125475 (Розрахунок режиму різання при точінні (одноінструментальна обробка))
Описание файла
Документ из архива "Розрахунок режиму різання при точінні (одноінструментальна обробка)", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "125475"
Текст из документа "125475"
Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра ТМ і КТС
Група МС-112
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Теорія різання»
ТЕМА: «Розрахунок режиму різання при точінні (одноінструментальна обробка)»
Житомир
Завдання
Варіант 6: 
= 74 мм, 
= 68 мм, 
= 60 мм, 
= 55 мм, L = 85 мм, 
= 65 мм, 
= 4 мм. Матеріал: сталь 25, 
= 480 МПа.
Порядок виконання роботи
1. Розрахунок проводитимемо для токарно-гвинторізного верстату мод. 16К20.
2. Призначаємо наступну технологічну послідовність переходів на токарній операції:
2.1. Підрізати торець в діаметр .
2.2. Чорнове точіння діаметру на довжину L.
2.3. Точити канавку шириною .
2.4. Чистове точіння діаметру на довжину (L – ).
2.5. Чорнове точіння діаметру на довжину ( – ).
2.6. Чистове точіння діаметру на довжину ( – ).
2.7. Точити фаску.
2.8. Відрізати деталь.
3. Вибір ріжучого інструменту.
Згідно [1, табл. 3, с. 116] призначаємо інструментальний матеріал для всіх різців – твердий сплав Т15К6.
Згідно [1, с. 119-136] призначаємо інструменти для кожного переходу токарної операції:
3.1. [1, табл. 8, с. 121] Підрізний різець ГОСТ 18880-73: =0; =10; =10.
3.2. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: =0; =0; =90.
3.3. [1, табл. 10, с. 122] Відрізний різець ГОСТ 18884-73: =0; =12; =90.
3.4. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: =0; =0; =90.
3.5. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: =0; =0; =90.
3.6. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: =0; =0; =90.
3.7. [1, табл. 4, с. 120] Прохідний відігнутий різець ГОСТ 18868-73: =0; =0; =45.
3.8. [1, табл. 10, с. 122] Відрізний різець ГОСТ 18884-73: =0; =12; =90.
4. МОР при обробці на даній операції не застосовується.
5. Визначаємо глибину різання для кожного переходу:
5.1. t1 = 2 мм.
5.2. 
(мм).
5.3. 
(мм).
5.4. 
(мм).
5.5. 
(мм).
5.6. 
(мм).
6. Вибираємо табличне значення подачі на оберт для кожного переходу:
6.1. [1, табл. 11, с. 266]: 
= 0,7 мм/об.
6.2. [1, табл. 11, с. 266]: = 0,7 мм/об.
6.3. [1, табл. 15, с. 268]: = 0,15 мм/об.
6.4. [1, табл. 14, с. 268]: = 0,3 мм/об.
6.5. [1, табл. 11, с. 266]: = 0,7 мм/об.
6.6. [1, табл. 14, с. 268]: = 0,22 мм/об.
7. Коректуємо обране значення подачі за паспортними даними верстата з умови:
.
7.1. 
= 0,7 мм/об.
7.2. = 0,7 мм/об.
7.3. = 0,15 мм/об.
7.4. = 0,3 мм/об.
7.5. = 0,7 мм/об.
7.6. = 0,2 мм/об.
8. Призначаємо період стійкості всіх інструментів Т = 60 хв.
9. Визначимо розрахункову швидкість різання за формулою:
,
Значення коефіцієнта СV та показників степенів в цій формулі визначаємо за [1, табл. 17, с. 269] в залежності від виду обробки, матеріалу різальної частини, оброблюваного матеріалу:
9.1. СV = 47, x = - , y = 0,8, m = 0,2.
9.2. СV = 350, x = 0,15, y = 0,35, m = 0,2.
9.3. СV = 47, x = - , y = 0,8, m = 0,2.
9.4. СV = 420, x = 0,15, y = 0,2, m = 0,2.
9.5. СV = 350, x = 0,15, y = 0,35, m = 0,2.
9.6. СV = 420, x = 0,15, y = 0,2, m = 0,2.
Загальний поправочний коефіцієнт на швидкість різання:
.
В цій формулі:
За [1, табл. 1, с. 261] поправочний коефіцієнт, що враховує вплив фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу на швидкість різання для сірого чавуну:
, де 
= 1 і 
– за [1, табл. 2, с. 262].
За [1, табл. 5, с. 263] визначаємо поправочний коефіцієнт, що враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання: 
.
За [1, табл. 6, с. 263] визначаємо поправочний коефіцієнт, що враховує вплив інструментального матеріалу на швидкість різання: 
.
Отже, розрахункова швидкість різання для кожного з переходів:
9.1. 
(м/хв).
9.2. 
(м/хв).
9.3. 
(м/хв).
9.4. 
(м/хв).
9.5. 
(м/хв).
9.6. 
(м/хв).
10. Розрахункова частота обертання інструменту:
10.1. 
(об/хв).
10.2. 
(об/хв).
10.3. 
(об/хв).
10.4. 
(об/хв).
10.5. 
(об/хв).
10.6. 
(об/хв).
11. Коректуємо розрахункові значення частоти обертання шпинделя за паспортними даними верстата з умови:
:
11.1. 
об/хв.
11.2. 
об/хв.
11.3. 
об/хв.
11.4. 
об/хв.
11.5. 
об/хв.
11.6. 
об/хв.
12. Визначимо дійсну швидкість різання:
:
12.1. 
(м/хв).
12.2. 
(м/хв).
12.3. 
(м/хв).
12.4. 
(м/хв).
12.5. 
(м/хв).
12.6. 
(м/хв).
13. Визначимо значення складових сили різання:
,
де 
- коефіцієнт, що враховує вплив механічних властивостей оброблюваного матеріалу та геометричних параметрів інструменту.
Значення коефіцієнта Ср та показників степенів визначаємо за [1, табл. 22, с. 273].
Поправочний коефіцієнт на якість оброблюваного матеріалу знаходимо в [1, табл. 9, с. 264]:
.
Решта поправочних коефіцієнтів (на геометричні параметри інструменту) знаходиться за [1, табл. 23, с. 275].
Отже, складові сили різання для кожного переходу:
3.1. 
(Н).
(Н).
------------
13.2. 
(Н).
(Н).
(Н).
13.3. 
(Н).
(Н).
------------
13.4. 
(Н).
(Н).
(Н).
13.5. 
(Н).
(Н).
(Н).
13.6. 
(Н).
(Н).
(Н).
14. Перевіряємо осьові сили за допустимою силою механізму подачі. Жодна із складових РХ для кожного з переходів не перевищує допустиме значення [РХ ] = 6 кН.
15. Визначаємо потужність різання для кожного переходу:
:
15.1. 
(кВт).
15.2. 
(кВт).
15.3. 
(кВт).
15.4. 
(кВт).
15.5. 
(кВт).
15.6. 
(кВт).
16. Визначаємо потужність на шпинделі верстата:
(кВт).
Перевіряємо розраховані режими різання за потужністю з умови:
Як видно, на 5-му переході відбувається перевантаження, оскільки потужність різання перевищує допустиму потужність шпинделя.
Визначаємо коефіцієнт перевантаження:
Призначаємо для цього переходу менше значення частоти обертання, при якому виконуватиметься умова
(об/хв),
фактично за паспортом верстата приймаємо 
об/хв.
17. Розраховуємо основний час обробки для кожного переходу:
,
де 
– довжина робочого ходу різця;
– довжина поверхні, яка обробляється;
і – відповідно величини врізання та перебігу різця, визначаються за [2, табл.2, с. 621].
і = 1 – кількість проходів.
17.1. 
(хв).
17.2. 
(хв).
17.3. 
(хв).
17.4. 
(хв).
17.5. 
(хв).
17.6. 
(хв).
Результати розрахунків зводимо в таблицю:
| № переходу | Зміст переходу | Ріжучий інструмент (різець) | Припуск на сторону, мм | Кількість проходів, і | Режим різання | |||||||||
| Т, хв | t, мм | S0, мм/об | n, об/хв | v, м/хв | PZ, Н | PY, Н | PX, Н | N, кВт | Т0, хв | |||||
| 1 | Підрізання торця | Підрізний | 2 | 1 | 60 | 2 | 0,7 | 160 | 37 | 4365 | 2440 | - | 2,64 | 0,36 |
| 2 | Чорнове точіння | Прохідний упорний | 2,25 | 1 | 60 | 2,25 | 0,7 | 1000 | 232 | 1608 | 400 | 852 | 6,1 | 0,13 |
| 3 | Точіння канавки | Відрізний | 4 | 1 | 60 | 4 | 0,15 | 630 | 137 | 1555 | 482 | - | 3,5 | 0,11 |
| 4 | Чистове точіння | Прохідний упорний | 0,75 | 1 | 60 | 0,75 | 0,3 | 1600 | 349 | 267 | 79 | 158 | 1,52 | 0,05 |
| 5 | Чорнове точіння | Прохідний упорний | 3,5 | 1 | 60 | 3,5 | 0,7 | 1000 / 800 | 218 / 175 | 2526 | 607 | 1359 | 9 / 7,22 | 0,12 |
| 6 | Чистове точіння | Прохідний упорний | 1,25 | 1 | 60 | 1,25 | 0,2 | 1600 | 314 | 334 | 102 | 224 | 1,71 | 0,21 |
Література
1. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т./ Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1985. – Т2 – 496 с.
2. Обработка металлов резанием: Справочник технолога / Под общ. ред. А.А.Панова. – М.: Машиностроение, 1988. – 736 с.
