32681 (Про господарські товариства)

Завдання 3.1

Необхідно:

• пояснити структуру управління товариством

Вищим органом управління товариством з обмеженою відповідальністю являються загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю зборами учасників створюється шляхом передачі частини повноважень виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Тобто директор (дирекція) вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів Учасників. Даний виконавчий орган здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу, перевірки діяльності Директора проводяться Ревізійною комісією за дорученням Зборів Учасників, з власної ініціативи або на вимогу Учасників Товариства. Ревізійна комісія утворюється Зборами Учасників з їх числа в кількості не менше трьох осіб строком на 2 роки. Директор не може бути членом Ревізійної комісії. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб Товариства подання усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів, особистих пояснень. Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок Зборам Учасників та складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку Ревізійної комісії Збори Учасників Товариства не мають права затверджувати річний баланс Товариства.

• зазначити установчі документи, на підставі яких діють господарські товариства.

Згідно із статтею 9 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власником (власниками) майна. Відповідно до статті 4 Закону України "Про господарські товариства" товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору й статуту.

Загалом, до установчих документів належать такі:

1) рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи: накази, постанови, розпорядження, рішення, протоколи зборів (конференцій) учасників та інші розпорядчі акти, якими, відповідно до своїх повноважень, засновник (власник майна) може створювати суб'єкт підприємницької діяльності — юридичну особу;

2) статут.

Законодавство встановлює певні вимоги до змісту установчих документів. Зокрема, згідно із статтею 9 Закону "Про підприємства в Україні" у статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет та цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу та його виборних органів, порядок формування майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня тощо) та організаційно-правова форма. До статуту можуть входити положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг тощо. У статуті також визначається й орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та ін.).

Існують додаткові вимоги й до установчих документів господарських товариств. Стаття 4 Закону України "Про господарські товариства" вимагає зазначення в установчих документах господарських товариств таких даних, як відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок формування статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенція органів товариства й порядок ухвалення ними рішень, перелік питань, для ухвалення яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів і порядок ліквідації та реорганізації товариства.

Інші статті Закону України "Про господарські товариства" встановлюють додаткові вимоги до змісту установчих документів. Зокрема, згідно із статтею 51 цього Закону установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім даних, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Відсутність таких відомостей в установчих документах є підставою для відмови в державній реєстрації господарського товариства.

Установчі документи підписуються засновником (засновниками), прошиваються і нумеруються.

Якщо власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), то її (їхні) підпис (підписи) на установчих документах засвідчується нотаріусом. А якщо засновником (засновниками) є юридична особа, то підписи відповідних посадових осіб засвідчуються печатками цієї юридичної особи. Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Завдання 3.2

Необхідно: знайти відповідне значення для кожного наведеного терміну.

Дані для виконання:

Завдання 3.3

Необхідно: проаналізувати наведені твердження і зазначити пропущені вирази.

Дані для виконання:

1. Вищим органом управління ТзОВ є загальні збори Учасників товариства.

2. Загальні збори акціонерів вважаються правомірними, якщо на них присутні учасники, які володіють 60% голосів.

3. У ТзОВ контроль за діяльністю дирекції здійснює ревізійна комісія.

4. Учасники ТзОВ відповідають за боргами товариства певним своїм майном – вкладами.

5. У повному товаристві учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

6. ТзОВ має статутний капітал, поділений на частини, розмір яких визначається установчими документами.

7. Відкрите акціонерне товариство – товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

8. Вищим органом АТ є загальні збори акціонерів.

9. Командитне товариство – це об’єднання кількох громадян та юридичних осіб на основі договору між ними для спільної діяльності, що включає повних учасників і учасників-вкладників.

10. Частина прибутку АТ, що виплачується у вигляді доходу на акції називається ивідендами.

Завдання 3.4

Необхідно: розшифрувати наведені умовні позначення.

Дані для виконання: АТ, ТзОВ, ТзДВ, ПТ, КТ, ЗАТ, ВАТ.

Розшифровка

АТ – акціонерне товариство

ТзОВ – товариство з обмеженою відповідальністю

ТзДВ – товариство з додатковою відповідальністю

ПТ – повне товариство

КТ – командитне товариство

ЗАТ – закрите акціонерне товариство

ВАТ – відкрите акціонерне товариство.

Завдання 3.5

Необхідно:

• охарактеризувати господарські товариства в Україні

За статтею 1 Закону України «Про господарські товариства», до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах вартості належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства

Види акціонерних товариств. До акціонерних товариств належать:

• відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах;

• закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни.

Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства відповідно до вимог Закону України «Про господарські товариства».

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.