16748 (Методика підготовки основних звітних форм), страница 2

На ЗАТ "Рівне-Борошно" сплачуються такі податки: податок на прибуток підприємства (річна форма звітності) [див. дод.12], податок на додану вартість (місячна форма звітності) [див. дод.13], земельний податок (річна форма звітності) [див. дод.14], податок з власників транспортних засобів (річна форма звітності) [див. дод.15], комунальний податок (квартальна форма звітності) [див. дод.16].

Статистичну звітність складають на основі даних бухгалтерського і оперативного обліку для визначення макроекономічних показників.

Статистична інформація, отримана на основі проведених органами статистики статистичних спостережень, існує у вигляді:

первинних даних - інформації щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, поданої респондентами під час статистичних спостережень;

статистичних даних - інформації, отриманої на основі проведених статистичних спостережень;

статистичних спостережень - один із етапів статистичного дослідження для формування якісної інформаційної бази (це планова, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища і процеси).

Властивостями статистичної звітності є:

1. Обов’язковість означає, що звіти подають усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючись уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити (назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту).

2. Систематичність означає регулярне і своєчасне складання та подання звітності у затверджені строки.

3. Вірогідність (достовірність) означає, що дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності та виключати будь-які викривлення (приховування і приписки).

На ЗАТ "Рівне-Борошно" складають такі форми статистичної звітності, як: звіт з праці (річна форма звітності) [див. дод.17], звіт про використання робочого часу (річна форма звітності)" [див. дод.18], та ін.

Право працівників на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави.

Усі бюджетні установи, зокрема органи ДПС, які використовують працю найманих робітників, є платниками збору на обов’язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і збору на обов’язкове пенсійне страхування.

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

До нарахувань на Фонд оплати праці належать:

збір до Пенсійного фонду [див. дод. 19] ;

збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності [див. дод. 20] ;

збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття [див. дод.21] ;

збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання [див. дод.22].

Внески на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та на випадок безробіття, сплачують до відповідних фондів одночасно з отриманням коштів в банку на оплату праці, а до пенсійного фонду - до 20 числа місяця наступного за місяцем нарахування заробітної плати.

Іноді, при заповненні тієї чи іншої форми звітності, бухгалтер допускає певні помилки, помилка - це ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотримуванні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань, невідповідність записів даним обліку.

Помилки бувають: математичні, від невірного використання методів обліку, за неувагою та як наслідок шахрайства. В практичній діяльності можливо виділити два види помилок: помилки, які допущено в поточному періоді, та\або помилки, допущені у попередніх періодах.

Для виправлення помилки у фінансовій звітності необхідно: з’ясувати суть помилки; визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операції для виправлення помилки та, водночас, правильність її відображення; провести (у разі необхідності) коригування даних фінансової звітності.

Виправлення помилок у фінансовій звітності здійснюється згідно П (С) БО 6 у такому порядку: виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року; виправлення помилок, що відносяться до попередніх періодів, потребує повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Виправлення помилок в податковій звітності.

Оскільки податкові зобов'язання відповідно до чинного законодавства визначаються платником в деклараціях за кожен звітний період (місяць або квартал), то й уточнені декларації у разі виявлення помилок подаються платником за кожний відповідний звітний період.

На даний час для виправлення платником помилок, самостійно виявлених ним у поданій раніше податковій декларації законодавство замість подання нової податкової декларації, що містить виправлені показники (уточненої декларації), визначає два альтернативних шляхи:

подання уточнюючого розрахунку;

відображення відповідних показників у податковій декларації з податку на додану вартість відповідно за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.

Відповідно до ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Цим законом передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, будь-які помилки, виявлені платником податків або податковими органами після закінчення терміну 1095 днів, що настає за останнім днем подачі декларації про прибуток підприємства, не підлягають виправленню, а суми відповідних податків не донараховуються та не повертаються.

Виправлення помилок у звітності страхувальників по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі, якщо страхувальник самостійно, до початку перевірки органом Фонду, виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним звітності, і які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду та витрат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок робочому органу Фонду за місцем реєстрації, у якому мають бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок сум донарахованих (зменшених) внесків.

Аналогічно виправляються помилки по коштах на обов’язкове державне пенсійне страхування. Письмове повідомлення надсилається за підписом керівника та головного бухгалтера або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності і зберігається у страхувальника (копія) та робочому органі Фонду разом із звітом страхувальника за той період, в якому це повідомлення отримане.

Страхувальник при виявленні помилки, що спричинила появу заборгованості страхувальника перед Фондом, повинен донарахувати та сплатити суму пені, розраховану на суму недоплати. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пеня на суму недоїмки не стягується, якщо існувала заборгованість за Фондом перед страхувальником, і сума такої заборгованості перевищувала суму виявленої недоїмки на момент виявлення помилки.

Зайво перерахована сума пені за несвоєчасну сплату внесків підлягає поверненню страхувальнику за його письмовою заявою.

У разі самостійного повідомлення страхувальником робочому органу Фонду про факт виявлення помилки та перерахування нарахованих ним, у разі недоплати, страхових внесків та пені у повному обсязі до початку перевірки органом Фонду, штрафи до страхувальника не застосовуються.

При виявленні помилки органами Фонду, що спричинила наявність заборгованості страхувальника перед Фондом, страхувальник повинен здійснити відповідний розрахунок з Фондом шляхом перерахування належної до сплати суми страхових внесків до Фонду. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі та в порядку, визначеному законодавчими актами.

Страхувальник при поданні звітності до робочого органу Фонду повинен відобразити помилки минулих звітних періодів звітного року шляхом коригування відповідних статей звітності.

Якщо платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допустив в Розрахунковій відомості помилку за минулі звітні періоди, виявив їх у майбутніх періодах, що призвело до недоплати страхових внесків, то такий страхувальник повинен відкоригувати такі показники у відповідних рядках в Розрахунковій відомості за наступний звітний період та сплатити суми донарахованих страхових внесків (недоїмки), якщо такі є, і самостійно нарахувати пеню на суму цих внесків за весь період прострочки.

Якщо платник страхових внесків до Фонду допустив в Розрахунковій відомості помилку за минулі звітні періоди, що призвело до переплати страхових внесків, то такий страхувальник повинен відкоригувати такі показники у відповідних рядках в Розрахунковій відомості за наступний звітний період. Крім того, якщо платник дійсно має переплату до Фонду по страхових внесках, то суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються платнику у 15-денний термін або, за його згодою, зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

І в першому, і в другому випадку при розрахунку страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття платник повинен повідомити фахівців базового центру зайнятості, в якому він знаходиться на обліку, про факт виправлення самостійно виявленої помилки.

2.2 Фінансова звітність підприємства

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Річна звітність ЗАТ "Рівне-Борошно" включає:

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2);

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4);

Примітки до річної фінансової звітності.

Баланс підприємства.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Зміст і форма балансу, загальні вимоги до розкриття його статей регламентовано П (С) БО 2 [2].

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. Згортання статей активів та зобов'язань неприпустимо, крім випадків, передбачених відповідними П (С) БО.

Зупинимось на деяких статтях Балансу.

Рядок 011 "Первісна вартість нематеріальних активів" на ЗАТ "Рівне-Борошно" відображає дебетове сальдо рахунку 1271 "інші нематеріальні активи", у рядку 112 "Накопичена амортизація" відображається Кт рах.133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів". Рядок 010 "Залишкова вартість" визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченого зносу.

У статті “Незавершене будівництво" відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, й обладнання для монтажу), що здійснюється підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Рядок 031 балансу містить дебетове сальдо рахунків 10 “Основні засоби” та 11 “Інші необоротні активи".

У Плані рахунків одним з критеріїв розподілу рахунка 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” на субрахунки є пов’язаність сторін, іншим - метод обліку. В статті “Довгострокові фінансові інвестиції” окремо відображаються довгострокові фінансові інвестиції: