11018 (Конституція та екстер’єр собаки), страница 4

Спочатку краще виконувати ті вимірювання, при котрих застосовується стрічка й циркуль, а коли собака звикне й почне спокійно ставитися до виконуваних маніпуляцій, переходять до вимірювання палкою. Вимірювальні інструменти слід прикладати точно до певного місця, щільно до тіла, але не вдавлюючи в нього. У довгошерсних собак із багатим підшерстком для більш точного промірювання слід розсувати шерсть у місці прикладання інструмента.

При оцінці собак за стандартом роблять три основних проміри.

Висота в холці (ріст) визначається палкою (вимірювальною) від вищої точки в холці по вертикалі вниз до землі.

Коса довжина тулуба визначається вимірювальною палкою від переднього виступу плечової кістки до середини сідалишного бугра.

Обхват п`ястя вимірюється стрічкою у верхній третині п`ястя, безпосередньо під зап`ястним суглобом, вище основи п`ятого пальця.

У випадках, коли необхідно більш точно визначити й порівняти деякі показники розвитку та будови собаки, роблять додаткові промірювання:

Довжина передньої ноги вимірюється стрічкою від ліктя по вертикалі вниз до землі.

Обхват грудей вимірюється стрічкою по окружності за лопатками біля ліктів.

Ширина грудей спереду визначається вимірювальною палкою в крайніх точках лопаточно-плечевих з`єднань.

Глибина грудей визначається вимірювальною палкою за лопатками від нижньої частини грудей до верхньої точки холки.

Висота у крижах визначається вимірювальною палкою від вищої точки крупа (між маклоками) по вертикалі вниз до землі.

Довжина голови вимірюється стрічкою чи циркулем від потиличного бугра до кінця носа по прямій.

Довжина лоба вимірюється стрічкою чи ціркулем від потиличного бугра до міжокової западини.

Довжин морди вимірюється стрічкою чи циркулем від міжокової западини до кінця носа.

Ширина голови у вилицях вимірюється циркулем у найширшій її частині по середині лоба та вилицевих дуг перед вухами.

Для порівняння пропорцій тіла собак та співставляння екстер`єрних особливостей будови користуються індексами. Індекс - це відношення одного проміра до іншого, виражене в процентах. Для різних порід собак розроблені й визначені стандартами свої індекси:

Індекс формату (розтягнутості) - відношення довжини собаки до висоти в холці.

Індекс костистості (відносний розвиток кістяка) - відношення обхвата п`ястя до висоти собаки в холці.

Індекс високоногості - відношення довжини ноги до висоти собаки в холці.

Індекс масивності (відносний розвиток тулуба) - відношення обхвата грудей до висоти собаки в холці.

Індекс довгоголовості (відносна довжина голови) - відношення довжини голови до висоти собаки в холці.

Індекс широколобості - відношення ширини голови собаки до довжини голови.

Грудний індекс (відносний розвиток грудей) - відношення ширини до глибини грудей.

У племінному собаківництві можуть розроблятися та застосовуватися інші індекси. У практиці службового собаківництва частіше всього користуються першими двома індексами. Індекси служать додатковими співставляючими даними про будову тварини і не можуть замінити її індивідуального огляду та всебічної екстер`єрної оцінки.

Кондицією називається рівень вгодованості, що залежить від годування, умов утримання, використання та здоров`я собаки. На кондицію впливає також і вік собаки.

Розрізняють такі види кондиції.

Заводська кондиція характеризується доброю вгодованістю, міцною мускулатурою з невеликим шаром жиру, що ніби згладжує форми собаки.

Шерстний покрив у такого собаки повинен бути лискучим, добре розвиненим. Заводську кондицію можуть мати тільки здорові собаки за умов доброго й повноцінного годування, правильного утримання та регулярного тренування. Заводська кондиція найбільш сприятлива для для племінного використання собаки, тому всі племінні собаки повинні знаходитися в заводській кондиції.

Робоча кондиція близька до заводської. Але внаслідок посиленої роботи в собаки при добре розвиненій мускулатурі буває слабко розвинений жировий прошарок, і тому тварина не здається такою гладкою. При тривалому перебуванні під час роботи на відкритому повітрі й особливо при утриманні в холодному приміщенні шерстний покрив у собак більш розвинений, з багатим підшерстком.

Недостатня кондиція характерна слабко розвиненому жировому прошарку або її відсутністю, маклоками, остистими відростками спинних хребців і навіть ребрами, які видаються, що особливо помітно в короткошерстних собак і легко прощупуються в довгошерстних. Шерсть часто тускла.

Виснажена кондиція спостерігається, коли до вказаних вище ознак додається часткова атрофія, витонченість мускулатури, слабкість суглобів, тускла скуйовджена шерсть, хистка хода, млявість тощо.

Жирна кондиція характеризується значним відкладенням жирового прошарку в підшкірній клітковині, що робить собаку округлою. Мускулатура нерельєфна, спина дуже широка, живіт не підтягнутий як треба. Собака при роботі швидко втомлюється, стає млявим.

Як виснажена, так і жирна кондиція характеризують чи хворобливий стан собаки, чи недостатнє годування.