64387 (Країнознавча характеристика Російської Федерації), страница 2

Міжнародна інтеграція. Якщо ще 10 років тому СРСР був лідером таких великих міжнародних організацій як Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), що об'єднувала держави соціалістичного блоку, Варшавський договір (військовий альянс соцдержав), та і сам Радянський Союз, де провідну роль виконувала Росія, являв собою приклад щонайтіснішої інтеграції, то зараз положення корінним чином змінилося. Дві перші інтеграції ґрунтувалися тільки на ідеологічній єдності, і після падіння комуністичної ідеології їх основа була зруйнована. Розпад СРСР також був неминучий: дуже різні культури намагалися об'єднати в рамках унітарної держави, дуже різні цілі ставили перед собою республіки, які входили до нього, та і центральна влада придушенням національної самосвідомості впродовж багатьох десятиліть втратила всяку довіру (введення військ до Литви в січні 1991 року показало, що в цій сфері за роки перебудови по суті нічого не змінилося).

Проте, в даний час Росія намагається зібрати навколо себе якщо і не все, то принаймні велику частину республік колишнього СРСР, побудувавши об'єднання на основі взаємної вигоди. Співдружність Незалежних Держав (СНД) у момент його створення (1991) сприймалася майже всіма як недієздатна організація, проте пройшло 3 роки, а СНД не тільки не розпалося, навпаки – звучать заклики зробити інтеграцію тіснішою. В рамках СНД відбувається співпраця по політичних, економічним, оборонним питанням. Причому якщо для більшості республік економічна сторона співпраці (зокрема, відсутність митного збору, отримання енергоносіїв за пільговими цінами і т.д.) є найважливішою, то для Росії СНД має швидше політичне значення, дозволяючи зберегти історичну спадкоємність і лідерство на значній частині Євразії.

Економічний розвиток Росії: сучасний стан, проблеми і перспективи

Економічну специфіку країни визначили як клімат, так і наявність багатих природних ресурсів, і розміщення населення, і певні історичні особливості. Російська економіка переживає важкий перехідний період, що з'явився результатом попереднього історичного розвитку: командні методи вже не діють, а ринкові механізми ще не почали функціонувати повною мірою. Створюється різноманіття форм власності, і хоча частка приватного сектора набагато менше, ніж державного, його значення постійно росте.

Основу ВНП країни складає матеріальне виробництво, хоча питома вага сфери послуг підвищується досить швидко. Великі бюджетні дотації промисловості і сільському господарству.

Фінансове господарство характеризується інфляцією і пониженням курсу рубля. Ця різниця пояснюється тим, що внутрішні ціни в Росії помітно нижчі світових, і поступово відбувається їх вирівнювання. Зменшуються і темпи інфляції.

Не дивлячись на всі труднощі, Росія в 1994 році мала позитивне сальдо зовнішньої торгівлі (імпорт склав 28.2 млрд. дол., експорт - 48 млрд.). Основу російського експорту склали природні ресурси (переважно - нафта), завозилися в основному споживацькі товари, оргтехніка, машини і устаткування.

Ще однією проблемою Російської Федерації є дуже сильне розшарування суспільства: доходи найбідніших (10%) в 21 разів менше доходів найбагатших (10%).

3