20545 (Цивільна оборона), страница 2

У сховищах вибухонебезпечних речовин (стиснутих газів, легких рідин, твердих ВР) слід установлювати пристрої, які б локалізували руйнівний ефект вибуху: викидні панелі, вікна і фрамуги, що самі відчиняються; різного роду клапани-відсікачі.

У приміщеннях де можливе зараження СДОР, установлюють автоматичні пристрої нейтралізації, які при певній концентрації отруйних речовин починають розбризкувати нейтралізуючу рідину.

На об’єкті повинен бути забезпечений надійний захист людей більшою за кількістю працюючої зміни від усіх видів надзвичайних ситуацій. Це досягається укриттям робітників та службовців у сховищах; якщо їх не вистачає, будуються бомбосховища із спрощеним обладнанням.

Об’єкт переводиться на мінімально необхідне споживання електроенергії, газу, пари і палива. На об’єкті залишаються тільки персонал та обслуговуючі підрозділи, які необхідні для забезпечення виробничої діяльності робочої зміни і керівництва усім підприємством. З території об’єкта вивозять в укриття особливо важливі матеріальні цінності та документацію.

Вводиться в дію цілодобова система управління об’єктом і всіма його підрозділами безпосередньо на об’єкті і в заміській зоні. Установлюється оперативне чергування. Перевіряється наявність та справність обладнання на пунктах управління ЦО об’єкта і розгортаються усі види зв’язку.

Дуже важливим показником сталості роботи об’єкта є готовність його у найкоротші терміни після ураження відновити випуск продукції.

У результаті об’єкт може зазнати повних, сильних, середніх чи слабких руйнувань.

Під час повних або сильних руйнувань налагодити заново виробництво в умовах ведення війни практично буде неможливо.

При одержані об’єктом слабких чи середніх руйнувань відновлення виробництва цілком реальне. Тому плани і пректи, як правило, розробляються у двох варіантх – на випадок одержання об’єктом середніх і слабких руйнувань.

Для цих умов визначають характер та обсяг першочергових відновлювальних робіт.

При визначенні часу проведення відновлювальних робіт необхідно враховувати можливість радіоактивного зараження об’єкта, а у випадку застосування хімічної зброї – час дії ОР.

Таким чином, досвід показує, що на тих об’єктах, де завчасно проведені відповідні інженерно-технічні заходи, спрямовані на підвищення опірності цих об’єктів до впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, збитки виявляються значно менші, а терміни введення в дію значно коротші, ніж у решти.

Заходи по забезпеченню сталості роботи об’єкта передусім повинні бути спрямовані на захист робітників і службовців.

Основні вимоги, що визначають сталість, шляхи і способи підвищення сталості економіки країни в цілому і окремих об’єктів, викладені в нормах проектування інженерно-технічних заходів Цивільної оборони (ІТЗ ЦО).

Норми – перелік обов’язкових вимог, які ставляться в інтересах ЦО до проектування і будівництва місць-ОГ – це керівництво для завчасної підготовки в інженерному відношенні міст та об’єктів до захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ) і від негативного впливу СЛАК.