176861 (Концесія як механізм розвитку економіки держави), страница 2

Концесія надає можливість залучати найновіші та найкращі технології, техніку та інші наукові розробки, на що, у державному та місцевих бюджетах найчастіше не вистачає коштів. Одним із критеріїв визначення переможця концесійного конкурсу є найбільша частка коштів, яку він вкладає у фінансування об’єкта концесії, що дає можливість обрати концесіонера, якому вистачить коштів на суттєве поліпшення наданого йому майна [3, п. 32] .

Крім того, концесія зберігає переважний вплив власника на загальну стратегію розвитку об’єкта концесії, дає йому можливість здійснювати контроль за виконанням умов договору, забезпечує ефективне використання державного та комунального майна, яке, до речі, як було у власності держави та територіальних громад, так у ній і залишається. Не переходить до концесіонера і право власності на створене чи добудоване ним майно [6, 106 - 107] .

Для працівників підприємства, майно якого надається у концесію є також позитивний момент. Як відомо, при передачі майна у концесію воно ліквідуються, а його працівники - звільняються. В той же час, одним із критеріїв визначення переможця концесійного конкурсу передбачено умову, що у концесійній діяльності мають використовуватись громадяни України, у тому числі і звільнені у зв’язку із ліквідацією даного підприємства. Крім того, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про концесії» передбачено, що працівникам державного або комунальногог підприємства, яке припинило свою діяльність забезпечуються соціально-правові гарантії, передбачені законодавством для працівників, які звільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

Концесія має чимало переваг і для концесіонера. Вона надає право одержати державне або комунальне майно на досить довгий період (до 50 років), забезпечує стабільність умов договору на строк його дії, надає можливість отримати в концесію не лише майно, але і права на провадження певних видів господарської діяльності, право власності на прибуток, отриманий від управління об’єктом концесії, право власності на вироблену продукцію, тощо [9, 28] .

Надає вона також і право на відшкодування витрат, які виникли у зв'язку з поліпшенням майна, отриманого в концесію. Таке відшкодування відбувається за рахунок отриманого прибутку, якщо інший порядок не встановлений концесійним договором [2, cт. 20] .

Концесіонерам збиткових і низькорентабельних об’єктів концесії, які мають важливе соціальне значення можуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації та компенсації.

Пільги щодо сплати концесійних платежів:

1) відстрочка у оплаті до 2-х років: якщо сума збитків від діяльності об’єкта концесії перевищує розмір річного концесійного платежу;

2) відстрочка у оплаті до 1-го року: якщо сума збитків від діяльності об’єкта концесії менше ніж розмір річного концесійного платежу;

3) сплата 50% розміру концесійних платежів з відстрочкою у сплаті решти платежів на період до 2-х років: якщо сума прибутку, отриманого концесіонером від діяльності об’єкта концесії після сплати податків та інших обов’язкових платежів, менша від розміру річних концесійних платежів;

4) сплата 50% розміру концесійних платежів з відстрочкою у сплаті решти платежів на період до 1-го року:якщо сума прибутку, отриманого концесіонером від діяльності об’єкта концесії після сплати податків та інших обов’язкових платежів, перевищує розмір річних концесійних платежів, концесіонер сплачує 50 відсотків річних концесійних платежів з відстрочкою у сплаті решти платежів на період до 1 року [4, п. 7] .

В той же час, концесія не набула в Україні такого поширення як у інших державах, що передусім пов’язане із відсутністю детальної правової регламентації концесійних відносин. Таким чином ми маємо більш-менш визначеним надання у концесію на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг і відсутність законодавчого закріплення надання у концесію інших об’єктів концесії.

Також існує думка про відсутність ефективного механізму виникнення права на землю у концесійних правовідносинах та наявність подвійного регулювання земельних концесійних правовідносин, що полягає у необхідності для концесіонера після виграшу концесійного конкурсу, укладення концесійної угоди виграти земельний конкурс (аукціон) та укласти договір оренди землі. Тільки після цього він одержує право на землю, на якій розташовано об’єкт концесії [5, 77] .

Невисокий рівень попиту на укладення концесійних договорів зумовлений також іншими чинниками. Це і відсутність політичної стабільності у державі, і економічна криза, перебування на керівних посадах неефективних управлінців, тощо.

Попередній досвід європейських країн показав, що концесія є ефективним механізмом для вирішення економічних проблем. Саме тому нам так необхідно удосконалити концесійне законодавство: деталізувати концесієдавців для різних об’єктів концесії, розробити типові договори концесії для об’єктів концесії, надати концесіонеру іншим шляхом право на землю, тощо. Поки ми не приберемо із нашого законодавства норми, які негативно впливають на динаміку укладення концесійних угод, не вдосконалимо правове регулювання концесій, про концесію, як про прогресивний та ефективний механізм залучення приватного капіталу та ефективного управлінського потенціалу можна забути.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18-22, ст.144.

2.ЗУ «Про концесії» від 16.07.99 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 41, ст.372

3.Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об’єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію, затверджене постановою КМУ від 12 квітня 2000 року № 642 .

4.Порядок визначення об’єктів концесії, концесіонерам, яких можуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації, та умов їх надання, затверджене постановою КМУ від 13.07. 2000 року № 1114

5.Бахуринська М. Шляхи вдосконалення правового регулювання концесії: земельно-правовий аспект//Юридична Україна. - 2009. - № 7 . - С. - 77-81.

6.Бєліков О. Концесії, інвестиції, угоди про розподіл продукції//Юридичний журнал. - 2008. - № 11. - С. - 105-110.

7.Медведєва О.А. Концесія як правова форма використання державного майна у господарській діяльності недержавними суб’єктами: Автореф. дис.канд юрид. наук: 12.00.04/ Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2005. - 19 С.

8.Пузанова Г.И. Концессии: из истории правового регулирования. – О.: Астропринт, 2000. – 96 С.

9.Хмілінський Ю. Концесія: преше знайомство//Все про бухгалтерський облік. - 2006. - № 77 (1231). - С. - 23-28.