24985 (Методика гідрогеологічних досліджень), страница 2

У наслідок виконання зйомочних робіт має бути з’ясовано та встановлено:

1) водоносність різноманітних геологічних утворень і структур;

2) розповсюдження й умови залягання підземних вод;

3) умови живлення, руху і розвантаження підземних вод;

4) витриманість по площі і в розрізі водомістких та водотривких порід;

5) якість, кількість і умови використання різноманітних типів підземних вод;

6) основні природні та штучні фактори, які визначають гідрогеологічні особливості досліджуваної території;

7) умови охорони підземних вод;

8) перспективи проведення подальших робіт.

Гідрогеологічну зйомку проводять або на готовій геологічній основі, або одночасно з геологічною зйомкою, що більш ефективно й доцільно - у цьому випадку вона носить назву комплексна геолого-гідрогеологічна зйомка.

[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. – К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. – 69с. -17c.]

7. Яка мета проведення дослідно-фільтраційних робіт?

Одним з основних видів робіт при проведенні гідрогеологічних досліджень є польові дослідно-фільтраційні роботи. Головними видами дослідно-фільтраційних робіт є: відкачки, наливи і нагнітання у свердловини, наливи в шурфи, експрес-наливи й експрес-відкачки, випереджаюче випробування водоносних горизонтів, витратометрія та резистивіметрія.

Метою проведення дослідно-фільтраційних робіт є визначення головних гідрогеологічних параметрів водоносних товщ і порід зони аерації.

Вибір виду дослідно-фільтраційних робіт залежить від особливостей порід, що вивчаються, завдань і стадії досліджень. На ділянках з глибоким заляганням підземних вод, а також в умовах, що є несприятливими для проведення відкачок (слаба водозбагаченість і водовіддача порід та ін.), при необхідності визначення гідрогеологічних параметрів ненасичених водою порід використовуються наливи і нагнітання в свердловини та дослідні наливи в шурфи. Дослідні нагнітання використовуються для оцінки фільтраційних властивостей і питомого водопоглинення тріщинуватих скельних і напівскельних водоносних порід, а дослідні наливи в свердловини, головним чином, у неводонасичених пухких і тріщинуватих породах зони вивітрювання. Дослідні наливи в шурфи використовуються для вивчення водопроникності необводнених зв’язних і пухких гірських порід зони аерації. Експрес-методи використовуються з метою орієнтовної порівняльної оцінки фільтраційних властивостей водоносних порід на попередніх стадіях гідрогеологічних досліджень, виявлення об’єктів і обґрунтування об’ємів подальших гідрогеологічних досліджень, характеристики водопроникності порід у розрізі та ін.

[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. – К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. – 69с. -29c.]

8. Яка мета вивчення режиму підземних вод?

Режим підземних вод характеризується зміною їх кількості і якості в просторі та часі, а саме: рівня, витрати, швидкості, температури, в’язкості, хімічного, газового та бактеріального складу. Метою вивчення режиму підземних вод є встановлення об’єктивних законів розвитку явищ, що спливають в процесі формування підземних вод, їх пояснення і використання для обгрунтування різного роду гідрогеологічних прогнозів.

В залежності від характеру визначающих його явищ і факторів, режим підземних вод може бути: природним - формується під дією комплексу природних факторів (кліматичних, гідрогеологічних, геологічних, гідрологічних, космогенних і т. ін.); порушеним - обумовлен інженерною діяльністю людини (меліорація, гідротехнічне будівництво, дія дренажних споруд і т.ін.) та слабо порушеним - формується під дією як природних (їх вплив при цьому переважає), так і штучних факторів.

Дослідження режиму підземних вод поділяють на: регіональні, що виявляють загальні регіональні закономірності формування режиму під дією природних факторів та локальні, які спрямовані на вивчення особливостей режиму, що формується під дією місцевих природних факторів та інженерної діяльності людини.

Вивчення природного режиму підземних вод виконується з метою вирішення таких завдань:

1)виявлення умов формування підземних вод (оцінка живлення, розвантаження та впливу окремих режимоутворюючих факторів і процесів, визначення елементів водного балансу);

2) вивчення закономірностей змін в часі природного живлення підземних вод;

3) встановлення закономірностей формування водного, сольового і теплового балансів підземних вод та використання їх для прогнозів режиму підземних вод;

4) регіонального вивчення природного режиму підземних вод в якості фону для аналізу і прогнозу порушеного режиму підземних вод на локальних ділянках;

5) оцінки фільтраційних властивостей і граничних умов водоносних горизонтів;

Прогнози природного режиму використовуються при плануванні і здійсненні різних видів будівництва (промислового, цивільного, гідроенергетичного, меліоративного та т. ін.), водопостачання, сільгоспвиробництва та вирішенні інших завдань.

Вивчення порушеного і слабопорушеного режиму підземних вод, їх прогнози та аналіз виконуються для рішення таких практичних завдань:

1) при розвідке родовищ підземних вод, оцінке їх запасів, складанні прогнозів їх режиму при експлуатації і обгрунтуванні заходів по раціональному використанню і охороні підземних вод від виснаження і забруднення;

2) при обгрунтуванні зрошувальних, обводнювальних і осушувальних меліорацій і методів керування режимом підземних вод в районах їх проведення;

3) при вишукуваннях, проектуванні, будівництві і експлуатації різних інженерних споруд, прогнозуванні можливих змін гідрогеологічних, гідрогеохімічних, меліоративних, інженерно-геологічних та інших умов в зв’язку з водопостачанням, зрошенням, осушенням, гідротехнічним, промисловим і цивільним будівництвом та іншими видами інженерної діяльності людини;

4) при розвідці і розробці родовищ твердих корисних копалин, нафти та газу (прогнозування водопритоків, впливу водовідливу і стійкості виробок, обгрунтування найбільш раціональних шляхів і методів експлуатації родовищ).[С.В.Корнєєнко Методика гідрогеологічних досліджень. Основні методи і види гідрогеологічних досліджень: Навч. посібник. – К.: ВПЦ «Киівський університет», 2001. – 69с. -54c.]

9. Які переваги мають підземні води перед поверхневими для водопостачання?

З кожним роком значення підземних вод і гідрогеологічних досліджень зростає. Прісні підземні води широко використовуються з метою водопостачання більшості населених пунктів, промисловості і сільського господарства; мінеральні води - з лікувальними цілями; високо мінералізовані води глибоких горизонтів - для видобування рідкісних і розсіяних елементів (бору, йоду, літію, радію та т.ін.). Термальні підземні води використовуються для бальнеологічних цілей та з метою теплофікації житлових будинків, промислових підприємств і сільськогосподарських об’єктів, перегріті води - для виробки електроенергії.

У питному водопостачанні підземні води мають значні переваги перед поверхневими, оскільки менше забруднені і характеризуються стійкішими хімічними властивостями.

[Загальна гідрологія: Підручник. / Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Гребінь В.В., Афанасьєв С.О., Дубняк С.С. та ін. - 2008. - 399 с]

10. Що дає меліорація земель?

Меліора́ція (лат. melioratio поліпшення, від лат. melior кращий) — корінне поліпшення природніх умов ґрунтів для підвищення їхньої родючості. До меліорації належать осушення й зрошення земель, регулювання річок і поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо.

Меліорація — комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. Меліорація складається з двох етапів — будівельного і етапу експлуатації. Будівельний етап полягає в проектуванні і будівництві меліоративної мережі з використанням спеціалізованих меліоративних машин. На етапі експлуатації проводиться постійна оцінка стану меліоративних споруд і їхньої відповідності умовам експлуатації, що постійно змінюються, а також підтримка меліоративних систем в працездатному стані, їхня адаптації до умов, що змінюються.

[Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. М. Высшая школа 1978 г. 408 стр.]

11. Чим обумовлений лікувальний вплив мінеральних вод на організм людини?

Вода грає надзвичайно важливу роль в житті людини, тваринного і рослинного світу, і природи в цілому. Дієздатність всіх живих клітин пов'язана з присутністю води . Сьогодні ніхто не сумнівається, що сила цих вод обумовлена речовинами, що є в них. Одні знаходяться у водах у вигляді іонів, інші - у вигляді недиссоційованних молекул, треті являють собою колоїдні частки. Зрозуміло, що різні мінеральні води відрізняються одна від одної й набором складових частин та їх співвідношенням. Одні із цих "живих вод " придатні для пиття, інші - для лікувальних ванн.

До питних лікувально-столових вод відносяться води , загальна мінералізація яких, як правило, становить від 1 до 10 г/л. А також води з меншою мінералізацією, що містять біологічно активні компоненти (з'єднання), в бальнеологічних нормах (не нижче). Крім того, вуглекислого газу не менше 500 мг/л і органічних речовин - не більше 10 мг/л. Ці води здійснюють виражений лікувально-фізіологічний вплив на організм людини, і застосовуються як лікувальний засіб за призначенням лікаря, але можуть використовуватися (не систематично) і як столовий напій.

Питні лікувальні води - води із загальною мінералізацією від 8 до 12 г/л, іноді й більше, а також з мінералізацією менш 8 г/л при наявності в них підвищеного кількості таких біологічно активних мікроелементів, як миш'як, бор і ін. Питні лікувальні мінеральні води мають виражену лікувальну дію, застосовуються тільки за призначенням лікаря й при строгому дозуванні. На етикетці, приклеєній до пляшки з мінеральною водою, зазвичай зазначений хімічний склад води й кількість основних складових частин.

[Мандрик Б.М., Чомко Д.Ф., Чомко Ф.В. Гідрогеологія: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005.-197с. – 131с.]

12. Які стадії входять до пошукового етапу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ?

Геологорозвідувальні роботи на нафту і газ - комплексні роботи, спрямовані на виявлення, геолого-економічну оцінку і підготовку до розробки промислових родовищ нафти і газу. Поділяються на пошуковий і розвідувальний етапи. В свою чергу, пошуковий етап включає три стадії: регіональні геолого-геофізичні роботи; підготовка площі до глибокого буріння; пошуки родовищ (покладів). Щодо розвідувального етапу, то його мета - підготовка родовища до розробки.

[Перспективи використання комплексу експресних методів для виявлення просторового розповсюдження забруднення геологічного середовища нафтопродуктами // Мінеральні ресурси України. – 1997. - №1-2.- С.42-43 (співавт. А.В. Лущик, М.І. Швирло., І.П. Давиденко, В.І. Морозов, І.В. Кузнєцов, М.К. Осикін, Є.О. Яковлєв, М.С. Огняник)]

13. Дайте характеристику проектній стадії проектування відповідальних та великих інженерних споруд

Проектні роботи проводяться в дві стадії: складання технічного проекту споруд і робочі креслення.

При цьому необхідно враховувати:

- характер ландшафту повинен змінюватись мінімально;

- споруда повинна вписуватись в ландшафт;

- населені пункти повинні залишитись за межами проектної споруди;

- повинні зберегтися пам’ятки архітектури, цвинтарі;

- сільськогосподарські угіддя не повинні затоплюватись або мінімально затоплюватись;

- в будь-яких геоморфологічних умовах необхідно намагатись вибрати найбільш економічне рішення по гідровузлу, для цього потрібно створити споруду максимального об’єму при мінімальній затраті матеріалів;

- наявність природного розширення, що створює додатковий об’єм споруди;

- засоби збільшення строку служби споруди.

[Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований. М. Высшая школа 1978 г. 408 стр.]

14. Чим визначаються вимоги до якості підземних вод господарсько-питного призначення?

Якість води в кожному конкретному випадку визначається вимогами споживача. Якість води – це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників,які задовольняють вимоги споживачів. Вимоги до якості води нормуються державними галузевими стандартами або технічними умовами.

Різні категорії водокористувачів ставлять неоднакові вимоги до якості питної води. Так наявність пестициду гексахлорану в господарсько-питній воді не повинна перивищувати 0,02 мг/л. Деякі речовини шкідливі у відносно високих концентраціях саме під час контактної або оргоналептичної дії, тому їх ГДК у господарсько-питній воді значно вища із загально санітарного погляду. Для господарсько-питної води ГДК аміаку (за азотом) становить 2 мг/л. Всього для господарсько- питної води господарсько – питного призначення встановлені ГДК для 640 речовин. У 1997 році Міністерство охорони здоров’я України з метою забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення затвердило Державні стандартні правила і норми. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопосточання сформульовані жорсткіше щодо вмісту забруднювальних речовин, за своїм значенням наближаються до нормативів Всесвітньої організації охорони здоров’я.

[Мандрик Б.М., Чомко Д.Ф., Чомко Ф.В. Гідрогеологія: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005.-197с.]

15. Що таке природний режим підземних вод?

Режим підземних вод характеризується зміною їх кількості і якості в просторі та часі, а саме: рівня, витрати, швидкості, температури, в’язкості, хімічного, газового та бактеріального складу. Метою вивчення режиму підземних вод є встановлення об’єктивних законів розвитку явищ, що спливають в процесі формування підземних вод, їх пояснення і використання для обґрунтування різного роду гідрогеологічних прогнозів.

Природний режим формується під дією комплексу природних факторів

Вивчення природного режиму підземних вод виконується з метою вирішення таких завдань: