5287 (Увага людини. Ядерна зброя. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Увага людини. Ядерна зброя. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "безопасность жизнедеятельности (бжд и гроб или обж)" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. .
Онлайн просмотр документа "5287"
Текст 2 страницы из документа "5287"
Одиницею виміру потужності дози випромінювання в системі СІ є грей (Гр): 1Гр = Дж/кг, тобто грей – це така поглинена доЗа, коли в одному кілограмі опромінюваного зразка поглинається енергія в 1 джоуль.
Існують спеціальні одиниці виміру потужності – рентген, рад.
Рентген – це така доза гама-випромінювання, при якій в 1 см сухого повітря (при температурі 0° С та тиску 760 мм рт. ст.) утворюється 2,083 мільярда пар іонів, кожен з яких має заряд, рівновеликий електрону. Існують менші одиниці: мілірентген та мікрорентген.
1Р =1000 мР = 1000000 мкР.
1 рад = 1 х 102 Гр. Потужність поглиненої дози визначається величиною Р/год., мР/год., мкР/год.
1 рад = 0,88 Р.
Для оцінки впливу випромінювання на біологічні об'єкти використовують поняття еквівалентної дози, яка визначається в одиницях зіверт (Зв).
13в= 100 рад.
Захист людей від променевих уражень на зараженій території полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало допустимих доз. Допустимою сумарною дозою опромінення протягом чотирьох діб у воєнний час є 50 рентгенів. На мирний час для населення у разі аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин встановлена доза опромінення 10 рентгенів.
3. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
На об'єктах господарської діяльності України діє понад 1200 великих вибухо – та пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонн твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин. Вибухи та пожежі можуть статися на об'єктах, які виробляють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і агрегатах під великим тиском, а також на газо-і нафтопроводах. В процесі виробництва за певних умов стають небезпечними і легко займаються деревинний, вугільний, торф'яний, алюмінієвий, борошняний та зерновий пил, а також пил бавовни та льону.
Переважна кількість вибухо-пожежонебезпечних об'єктів розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, експлуатуються нафто-газопромисли і вугільні шахти. Щорічно на дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень. Кожної години у вогні гине 1 чоловік і близько 20 чоловік отримують опіки та травми.
Список літератури
1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я.І. Бедрія. – Л., 2000. – 270 с.
2. Гайченко В.А., Коваль Г.М. Основи безпеки життєдіяльності. – К.: МАУП, 2006. – 440 с.
3. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.Г. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. – К.: Інфотекс, 2000. – 610 с.
4. Каспаров А А. Гигиена труда и промышленная санитария. – М.: Медицина, 1981. – 68 с.
5. Кириллов В.Ф., Книжников В.А., Коренков И.II. Радиационная гигиена. – М.: Медицина, 1988. – 6 с.
6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – К.: Знання; Л.: ЛБК НБУ. – 186 с.
7. Лукашов О.Д. Безпека життєдіяльності: Курс лекцій. – К.: Вид-во КНУ, 2004. – 20 с.
8. Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альтшулер, С.П. Горшков и др. – М.: Мысль, 198. – 176 с.
9. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. – Суми: Унів. кн., 1999.
10. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995. – 2 0 с.
Размещено на Allbest.ru
