95918 (Діагностика міжнародного економічного середовища. Характеристика сутності і форм прямого інвестування як стратегії виходу фірми на міжнародний ринок), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Діагностика міжнародного економічного середовища. Характеристика сутності і форм прямого інвестування як стратегії виходу фірми на міжнародний ринок", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "международные отношения" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "международные отношения" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "95918"
Текст 2 страницы из документа "95918"
Превентивне правове регулювання:
– система міжнародних торговельних договорів, угод та протоколів;
– застереження в угодах (захисні, валютні, інфляційні, податкові, патентні, «ескалаторні», форс-мажорні та застереження щодо страхування).
Торговельні режими:
– режим найбільшого сприяння,
– преференційний,
– звичайний (простий),
– дискримінаційний (застосовується тимчасово).
Митне оподаткування:
– митний тариф (система товарної класифікації тарифу, структура тарифу, види мита, метод визначення країни походження товару);
– митні податки та збори.
Внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів –– відповідно до положень ГАТТ національні податки та збори повинні застосовуватися до іноземних товарів у такому ж розмірі, як і до товарів вітчизняного виробництва.
Кількісні обмеження:
– ліцензії (індивідуальні, разові, генеральні тощо),
– контингенти (квоти),
– «добровільні» обмеження експорту.
Технічні бар’єри — велика група нетарифних обмежень, зумовлених дією національних промислових стандартів, систем вимірювання та інспекції якості товарів, вимогами техніки безпеки, санітарно-ветеринарними нормами, правилами пакування та маркування товарів тощо.
Адміністративні формальності:
– імпортні процедури,
– зовнішньоторговельне діловодство,
– консульські формальності.
Екстрене правове регулювання:
– інструменти силового торговельно-політичного впливу (ембарго, економічний бойкот, економічна блокада),
– антидемпінгові процедури.
Внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи:
– фінансування експортного виробництва,
– податкові пільги,
– державне кредитування.
Валютно-кредитне регулювання:
– механізм валютних курсів,
– валютні обмеження,
– імпортні депозити.
Організаційно-технічне сприяння експорту — система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів.
Міжнародна інвестиційна діяльність 4
Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання доходу (прибутку) або для досягнення некомерційних цілей.
Зарубіжні інвестиції — усі види цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни.
Іноземні інвестиції — усі види цінностей, що вкладаються іноземним інвестором в об’єкти інвестування на території даної країни.
Міжнародні інвестиції — інвестиції, реалізація яких передбачає різнонаціональну належність учасників інвестиційного процесу.
Динаміку, обсяги та напрями міжнародного інвестування визначає сукупність глобальних та регіональних чинників.
Міжнародні організації 5
Сучасна система міжнародних організацій налічує понад 4 тис. інститутів, з котрих приблизно 300 — це міжурядові (міждержавні) організації, а інші — неурядові. Після другої світової війни утворилася група глобальних міжнародних організацій, які спрямовують свою діяльність на стимулювання економічної та валютної стабільності у світі. Форми і методи роботи міжнародних організацій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку економічного середовища окремих країн і регіонів.
Бреттон-Вудські інститути — це Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони дістали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р. відбулася міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих двох установ.
Міжнародний валютний фонд — міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютного співробітництва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, удосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.
ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ | РЕСУРСНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ | ЗАГАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ | ||
Політична стабільність | Наявність природних ресурсів | Темпи економічного зростання | ||
Ступінь втручання уряду | Демографічна ситуація | Співвідношення споживання | ||
в економіку | Географічне положення | і заощаджень Ставка позикового процента | ||
Дотримання дво- і багатосторонніх угод | Норма чистого прибутку | |||
Рівень і динаміка інфляції | ||||
Ставлення до зарубіжного інвестування | Конвертованість валюти | |||
Стан платіжного балансу |
Стан розвитку світової економіки, міжнародних факторних ринків, |
в тому числі інвестиційного |
•Стабільність світової валютної системи |
•Рівень транснаціоналізації та регіональної інтеграції |
•Розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури |
Рис. 6. Чинники міжнародного інвестування
Рис. 7. Міжнародні організації з стимулювання економічної та валютної стабільності
Термін «Світовий банк» охоплює дві організаційно і фінансово незалежні установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), створену у 1960р. До цього часу МБРР вважався офіційною назвою Світового банку.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку — міждержавний інвестиційний інститут, метою якого є сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економіки шляхом надання довгострокових позик та кредитів, гарантування приватних інвестицій.
Група Світового банку — сукупність міжнародних фінансово-кредитних установ, діяльність яких сприяє досягненню основної мети Світового банку.
Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на більш ліберальних засадах, ніж ті, які пропонував Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
Міжнародна фінансова корпорація була створена в 1956 р. з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері.
Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій засновано у 1988 р. з метою сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються.
Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом улагодження конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими підприємствами, установами, урядами.
Регіональні банки розвитку — регіональні банківські установи, які шляхом надання головним чином довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів, впливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.
Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ – General Аgreement on Тariffs and Тrade):
1) договір, який було підписано у 1947 р.;
2) міжнародна організація, яка діє з 1948 р. на основі договору і виконує три функції: впливає на державну зовнішньоекономічну політику шляхом розробки правил міжнародної торгівлі; є форумом для переговорів, котрі сприяють лібералізації та передбаченості торговельних відносин; організує врегулювання спорів.
Всесвітня торговельна організація (ВТО – World Тrade Оrganization) — нова міжнародна організаційна структура, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна організація буде втілювати в життя домовленості останнього раунду переговорів.
Міжнародна економічна інтеграція 6
Міжнародна економічна інтеграція — вищий рівень розвитку МЕВ, для якого характерні:
-
синхронізація процесів відтворення в межах інтеграційного угруповання;
-
створення господарського комплексу з тісними взаємозв’язками економік, при збереженні національного пріоритету розподілу праці;
-
створення спільної інституціональної структури регулювання переважно наднаціонального типу (на принципах федералізму, з передачею частки функцій національного уряду створеним спільним органам управління);
-
узгоджена політика як у взаємних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами, інтеграційними угрупованнями, міжнародними організаціями.
Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (рис. 8).
Стимулюючий вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць виявляється в:
• зниженні або усуненні митних бар’єрів;
• уніфікації зовнішньоторговельного законодавства та документообігу;
• можливості узгодження інтересів та економічної політики;
• об’єднанні потенціалів країн-учасниць.
Ключові характеристики | ||||||
Форма | Зниження внутріш-ніх тарифів | Усунення внутрішніх тарифів | Спільний зовнішній тариф | Вільний рух капіта-лів та ро-бочої сили | Гармоні-зація еко-номічної політики | Полі-тична інте-грація |
Зона префе-ренційної торгівлі | ||||||
Зона вільної торгівлі | ||||||
Митний союз | ||||||
Спільний ринок | ||||||
Економічний союз | ||||||
Політичний союз |
Вільний рух товарів
Рис. 8. Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
Діагностика і прогноз макросередовища 7
В умовах командно-адміністративної економічної системи, коли ресурси виділялись за рознарядкою «згори», звідти ж «спускались» основні показники виробництва і плани поставок, вивчати зовнішнє середовище не було потреби. До речі, в умовах державної власності на ресурси і вироблену продукцію, навіть аналіз внутрішнього середовища нерідко проводився формально.
Із впровадженням в Україні змішаної економічної системи, без діагностики і врахування динаміки впливу зовнішнього середовища навіть сильні внутрішні сторони підприємства можуть не реалізуватися. Адже в умовах ринку власне фактори зовнішнього середовища визначають переважно успіх підприємства та, на жаль, вони найменше залежать від нього. В зовнішньому середовищі знаходяться ресурси. Там же перебувають клієнти і формується певна економічна атмосфера бізнесу.
Крім цього, зовнішнє середовище підприємства характеризується наступними особливостями:
- складністю (факторів безліч, до того ж вони перебувають в різних комбінаціях);
- взаємозв'язком і взаємообумовленістю факторів (зміна одного із них може викликати лавину змін інших);
- невизначеністю (стратегічні рішення приймають в умовах неповноти інформації про зовнішнє середовище: повну здобути неможливо);
- багатоваріантністю розвитку середовища (дуже важко спрогнозувати дію його факторів в стратегічному періоді);
- динамізмом і мінливістю (зміни в зовнішньому середовищі відбуваються достатньо динамічно, з наростаючою швидкістю).
Тому-то діагностика і прогнозування зовнішнього середовища повинна посідати центральне місце у формуванні стратегії підприємства. Цього потрібно невідкладно і серйозно вчитися українським спеціалістам, причому, як кажуть, на ходу.