132965 (Філософія самореалізації людини), страница 3

Для розгляду умов, при яких філософія виявляється здатна виступати як інструмент самореалізації і саморозвитку рядової особи, ми спиратимемося на той аспект філософії М. Мамардашвілі, коли він розглядає саму філософію як вчення про філософію. В цьому випадку в самій філософії він виділяє рівень «реальної філософії» і рівень «філософії теорій і систем».

«Реальна філософія» припускає як би єдність, відому нерозчленовану думки і дії (вчинку). У ній можна виділити три етапи. Перший етап – це етап становлення і думки і дії, коли вони ще нероздільні і до певної міри невиразні в їх самостійності (як би безперервно переходять один в одного). Йде процес зародження самої ідеї, самого сенсу, з одного боку, а з іншою, становлення найосновнішого вчинку в низці тих, що змінюють один одного і здійснюваних ще як би на дотик окремих надходжень. Це ті моменти, коли ми намагаємося вирватися з нескінченної і одноманітної низки вчинків, що повторюються, коли ми вступаємо на шлях «усвідомлення своєї вдачі», на шлях виходу за його обмежені межі. Підсумком цих пошуків виступає другий етап, коли у нас складається цілісне і усвідомлене розуміння тієї проблемної ситуації, в якій ми опинилися, а також можливих шляхів виходу з неї. Це особливий період в наший життя, коли ми відчуваємо потребу зробити особовий вчинок Відомий монолог Гамлета «Бути або не бути!» - яскравий зразок «реальної філософії» другого її етапу. Третій етап припускає вибір певного варіанту вирішення проблеми і послідовну реалізацію його в життя, твердження себе в житті на основі виходу за межі колишнього рівня буття. Готовність до рефлексії на рівні «реальної філософії» визначається виходом індивіда на екзистенціальний рівень буття, а тим більше на рівень «роботи душі», в тих ситуаціях, коли він реалізує себе як людина, творить «живу думку». Реальна філософія виявляється в центрі нашої уваги, коли ми ставимо завдання або усвідомити «хто я», або усвідомити «де ми і куди йдемо разом зі своїми співгромадянами», або намагаємося зрозуміти, яка реальна філософія лежить в основі наших, умонастроїв, відчуття і настроїв. «Реальна філософія, - помічає М. Мамардашвілі, - завжди присутній в основі будь-яких проявів людського духу, що творить, бо певні внутрішні установки, внутрішні форми свідомості існують у всякої людини, що займається думкою, проводить думку» ¹².

У сфері професійної філософської діяльності «реальна філософія», явивши собою як би базис самої філософської рефлексії, як би доповнюється філософією теорій і систем, що включає систему понять, принципів, а також певну техніку, за допомогою якої вдається говорити про людський в людині (підсилювати і підтверджувати його) і одночасно дізнаватися щось про світ, в якому ми живемо. Володіння філософськими поняттями і філософською технікою дозволяє більш поглиблено і ґрунтовно вирішувати для себе задачу затвердження достовірно людського початку в кожному з нас, бо в цьому випадку філософія виконує «людиноутворюючу функцію».

Філософія може бути співучасна індивідові в тих випадках, коли життєва необхідність звернення до проблем “реальної філософії” дає свою підтримку у конкретних мислителів, що вирішували до цього подібні проблеми “для себе”, і що зуміли поставити “гостро сформульовані питання”, що дозволяють виявляти незнання опонентів, що допомагає занурювати їх свідомість «в семантичне поле, збуджене граничними питаннями буття».

СПИСОК ЛітературИ

1. Большаков А.В. Основи філософії знань. М., Знання 2004.

2. Брихадараньяка упанишада. Пер., предисл. и коммент. А.Я. Сыркина. – М.: Наука, 1964. – 237 с.

3. Бубер М. Два образа веры. М., 1995.

4. Гримак П.П. Общение с собой: начала психологии активности. М., 1991.

5. Енциклопедія з філософії. - М., 1994.

6. Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.

7. Історія світової культури. - К., 1993.

8. Костюченко B.C. Классическая веданта и неоведантизм. М.: Мысль, 1983. – 272 с.

9. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990.

10. Надольний Я.І. Філософія. Підручник. - К., 2000.

11. «Основы философии» В.Ф. Шаповалов, Москва «Гранд» 2000.

12. Толстой Л.Н. Исповедь. - Собрание сочинений, т.16., М., 1964.

13. Філософія. Під ред. Л.Г. Кононовича, Г.И. Медведєва, Ростов-на-Дону «Фенікс» 1998.

14. «Философия» В.А. Канке, Москва «Логос» 1998.

1 Мамардашвили М.Как я понимаю философию. М., 1990.

2 Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.

3 Бубер М. Два образа веры. М., 1995.

4 Історія світової культури. - К., 1993.

5 «Основы философии» В.Ф. Шаповалов, Москва «Гранд» 2000.

6 Енциклопедія з філософії. - М., 1994.

7 Надольний Я.І. Філософія. Підручник. - К., 2000.

8 «Философия» В.А. Канке, Москва «Логос» 1998.

9 Філософія. Під ред. Л.Г. Кононовича, Г.И. Медведєва, Ростов-на-Дону «Фенікс» 1998.

10 Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.

11 Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990.

12 Бубер М. Два образа веры. М., 1995.