112135 (Використання відеоспостереження з метою формування вмінь педагогичного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов)

УДК 371.26:004

Використання відеоспостереження з метою формування вмінь педагогичного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов

Баркасі В.В.

Постановка проблемки … В умовах ринкової економіки конкурентноздатність на освітянському ринку праці забезпечується широким спектром професійних якостей викладача, що включають управлінську підготовку, результат якої є готовність учителя керувати колективом та самим собою. Сьогодні освіті потрібен учитель не тільки добре обізнаний зі свого предмету, але й здатний створити умови, що сприятимуть розвитку та саморозвитку особистості дитини. Це веде до пошуку та засвоєння нових методів діяльності вчителя, який повинен будувати свою педагогічну діяльність, спираючись на науковообґрунтовані процеси управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій , в яких започатковано розв’язання даної проблеми ... Багато вчених (О.С.Анісімов, Н.В.Кузьміна, А.К.Маркова, Г.П.Щедровицький) вважають, що педагогічна діяльність може бути віднесена до типу управлінської діяльності за критерієм відповідності управлінським функціям – проектування, корегування, проблематизації, перепроектування, а також контролю за виконавчої діяльності.

Останній час все більше дослідників говорять про педагогічний менеджмент як окремий напрям в педагогіці. Питання, пов’язані з педагогічним менеджментом, висвітлені у працях таких науковців як В.І. Бондар, К.Я. Вазіна, Ю.В. Васильєв, В.С. Лазарев, В.І Лещинський, Ю.А. Конаржевський, С.В. Кульневич, М.І. Приходько, В.П. Симонов та інш.

Як справедливо зазначає В.С. Лазарев: “хоч би які найчудовіші педагогічні новації не були розроблені, при неякісному управлінні не можна сподіватися на їхнє широке та результативне засвоєння” [3: 12].

Формулювання цілей статті. Метою статті є розкриття сутності педагогічного менеджменту та визначення значущості відеоспостереження на заняттях з методики викладання іноземних мов при формуванні вмінь педагогічного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов.

Виклад основного матеріалу дослідження... На нашу думку, в майбутніх учителів слід формувати вміння педагогічного менеджменту, які допоможуть їм ефективно здійснювати свою діяльність із навчання, виховання й розвитку особистості та творчих здібностей школярів, менеджмент сьогодні „...синтезує комп’ютеризацію управління, його психологізацію й спрямованість на людину, наповнює новим змістом управлінські функції і, у певній мірі, розглядає комерційний аспект цього процесу” [2: 135].

Як відомо, термін “менеджмент” запозичений з англійської мови й означає керівництво, очолювання, здатність справлятися з чим-небудь, з якою-небудь проблемою. З функціональної точки зору – це процес планування, організації, мотивації та контролю, що необхідні для формування й досягнення цілі. На думку дослідників, менеджмент є складовою частиною поняття “управління”, тому що порозуміває “цілеспрямовану дію на колектив працівників або окремих виконавців для виконання поставлених завдань та досягнення визначеної мети” [1: 6].

Педагогічний менеджмент – це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління педагогічними системами, спрямований на підвищення ефективності їхнього функціонування та розвитку. Він має свою специфіку та закономірності, що знаходять відбиття у своєрідності самого предмету, продукту, знаряддя та результату праці менеджера. Як вказує В.П.Симонов, предметом праці менеджера освітнього процесу є діяльність керованого суб’єкта, продуктом праці – інформація, а знаряддям праці – слово, мова, мовлення. Результатом праці менеджера навчально-пізнавального та навчально-виховного процесів є міра навченості, вихованості й розвитку об’єкта (другого суб’єкта) менеджменту – учнів. Як і будь-яка діяльність, він має цілеспрямований характер, сутність якого – повнота, не суперечливість, непротиріччя, взаємопов’язаність, конкретність і реальність визначених цілей та їх підпорядкованість основній меті – вихованню, навчанню та розвитку людини як вільної, відповідальної та творчої особистості, формуванню в неї готовності до праці, активної життєвої позиції, наукового світогляду [4].

Учитель іноземних мов під час планування своєї педагогічної діяльності, чи-то урок з іноземної мови чи виховний захід, повинен уміти враховувати основні елементи наукової організації праці, бути обізнаним з прийомами так званого “класного менеджменту”. Найважливішим моментом тут є врахування фактору часу. Завдання вчителя – з мінімальною витратою часу спланувати урок чи виховний захід таким чином, щоб були досягнені поставлені цілі: практична, освітня, виховна та розвиваюча. Плануючи урок, учитель повинен враховувати необхідність використання таких сучасних засобів навчання, як лінгафонні кабінети, комп’ютерні класи, проектувальна техніка, тощо, що покликане скоротити час на використання дошки з метою демонстрації граматичних конструкцій, лексичних зразків, фонетичних моделей тощо. Під час планування контролю за сформованістю граматичних та лексичних навичок доцільне залучення тестових завдань; сформованість фонетичних навичок можна контролювати в усіх учнів одночасно в мережі лінгафонної лабораторії.

Крім того, позакласна робота у школі передбачає проведення вчителем виховних заходів, які не повинні бути тривалими за часом. Вони мають бути тематично насиченими, виховними, цікавими для учнів. Саме тому таке велике значення має їх правильне планування. Компетентний учитель має також володіти навичками планування розвитку особистісних якостей учнів, їх коригування.

Головним етапом, що демонструє наскільки вчитель іноземних мов володіє педагогічним менеджментом, є етап організації його професійної діяльності. Він повинен вміти, використовуючи аудиторну й позааудиторну роботу, організувати процес навчання таким чином, щоб учні навчилися проявляти самостійність, вміли виконувати запропоновані вчителем завдання, такі, наприклад, як робота з текстом, з аудіоматеріалом, відео матеріалом, підготовка усного повідомлення, як у монологічній, так і у діалогічній формі, написання твору тощо.

Одним із основних компонентів педагогічного менеджменту є етап контролю за ходом і результатом педагогічного процесу. Контроль на уроках з іноземної мови може бути найрізноманітнішим: це контроль вчителя, взаємоконтроль, самоконтроль; він може бути як поточним, так і відстроченим, усним або письмовим тощо. Педагог має здійснювати вибір відповідної форми контролю для раціонального коригування. Впровадження індивідуалізації та диференціації в роботі з учнями дозволяє поліпшити якість контролю за рівнем навченості та вихованості в кожного окремого школяра і всього класу в цілому.

Методична підготовка вчителя іноземних мов – це багатокомпонентна цілісна система в структурі його професійної підготовки, спрямована на формування у студентів теоретичних знань та практичних умінь, які необхідні для творчої реалізації професійної функції вчителя. Ця система має будуватись на методологічних засадах лінгвістики, педагогіки та психології.

Відтак, сучасний учитель іноземних мов має бути підготовлений до педагогічної діяльності як теоретично, так і практично. Випускник педагогічного вищого закладу освіти повинен володіти знаннями фундаментальних ідей, принципів і теорії базової науки. Він також має бути обізнаним з сучасними цілями й завданнями освіти зі свого предмета. Йому необхідні знання базисного навчального плану й можливостей інтеграції змісту предмета з суміжними дисциплінами. У вчителя іноземних мов має бути сформована іншомовна комунікативна компетенція, до складу якої входять мовна, мовленнєва та соціокультурна компетенції. Крім того, вчитель повинен володіти сучасними психолого-педагогічними концепціями навчання та виховання.

Сучасний учитель іноземних мов для ефективного здійснення навчання та виховання також має не тільки володіти педагогічними технологіями, а й відчувати внутрішню необхідність у їхньому постійному застосуванні, у використанні інноваційних технологій. Це розкриває його розуміння суті педагогічних інновацій та вміння осмислювати їх в контексті особливостей свого предмета, співвідносити з власними інтересами та досягненнями, застосовувати у своїй професійній діяльності, вміти бачити можливі педагогічні труднощі інноваційних розробок.

Все вищезазначене потребує єдності теоретичної та практичної підготовки, взаємозв’язок різних форм організації навчально-вихновного процесу, застосування різноманітних педагогічних технологій та сучасних засобів навчання. Використання відеозасобів на заняттях з методики викладання іноземних мов може бути одним з них.

З метою формування вмінь педагогічного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов можна запропонувати здійснювати відеоспостереження за навчальною педагогічною діяльністю студентів. Так, на лабораторних заняттях робиться відеозапис підготовлених студентами п’ятнадцятихвилинних фрагментів уроків на означену тему, знятих у ситуаціях імітування. Потім відеозапис стає предметом групового обговорення в лабораторії.

На нашу думку, відеозапис представляє собою цінний засіб для складної структури побудови продуманої практики, що передбачає досягнення певних результатів, протягом якої відбувалася самооцінка і саморегуляція. Запис на відео робить можливим повторне самоспостереження з витримкою в часі, що стимулювало індивідуальну та групову рефлексію. Зображення на відео дозволяє групі студентів разом аналізувати одну й ту ж педагогічну ситуацію й отримувати цінний документальний матеріал для спостереження за педагогічною діяльністю та професійною компетентністю студента, що, безумовно, є чималою перевагою для того, щоб зафіксувати зв’язок між теорією та практикою.

Завдяки зворотному зв’язку та повторному аналізу, який стає можливим під час роботи з відео, студент залучається до теоретичного осмислення своєї практичної діяльності. Відеозапис відіграє у цьому значну роль, він надає можливість оцінювати самого себе як особистість, яка виконує свої професійні обов`язки.

У той же час від викладача вимагається велика педагогічна майстерність для використання цього механізму з мінімальним ризиком і з максимальною ефективністю. Дійсно, перша зустріч учасника відеозапису зі своїм власним зображенням у багатьох випадках справляє більш чи менш тяжке враження. Перед тим, як стати підтримкою для відстроченого спостереження й самоаналізу свого образу дії, відеозображення порушує уявлення про власну особистість та професійну компетентність. Це враження у багатьох студентів серйозно коливається внаслідок розбіжності між суб’єктивним сприйняттям самого себе й більш об’єктивним, яке нам представляє екран. Показово, що відео викликає як захисні реакції на агресивне вторгнення в емоційне життя й відносини з оточуючими, так і формування рефлексивної позиції.

Навчання відбувається у процесі спостереження за собою, за педагогічними ситуаціями, за “експериментами”, що проводяться. Тренування спостереження будується таким чином: спочатку студенти знайомляться з методикою спостереження, з його труднощами, потім встановлюється поле нагляду, фіксується мета і обговорюються способи спостереження за власними педагогічними діями та їх аналіз. Після відеозапису студенти інтерпретують отримані дані, що передбачає зв’язок прийомів спостереження з теоретичною рефлексією. Відеонагляд за власними педагогічними діями й за діями своїх товаришів дає засоби для її регулювання й здійснює випробовування теорії практикою.

Отже, проводячи спостереження, студенти встановлюють безпосередній традиційний зв’язок між теорією і практикою, тому що в цьому випадку теорія пояснює практику, а практика дозволяє переглянути теорію. Відеоспостереження допомагає студентам завдяки аналізу записаних ситуацій контролювати в дії свій власний розвиток, усвідомлювати те, чого їм не вистачає у плані теоретичних знань, практичних умінь і навичок, прийомів педагогічного менеджменту, професійної мобільності, комунікативності й інших показників професійної компетентності й те, що вони знають і вміють. Виходячи з цього, кожен студент проектує разом з викладачем особистий план, що сприяє просуванню від набуття до становлення вмінь педагогічного менеджменту.

Ця робота стає підготовчим етапом перед проходженням студентами педагогічної практики. Загальновідомо, що практика може справити великий вплив на формування вмінь педагогічного менеджменту майбутніх учителів. Так, за результатами практики студенти оцінюють свої здібності і можливості щодо вибраної професії вчителя, рівень сформованості вмінь професійного менеджменту.

Практика у школі найкращим чином надає студентам можливість проводити самоспостереження власного професійного самовдосконалення в педагогічній діяльності, а саме, в залученні отриманих теоретичних знань, використанні педагогічних технологій і прийомів педагогічного менеджменту. Вони також можуть аналізувати прояв своїх професійно-значущих якостей, професійна мобільність, педагогічного менеджменту, визначати шлях для професійного вдосконалення.

Аналізуючи свої педагогічні дії, студенти починають розуміти, що для досягнення висунутих цілей і завдань необхідно ліквідувати невідповідність між власним рівнем професійного й особистісного розвитку і вимогами, що пред’являються до педагогічної діяльності. Усвідомлення цього протиріччя зумовлювало розвиток умінь і своєчасне корегування самооцінки.

Висновки.