132864 (Психологічні фактори в розвитку та перебігу онкологічного захворювання, гіпотези для психотерапії), страница 3

Соціальна підтримка. Reynolds P., Kaplan G.A. оприлюднили результати проспективного дослідження 6848 здорових мешканців міста Аламеда (Каліфорнія) [36]. Спостереження тривало протягом 1965 – 1982 рр. Показано, що фактором смертності від онкологічної патології серед жінок є соціальна ізольованість, а декілька соціальних зв’язків у чоловіків зменшує їх ймовірність захворіти раком. З іншого боку, є дані, що інтенсивне втручання оточення може бути пов’язане зі слабким виживанням. Так, Sullivan A.K. et al. [40] дослідили однорічне виживання 112 онкогематологічних хворих після трансплантації кісткового мозку на основі психіатричного інтерв’ю перед лікуванням. У формулу для оцінки виживання входили рівень функціонування особистості, ставлення до лікування та функціонування родини. Виявилось, що низький рівень функціонування родини (коли пацієнт вимушений підкорятись колективному рішенню родини та отримати лікування) у взаємодії з іншими факторами пов'язаний з поганим виживанням. Високий рівень функціонування родини розглядався як такий, коли пацієнт може сам прийняти рішення, чи буде він отримувати лікування, чи ні. Здійснюючи співставлення цих емпіричних результатів з теорією нарцистичного розладу, можемо допустити, що відсутність соціальної підтримки чи інтенсивне втручання оточуючих може наближувати особу до стану «нікчемного», знеціненого Я, який посилює дистрес збільшуючи ризики розвитку та прогресії онкологічної патології.

Висновки. Психологічні особливості є відмінними при різних нозологіях раку: почуття сорому властиве онкогематологічним хворим, а – провина пацієнтам з солідними пухлинами; при одних видах пухлин (наприклад, РМЗ) був встановлений позитивний вплив заперечення та духу боротьби на тривалість життя, а при інших (наприклад, рак легенів) виявлено зменшення тривалості життя при відсутності надії; емоційна підтримка зменшує ризик колоректального раку, тоді як велика кількість соціальних контактів пов’язана з прогресією РМЗ.

Психологічні особливості онкологічних хворих можна описати, з одного боку, як ознаки вторинного нарцистизму, з іншого – як чи депресивні особистісні риси. На користь вторинної нарцистичності свідчать намагання хворого бути ідеальним (альтруїзм); контролювати емоції чи особистісні риси (демонстративність) з метою бути бажаним; почуття сорому за свої природні психологічні особливості, вразливість самооцінки (потреба в мінімізації захворювання з метою збереження самооцінки, погіршення самооцінки в результаті втрат чи соціальних втручань). Депресивність хворих, зокрема жінок з РМЗ, виявляється в тому, що вони схильні до надмірно самовідданих відносин, невиправданих жертв, самозречення спочатку по відношенню до матері, а потім і в інших соціальних стосунках. Це супроводжується неможливістю отримати розрядку своїм почуттям та дати афекту вибухнути. Реакція на розлучення чи втрати може викликати у них почуття провини чи самоагресію.

Розмірковуючи про психологічні особливості онкологічних хворих, можна помітити дві їх основні потреби: в самостійності та захисті/підтримці. На потребу в самостійності вказують: незадоволеність батьківським піклуванням; намагання самим бути як їх батьки чи краще їх через ідентифікацію себе з ідеалом батьків; намагання бути сильним, що виявляється в запереченні емоційного значення важливих життєвих подій; необхідність приймати незалежне від родини рішення стосовно свого життя. На потребу в захисті опосередковано вказує потреба контролювати емоційну відповідь; тривога втрати об’єкту; потреба в емоційній підтримці; депресія. Конфлікт потреб онкологічні хворі вирішують ціною певної жертви: контроль неприйнятних емоцій чи рис, самопожертва, хронічна фрустрація потреби в захисті/прив’язаності тощо.

Hoodin F. et al [21] показали, що на виживання онкологічних хворих впливає ряд психосоціальних факторів: більше шансів вижити мають молоді; одружені; з доброю освітою; європейці або американці; з відсутньою звичкою палити; які поводять себе більш демонстративно; добре пристосовані; які не в депресії. Отже, виживання краще серед онкологічно хворих, у яких немає конфлікту самовираження (вираження демонстративності), які мають соціальну підтримку (одружені, добре пристосовані), соціально визнані (освіта, європейська чи американська культура). У зв’язку з цим терапевтична гіпотеза реабілітації онкологічних хворих може полягати в наступному: страх втрати об’єкту обмежує вираження демонстративних рис, негативних емоцій чи вияв власної кращості. Дослідження в терапії фантазій хворого навколо вираження неприйнятних якостей та здатності отримати прийняття може бути кроком до того, щоб навчитись отримувати соціальну підтримку, вербалізувати свої потреби та більш повно проявляти свої риси. Така робота можлива лише за умови довготривалих та надійних психотерапевтичних стосунків, які можуть компенсувати хворому потребу в захисті та безпеці.

Література

1. Аспер К. Психология нарцистической личности. Внутренний ребенок и самооценка. – М.: «Добросвет», «Издательство КДУ», 2008 – 365с.

2. Волидин Б.Ю. Качество жизни онкологических больных: подходы к проблеме //Паллиативная медицина и реабилитация. – 2007. - №2. – С.50-53.

3. Голотюк С.І., Голотюк І.А. Психоемоційні травми і психопатологічні паранеоплазії в діагностиці та лікуванні раку молочної залози // ІХ з’їзд онкологів України. К.: 1995. –С.251-252.

4. Ивашкина М.Г. Психологические особенности личности больных: дис. … канд. психол. наук. М.: 1998 -161 с.

5. Собчик Л.Н. СМИЛ. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности. СПб.: Речь, 2007. – 224 с.

6. Bacon C. L., Renneker R., Cutler M. A psychosomatic survey of cancer of the breast // Psychosomatic Medicine. 1952, Vol. XIV, No. 6. Pp. 453 – 460.

7. Bleiker E.M., Hendriks J.H., Otten J.D. et al. Personality factors and breast cancer risk: a 13-year follow-up // Journal of the National Cancer Institute.- 2008. – Vol.100. - P. 213-218.

8. Bleiker E.M., van der Ploeg H.M., Hendriks J. H., Ader H.J. Personality factors and breast cancer development: a prospective longitudinal study // Journal of the National Cancer Institute. – 1996. - Vol. 88, N 20.- P. 1478- 1482.

9. Broers S., Hengeveld M.W., Kaptein A.A. et al. Are pretransplant psychological variables related to survival after bone marrow transplantation? A prospective study of 123 consecutive patients // J Psychosom Res. – 1998. – Vol.45, N4. - P. 341-351.

10. Chan C., Lin H.J., Lin J. Stress-associated hormone, norepinephrine, increases proliferation and IL-6 levels of human pancreatic duct epithelial cells and can be inhibited by the dietary agent, sulforaphane // Int. J. Oncol. – 2008. – Vol. 33, N2. – P. 415 – 419.

11. Fernandez C.R., Rezola G.R., Moreno V.O., Sanchez A.A. Effects of social stress on tumor development in dominant male mice with diverse behavioral activity profiles // Psicothema. – 2008. – Vol. 20, N4. – P. 818 – 824.

12. Garssen B. Psycho-oncology and cancer: linking psychosocial factors with cancer development // Ann. Oncol. – 2002. – Vol. 13, suppl 4. - P. 171-175.

13. Greenе W.A. Psychological factors and reticuloendothelial disease. II. Observations on a group of women with lymphomas and leukemias // Psychosomatic medicine. – 1956. - Vol. XVIII, N4. - P. 284-303.

14. Greer S. Psychological aspects: delay in the treatment of breast cancer // Proc. Roy. Soc. Med. – 1974. Vol. 67. - Pp. 470-473.

15. Greer S., Morris T., Pettingale K.W., Haybittle J.L. Psychological response to breast cancer and 15-year outcome // Lancet. – 1990. – Vol. 335. - P. 49-50.

16. Grossarth-Maticek R., Bastiaans J., Kanazir D. Psychosocial factors as strong predictors of mortality from cancer, ischemic heart disease and stroke: the Yugoslav prospective study // J. Psychosom Res. – 1985. – Vol. 29, N2.- P. 167-176.

17. Grulke N., Bailer H., Larbig W., Kachele H. Mental adjustment to cancer and survival of patients admitted for allogenic hemopoietic stem cell transplantation: a prospective cohort study// GMS Psycho-Social-Medicine. – 2006. - Vol. 3. http://www.egms.de/en/journals/psm/2006-3/psm000024.shtml

18. Hamer M., Chida Y., Molloy G.J. Psychological distress and cancer mortality // J. Psychosom. Res. – 2009. – Vol. 66. – P. 255 – 258.

19. Harburg E., Julius M., Kaciroti N. et al. Expressive/Suppressive anger-coping responses, gender, and types of mortality: a 17-year follow-up (Tecumer, Michigan, 1971 – 1988) // Psychosomatic medicine. – 2003. N65. - Pp. 588-597.

20. Hirokawa K., Nagata C., Takatsuka N., Shimizu H. The relationships of a rationality/antiemotionality personality scale to mortalities of cancer and cardiovascular disease in a community population in Japan // J. Psychosom Res. – 2004. Vol. 56, N1. - Pp. 103-111.

21. Hoodin F., Kalbfleisch K.R., Thornton J., Ratanatharathorn V. Psychosocial influences on 305 adults survival after bone marrow transplantation; depression, smoking, and behavioral self-regulation // J. Psychosom Res. – 2004. – Vol.57, N2. - P. 145-154.

22. Iwamitsu Y., Shimoda K., Abe H. et al Anxiety, emotional suppression and psychological distress before and after breast cancer diagnosis // Psychosomatics. – 2005. N46. - Pp 19-24.

23. Koupil I., Plavinskaia S., Parfenova N. et al. Cancer mortality in women and men who survived the siege of Leningrad (1941-1944) // Int. J. Cancer. – 2009. – Vol. 124, N6. – P. 1416 – 1421.

24. Linkins R.W., Comstock G.W. Depressive mood and development of cancer // Am. J. Epidemiol. – 1990. – Vol. 132, N2. - P. 962-972.

25. Loberiza F.R., Rizzo D.Jr. J., Bredeson Ch. N. et al. Association of depressive syndrome and early deaths among patients after stem-cell transplantation for malignant diseases // J. Clin. Oncology. – 2002. - Vol 20, No 8. – P. 2118 - 2126.

26. Murray J.B. Psychosomatic aspects of cancer: an overview // J. Genet. Psychol. – 1980. – Vol. 136. – P. 185-194.

27. Nabi H., Kivimäki M., Zins M. et al. Does personality predict mortality? Results from the GAZEL French prospective cohort study // Int J Epidemiol. – 2008. Vol. 37, N2. - Pp. 386-396.

28. Nagano J., Kono S., Toyomura K. et al. Personality and colorectal cancer: the Fukuoka colorectal cancer study // Jpn J Clin Oncol. – 2008. Vol. 38, N8. - Pp. 553-561.

29. Nagano J., Sudo N., Kubo C., Kono S. Lung cancer, myocardial infarction, and Grossarth-Maticek personality types: a case-control study in Fukuoka, Japan // J. Epidemiol. – 2001. Vol. 11, N6. - Pp. 281-287.

30. Nakaya N., Saito-Nakaya K., Akechi T. et al. Negative psychological aspects and survival in lung cancer patients // Psychooncology. – 2008. Vol. 17, N5. - Pp. 466-473.

31. Oʼdonnell M.C., Fisher R., Irvine K. et al. Emotional suppression: can it predict cancer outcome in women with suspicious screening mammograms? // Psychological Medicine. – 2000. Vol. 30, N5. - Pp. 1079-1088.

32. Penninx B.W., Guralnik J.M., Pahor M. et al. Chronically Depressed Mood and Cancer Risk in Older Persons // Journal of the National Cancer Institute. – 1998. - Vol. 90, N 24. - P. 1888-1900.

33. Persky V.W., Kempthorne-Rawson J., Shekelle R.B. Personality and risk of cancer: 20-year follow-up of the Western Electric Study // Psychosom. Med. – 1987. – Vol. 49, N5. – P. 435 – 449.

34. Pyter L.M., Pineros V., Galand J.A. et all. Peripheral tumors induce depressive-like behaviors and cytokine production and alter hypothalamic-pituitary-adrenal axis regulation // Proc Nat Acad Sci USA. – 2009. Vol. 106, N22. - Pp. 9069-9074.

35. Reynolds P., Hurley S, Toress M. et al. Use of coping strategies and breast cancer survival: results from the blak/white cancer survival study // Amer. J. Epidemiology. – 2000. - Vol. 152, N10. - P. 940-949.

36. Reynolds P., Kaplan G.A. Social connections and risk for cancer: prospective evidence from the Alameda Country study // J. Behav Med. - 1990. – Vol.16, N3. – P. 101-110.

37. Russek L.G., Schwartz G.E. Perceptions of Parental Caring Predict Health Status in Midlife: A 35-Year Follow-up of the Harvard Mastery of Stress Study // Psychosomatic Medicine. – 1997. – Vol.59. - P. 114-149.

38. Salmon P., Holcombe C., Clark L. et al. Relationships with clinical staff after a diagnosis of breast cancer are associated with patients experience of care and abuse in childhood // J Psychosom Res. – 2007. Vol. 63, N3. - Pp. 255-262.

39. Schmiegelow K., Vestergaard T., Nielsen S.M., Hialgrim H. Etiology of common childhood acute lymphoblastic leukemia: the adrenal hypothesis // Leukemia. – 2008. – Vol. 22, N12. – P. 2137 – 2141.

40. Sullivan A.K., Szkrumelak N., Hoffman L.H. Psychological risk factors and early complications after bone marrow transplantation in adults // Bone Marrow Transplantation. – 1999. – Vol. 24. – P. 1109 – 1120.

41. Tacon A. M. Parent-child relations, attachment, and emotional control in the development of breast cancer: a dissertation in human development and family studies A dissertation for the degree of PhD. - Texas.: 1998. – 78 p.

42. Thomas C.B., Duszynski K.R., Shaffer J.W. Family attitudes reported in youth as potential predictors of cancer // Psychosomatic medicine. – 1979. - Vol. 41, N4. - P. 287-302.

43. Tijhuis M.A., Elshout J.R., Feskens E.J. et al. Prospective investigation of emotional control and cancer risk in men (the Zutphen Eldery Study) (the Netherlands) // Cancer causes control. – 2000. Vol. 11, N7. - Pp. 589-595.

44. Watson M., Homewood J., Haviland J., Bliss J.M. Influence of psychological response on breast cancer survival: 10-year follow-up of a population-based cohort // Eur. J. Cancer. – 2005. – Vol. 41, N12.- P. 1710-1714.

45. White V.M., English D.R., Coates H. et al. Is cancer risk associated with anger control and negative affect? Findings from a prospective cohort study // Psychosomatic Medicine. – 2007. Vol. 69. - Pp. 667-674.

46. Zonderman A.B., Costa P.T., McCrae R.R. Depression as a risk for cancer morbidity and mortality in a nationally representative sample // JAMA. – 1989. – Vol. 262, N9. - P. 1191-1195.