104571 (Основи стратегічного менеджменту), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Основи стратегічного менеджменту", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "менеджмент" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "менеджмент" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "104571"
Текст 3 страницы из документа "104571"
б) зростання цін і прибутків.
Відповідь: а.
-
Яка з означених нижче стратегій допускає контроль видів діяльності й номенклатури продукції за фірмою в цілому, а також: у цілях диверсифікації видів діяльності за рахунок нових галузей:
а) конкурентна;
б) маркетингу;
в) управління набором галузей;
г) розвитку;
д) немає правильної відповіді.
Відповідь: в.
-
Що називається стратегією останнього засобу:
а) поглинання;
б) зростання;
в) скорочення;
г) поєднання цих трьох;
д) немає правильної відповіді.
Відповідь: в.
Висновки
Під організаційною культурою розуміють складну композицію важливих припущень та установок, що бездоказово приймаються та розділяються членами колективу. Вона складається з організаційної культури, осередком якої є філософія бізнесу (менеджменту), що включає в себе філософію маркетингу, а також ціннісних орієнтацій, вірувань, сподівань, норм, міфологів та церемоній, що лежать в основі відносин і взаємодій як всередині підприємства, так і поза його межами. Корпоративна культура часто виникає та існує і без усвідомленого її формування. Отже, культуру підприємств, насамперед, характеризують: її організаційна структура; система управління; склад працівників (статевовіковий, кваліфікаційний тощо); стратегія підприємства; сукупність навичок, властива підприємству, спільні цінності. Корпоративна культура – це набір найважливіших припущень, прийнятих членами підприємства, які отримали відображення в цінностях, що заявляються підприємством та задають людям орієнтири їх поведінки та дій.
Зазначені ціннісні орієнтації, що передаються членам підприємства через символічні засоби. Отже, корпоративну культуру можна визначити як сферу менеджменту, пов'язану з розвитком інтеграційних процесів управлення, яка включає в якості основних компонентів цінності членів трудового колективу організації, переконання, норми поведінки i комунікаційної взаємодії працівників в процесі трудової діяльності, елементи матеріального середовища i тим самим відображають iндивiдуальнiсть даної організації;
Після проведення SWOT – аналізу ЗАТ "Світ електроніки " , можна зробити висновок, що на підприємстві переважають сильні сторони, а також воно має чудові шанси для подальшого розвитку. Що ж стосується слабких сторін, то на мою думку, підприємству варто направити свої зусилля на залучення додаткових інвестицій. Придбання обладнання в лізинг та впровадження його у виробничий цикл дасть можливість підприємству покращити фінансово-господарські показники за умов економічного зростання. Підприємство, використовуючи сучасне технологічне обладнання, буде мати збут на даному ринку продукції.
Необхідно інформувати своїх потенційних споживачів про зміни, що мають місце в процесі функціонування будь-якого виробництва. Йдеться про зміну асортименту продукції, вдосконалення наявної тощо.
Також підприємству варто працювати над освоєнням більшої частки ринку та збільшити обсяг продажу продукції; досягти максимальних прибутків; стабілізувати та зменшити витрати на виробництво продукції; постійно підвищувати рівень кваліфікації працівників та збільшити їх заробітну плату; збільшити кількість каналів збуту та бути завжди конкурентоспроможними на даному ринку продукції.
Список використаної літератури
1. Коротков Э. М. Организационное поведение: Учеб. Пособие / Под ред. Короткова Э. М. - М.: Тюмень, 2002. - 320 с.
2. Виханский О. С., Наумов А. Н. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд. / О. С. Виханский. А. Н. Наумов. - М.: Экономист. 2003. - 532 с.
3. Human Resource Management, [http://www.hrm.ru]
4. Савчук Л., Бурлакова А. Розвиток корпоративної культури в Україні [http://www.personal.in.ua/article.php?ida=68]
5. Скуратівський А. Правова культура у контексті особливостей розвитку соціального буття українського суспільства та національного характеру українців // Вісник УАДУ при Президентові України. — 2002. — № 1.—С. 255-261.
6. Брюстер К. Стратегическое управление интеллектуально-человеческим потенциалом: оценка разных парадигм. // Менеджмент 1: кет. геу., 1999. ‑ Уо1.39, № 3. ‑ Р. 45 - 64.
7. Экономический потенциал региона: анализ, оценка, диагностика. Монография, (Тищенко А.Н., Кизим Н.А., Кубах А.И., Давыскиба Е.В.).- Харьков: ИД "ИНЖЕК", 2005. ‑ 176 с.
