132965 (Філософія самореалізації людини), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Філософія самореалізації людини", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "132965"
Текст 3 страницы из документа "132965"
Для розгляду умов, при яких філософія виявляється здатна виступати як інструмент самореалізації і саморозвитку рядової особи, ми спиратимемося на той аспект філософії М. Мамардашвілі, коли він розглядає саму філософію як вчення про філософію. В цьому випадку в самій філософії він виділяє рівень «реальної філософії» і рівень «філософії теорій і систем».
«Реальна філософія» припускає як би єдність, відому нерозчленовану думки і дії (вчинку). У ній можна виділити три етапи. Перший етап – це етап становлення і думки і дії, коли вони ще нероздільні і до певної міри невиразні в їх самостійності (як би безперервно переходять один в одного). Йде процес зародження самої ідеї, самого сенсу, з одного боку, а з іншою, становлення найосновнішого вчинку в низці тих, що змінюють один одного і здійснюваних ще як би на дотик окремих надходжень. Це ті моменти, коли ми намагаємося вирватися з нескінченної і одноманітної низки вчинків, що повторюються, коли ми вступаємо на шлях «усвідомлення своєї вдачі», на шлях виходу за його обмежені межі. Підсумком цих пошуків виступає другий етап, коли у нас складається цілісне і усвідомлене розуміння тієї проблемної ситуації, в якій ми опинилися, а також можливих шляхів виходу з неї. Це особливий період в наший життя, коли ми відчуваємо потребу зробити особовий вчинок Відомий монолог Гамлета «Бути або не бути!» - яскравий зразок «реальної філософії» другого її етапу. Третій етап припускає вибір певного варіанту вирішення проблеми і послідовну реалізацію його в життя, твердження себе в житті на основі виходу за межі колишнього рівня буття. Готовність до рефлексії на рівні «реальної філософії» визначається виходом індивіда на екзистенціальний рівень буття, а тим більше на рівень «роботи душі», в тих ситуаціях, коли він реалізує себе як людина, творить «живу думку». Реальна філософія виявляється в центрі нашої уваги, коли ми ставимо завдання або усвідомити «хто я», або усвідомити «де ми і куди йдемо разом зі своїми співгромадянами», або намагаємося зрозуміти, яка реальна філософія лежить в основі наших, умонастроїв, відчуття і настроїв. «Реальна філософія, - помічає М. Мамардашвілі, - завжди присутній в основі будь-яких проявів людського духу, що творить, бо певні внутрішні установки, внутрішні форми свідомості існують у всякої людини, що займається думкою, проводить думку» 12.
У сфері професійної філософської діяльності «реальна філософія», явивши собою як би базис самої філософської рефлексії, як би доповнюється філософією теорій і систем, що включає систему понять, принципів, а також певну техніку, за допомогою якої вдається говорити про людський в людині (підсилювати і підтверджувати його) і одночасно дізнаватися щось про світ, в якому ми живемо. Володіння філософськими поняттями і філософською технікою дозволяє більш поглиблено і ґрунтовно вирішувати для себе задачу затвердження достовірно людського початку в кожному з нас, бо в цьому випадку філософія виконує «людиноутворюючу функцію».
Філософія може бути співучасна індивідові в тих випадках, коли життєва необхідність звернення до проблем “реальної філософії” дає свою підтримку у конкретних мислителів, що вирішували до цього подібні проблеми “для себе”, і що зуміли поставити “гостро сформульовані питання”, що дозволяють виявляти незнання опонентів, що допомагає занурювати їх свідомість «в семантичне поле, збуджене граничними питаннями буття».
СПИСОК ЛітературИ
-
Большаков А.В. Основи філософії знань. М., Знання 2004.
-
Брихадараньяка упанишада. Пер., предисл. и коммент. А.Я. Сыркина. – М.: Наука, 1964. – 237 с.
-
Бубер М. Два образа веры. М., 1995.
-
Гримак П.П. Общение с собой: начала психологии активности. М., 1991.
-
Енциклопедія з філософії. - М., 1994.
-
Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.
-
Історія світової культури. - К., 1993.
-
Костюченко B.C. Классическая веданта и неоведантизм. М.: Мысль, 1983. – 272 с.
-
Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990.
-
Надольний Я.І. Філософія. Підручник. - К., 2000.
-
«Основы философии» В.Ф. Шаповалов, Москва «Гранд» 2000.
-
Толстой Л.Н. Исповедь. - Собрание сочинений, т.16., М., 1964.
-
Філософія. Під ред. Л.Г. Кононовича, Г.И. Медведєва, Ростов-на-Дону «Фенікс» 1998.
-
«Философия» В.А. Канке, Москва «Логос» 1998.
1 Мамардашвили М.Как я понимаю философию. М., 1990.
2 Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.
3 Бубер М. Два образа веры. М., 1995.
4 Історія світової культури. - К., 1993.
5 «Основы философии» В.Ф. Шаповалов, Москва «Гранд» 2000.
6 Енциклопедія з філософії. - М., 1994.
7 Надольний Я.І. Філософія. Підручник. - К., 2000.
8 «Философия» В.А. Канке, Москва «Логос» 1998.
9 Філософія. Під ред. Л.Г. Кононовича, Г.И. Медведєва, Ростов-на-Дону «Фенікс» 1998.
10 Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.
11 Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990.
12 Бубер М. Два образа веры. М., 1995.