби чи іншої поважної причини.

Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні зобов’язані сприяти своєму працевлаштуванню, виконувати всі рекомендації центру зайнятості, відвідувати центр зайнятості в строки, встановлені працівником цієї служби.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних з одночасним призначенням допомоги по безробіттю приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до КПО. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, розмір і строки виплати допомоги по безробіттю, відкладення чи припинення її виплати громадянин повинен ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється або відкладається відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення».

Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Особи, яким виплата допомоги по безробіттю призначається згідно з підпунктом «б» пункту 1 статті 26 та підпунктом «а» пункту 1 статті 29 Закону України «Про зайнятість населення», в тому числі й ті, що займалися підприємницькою або індивідуальною трудовою діяльністю, подають довідку про середню заробітну плату за останні два місяці роботи за попереднім місцем роботи, а військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, — довідку з військового комісаріату про розмір і строки виплати посадового окладу та доплати за військове звання.

Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого дня після реєстрації у цій службі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю відкладається їм відповідно до підпункту «а» пункту 2 статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» і виплачується з наступного дня після закінчення тримісячного строку збереження середнього заробітку за попереднім місцем роботи (пункт 1 статті 26 зазначеного закону) у розмірі 75 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 90 календарних днів і 50 відсотків — протягом наступних 180 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 1999 р. цій категорії громадян за умови своєчасної реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 відсотків — протягом 90 календарних днів і 50 відсотків — протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Громадяни, які звернулися до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні після розірвання трудового договору з власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, статтях 38 і 39 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП України, і яким виплачується вихідна допомога відповідно до статті 44 КЗпП України, визнаються безробітними з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю їм відкладається на підставі підпункту «а» пункту 2 статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» до закінчення строку, за який виплачується вихідна допомога.

Цей порядок поширюється на працівників, звільнених з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення відповідно до статті 45 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також на дружин (чоловіків) військовослужбовців згідно з пунктом 2 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Для осіб передпенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам — 53 років), у тому числі вивільненим з підприємств, установ і організацій на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, тривалість виплати допомоги по безробіттю становить до 720 календарних днів. При цьому зазначений вік визначається на момент надання громадянину статусу безробітного державною службою зайнятості.