16589 (Історичний процес становлення бухгалтерської професії), страница 2

На початку XX ст. стан бухгалтерського обліку різко відрізнявся від того, що склався до теперішнього часу, зокрема, щодо його організаційно-правової структури. Хоча професійні організації бухгалтерів вже існували, в Великобританії (як і в США) вони були не чисельні та невпливові.

На початку XX ст. у Великобританії не було теоретиків в сфері обліку і як предмет в університетах його не викладали.

На сучасному етапі у Великобританії існують шість бухгалтерських організацій:

Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу (ICAEW);

Інститут присяжних бухгалтерів Шотландії (ICAS);

Інститут присяжних бухгалтерів Ірландії (ІСАІ);

Асоціація присяжних бухгалтерів Великобританії (АССА);

Інститут присяжних бухгалтерів з управлінського обліку (СІМА);

Інститут присяжних бухгалтерів державних фінансових організацій (CIPFA).

На сьогоднішній день Міністерством торгівлі Великобританії аудиторами визнаються тільки члени перших чотирьох бухгалтерських організацій.

В Канаді нормативні положення про методи бухгалтерського обліку встановлюються бухгалтерськими спілками. В кожній з десяти провінцій існує власний інститут присяжних бухгалтерів; члени цих інститутів складають Канадський інститут присяжних бухгалтерів (СІСА) - провідну організацію на рівні Співдружності.

На сьогоднішній день в Новій Зеландії існує єдина національна професійна бухгалтерська організація - Товариство бухгалтерів Нової Зеландії (NZSA) (далі - ТБНЗ), заснована Актом Парламенту у 1958 р.

В Росії першим бухгалтерським об'єднанням можна вважати створену в м. Санкт-Петербург у 1887 р. "Артель счетоводов".

В кінці XIX ст. стало цілком очевидним, що реалії економічного життя вимагають підвищення уваги суспільства та, насамперед, владних структур царської Росії до регламентації діяльності службового персоналу торгівлі та промисловості і бухгалтерів зокрема. З огляду на різного роду обмеження в законі прав бухгалтера, промисловість, що швидко розвивалася, та саме життя вимагали нормування цих прав. Ті відомства та установи, яким безпосередньо доводилося мати справу із бухгалтерським середовищем, постійно натикалися на нові і нові проблеми, які не могли бути вирішені в межах застарілих законів.

Наприкінці 1891 - початку 1892 р. була зроблено першу спробу організувати в Росії Інститут присяжних бухгалтерів. Тоді відбувся Перший з'їзд обліковців, який визнав найближчим завданням "створення особливої групи освічених та надійних людей, які повинні були називатися присяжними рахівниками і яким доручалася ревізія різних рахівництв, експертиза та організація правильної бухгалтерії на приватних та громадських підприємствах".

В радянській Росії в період НЕПу, коли спостерігалось зростання економіки і ринкових відносин, було здійснено ще одну спробу створення органу незалежного фінансового контролю - Інституту державних бухгалтерів-експертів (далі - ІДБЕ). ІДБЕ був створений у 1924 р. при НК РКІ СРСР "... з метою сприяння та правильної постановки рахівництва і звітності в державних, концесійних, змішаних, кооперативних, громадських, і приватних підприємствах та державних установах... для видачі висновку з питань обліку і звітності". Але й ця третя спроба створення органів незалежного фінансового контролю в Росії, як і попередні дві, не виправдала покладених на неї сподівань, основною причиною чого став крах НЕПу як останньої "згадки про ринкову економіку".

У сучасній Росії визнаною організацією спеціалістів бухгалтерської професії є Інститут професійних бухгалтерів Росії (ІПБ Росії). Структура організації ІПБ Росії передбачає створення самостійних територіальних підрозділів, яких у теперішній час нараховується близько 60. Президентами інститутів обираються фахівці, які мають великий досвід роботи в галузі бухгалтерського обліку, серед яких вчені та професори.

23 червня 1999 р. відбулось засідання Президентської ради ІПБ Росії, на якому обговорювалось Положення про Комітет з бухгалтерського обліку Інституту професійних бухгалтерів. Засідання проводилось під головуванням віце-президента, виконавчого директора ІПБ Росії О.М. Островського.

Комітет було покладено всебічне сприяння підвищенню якості ведення бухгалтерського обліку на економічних суб'єктах, підготовка проектів нормативних актів з бухгалтерського обліку, організація науково-дослідних робіт в сфері бухгалтерського обліку, здійснення контролю за професійною відповідністю і якістю роботи бухгалтерів - членів Інституту професійних бухгалтерів, поширення інформації, видача пояснень і коментаріїв по нормативних документах.

Також було затверджено Положення Експертної ради з бухгалтерської освіти та складу Експертної ради.

Інститут розробляє бухгалтерську методологію, а Міністерство фінансів затверджує її, після схвалення методологічною радою.

2.3 Сучасний бухгалтер та його місце в світі

Професія бухгалтера має великий спадок не тільки тому, що вона є однією з найдавніших професій, а, головним чином, в силу того, що мистецтво запису і співвідношення вперше знайшло втілення в якості інструменту обліку.

Розвинута і ефективно організована бухгалтерська справа є одним з невід'ємних елементів економіки. Як внутрішні, так і зовнішні бухгалтери відіграють життєво важливу роль в наданні доказової і правильної інформації, необхідної для прийняття рішень щодо постачання, найму кадрів і використання ресурсів, від чого залежить ефективність ринкової економіки.

Бухгалтерський облік є одним з найбільш очевидних "вузьких місць" в системі, яке може уповільнити розвиток економіки. Тому у всіх європейських країнах висловлюється загальна думка про те, що країнам з перехідною економікою, необхідно в короткі строки забезпечиш наявність бухгалтерів, які зможуть обслуговувати ринкову економіку, здатних приймати рішення на підставі глибокого розуміння основних економічних принципів.

З підвищенням значення бухгалтера в ринковій економіці на перший план висувається питання його підготовки. В більшості країн світу знання бухгалтерського обліку є невід'ємною частиною кваліфікації кожного економіста.

В постіндустріальну епоху великого значення набув соціальний фактор. Виробниче підприємство вже розглядається не тільки як виробник матеріальних благ, але й як елемент суспільства, що активно впливає на зовнішнє середовище. Система управління чітко розподіляється по рівнях (мікро- та макро-), причому кожна розв'язує свої специфічні завдання та потребує різної професійної підготовки.

Як наслідок, набуває актуальності питання розробки теоретичних аспектів бухгалтерського обліку, які б сприяли задоволенню потреб соціально орієнтованого суспільства. Тому на підприємствах високорозвинених країн склалась система працівників з бухгалтерського обліку, які вирішували проблеми, породжені складністю та великим обсягом облікової інформації. На сьогодні такі працівники повинні, поряд із загальним керівництвом економікою підприємства, забезпечувати ефективну роботу облікової служби, контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, організовувати облік відповідно до потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Практична робота дуже часто призводить до вузької спеціалізації бухгалтера, що безумовно знижує його професійний кругозір.

Під час існування адміністративно-командної системи управління, побудованої на єдиних типових принципах, головною характерною рисою всіх працівників сфери управління була старанність. Спочатку психологічною установкою бухгалтера було суворе дотримання інструкцій і лише потім, з роками, приходив досвід, який дозволяв дещо розширити жорсткі рамки інструкцій для забезпечення кращих результатів діяльності

Крім того, традиційна система обліку не давала інформації про втрати, пов'язані з низькою якістю виготовленої продукції, і виходило так, нібито з позицій підприємства проблеми не існує, вона нав'язується ззовні. Традиційна система управління не визнавала прийняття стратегічних рішень, що ґрунтувались на аналізі економічного потенціалу підприємств.

В умовах господарської самостійності підприємств значення бухгалтерської служби та облікової інформації різко підвищилося. Нова система повинна спрямовувати управлінців на правильний шлях.

Головною рисою бухгалтера сьогодення є можливість забезпечити максимальну достовірність бухгалтерського обліку, що потребує вміння використовувати різні облікові методи. Бухгалтер повинен вміти швидко пристосовуватись до швидких змін в економічному житті країни.

Крім того, бухгалтер в теперішній час не тільки економіст, але і юрист (як мінімум, юрисконсульт). Все, що він робить (або майже все), регламентується тими або іншими нормативними документами, сукупність вимог яких дозволяє говорити про бухгалтерське право.

Перехід до ринку суттєво вплинув на характер та зміст роботи бухгалтера. Наповнилися новим змістом такі поняття як збитки, прибуток, рентабельність, втрачена вигода тощо. Якщо раніше вони сприймалися більш абстрактними, то тепер стали для кожного бухгалтера реальними, відчутними поняттями, за якими тепер стоять цілком визначені наслідки та результати. Робота бухгалтера набула нових якостей. Варіантність, що з'явилася в обліку, дає можливість бухгалтеру творчо підійти до своєї роботи: об'єктивніше відображати на рахунках бухгалтерського обліку конкретні господарські ситуації. Все це розширило діапазон можливостей та одночасно підвищило відповідальність бухгалтера за здійснювані облікові процедури.

Традиційно вважалося, що функцією бухгалтера є тільки ведення обліку і рахунків. Можливо, так і було на початковому етапі розвитку цього виду діяльності. Але в наш час, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим фактором успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін.

На сьогоднішній день функції, які виконують бухгалтери, ускладнилися, їх кількість значно зросла. Це вимагає не лише бездоганного знання саме обліку, але і вмінь та навичок, які виникли лише із швидкими темпами науково-технічного прогресу. Сучасний бухгалтер повинен не просто вміти вести книги, добре знати облік і економіку, але й володіти основами технології виробництва, трудовим і цивільним правом, діловодством, комп'ютерною технікою та іноземними мовами.

Сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює широку діяльність, що включає планування і прийняття рішень, контроль і привернення уваги керівництва до порушень, оцінку, огляд діяльності і аудит. Сучасний бухгалтер повинен задовольнити потреби тих, хто використовує облікову інформацію, незалежно від того, чи є вони зовнішніми чи внутрішніми її споживачами.

На цей час існують наступні спеціалізації бухгалтерської професії (табл.1).

Таблиця 1. Спеціалізації бухгалтерської професії

Протягом багатьох десятиріч бухгалтер переслідував передусім мету, пов'язану із забезпеченням збереження власності (ще зовсім нещодавно казали - "соціалістичної власності"). Бухгалтер офіційно розглядався як державній контролер.

Звичайно, хоча ринкова економіка, на відміну від планової, і позбавила головного бухгалтера його колишнього "ореола" державного контролера, вона не перетворила його на простого найманого працівника. Традиційно саме головний бухгалтер несе юридичну і моральну відповідальність за законність та ефективність використання фінансових і матеріальних ресурсів підприємства, господарських операцій, що здійснюються. За ним зберігається правило другого підпису, яке закріплює контрольні функції бухгалтерії.

Однак, справжній престиж професії визначається не формальними правами, а об'єктивними потребами суспільства. В умовах ринкових відносин, заснованих на послідовному застосуванні економічних методів управління, підвищуються вимоги до інформаційного забезпечення і підсилюються управлінські аспекти обліку. Бухгалтер сьогодення повинен володіти не тільки новими методами роботи, але й новими уявленнями про ту систему управління, в рамках якої вони повинні застосовуватись.

На сьогодні мета, пов'язана із збереженням власності, відсунулася на другий план, на перший же як основна мета вийшла оцінка. Бухгалтер припинив бути охоронцем чужого майна і стає повноцінним економістом, його робота - це керування фінансовими потоками.

Бухгалтерська професія переживає великі зміни, які стосуються: