Міністерство освіти і науки України

Міжнародний економіко-гуманітарний університет

ім. С. Дем’янчука

Кафедра педагогіки

Контрольна робота з каліграфії

м. Рівне 2007 рік

План

І. Вступ.

ІІ. Основна частина :

1) Закріплення учнів четвертого класу писати каліграфічно.

2) Умови, необхідні для вироблення правильного каліграфічного письма (поза під час письма, уміння тримати ручку, положення зошита).

3) Основні прийоми каліграфічного письма.

ІІІ. Висновок.

ІV. Список літератури.

V. Додатки.

І. Вступ.

Процес удосконалення системи освіти визначається багатьма аспектами, насамперед покращенням методичної підготовки вчителів, застосуванням ефективних методів навчання відповідно до вимог життя, забезпеченням школи сучасною навчальною літературою.

Якість, ефективність навчання і виховання підростаючого покоління зумовлені всією вчительською діяльністю, під час якої має бути забезпечений високий науковий рівень викладання будь-якого предмета.

Навчаючи дітей каліграфії, вчитель мусить постійно прагнути того, щоб дати їм необхідні знання і навички правильного і розбірливого, красивого і грамотного письма, бо від цього великою мірою залежать подальші успіхи в навчанні.

Величезне значення в процесі навчання має саме система початкової освіти. Завдання, що їх ставить нині перед вузами і школою життя, мають бути виконані, тому найважливішу роль у цьому має відіграти активна і висококваліфікована праця вчителів. Слід розв'язати передусім питання про грамотність учнів, а правильне і красиве письмо і є однією з важливих передумов розвитку навичок правопису.

Писемна мова як засіб спілкування відкриває великі можливості в підготовці учнів до життя, їх трудової діяльності.

Навчання першокласників мови розпочинається з навчання грамоти, мета якого — виробити у дітей навички читання й письма, розвинути усне та писемне мовлення школярів в єдності з розвитком їхнього мислення. Кінцевим результатом засвоєння графіки, а потім граматичних знань і орфографічних навичок є розвиток в учнів уміння граматично правильно, точно і змістовно висловлювати свої думки як в усній, так і писемній формах.

ІІ Основна частина

1. Закріплення уміння учнів четвертого класу писати каліграфічно.

Формування графічних навичок письма завершується в цілому в 4 класі. Тут учні намагаються самі писати якомога швидше, безвідривно сполучати елементи у буквах і поєднувати букви у складах і словах. А це водночас розширює у дитини межі орієнтації у просторі, і цілком природно, що прискорення письма в учнів виникає вже в цьому класі, бо мислення в цей час і мова досягли вищого рівня, а повільне письмо дещо гальмує темп викладу думок. Однак якості прискореного письма-скоропису в учнів не можуть розвиватися самі собою: вчитель мусить повсякденно допомагати дітям удосконалювати їх.

Тому для остаточного формування почерку в 4 класі і для більш повного переходу учнів до прискореного письма-скоропису слід проводити таку роботу:

а) списування текстів з підручника для ґрунтовного закріплення письма в зошиті в одну лінію, обмежене в часі;

б) письмо під диктовку з наростаючим темпом;

в) написання великих та малих букв за алфавітним порядком у певному темпі;

г) написання невеликих слів, цифр під такт;

д) повсякденний контроль за правильним написанням малих і великих букв, слів та речень в учнівських зошитах;

е) застереження учнів від графічних помилок.

Для вироблення сталого почерку учень повинен мати чітке уявлення про форму рукописних знаків та поєднань їх у словах, навчитися зберігати правильну форму букв при перенесенні уваги на зміст письма і при підвищеному темпі. Цього можна досягти лише шляхом вироблення в учнів точних і сталих навичок.

Оскільки навички письма починають формуватися дуже рано, то важливо з самого початку виробити ті рухи пальців кисті правої руки, які необхідні для швидкого письма, щоб надалі запобігти переучуванню. Формування графічних навичок, у свою чергу, залежить від того, наскільки правильно з педагогічного і психологічного погляду будуть організовані та запроваджені вправи з письма.

Відомо, що будь-який вид дитячої діяльності не проходить ізольовано, а захоплює її всю, тому для навчання письма надзвичайно велике значення має загальний розвиток дитини, її зацікавленість, свідоме ставлення до виконуваної роботи.

Труднощі у навчанні письма зумовлені також складністю психофізіологічної структури графічної навички письма. Процес письма не є простим моторним актом. Перед учнем постає багато різноманітних завдань: технічного, графічного та орфографічного характеру, і кожне з них має свої особливості. Щоб виконати їх правильно, учень має провести велику аналітико-синтетичну роботу, та оскільки у нього відсутня чітка диференціація, то виконання вправ проходитиме по-різному. Якесь одне завдання в певний момент поглинає всю увагу учня; тоді інші залишаються забутими. Допомога вчителя повинна бути своєчасною і постійною. Він має зосередити увагу дитини на тому, що гірше засвоюється, стимулювати самоконтроль, зазначити систему вправ, які проводилися б систематично, постійно, аж поки не буде сформовано відповідний рівень навички письма.

Роль графічних навичок у навчально-виховному процесі надзвичайно велика, бо без оволодіння графікою не можливе вивчення будь-якого навчального предмета. Як чіткість, так і темп письма є дуже важливими факторами в навчанні, бо нечітке письмо уповільнює читання рукопису і водночас ускладнює розуміння змісту написаного. Прискорене письмо є необхідною умовою успішного протікання думки, повноти і точності її писемного виразу.

2. Умови, необхідні для вироблення правильного каліграфічного письма (поза під час письма, уміння тримати ручку, положення зошита).

Успішне формування графічних навичок молодших школярів в значній мірі залежить від умов, в яких проходить навчання учнів каліграфічного письма. В оволодінні навичкою письма, як і будь-якою іншою руховою навичкою, важливого значення набувають підготовчі вправи. Основна мета таких вправ - підготувати руку дитини до письма, сформувати руховий стереотип, допомогти дитині позбутися тих труднощів, які виникають на початкових етапах оволодіння навичками письма. Отже, підготовка руки дитини до письма передбачає розвиток п'ясті руки й дрібних м'язів пальців:

- координація рухів руки, пальців, очей, передпліччя;

- окоміру (вміння визначити центр, середину, підпорядкувати рухи руки, очей контролю свідомості);

- просторових уявлень (зліва, справа, внизу, над і під лінією, між лініями);

- плавності, точності й ритму рухів;

- уміння проводити протягом 0,5 хв. безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.

Заняття з підготовки руки дитини до письма потребують додержання певних гігієнічних вимог. Насамперед дітей треба посадити так, щоб стіл і стілець відповідали зростові дитини, дотримуватись правильної пози під час письма, уміння тримати ручку, правильне положення зошита.

Поза під час письма

Починаючи з першого дня занять, учитель навчає дітей, як правильно сидіти за партою, щоденно контролюючи їх на уроках. Обов'язковість і важливість уваги щодо цього зумовлені особливостями розвитку організму дитини І необхідністю запобігання викривленню хребта.

Під час письма слід сидіти прямо, не спиратися грудьми на парту, відстань від грудей до столика парти мас дорівнювати товщині долоні (3-5см), бо нахил корпусу до парти заважає вільному диханню, порушує кровообіг, затримує розвиток грудної клітини, І призводить іноді до захворювання легенів. Плечі учня мають бути на одному (горизонтальному) рівні, бо неправильне положення тулуба може стати причиною захворювань хребта. Голову треба трохи нахиляти вперед так, щоб можна було вільно читати написане, а відстань від очей до парти мас дорівнювати 30-35 см. Це можна перевірити спершись ліктем на парту І кінцями пальців торкнувшись вушної раковини. Дотримуючись такого нахилу голови при письмі ми запобігаємо короткозорості, даємо змогу дитині охоплювати зором не тільки той рядок, на якому вона пише, а й сусідній. Це розвиває окомір, а також дає змогу застосувати зоровий контроль.

Руки учня під час письма мають лежати так, щоб лікті трохи виступали за край парти, а обидва передпліччя перебували під кутом 45° щодо столика парти. Під час письма мізинець і безіменний (підмізинний пальці мають згинатись, а кисть руки рухатись в напрямі рядка, а в міру його заповнення повільно і плавно має посуватись І передпліччя). Правою рукою учень пише, а лівою притримує зошит, щоб він не совався. Кисть правої руки під час писання має бути на рівні середини грудей. Щоб надати стійкості корпусу під час письма, ноги, зігнуті в колінах під прямим кутом, слід поставити всією ступнею на підлогу або підніжку. Не слід виставляти ноги далеко вперед чи підгинати під себе, класти ногу на ногу або відсувати вбік, бо при втраті стійкості учень неминуче буде "лягати" грудьми на парту. Ступні ніг не обов'язково стуляти одна до одної; ліву можна трохи висунути вперед.

Уміння тримати ручку

Ручку під час письма треба тримати трьома пальцями: великим, вказівним І середнім. ЦІ три пальці перебувають у злегка зігнутому І спокійному стані. Не слід дуже стискувати руку, бо рука швидко втомиться. Вказівний палець має лежати на ручці зверху, середній підтримувати П з правого боку, а великий - з лівого. Ручку слід тримати не ближче як за 15-20 мм від кінця кульки чи пера (на палець), щоб було видно процес писання. Підмізинний І мізинний пальці трохи підігнуті до долоні. Вони є опорою кисті руки під час писання і мають злегка торкатися паперу та ковзати по ньому.

Верхній кінець ручки на початку рядка має бути повернутий в бік правого плеча, а в процесі заповнення рядка відхилятися вліво. Якщо рядок дописується, то верхній кінець ручки розташований проти центра грудей.

Щоб перевірити, чи правильно учень тримає ручку під час письма, треба підняти вказівний палець. Ручка утримується з боків великим І середнім пальцями, не випадає з рук, а залишається в тому самому положенні. Тільки за такої умови можна досягти бажаних результатів: учень правильно триматиме ручку не лише в початкових класах, а й наступних класах, у багатьох і них ця звичка залишається на все життя.

Для того щоб допомогти учням виробити звичку правильно, каліграфічне писати, вчитель мусить знати найпоширеніші порушення правил тримання ручки:

- зближення кінців пальців та надмірне напруження їх;

- тримання ручки за П кінець; це не дає змоги плавно рухати рукою і с причиною некрасивого письма;

- тримання ручки надмірно витягнутими пальцями - це також є причиною нечіткого почерку.

Від надмірного стискування ручки в руці пальці швидко стомлюються, тому темп і якість письма значно погіршуються. Отже, щоб запобігти перевтомі кисті і пальців руки, слід систематично стежити за правильністю тримання ручки, вчасно робити учням зауваження, регулярно проводити фізкультхвилинки, демонструвати перед класом правильне положення руки і ручки. Учитель, навчаючи письма, мусить не тільки контролювати, як учні сидять за партою, а й стежити за координацією рухів пальців правої руки, кисті та передпліччя. Практика показує, що учні, які правильно тримають ручку, не "лягають" корпусом на парту, не тримають в напруженні передпліччя, пишуть плавно, швидко і красиво.

Не можна перевантажувати дітей письмом, бо рука, що лежить на мізинці, швидко стомлюється. Так, першокласники можуть писати не більше 10 хв. на уроці в І чверті І до 15 хв. в наступних; у 2 класі - до 20 хвилин. У 3 класі можна писати протягом 25-30 хв. за урок, в 4-до 35 хвилин, але для перепочинку слід проводити вправи для рук, очей, тулуба, фізкультхвилинки, а кожні 3-5 хв. у 1-2 класах, 5-7 хв. в 3-4 класах змінювати види роботи, тобто чергувати письмо з усними завданнями.

Орієнтовні норми письма можна порівняти з обсягом тексту для контрольного списування. Перошкласник на кінець навчального року пише до 20 слів за урок, учень другого класу 25-35 слів, третьокласник - 35-60 (початок і кінець навчального року), учень у четвертому класі має писати 60-80 слів.

Положення зошита

Якість письма залежить також від положення зошита. Його слід класти на парту або стіл навскіс ( з нахилом вліво) так, щоб нижній лівий кут був проти середини грудей, а верхній правий був трохи відхилений праворуч від середини грудей. Від того, як лежатиме на парті зошит під час письма, деякою мірою залежить І правильна посадка учня за партою. Практикою встановлено, що як би вчитель не намагався на уроках стежити за положенням зошитів, деякі учні в процесі письма тримають їх неправильно, наприклад, кладуть перед собою майже прямо, внаслідок чого письмо стає прямим (вертикальним). З метою полегшення контролю за правильним положенням зошитів рекомендується накреслити на столику кожної парти, відступивши відстань на ширину зошита від правого нижнього краю, тоненьку похилу (під кутом 45 ) лінію світлою олійною фарбою. Пишучи на лівій сторінці, учень кладе зошит так, щоб лівий край його збігався з цією лінією, а при письмі на правій сторінці зошит кладеться до цієї ж лІнії зшитим корінцем. Отже, виконуючи умови, необхідні для навчання каліграфічного письма дітей, учитель виробляє у них не тільки правильний почерк, а й стежить за їх осанкою.

3. Основні прийоми каліграфічного письма

Графічні прийоми письма. В основі оволодіння письмом лежать рухові навички. Процес вироблення навички письма молодшого школяра передбачає формування як технічних, так і графічних навичок. Правильно сформовані графічні навички зумовлюють уміння дитини писати чітко, розбірливо, красиво, швидко; неправильно сформовані графічні навички — нерозбірливий почерк, повільне, неохайне письмо. Водночас корекція неправильної графічної навички є не тільки важкою, а іноді неможливою справою. Графічні навички формуються не ізольовано, а спільно з читанням, орфографією, розвитком мовлення, тому так важливо акцентувати увагу вчителя на формуванні в учнів таких навичок читання і письма: