83988 (Класифікація різновидів соціального маркетингу (освітній, спортивний, доброчинний))

11

Размещено на http://www.allbest.ru

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАУК

Самостійна робота

З предмету: "Соціальний маркетинг"

На тему 9

класифікація різновидів соціального маркетингу (освітній, спортивний, доброчинний та ін.)

Дніпропетровськ

2010

Зміст

1.Основи соціального маркетингу

2.Благодійний маркетинг

3. Маркетинг освітніх послуг

4. Маркетинг медичних послуг

5. Спортивний маркетинг

6. Релігійний маркетинг

7. Екологічний маркетинг

8. Маркетинг територій

9. Література

1. Основи соціального маркетингу

Соціальний маркетинг - цей напрям, що використовує інструменти маркетингу для поліпшення життя як окремих людей, так і усього суспільства в цілому. Спочатку соціальний маркетинг був спрямований на переконання людей займатися спортом, правильно харчуватися кинути палити, практикувати "безпечний секс" для запобігання поширенню СНІДУ, вступати в ряди донорів і так далі. Нині під терміном соціальний маркетинг, також розуміється робота комерційних компаній спрямована на одночасне просування бренду і соціальних цінностей. Ключовими елементами такого маркетингу нарівні з вивченням, формуванням і задоволенням потреб покупців є розробка, реалізація і контроль соціальних програм спрямованих на просування соціальних ідей, рухів або реалізацію практичних дій.

Соціальний маркетинг - маркетинг, що полягає в розробці, реалізації і контролі соціальних програм, спрямованих на підвищення рівня сприйняття певних шарів громадськості деяких соціальних ідей, рухів або практичних дій. Зазвичай соціальний маркетинг використовується державними і громадськими організаціями.

Соціальна реклама - особливий вид реклами, яка представляє громадські і держ. інтереси і спрямована на досягнення благодійних цілей (ст. 18 ФЗ "Про рекламу" від 18 липня 1995 р.). У С. р. не повинні згадуватися комерційні організації і індивідуальні підприємці, а також конкретні марки (моделі, артикули) їх товарів, так само як і марки (моделі, артикули) товарів що є результатом підприємницької діяльності некомерційних організацій.

Уперше термін "соціальний маркетинг" був уперше використаний на початку 70х років XX століття і означав комплекс заходів, спрямованих на рішення соціальних проблем. Нині соціальний маркетинг розглядається як один з елементів точкового маркетингу і в нім виділяють три ключові складові: фандрайзинг, спонсорство(просування брендів), стимулювання продажів.

Основними складовими маркетингу соціальних послуг є маркетинг в освіті і маркетинг в охороні здоров'я.

Сам термін "маркетинг некомерційних організацій" або "маркетинг соціальних послуг" означає, що головна мета такої організації (внз, церкви, лікарні, політичної кампанії або громадської організації) не отримання прибутку, а досягнення соціального ефекту. Заради цієї своєї мети організація може робити комерційні проекти з метою фінансування зусиль із досягнення головної мети.

2. Благодійний маркетинг

На початку XXI століття серйозним інструментом соціального маркетингу стало створення спеціальних версій продуктів компаній, націлених на добродійність.

Одній з найвідоміших організацій, та, що займається цим являється Product Red що співпрацює з великими компаніями і залучає кошти для Міжнародного фонду по боротьбі з СНІДОМ. Засновником компанії є вокаліст групи U2 Боно, а свою продукцію в співпраці з "Red" випускали такі гіганти як Apple, Armani, Microsoft, Dell, Motorola, The Gap American Express і багато інших. Діяльність компанії Product Red чітко демонструє різницю між соціальним маркетингом і добродійністю, оскільки витрати на просування товарів Product Red значно перевищують суми, що перекладаються на добродійність. Проте при цьому реклама і просування Product Red одночасно є просуванням ідей соціального маректинга, оскільки якби вони просто пожертвували ці гроші, то це не притягнуло б значної уваги публіки.

Європейський фонд Fair Trade, що займається підтримкою країн третього світу, сертифікує виробників шоколаду, якщо вони купують какао по комфортних для фермерів Домініканської республіки цінам. В результаті виходить "соціальний шоколад" з особливим брендом Max Hyvalaar який хоча і стоїть на 2-4% дорожче за звичайний, але займає на висококонкурентному ринку міцну нішу за рахунок "відповідальних споживачів" Європи. Більшість вітчизняних компаній самостійно реалізують програми благодійного маркетингу інтегруючи їх у свої компанії або безпосередньо комунікуючи з цільовою аудиторією.

Відвідувачі знаменитого фаст фуда "McDonald's" і компанії "Avon" вже звикли: придбаваючи певні товари для дітей, а також із спеціального промо-стенда, вони автоматично стають учасниками благодійної акції :

- передачі дитячих товарів куплених на суму пожертвувань, у будинки малятка;

- купівля медичного устаткування і т. д.;

3. Маркетинг освітніх послуг

Багато внз вже усвідомили необхідність маркетингової діяльності, тому ряд українських університетів, вже мають відділи маркетингу, укомплектовані професійними співробітниками. Висловлена думка про те, що внз не лише конкуруватимуть один з одним прагнучи притягнути студентів, але і все більше залежати у фінансуванні своєї діяльності від диференціації і диверсифікації пропонованих продуктів і послуг. Б. Девіс і Л. Эллисон в книзі "Стратегічний маркетинг для шкіл" визначають маркетинг освіти як "засіб, за допомогою якого школи активно інформують і просувають свої цілі, цінності і продукти учнем, батькам, персоналу і суспільству". У своїй роботі вони детально розбирають такі питання, як контактні аудиторії учбового закладу, особливості маркетингових досліджень його мікро- і макросередовища, проте не дають чіткого визначення, що ж власне є предметом маркетингу продуктом учбового закладу. Панкрухин А.П., у своїй книзі "Маркетинг освітніх послуг" дає наступні визначення: "Маркетинг освітніх послуг - це що знаходиться на стику багатьох сфер знань науково-практична дисципліна, що вивчає і формує філософію стратегію і тактику цивілізованого мислення і дії, поведінки і взаємин суб'єктів ринку освітніх послуг - освітніх установ, організацій-споживачів, осіб тих, що навчаються а також органів державного і муніципального управління і посередницьких структур, які роблять (роблять), продають (надають), придбавають і споживають ці послуги і супутні їм послуги і продукти". Маркетинг ОП в цільовому відношенні визначається довгостроковими комерційними і іншими інтересами усіх суб'єктів ринку, а також можливістю створення сприятливого і широкого соціального резонансу ефекту у вигляді відтворення національного інтелектуального потенціалу і взаємозв'язаних з ним ефектів. У функції маркетингу входить дослідження і прогнозування кон'юнктури ринку ОП, виявлення перспективних ОП і необхідності оновлення, визначення оптимальних значень об'єму, якості, асортименту і сервісу ОП, ціноутворення, комунікаційна діяльність просування і продажі ОП, а також їх супровід в процесі споживання. Маркетинг ОП повинен забезпечувати і власне відтворення і розвиток, вирішуючи проблеми персоналу для здійснення маркетингової діяльності в освіті. Специфіка маркетингу ОП частково проявляється як специфіка послуг як таких, частково - як специфіка наукових, інтелектуальних послуг. Але є і особливості витікаючі з самої суті ОП і передусім - винятковості "початкового матеріалу" сфери освіти - особи того, що навчається, яка грає фактично визначальну роль в ринковому виборі ОП, в т.ч. технологій і умов їх надання активно бере участь в самому процесі надання освітніх послуг. Власне освітні послуги часто доповнюються супутніми послугами, передачею матеріальних або матеріалізованих продуктів, володарями або виробниками яких виступають учбові заклади. Це інформаційні, консультаційні, експертні інжинірингові послуги, лізинг (оренда техніки, приладів і устаткування, каналів зв'язку, а також приміщень і територій). Разом з освітніми послугами (чи самостійно) реалізується інтелектуальна власність працівників і колективів освітніх установ - винаходи, патенти, програми досліджень, навчання і практичних робіт, інші інноваційні послуги і продукти а також товарна символіка виробників подібних послуг - найменування, логотипи, товарні знаки і тому подібне проблеми, рішення яких прямо визначає властивості і параметри ОП .

Бажані характеристики майбутнього контингенту тих, що навчаються

1. Цілі навчання і адекватне їм співвідношення між загальнокультурними, фундаментальними і спеціальними, прикладними знаннями.

2. Тривалість і режими, східці навчання.

3. Тип освітньої установи з урахуванням місця його розташування.

4. Технології навчання і контролю його результатів. Хоча технологія виробництва, надання послуги традиційно не входить в сферу пильної уваги маркетингу але вже виявлені особливості освітніх послуг примушують це зробити.

5. Характеристики персоналу, ОП, що робить.

6. Типи навчально-методичних засобів і напряму їх використання, в т.ч. засобів візуалізації знань, індивідуалізованого контролю програмованого навчання, тренінгу та ін.

З вирішенням цих питань прямо пов'язано і вирішення класичних питань маркетингу відносно асортиментної, цінової, комунікаційної, збутової, кадрової політики.Щоб осмислити суть маркетингу у сфері освіти і побачити як вона проявляється на ринку освітніх послуг необхідно проаналізувати великий комплекс його елементів і аспектів. Це передусім суб'єкти маркетингових стосунків і функції цих суб'єктів на ринку, сфера дії і об'єкти маркетингу ОП його цільова орієнтація і проблемний зміст. Реальними учасниками маркетингових стосунків у сфері освіти є не лише освітні установи, але і споживачі (окремі особи, підприємства і організації) широкі круги посередників (включаючи служби зайнятості, біржі праці, органи реєстрації, ліцензування і акредитації освітніх установ та ін.), а також громадські інститути і структури, причетні до просування ОП на ринку.

Особливу роль серед суб'єктів маркетингу ОП грає особу учня, студента, слухача. Це не просто матеріальний носій освітніх послуг, скарбничка передаваних знань, не лише їх користувач в процесі праці, але і їх єдиний кінцевий споживач. Особа відрізняється від інших споживачів ОП тим, що використовує освітній потенціал не лише для створення матеріальних і інших благ, не лише для заробляння коштів для життя, але ще і для себе, для задоволення власних потреб безпосередньо передусім - пізнавальних потреб.

• Саме ця особа, персоніфікований носій, володар, користувач і кінцевий споживач ОП здійснює конкретний вибір своєї майбутньої спеціальності і спеціалізації, термінів, місця і форми навчання, джерел його фінансування а також вибір майбутнього місця роботи (чи наступному ступеню освіти) і усього комплексу умов реалізації придбаного потенціалу. Завдяки і навколо цього особового вибору зустрічаються і налагоджують свої стосунки усі інші суб'єкти ринку і маркетингу ОУ об'єднувані цим центральним суб'єктом. Освітні установи виступають в ролі суб'єктів, що формують пропозицію, роблять і продають ОП грають вирішальну роль в становленні маркетингу у сфері освіти.

З точки зору маркетингу у функції освітньої установи входить:

• надання що навчається освітніх послуг, передача бажаних і необхідних знань, умінь і навичок (як за змістом і об'єму, так і по асортименту і якості);

• виробництво і надання супутніх ОП, а також чинення дій, що формують особу майбутнього фахівця;

• надання інформаційно-посередницьких послуг потенційним і реальним таким, що навчається і працедавцям включаючи узгодження з ними умов майбутньої роботи, розмірів, порядку і джерел фінансування ОП та ін.

Посередницькі структури на ринку ОП доки ще знаходяться у стадії формування, розгортання своєї маркетингової активності. До них відносяться служби зайнятості і біржі праці, освітні фонди, асоціації освітніх установ (наприклад, внз або шкіл бізнесу) і підприємств, спеціалізовані освітні центри та ін. Вони сприяють ефективному просуванню ОП на ринку і можуть виконувати такі функції як:накопичення, обробка, аналіз і продаж (надання) інформації про кон'юнктуру ринку ОП, консультування інших суб'єктів,участь в процесах акредитації освітніх установ, здійснення рекламної діяльності, юридичної підтримки; формування каналів збуту, організація укладення і сприяння виконанню угод по ОП; участь у фінансуванні, кредитуванні і інших формах матеріальної, ресурсної підтримки виробників і споживачів ОП, в т.ч. - через систему особистих державних і інших освітніх кредитів. З урахуванням цього визначаються значущість і ролі інших споживачів ОП, серед яких фірми, підприємства, установи і організації, включаючи в цій якості і органи управління. Виступаючи як проміжні (а не кінцеві) споживачі ОП вони формують більш менш організований попит на них і пред'являють його на ринку. Зараз багато фірм віддають перевагу лише короткочасним по термінах наданням ОП, а фахівців набирають так, щоб не оплачувати послуги внз (наприклад перекладом працівників з інших підприємств). Проте така кон'юнктура і така стратегія не може бути довготривалою. Нині, ринок освітніх послуг на Україні погано коррелируется з реальним сектором економіки. Це пояснюється відсутністю можливостей ефективного прогнозування зміни структури робочих місць у ряді галузей економіки унаслідок недостатніх, а у ряді місць і повністю відсутніх баз даних, що відбивають попит і пропозицію на ринку праці.Конкуренцію на ринку праці нині слід розглядати не між пропозицією з боку молодих фахівців і попитом працедавців. Друк пістрявить оголошеннями - запрошенням на роботу, а між якостями здібностями в професійній роботі самих фахівців. Дослідження, що проводяться кадровими агентствами, фіксують збільшення попиту на кваліфікований персонал в середньому 25-40 % в 2010 році в порівнянні з минулим роком, а в окремих галузях наприклад в промисловості, попит по деяких вакантних позиціях виріс в 2 рази. І тут вирішальну роль грає освіта. Проте серед молодих фахівців близько 30% безробітних. Чим же можна пояснити подібне протиріччя? Дослідження показує невідповідність професійних і кваліфікаційних параметрів молодих фахівців вимогам працедавців. амовниками у вищої професійної школи виступають в переважній більшості населення, батьки, які швидше психологічно розуміють ситуацію на ринку праці. Внз же не готові, навіть теоретично розглядати і підходити до підготовки фахівців з точки зору товарних категорій. Правда, зараз активно обговорюються і ведуться роботи по розробці стандартів професій. Поза сумнівом, що надалі знадобиться перегляд освітніх стандартів. Ринок потребує кваліфікаційних компетенцій, не залежних від конкретного процесу праці. Все більше значення придбаває вимогу "уміння навчатися", яке підвищує можливості працевлаштування полегшує вертикальну і горизонтальну мобільність працівників на ринку праці. В умовах ринку від працівника потрібно наявність базових компетенцій, що дозволяють йому переміщатися з одного робочого місця на інше. озглядаючи вимоги ринку праці до молодих фахівців і пропозиції з боку освіти, можна сказати, що освіта у внз відстає від вимог працедавців. Небагато з державних внз (а в них готують більше 90% усіх фахівців) готують фахівців в області маркетингу, PR, фінансового, менеджменту і інших, у тому числі галузевих фахівців. Як правило, ця освіта платна, і конкурс досить високий. Що стосується комерційних внз, їх репутація доки невисока.На ринку праці відбувається поступове зниження попиту на такі популярні спеціальності як економіка і юриспруденція. У розділах "шукаю роботу" саме фахівці в цих областях пропонують свої послуги. Серед актуальних проблем, що стоять перед освітою внз виділяється проблема підготовки молодих фахівців, здатних самостійно орієнтуватися і досягати життєвого успіху в нових ринкових умовах. Це завдання належить вирішити найближчим часом вищій освіті. Враховуючи зростаючу конкуренцію на ринку освітніх послуг, для оцінки потенційного попиту слід звернутися до маркетингових способів дослідження ринку. Мета маркетингових досліджень полягає у виявленні перспективних потреб оцінці міри їх задоволення, перевірці конкретних гіпотез і прогнозуванні споживчої поведінки. З цієї точки зору має сенс застосувати методику проведення маркетингових досліджень до аналізу проблем сучасної освіти. Дослідження допоможе знайти відповідь на питання: "Яким слід бути сучасній освітній установі"?В умовах розвитку підприємництва і росту популярності економічної освіти об'єктом дослідження став такий тип учбового закладу як "бізнес-школа". Метою дослідження стала розробка концепції бізнес-школи на основі виявлення цільових сегментів потенційних слухачів, визначення їх вимог і системи переваг до такого роду освітніх послуг. Опитування було проведене на основі очного заповнення анкет представниками цільових груп.У опитуванні взяли участь 100 студентів технічних спеціальностей БГТУ.ТУ - переважно чоловіки у віці до 23 років).

За результатами обробки зібраних даних були визначені:

• вимоги окремих груп споживачів до освітньої установи;

• міра схожості вимог споживачів що відносяться до одного сегменту;

• наявність усередині заздалегідь наміченого сегменту споживачів, що пред'являють особливі вимоги;

• міра відмінності вимог потенційних споживачів, що відносяться до різних сегментів.

Статистична обробка матеріалів проводилася з використанням програми STATISTICA.В результаті обробки анкет була отримана наступна інформація: