17774 (Судово-бухгалтерська експертиза обліку основних засобів), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Судово-бухгалтерська експертиза обліку основних засобів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "бухгалтерский учет" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "контрольные работы и аттестации", в предмете "бухгалтерский учет и аудит" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "17774"
Текст 2 страницы из документа "17774"
Досліджуючи нестачі основних засобів, експерт-бухгалтер використовує первинні документи, матеріали інвентаризації, усі бухгалтерські записи, надані для розгляду, які звіряються з первинними документами про надходження, вибуття і рух основних засобів.
Таким чином, об’єктами дослідження операцій з основними засобами є:
- реальність відображення в балансі;
- достовірність оцінки;
- надходження, вибуття та достовірність відображення їх в обліку;
- правильність нарахування та відображення в обліку амортизації та зносу;
- дооцінка, уцінка, правильність відображення її в обліку та фінансовій звітності;
- стан збереження основних засобів.
Щодо методики судово-бухгалтерської експертизи обліку основних засобів, то вона є наступною.
На початку дослідження експерт-бухгалтер повинен установити правомірність віднесення окремих об’єктів до основних засобів. Основні засоби, які будуть визнані непридатними для використання протягом звітного періоду, мають бути списані на витрати цього періоду за їхньою залишковою вартістю. Експерт мусить упевнитися в тому, що основні засоби, які за даними бухгалтерського обліку повністю зношені, не можуть принести в майбутньому економічної вигоди, переоцінені за їхньою залишковою вартістю і відображені у складі необоротних активів підприємства. Важливим завданням експерта-бухгалтера є також перевірка правильності формування первісної вартості основних засобів, що визначено в П(С)БО 7.
Якщо підприємство придбає основні засоби, які були в експлуатації, то, зараховуючи їх на баланс, потрібно відобразити і суму переданого зносу (продавець повинен указати її в акті приймання-передачі). У разі безкоштовного отримання основних засобів вони мають бути оцінені за ринковою, а не за залишковою вартістю.
Експерту-бухгалтеру слід також пам’ятати, що за основними засобами справедлива вартість визначається в разі:
- безкоштовної передачі основних засобів;
- якщо основні засоби отримані внаслідок бартерних операцій;
- якщо основні засоби передані як внесок до статутного капіталу.
Експерт-бухгалтер також застосовує дані податкового обліку. Це робиться насамперед для правильності визначення об’єктів оподаткування. Так, згідно зі ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток як об’єкт оподаткування визначається способом зменшення скоригованого валового прибутку за звітний період:
- на суму валових витрат;
- на суму амортизаційних відрахувань [4].
Крім того, експерту-бухгалтеру необхідно дослідити матеріали інвентаризації основних засобів та звернути увагу на точність визначення збитку, який підлягає відшкодуванню винними особами.
Під час дослідження матеріалів інвентаризації основних засобів, окрім указаних вище питань, експерт-бухгалтер повинен розглянути такі моменти:
- правильність віднесення до основних засобів матеріальних цінностей, що перебувають на балансі господарського органу;
- точність визначення балансової вартості основних засобів на початок кожного звітного періоду;
- обґрунтованість індексації основних фондів;
- правильність нарахування амортизації (зносу) основних засобів тощо.
Методика експертного дослідження операцій з основними засобами полягає в перевірці та порівнянні балансових (звітних) даних про залишки основних засобів з даними синтетичного та аналітичного обліку. При цьому бухгалтерські записи звіряються з первинними документами про надходження та вибуття основних засобів (акти приймання, накладні, акти ліквідації основних засобів, довідки про нараховану суму амортизації, дані про витрати на капітальний ремонт та т. ін.).
1.3 Інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи обліку основних засобів
Якість проведення судово-бухгалтерської експертизи та якість висновку експерта здебільшого залежать від інформаційного забезпечення.
Інформаційне забезпечення поділяється на дві групи – законодавчо-нормативне забезпечення, що включає забезпечення, що регламентує процес судово-бухгалтерської експертизи та нормативно-правове забезпечення конкретно поставлених перед експертом питань; фактографічна інформація - інформація, яку слідчий чи суд направляє для експертного дослідження та фактографічна інформація, отримана із зовнішніх офіційних джерел.
Основні джерела інформації — нормативні акти, якими керується експерт-бухгалтер під час експертного дослідження операцій з основними засобами:
1. Закон України «Про судову експертизу», який визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою, об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Затверджений постановою ВР України від 16.07.1999 р. № 996XIV.
3. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Затверджений постановою ВР України від 21.12.2000 р. № 2181ІІІ.
4. Інструкція про порядок нарахування пені. Затверджена наказом ДПА України від 01.03.2001 р. № 77.
5. Інструкція про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Затверджена наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110.
6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
10. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.
11. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 р. за № 202/ 412. (зі змінами і доповненнями).
До фактографічної інформації належать:
- акт приймання-передачі основних засобів ОЗ1;
- акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів ОЗ2;
- акт на списання основних засобів ОЗ3;
- акт на списання автотранспортних засобів ОЗ4;
- інвентарна картка обліку основних засобів ОЗ6;
- опис інвентарних карток з обліку основних засобів ОЗ7;
- розрахунок амортизації основних засобів ОЗ15, ОЗ16;
- інвентаризаційні описи;
- облікові регістри синтетичного обліку основних засобів (відомості, журнали, книги);
- рахунки Головної книги, які призначені для обліку основних засобів та їх зносу (10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів»);
- бухгалтерський баланс звітного періоду;
- звіт про рух основних засобів;
- фінансова звітність за попередній звітний період;
- контракти, договори про оренду, страхові поліси;
- комп’ютерна інформація;
- наказ про облікову політику в частині обліку основних засобів.
Під час проведення експертного дослідження операцій з основними засобами використовують такі основні методичні прийоми: розрахунково-аналітичні, документальні, прийоми арифметичної, зустрічної перевірки, фактичного контролю, дослідження облікових даних, прийоми узагальнення і реалізації результатів експертизи та ін.
1.4 Відповіді на тестові завдання
Таблиця 1.2
Відповіді на тестові завдання контрольної роботи
Номер тесту згідно із завданням контрольної роботи | Назва тестового завдання | Відповіді на тестові завдання |
3 | До якої відповідальності згідно з чинним законодавством притягаються посадові особи органів Державної податкової служби за неналежне виконання своїх обов’язків: а) дисциплінарної, адміністративної; б) кримінальної, дисциплінарної, матеріальної; в) адміністративної, матеріальної, дисциплінарної, кримінальної; г) матеріальної, адміністративної; д) немає правильної відповіді. | в |
13 | До державних правоохоронних органів в Україні належать: а) Державна податкова служба; б) Прокуратура; в) Державна контрольно-ревізійна служба; г) Служба безпеки; д) немає правильної відповіді. | б, г |
23 | Чи вправі експерт-бухгалтер втручатись у вирішення питання про дійсність документів? а) ні, оскільки це не входить в межі його компетенції; б) так; в) в залежності від конкретних обставин; г) немає правильної відповіді. | а |
Розділ 2. Ситуаційна задача
У ході попереднього слідства по кримінальній справі була призначена і проведена судово-бухгалтерська експертиза. Матеріали кримінальної справи, в тому числі і експертиза, після завершення слідства були передані до суду. Вивчивши матеріали кримінальної справи, суддя виявив нові обставини справи.
Завдання:
-
Визначити, яку саме експертизу (первинну, додаткову або повторну) призначить суддя.
-
Який процесуальний документ буде оформлений суддею для призначення експертизи за даних умов?
-
Кому можна доручити виконання цієї експертизи?
Вирішення ситуації:
1. Первинні експертизи – це експертизи, під час проведення яких об’єкт досліджується вперше з певного питання. Оскільки експертиза буде проводитись не вперше, то суддя не призначить первинної експертизи.
Повторні експертизи призначаються у разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника експертизи за наявністю його обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи. Так як претензій до висновку не було, то призначати повторну експертизу недоцільно.
У даній ситуації суддя призначить додаткову експертизу, адже така експертиза призначається при виявленні нових обставин справи під час або після проведення експертизи.
Додаткова експертиза призначається після розгляду суду висновку первинної експертизи, якщо з’ясовується, що усунути неповноту чи неясність висновку через допит експерта неможливо.
2. За даних умов суддею для призначення експертизи буде оформлено постанову «Про призначення додаткової експертизи», в якій необхідно зазначити, які висновки експерта вважаються неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
3. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому експерту, що проводив основну або іншому. Зазвичай такі експертизи проводять ті ж експерти.