63902 (Способи організації доступу до інтелектуальної мережі (IN)), страница 2

, (1)

де – навантаження на мережу без урахування міжміських викликів і викликів до ВСС у вихідному стані мережі ( ) та після введення вузла SSCP ( ).

Кожний з користувачів мережі має рівні права та характеризується середньою активністю 5 викликів протягом ЧНН. Сумарне навантаження на мережу у вихідному стані:

[Ерл.] , (2)

де ;

– навантаження на пучки СЛ-0 до ВСС;

– навантаження на ЗСЛ;

с – середня тривалість виклику;

, .

Введемо додатково коефіцієнти і , які дорівнюють відповідно

, (3)

. (4)

У мережі відсутні пріоритетні напрямки, всі виклики направляються за адресою призначення найкоротшим шляхом. Номери, відповідно до яких SSCP маршрутизує виклики послуг IN, розподілені рівномірно в стотисячних районах.

Припустимо, що вузол (станція), що направляє виклики до іншого вузла (станції) по -му пучку СЛ ємністю , є системою масового обслуговування (СМО) типу , тобто системою без очікування, а потік викликів, що надходить на входи цієї СМО, є пуассонівським (інтенсивність потоку не залежить від стану СМО). При таких допущеннях імовірність блокування виклику -м пучком СЛ задається формулою Ерланга

, (5)

де – навантаження, що створюється в -му напрямку.

У табл. 2 наведено найбільш напружені за навантаженням напрямки (пучки) у випадку розміщення SSCP на РАТС, ВВВП, АМТС і ВСС, а також формули для розрахунку відносного збільшення навантаження на пучки СЛ різних напрямків, що створюється вхідними до SSCP і вихідними від SSCP потоками, обумовленими викликами послуг IN.

Таблиця 2. – Найбільш напружені за навантаженням напрямки