104183 (Роль людського фактора і соціальної психології в менеджменті), страница 3

Характер людини формується, починаючи з дитячого віку, протягом усього життя, і від того, якими будуть умови життя і роботи, у великій мірі залежать особливості характеру.

Психологи стверджують, що характер можна змінювати, боротися з його негативними проявами: невитриманістю, грубістю, неправильним реагуванням на критику, зауваження товаришів по роботі і т.д.

Завдання менеджменту полягає в тому, щоб шляхом цілеспрямованої копіткої роботи виховувати в кожної людини позитивні риси характеру. Вони включають: а) моральну вихованість (гуманність, доброту, тактовність у спілкуванні, поважність); б) повноту характеру (різнобічність інтересів, різноманітність діяльності); в) його цільність (узгодженість прагнень та інтересів, єдність слова і діла); г) визначеність (сталість поведінки); д) силу (енергійність, здатність захоплюватися і концентрувати сили на подоланні перешкод); е) твердість (завзятість, свідоме відстоювання поглядів, прийнятих рішень); ж) врівноваженість характеру (стриманість, рівність поведінки, особливо у стресових ситуаціях).

Під впливом ринкових перетворень змінюються умови життя І діяльності людей, а це веде до зміни вимог, які ставляться до людини, до окремих рис її характеру. Тому процес виховання і самовиховання має бути безперервним. Нині підприємницька діяльність вимагає великого вольового напруження, наполегливості, витримки, вміння співпрацювати: із суперниками і конкурентами,

Особистості властиві певні психічні процеси: а) пізнавальні (відчуття, сприйняття, уява, пам'ять, мислення і розумові якості. мова); б) емоційні (збудженість і радість, обурення, злість та ін.); в) вольові психічні процеси (різноманітні дії і вчинки, пов'язані з постановкою і досягненням цілей, подоланням труднощів, боротьбою мотивів, свідомою саморегуляцією суб’єктом своєї діяльності і поведінки).

Кожен індивід характеризується певним психічним станом, який може бути різним, проявляючись у настрої: піднесення, бадьорість; захопленість, радість, тріумфування або пригнічений стан смуток, печаль, страх, нудьга та ін. Настрій, що формується, не є безпосередньою емоційною реакцією на ті чи інші події, а є реакцією на їх значення для людини в контексті її загальних планів, інтересів і очікувань. Для індивідуума важливо вміти контролювати свій настрій, а також володіти способами саморегуляції (корекції), що досягається в процесі виховання і самовиховання.

При вирішенні питань менеджменту персоналу у великій пригоді може стати соціонічний аналіз типів особистості та їх взаємовідносин у групі.

За матеріалами діагностики дається детальний аналіз особистості і готується ділова характеристика людині; рекомендується ефективний вид діяльності для даного типу особистості; розробляються пропозиції про раціоналізацію міжособових відносин на основі психологічної сумісності і уникнення конфліктної ситуації.

Для вивчення персоналу використовується фізіогноміка (фізіогномічні системи Галя, Порти, Ламброзо, Лафатера та ін.), яка представляє собою вчення про знаходження зв'язків між зовнішнім виглядом людини (загальний вид обличчя, будова черепа, колір і будова волосся, характер розміщення очей, розмір і обрис носа, вух, рота та ін.) і його належністю до певного типу особистості. Так, невелике обличчя з великим черепом властиве людині з розвинутими розумовими здібностями, а малий череп і велике обличчя найчастіше зустрічається в людей з практичним складом характеру.

У той же час квадратне підборіддя в людей ознака сильної волі, високий лоб сильний інтелект, повні люди добродушний характер, маленький зріст свідчення схильності до владності. З метою вивчення працівників, особливо кандидатів на керівну посаду, можуть застосовуватися методи роз пізнавання управлінських здібностей: спеціальні спостереження за діяльністю і зовнішнім проявом здібностей, за вмінням знаходити ефективне рішення при недостатній інформації.

Крім родових, статевих і національних ознак, обличчя кожної окремої людини може нести на собі відбиток свого життєвого шляху, вибраної професійної діяльності, загального рівня культури і освіти, деяких характерологічних ознак. У своїй книжці «Лице гадання» Лассаль писав, що кожна професія накладає на фізіологію особливий відбиток, тому по зовнішньому вигляду майже безпомилково можна визначити, з ким маєш справу адвокатом чи художником, лікарем чи торговцем і т.д. Це пояснюється тим, що кожна професія вимагає певного складу здібностей, думок, почуттів, і всі ці зовнішні спонукання знаходять прояв у формі визначних рис, які накладають своєрідний професійний відбиток.

Але не слід абсолютизувати такі залежності. Про це яскраво пише хорватський письменник Броніслав Нушич у своїй книжці «Автобіографія», підтверджуючи, що риси обличчя, поведінка, манера триматися і постава часто визначають по кликання людини в житті, разом з тим відмічає найбільш комічні ситуації, коли все трапляється навпаки. Тобто людині на роду було написано стати поетом, а він став м'ясником, або (що зустрічається частіше), людині на роду було написано стати м’ясником, а він став поетом. Тому не випадково, мабуть, автори відомого кінофільму «Джентльмени вдачі» вважали за можливе дати прізвисько «Доцент» затятому бандиту і рецидивісту. За кордоном набуває поширення графологічний аналіз і створюються графологічні бюро, які проводять аналіз професійних і особистих якостей працівників по їхньому почерку.

У зарубіжних корпораціях, особливо японських, функціонує чітка система оцінки персоналу, яка включає:

1) вивчення біографічні, сімейних відносин, особливостей інтелекту індивіда, головних потреб, інтересів та ін;

2) даних особистої справи (своєрідного досьє), куди вносяться анкетні дані і відомості, одержані на основі щорічних оцінок;

3) експертні оцінки і ехологічні тести з метою визначення здатності і особистих можливостей менеджера або кандидата на висування;

4) виконання письмових завдань: розробка певного проекту, підготовка ділового листа, доповіді та ін.;

5) усні екзамени, які мають співбесіди, інтерв'ю, групових дискусій.

Ці матеріали, а також дані візуальних спостережень обличчя, фігура, міміка та ін.), аналітичної характеристики поведінки і соціологічного аналізу типу особистості використовується при підборі і організації роботи персоналу.

Література

1. Эстетическое сознание и процесс его формирования. М. – Искусство, 2001.

2. Естетика і сучасність. Белик А.П. – К. – 2004.

3. Семантическая философия искусства. Басин Е.Я. – К. – 2008.

4. Философия и история культуры, под. ред. Карпушина В.А. – М. – 2007

5. Мистецтво і філософія. Диденко В.Д. – М. – 2000.