177417 (Олігополія), страница 2

a - bP + c (P’’ - P), якщо P > P’’,

Q^D = a - bP, якщо P’’ >= P >= P’, a - bP + c(P’’ - P), якщо P’ > P

^{Рис.2.3 Крива попиту олігополії}

^{на ринку гетерогенних благ в}

^{довгому періоді.}

На олігопольному| ринку гетерогенного блага залежність попиту на продукцію однієї фірми|фірма-виготовлювач| від цін на продукцію її конкурентів виникає з|із| взаємозалежності меж|кордон| монопольних ділянок кривих попиту, тобто від взаємозалежності значень Pi|’, Pi|’. Розглянемо|розгледимо| це на прикладі|зразок| двох фірм|фірма-виготовлювач|: А і В.

На мал. 6 зображені|змальовані| криві попиту на їх продукцію. До тих пір, поки фірма|фірма-виготовлювач| міняє|змінювати,замінювати| ціну в своєму інтервалі {Р’,Р|’}, об'єм|обсяг| виручки її конкурента не змінюється. Але|та| якщо, наприклад, фірма|фірма-виготовлювач| В понизить|знизити| ціну до РB,1| < рв|', те збільшення попиту на її продукцію в розмірі, представленому|уявленому| відрізком h, відбудеться за рахунок частини|частка| колишніх клієнтів фірми|фірма-виготовлювач| А. Тому при системі цін pa,o|, pb,i| об'єм|обсяг| продажів фірми|фірма-виготовлювач| А скоротиться на величину h. На мал. 6 це відображається|відображується| тим, що фірма|фірма-виготовлювач| А “зіскочила” з своєї монопольної ділянки кривої попиту. Щоб повернути покупців (повернутися на монопольну ділянку кривої попиту), що покинули її, фірмі|фірма-виготовлювач| А потрібно понизити|знизити| ціну на свою продукцію. Так пояснюється зсув|зміщення| кривої попиту на продукцію фірми|фірма-виготовлювач| вниз (da,o| —>^ da,1|).

Оскільки приріст об'єму|обсяг| попиту за рахунок “чужих” покупців у|біля,в| однієї фірми|фірма-виготовлювач| рівний скороченню об'єму|обсяг| попиту у|біля,в| іншої, то вихід за межі монополістичної ділянки кривої попиту одній

фірми|фірма-виготовлювач| супроводжується|супроводитися| аналогічним виходом інший. У міру того як ціна на продукцію однієї фірми|фірма-виготовлювач| наближається до свого нижнього значення Р’, крива попиту другої фірми|фірма-виготовлювач| зміщується так, що початкова|вихідний| ціна на її продукцію наближається до свого верхнього значення Р’. Але|та| якщо при встановленні рівності РB| =РB|’ одночасно досягається і рівність Ра = Ра’, то межі|кордон| монопольних ділянок кривих попиту на продукцію фірм|фірма-виготовлювач| знаходяться|перебувати| в наступному|слідуючий| співвідношенні:

(PA’’ - PA) / (PA - PA’) = (PB - PB’) / (PB’’ - PB) (2.5.)

Це співвідношення визначає відстань зрушення|зсув| кривою попиту на продукцію одного виробника гетерогенного блага при зміні ціни на продукцію його конкурента.

Зсув|зміщення| кривих попиту на продукцію олігополістів| відображає|відбивати| той факт, що в ході “війни цін” фірмам|фірма-виготовлювач| вдається зберегти свій контингент покупців. В результаті|унаслідок,внаслідок| зсуву|зміщення| кривих попиту ціна рівноваги на олігопольному| ринку гетерогенного блага завжди виявляється|опинятися| усередині|всередині| інтервалу { Р’,Р|’}, тобто на монопольній ділянці кривих попиту [4].

При такій ринковій структурі немає постійного лідера, домінуючого над рештою конкурентів за об'ємом виробництва або середнім витратам|затрата|. Лідером виступає|вирушати| та фірма|фірма-виготовлювач|, яка краще за інших орієнтується в кон'юнктурі ринку і пропонує ціну, найбільш вигідну для виробників в даний момент. Таке лідерство, на відміну від домінуючого, називається барометричним. Барометричний лідер не набуває|придбавати| довготривалих переваг перед іншими фірмами|фірма-виготовлювач|, що функціонують в галузі.

Твердість цін і ламана крива попиту

Незмінність ціни можна пояснити, якщо окремі фірми|фірма-виготовлювач| вважають|лічити|, що їх суперники не підуть за будь-яким приростом ціни. В той же час вони припускають|передбачати|, що ті послідують за будь-яким зниженням їх ціни. За цих обставин крива попиту, як її сприймає кожна окрема фірма|фірма-виготовлювач|, має дивну форму|форма|.

Береться вже встановлена|установлений| ціна. Допустимо, що фірми|фірма-виготовлювач| галузі, думають|вважати|, що попит на їх товар буде вельми|дуже| еластичним, якщо вони піднімуть ціни, оскільки їх конкуренти не підвищуватимуть ціни у відповідь. Проте|однак| вони виходять і з|із| того припущення|гадка|, що, якщо вони знизять ціни, то попит стане нееластичним, оскільки решта фірм|фірма-виготовлювач| теж|також| знизить ціну. Різка зміна еластичності|еластичність| попиту фірми|фірма-виготовлювач| при встановленій|установлений| ціні дає криву ламаної форми|форма|.

Рис. 2.5

Рис 2.5 зображає|змальовувати| ламану криву попиту і граничного доходу|доход|. Відзначимо різке падіння граничного доходу|доход|, коли ціна опускається нижче Р, тобто встановленої|установлений| ціни. Це відбувається|походити| через різке падіння надходжень|вступ|, коли фірма|фірма-виготовлювач| знижує свою ціну у відповідь на зниження ціни конкурентів. Фірма|фірма-виготовлювач|, яка знизить ціну втратить|згубити,змарнувати,загубити| у валовому доході|доход|, оскільки граничний дохід|доход| стає негативним|заперечний|, оскільки попит нееластичний при цінах нижче встановленої|установлений| ціни.

На мал. 2.5 максимальні прибутки відповідають розміру випуску, при якому MR=MC| Крива граничних витрат|затрата| - МС1|. Отже, максимізуючим прибутком випуском буде Q` од|., а ціною - Р`. Тепер припустимо|передбачимо|, що ціна одного з ресурсів, необхідного для виробництва товару, зростає. Це зміщує криву граничних витрат вгору|угору| з|із| МС1| до МС2|. Якщо після|потім| збільшення граничних витрат крива МС2| все ще перетинає|пересікати| MR| на ділянці нижче т.А, то фірма|фірма-виготовлювач| не змінить|зрадить| ні ціну, ні випуск. Також скорочення граничних витрат не приведе до яких-небудь змін.

Стійкість ціни підтримуватиметься тільки|лише| при приростах витрат|затрата|, які не зміщують криві граничних витрат вгору|угору| настільки, щоб перетинати|пересікати| криву граничного доходу|доход| вище за т. А, оскільки більший приріст граничних витрат приведе до нової ціни. Тоді існуватиме нова крива попиту з|із| новим зламом. Злам зберігається, тільки|лише| якщо фірми|фірма-виготовлювач| залишаються при своїх переконаннях щодо|відносно| реакції їх конкурентів на ціни після того, як встановиться нова ціна.

Лідерство в цінах

Рис 2.6

Лідерство в цінах - звичайна|звичний| практика на олігополістичних| ринках. Одна з фірм|фірма-виготовлювач| (не обов'язково найбільша) діє як ціновий лідер, який встановлює ціну, щоб максимізувати свої власні прибутки, тоді як інші фірми|фірма-виготовлювач| слідують|прямувати| за лідером. Фірми|фірма-виготовлювач|, що змагаються, призначають ту ж ціну, що і лідер, і працюють при рівні випуску, який максимізував їх прибутки при цій ціні.

Лідируюча|лідерувати| фірма|фірма-виготовлювач| припускає|передбачати|, що інші фірми|фірма-виготовлювач| на ринку не реагуватимуть таким чином, що змінять|зрадять| ціну, яку вона встановила. Вони вирішать|рішать,розв'язати| максимізувати свої прибутки при ціні, встановленій|установлений| лідером як дану. Модель лідерства в цінах називається частковою|частковий| монополією, оскільки лідер встановлює монопольну ціну, засновану на його граничному доході|доход| і граничних витратах. Інші фірми|фірма-виготовлювач| приймають цю ціну як дану.

Мал. 2.6 показує, яким чином визначається ціна при частковій|частковий| монополії. Лідируюча|лідерувати| фірма|фірма-виготовлювач| визначає свій попит, віднімаючи ту кількість товару, яку продають інші фірми|фірма-виготовлювач| при всіх можливих цінах, з|із| ринкового попиту. Крива ринкового попиту D показана на мал. 2.6 на гр. А. Крива пропозиції|речення| всіх інших фірм|фірма-виготовлювач| - Sf| показана на гр. В (мал. 2.6). Кількість товару, пропонована конкурентами фірми|фірма-виготовлювач|-лідера, зростатиме при вищих цінах. Фірма|фірма-виготовлювач|-лідер реалізує менш значну частку|доля| ринкового попиту при вищих цінах.

На мал. 2.6 видно|показно|, що при ціні Pl| випуск складає qd| од|. При цьому крива попиту на гр. В показує, що кількість товару, пропонована іншими фірмами|фірма-виготовлювач|, буде рівна qf=qd-| ql|. Кількість товару, на який є попит на ринку, що залишилося для пануючої фірми|фірма-виготовлювач| (“чистий попит”), складає ql| од|. Ця точка|точка,точка-тире| знаходиться|перебувати| на кривій попиту Dn|. Крива попиту тоді показує, який об'єм|обсяг| продажів може сподіватися|надіятися| здійснити лідируюча|лідерувати| фірма|фірма-виготовлювач| при будь-якій ціні після|потім| вирахування продажів, проведених|вироблених,справлених| іншими фірмами|фірма-виготовлювач|.

Фірма|фірма-виготовлювач|-лідер| максимізувала прибутки шляхом вибору ціни, яка робить|чинити| граничний дохід|доход| від задоволення чистого попиту, MRn|, рівним її граничним витратам. Отже, ціна лідера рівна Р1|, і фірма|фірма-виготовлювач|-лідер продасть ql| од|. продукції за цією ціною. Інші фірми|фірма-виготовлювач| приймають ціну Р1| як дану і випускають qf| од|.

Лідерство в цінах можна також пояснити побоюваннями частини|частка| менших фірм|фірма-виготовлювач| у відповідь реакції лідируючої|лідерувати| фірми|фірма-виготовлювач|. Це вірно, коли лідируюча|лідерувати| фірма|фірма-виготовлювач| може виготовляти|виробляти,справляти| при нижчих витратах, ніж її менш крупні конкуренти. Коли таке положення|становище| справ|річ| має місце, то менші фірми|фірма-виготовлювач| можуть коливатися|вагатися| - чи знижувати ціну нижче за лідера. Вони розуміють, що, хоча від зниження ціни вони виграють тимчасово у продажу, але|та| вони програють війну цін, яку розв'яже крупніша фірма|фірма-виготовлювач|, оскільки у них вищі витрати і, отже, їх мінімальна ціна вища, ніж у|біля,в| крупнішої фірми|фірма-виготовлювач|.

Менші фірми|фірма-виготовлювач| на олігополістичних| ринках пасивно слідують|прямувати| за лідером іноді|інколи| і тому, що вони вважають|гадати|, що| крупніші фірми|фірма-виготовлювач| володіють більшою інформацією про ринковий попит. Вони не упевнені щодо майбутнього попиту на свою продукцію і розглядають|розглядувати| зміну ціни лідером як ознаку зміни попиту в майбутньому.

Ціноутворення, що обмежує вхід в галузь.

Фірми|фірма-виготовлювач| на олігополістичних| ринках можуть встановлювати ціни таким чином, що потенційним новим виробникам на ринку було невигідно почати|розпочати,зачати| на ньому торгівлю. Для досягнення цієї мети фірми|фірма-виготовлювач| на ринку можуть встановлювати ціни, які не максимізували їх поточні прибутки. Натомість вони встановлюють ціни з|із| таким розрахунком, щоб утримати нових виробників від входу на ринок і надання|виявлення| знижуючої дії на майбутні прибутки.

Фірми|фірма-виготовлювач| або змовляються, або наслідують приклад інших фірм|фірма-виготовлювач| при встановленні таких цін, які могли б запобігти вступу на ринок “чужаків”. Для досягнення цієї мети вони оцінюють|оцінювати| мінімально можливі середні витрати будь-якого нового потенційного виробника і припускають|передбачати|, що будь-який новий виробник прийме ціну, встановлену|установлений| існуючими фірмами|фірма-виготовлювач|, і її дотримуватиметься.

Графік А на мал. 2.7 показує криву LRAC| потенційного нового виробника на олігополістичному| ринку. Якщо фірма|фірма-виготовлювач| не може сподіватися|надіятися| на ціну, на свій товар, рівну щонайменше P`=LRACmin|, то вона зможе отримувати|одержувати| економічний прибуток, увійшовши на ринок. Графік В (мал.9) показує ринковий попит на товар. Припустимо|передбачимо|, що фірми|фірма-виготовлювач|, що існують|наявний| в галузі, організовують картель, щоб максимізувати поточний прибуток. Тоді вони встановлять ціну Pm|, відповідну випуску, при якому MR=MC|. При цій ціні продавалося б Qm| штук товару, і існуючі фірми|фірма-виготовлювач| ділили б загальний|спільний| випуск між собою. Проте|однак|, оскільки Pm| > LRACmin| потенційних нових виробників, то картель приречений на провал, якщо тільки|лише| не існує бар'єру для входу на ринок. Отже, фірми|фірма-виготовлювач| знають, що встановлювати монопольну ціну марно. При монопольній ціні більше фірм|фірма-виготовлювач| увійде на ринок і пропоновану для продажу кількість товару зросте, отже, ціна і прибутки впадуть.

Рис. 2.7