20655 (Джерела іонізуючих випромінювань), страница 2

Вихідні дані та значення

Час аварії, год, хв. = 8

Час доби = День

Хмарність = Середня

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,2

Напрямок середнього вітру азимут, град = 30

Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 10,5

Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 20

Час початкку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 10,5

Час виконання робіт Т, годин = 3

Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 12

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 30

За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:

Хмарність = Середня

Час доби = День

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,2

Це буде конвекція.

За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення радіоактивної хмари при:

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,2

Вона буде 2 м/с приблизно.

За даними таблиці 4 для :

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 30

Швидкість вітру середня, м/с

2 м/с

визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:

Зона М:

Довжина = 338,0 км

Ширина = 82,9 км

Площа = 22000,0 кв км

Зона А:

Довжина = 82,8 км

Ширина = 15,4 км

Площа = 1000,0 кв км

Визначаємо:

а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:

Т к = Т п + Т

Т к - час кінця роботи

Т п - час початку роботи

Т - час роботи

Т к = 10,5 - 8 + 3 = 5,5

б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:

Д 1 = Д 2,5 / К 2,5

К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1

Д 2,5 = 20 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 1 = 20/0,7 = 28,57143 рад/год

в) рівень радіації після закінчення роботи:

Д 5,5 = Д 1 * К 5,5

К 5,5 = 0,508 для 5,5 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 28,57143 рад/год

Д 5,5 = 28,57143*0,508 = 14,51429 рад/год

г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 3 годин роботи у зонах забруднення:

Д = 1,7 * (Д 5,5 * t 5,5 - Д 2,5 * t 2,5)

t 5,5 = 5,5 години

t 2,5 = 2,5 години

Д = 1,7*(5,5*14,51429-2,5*20) = 50,70857 рад

Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.

Знаходимо співвідношення:

А = Д 2,5 / Д зад * К осл * К 2,5

К осл = 1 робота на відкритій місцевості

Д зад = 12 Установлена доза (задана) радіації Д уст,

К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1

Д 2,5 = 20

Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

А = 20*1*0,7/12= 2,380952

За таблицею 9 при:

А = 2,380952

Т п = 2,5

Т доп = 0,775 години приблизно.

Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.

Співвідношення:

А =Д 1 / Д зад * К осл

А = 28,57143*1/12= 2,380952

За таблицею 9 при:

А = 2,380952

Т = 3 Час виконання робіт Т, годин

К поч = 0,8 години приблизно.

Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:

Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2,5 * t 2,5)

t 360 = 360 годин

t 2,5 = 2,5 години

Д 2,5 = 20 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 360 = Д 1 * К 360

К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 28,57143 рад/год

Д 360 = 28,57143*0,09 = 2,571429

Д від = 1,7 *(2,571429*360-20*2,5) = 1488,714 рад

Д від = 1488,714 рад або 14887,14 мЗв

За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи. Оскільки Д від = 14887,14 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.

Висновки та пропозиції

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За 3 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 50,70857 що перевищує Д зад = 12 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 12 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,775 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,8 години після аварії.

Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 3

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 10

Метеорологічні умови = Ясно, ніч, -20 град

Швидкість вітру, м/с = 3

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3

Вид сховища = Обваловані

Висота піддону, м = 2

Час від початку аварії, год = 2

Азимут ОНГ, град = 135

Азимут вітру, град = 315

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 10

Глибина зараження, км = 3,821737

Площа зони зараження, кв км = 5,732728

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 6479,503

Втрати від СДОР, чол. = 20

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 10 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K5 = 1 для інверсії (сторінка 7)

K7 = 0,3 / 1 із додатку 3 для хлору і температури -20

Q (o) = 10

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Ясно, ніч, -20 град

Швидкість вітру, м/с = 3

Це - інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*1*1*0,3*10= 0,54 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,67 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 3

K5 = 1 для інверсія (сторінка 7)

K6 = 1,74 із додатку 5, час від початку аварії, год = 2

K7 = 0,3 / 1 із додатку 3 для хлору і температури -20

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 2-0,2 = 1,8 (метри)

h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,18)*0,052*1*1,67*1*1,74*10*1/(1,563*1,8)= 0,04404 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює

при Q(e1) = 0,54 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 3

Г 1 = 3,672 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює

при Q (e2) = 0,04404 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 3

за пропорцією:

0,1 (тонн) - 0,68 (кілометрів)

0,04404 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,04404*0,68/0,1= 0,299475 (кілометрів)

Г 2 = 0,299475 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 3,672

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,299475

Г = 3,821737 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При Швидкість вітру, м/с = 3

Це – 64 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 64 км та розрахованим 3,821737 (кілометрів)

Мінімум (3,821737;64) = 3,821737

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3

За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 3 V = 16 км/год

T надходження = 3/16= 0,1875 (години)

T надходження = 3/16*60 = 11,25 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 3,821737 (кілометрів)

n при

Швидкість вітру, м/с = 3

n = 8 (сторінка 7)

S = 3,14*3,8217371*3,716921/8= 5,732728 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору.

Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 1,8 (метри)

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,67

із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 3

K7 = 0,3 із додатку 3 для хлору і температури -20

Т = (1,8*1,563)/(0,052*1,67*0,3)= 107,9917 (години)

Т = (0,8*0,681*60)/(0,025*1,33*1) = 6479,503 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 3,821737 км більша за відстань від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (об’єкт народного господарства) попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно є втрати персоналу ОНГ.

Список використаної літератури

1. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

2. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.