95927 (Дорожні чеки), страница 2

Дорожній (туристичний) чек — платіжний документ, грошове зобов’язання (наказ) виплатити зазначену суму валюти його власникові. Дорожні чеки виписуються великими банками в національній та іноземних валютах різної вартості. Зразок підпису власника проставляється в момент продажу йому чека.

Сьогодні популярними є дорожні чеки: VISА, Аmerican Ехргеss, Тhоmаs Сооk, Citicorp. Усі ці чеки — іменні, схема роботи з ними така: при купівлі чека покупець ставить свій підпис у відведеному для цього місці, при одержанні готівки за нього — в іншому. У разі, коли підписи збігаються, клієнт може отримати готівку. Як правило, за обмін чеків на місцеву валюту банки стягують певний процент — комісійні для покриття своїх витрат, розміри яких можуть значно відрізнятися в різних банках.

Дорожні чеки дуже зручні для українських клієнтів. Передусім для вивезення дорожніх чеків не потрібен спеціальний дозвіл, як це вимагається при вивезенні валюти готівкою.

Дорожній чек — зобов’язання фінансової установи виплатити власнику чека зазначену в ньому суму у вказаній валюті. Крім того, дорожній чек є однією з найзручніших та найбезпечніших форм перевезення грошових коштів під час подорожей по всьому світу.

Дорожні чеки обмінюються на готівкові кошти:

• виключно власнику чека, який може поставити свій повторний підпис;

• у розгалуженій мережі представництв American Express і майже всіх банків світу;

• за вигіднішим валютним курсом, ніж той, що пропонують пункти обміну валют;

Звернувшись до одного з офісів American Express, Вам нададуть допомогу щодо використання продуктів компанії або ж здійснять безскомісійний обмін Ваших дорожніх чеків на готівкові кошти.

Переваги дорожніх чеків:

• зручні у перевезенні; прості у використанні; не мають часових обмежень у термінах використання;

• приймаються до оплати товарів та послуг у переважній більшості магазинів, готелей, ресторанів, пунктів прокату, сервісних центрів у багатьох країнах світу;

• друкуються на спеціальному папері та мають кілька надійних ступенів захисту;

• у разі їх втрати власники мають можливість отримати відшкодування грошовими коштами або чеками

Дорожній чек має містити наступні реквізити:

• назву документа — «дорожній чек» ("Traveler’s Cheque");

• назву компанії-емітента, що випустила дорожній чек — American Express та ін.;

• назву платника та його реквізити;

• підписи уповноважених представників компаній-емітентів;

• номінал і назву іноземної валюти;

• серію і номер;

• місця для підписів осіб, що придбають чеки.

Теоретичне питання 12

Необхідність та принципи кредитування зовнішньоекономічної діяльності

(International credit) – це економічні відносини, які виникають між державами, іноземними комерційними банками та фірмами з метою передавання валютних, кредитних або товарних ресурсів на умовах повернення їх у визначені строки з винагородою (відсотками).

На основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих національних, міжнародних за своїм характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як суб'єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми.

Фінансування зовнішньоекономічної діяльності може бути отримано звичайними і нетрадиційними методами і надаватись банками, небанківськими установами або державними організаціями. Різні методи фінансування експорту подано в табл.2.

Для фінансування своїх зовнішньоторгових операцій експортери та імпортери можуть, у першу чергу, скористатися звичайними кредитними послугами обслуговуючого їх банку, а саме, контокорентними кредитами. Але специфічні умови зовнішньої торгівлі спричинили виникнення особливих кредитних форм і/або особливих форм забезпечення.

Таблиця 2.

Основні способи фінансування зовнішньоекономічної діяльності

Банки дуже часто підтримують зовнішню торгівлю своїх клієнтів гарантіями:

1. Гарантія повернення платежів (авансових сум). За такої гаранти банк, як правило, гарантує повернення авансових сум, отриманих його клієнтом для здійснення тієї чи іншої операції з поставки. Але гарантія повернення платежів (авансових сум) зустрічається також при авансуванні певних операцій щодо надання послуг, коли повернення авансів стає необхідним у випадку нездійсненої операції. Зазвичай розмір гарантій складає 15-30 % вартості замовлення.

2. Гарантія пропозиції. При тендерах банк учасника тендерних торгів гарантує певною сумою виконання контрактів поставки і договорів виробництва. Але це також розповсюджується на виплату сум, які зазвичай блокуються для можливо необхідного усунення браку. Звичайний розмір цієї гарантії 5-10 % від вартості поставки або послуг.

3. Гарантія коносаментів (letter ofidemnity). Банк бере на себе перед пароплавством зобов'язання відшкодування збитків, які можуть бути юридичне заявлені у випадку відпуску товарів без коносаментів (коли товар прибув у порт, а відправлені поштою коносаменти ще знаходяться в дорозі). Одночасно він бере на себе зобов'язання дослати затримані оригінали коносаментів. Доказом того, що вони були відправлені, як правило, є отримання копій, які завжди пересилають поштою окремо. Звичайний розмір такої гарантії 10-15 % вартості товару.

Іноземне довгострокове фінансування розділяють на залучення коштів на іноземному фондовому ринку за допомогою іноземних облігацій та акцій і на отримання іноземних позик.

Ринок іноземних облігацій є просто частиною місцевого ринку облігацій, випущених іноземцями. Іноземні облігації також регулюються місцевими законами і повинні деномінуватися в національній валюті. Вони випускаються з фіксованою або плаваючою ставками та у вигляді облігацій, похідних від акцій.

Друга складова іноземного фондового ринку – фінансування шляхом продажу акцій на іноземних ринках у валюті цих ринків. Перевага цього джерела фінансування полягає в можливості диверсифікації ризику компанії від продажу своїх акцій на одному національному ринку; відбувається ізоляція компанії від можливого впливу великих місцевих акціонерів. Дана форма фінансування є у певному сенсі й рекламною акцією. Торгова марка у вигляді найменування емітента потрапляє в ЗМІ, що висвітлюють події на фінансових ринках. Фінансові менеджери корпорацій знаходять і інші додаткові причини випуску акцій за кордоном. Підтвердженням цьому є статистичні дані по так званих акціях «янкі», проданих іноземними емітентами в США: протягом останніх років їх вартість зросла у понад 3 рази.

Окрім іноземного фінансування на фондових ринках компанії залучають іноземні банківські кредити. Як і у випадку з іноземними облігаціями, місцеве законодавство часто обмежує суму банківських кредитів для іноземців. Кредитування вітчизняного бізнесу на міжнародних фінансових ринках здійснюється у вигляді синдикованих кредитів. Ці кредити надаються декількома кредиторами одному позичальнику, що дозволяє кредитору суттєво знизити ризики.

Євровалютні кредити

(Eurocredit) – це кредити, виражені у вільно конвертованій валюті, вкладеній у банку, який знаходиться поза країною її виникнення.

Найважливіша характеристика євровалютного ринку виражається в тому, що позики тут на відміну від місцевого ринку кредитів здійснюються на основі фіксованої надбавки до відсоткової ставки ЛІБОР (Лондонська міжбанківська відсоткова ставка пропозиції). Ця надбавка переглядається звичайно що півроку. Її величина залежить від рівня сприйнятого інвестором ризику на кредитування конкретного позичальника. При мінімальному ризику дефолт у надбавка може бути навіть від’ємною. Деякі позичальники з високим кредитним рейтингом (великі корпорації та банки) і національні інститути (наприклад, Світовий банк) беруть позики за ціною нижче ЛІБІД (Лондонська міжбанківська відсоткова ставка попиту), яка зазвичай на 0,125% менша за ЛІБОР. З іншого боку, в умовах середовища з високою невизначеністю надбавка на ЛІБОР у вигляді премії за ризик може досягати 4-5%.

Єврокредити видаються приблизно терміном від 3 до 10 років. У даний час спостерігається тенденція до збільшення цього строку. Десятилітні кредити для першокласних позичальників стали не рідкістю. Кредиторами на цьому ринку є виключно банки, що як правило утворюють синдикати для великого кредитування. Банк, що одержав запит на кредитування, зазвичай управляє синдикатом. Він і запрошує ще декілька банків для участі в операції. У залежності від обсягу й виду кредиту синдикат одержує комісійні від 0,25% до 2% від суми кредиту.

Єврокредитування, що здійснюється переважно в доларах США, може здійснюватись у різних валютах. Все більше кредитних договорів у зв’язку з цим включають у себе мультивалютну умову, яка дає позичальникові право конвертувати позику в будь-яку іншу встановлену валюту на певну дату. У результаті позичальнику вдається ефективніше синхронізувати свої валютні платежі і надходження.

Єврооблігації як альтернатива банківському кредитуванню при євровалютному фінансуванні випускаються напряму кінцевим позичальником, оминаючи посередників в особі банків. Однак, банки також беруть участь у випуску й розповсюдженні єврооблігацій.

Таблиця 3.

Міжнародні кредитні відносини

Функції міжнародного кредиту:

* забезпечує перерозподіл фінансових і матеріальних ресурсів між країнами;

* підсилює тимчасово вільні грошові кошти в одних країнах на фінансування капіталовкладень в інших;

* прискорює процес реалізації у світовому масштабі розсуваючи тим межі розширеного відтворення.

Принципи кредитування:

поверненість

терміновість

платність

гарантованість.

Таблиця 4.

Класифікація кредитів

Вексельний кредит