185781 (Договір франчайзингу), страница 8

Як показують дослідження, приблизно половина з зареєстрованих в Україні підприємств малого бізнесу так і не змогли розгорнути свою діяльність через брак стартового капіталу. Очевидно, що франчайзі прийдеться зштовхнутися з тими ж проблемами, що й іншим дрібним підприємцям. Відсутність власних засобів, стримувала і буде стримувати успішний розвиток франшизних підприємств, але є підстави думати, що завдяки специфічним особливостям франчайзингу ринок альтернативного фінансування в даний момент для них більш сприятливий. На жаль, на підтримку з боку франчайзерів вітчизняним підприємцям поки розраховувати не приходиться. Така позиція заснована на нестабільності українського інвестиційного ринку і закордонні франчайзери побоюються ризикувати, не маючи надійних гарантій.

Проте, незважаючи на наявність окремих гальмуючих факторів, франчайзинг в Україні вже успішно розвивається. Усе більше підприємниці в звертається до використання цієї ефективної форми ведення бізнесу. Однак значення його для української економіки переоцінити складно: для франчайзера - це один з найшвидших і ефективних способів створення нових незалежних підприємств, об'єднаних у єдину систему, для франчайзі - розвивати свій власний бізнес на базі перевіреної бізнесу-моделі, а для держави - ефективний інструмент підтримки малого й індивідуального підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки.

Список літератури

1. Довгань В. Франчайзинг путь к расширению бизнеса.- М.: Дело, 1991.

2. Стенворд Д., Смит Б. «Руководство Барклейз банка: франчайзинг в малом бизнесе. -М. Юнити. 1996р.

3. Дахно И. И. Патентно-лицензионнія работа. –К.:Блиц-информ . 1996

4. Словарь справочник менеджера М.: «Инфа-м». 1999р.

5. Стонер Джеймс А. Ф. Долан Едвін Г. Вступ у бізнес К. Видавництво Європейського факультету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. 2000р.

6. Предпринимательство. Учебник М.: «Дело». 1999р.

7. Цивільне право України. Підручник. Книга перша. К.: «Юринком Інтер». 2000р.

8. Журнал Предпринимательство, хозяйство и право И. Килимник «Договор франчайзинга: анализ содержания» №9 вересень 2000р.

9. Журнал Галицкі контракти Андрій Миронюк, Олена Мозгова Франчайзинг: за образом і подобою №24, червень 1999р.

10. Журнал Юридическая практика Любовь НЕСТЕРЕНКО,
    Ангелина РАДИОНОВА № 12 (170), 21 марта 2001 года "ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЕ" НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ Проблемы трактовки термина "роялти" применительно к налогообложению операций с интеллектуальной собственностью № 12 (170), 21 марта 2001г.

Додатки

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика видів франчайзингу.

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика методів франчайзингу.

Проект глави Цивільного кодексу України

Глава 74. Франчайзинг

Стаття 1178. Договір франчайзингу

1. За договором франчайзингу одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплекс виключних прав, належних правоволодільцеві, в тому числі право на фірмове найменування і(або) комерційне позначення правоволодільця, на комерційну інформацію, що охороняється, а також інші передбачені договором об'єкти виключних прав - знак для товарів і послуг тощо.

2. Договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі (зокрема, з визначенням мінімального чи максимального обсягу використання) із зазначенням або без зазначення території використання стосовно певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів, одержаних від правоволодільця або вироблених користувачем, здійснення іншої торгової діяльності, виконання робіт, надання послуг).

3. Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути комерційні організації та фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

Стаття 1179. Форма і реєстрація договору франчайзингу

1. Договір франчайзингу має бути укладений у письмовій формі. Недодержання письмової форми договору має наслідком його недійсність. Такий договір вважається нікчемним.

2. Договір франчайзингу реєструється органом, який здійснює реєстрацію юридичної особи або індивідуального підприємця, що виступає за договором як правоволоділець. Якщо правоволоділець зареєстрований як юридична особа або індивідуальний підприємець в іноземній державі, реєстрація договору франчайзингу здійснюється органом, який зареєстрував юридичну особу або індивідуального підприємця, що є користувачем. У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на договір лише з моменту його реєстрації. Договір франчайзингу на використання об'єкта, що охороняється відповідно до патентного законодавства, підлягає реєстрації також у центральному органі виконавчої влади в галузі патентів і знаків для товарів і послуг. При недодержанні цієї вимоги договір вважається нікчемним.

Стаття 1180. Субфранчайзинг

1. Договором франчайзингу може бути передбачено право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом виключних прав або частки цього комплексу на умовах субфранчайзингу, погоджених ним із правоволодільцем або визначених у договорі франчайзингу. У договорі може бути передбачений обов'язок користувача надати протягом певного строку певній кількості осіб право користування зазначеними правами на умовах субконцесії. Договір франчайзингу не може бути укладений на більш тривалий строк, ніж договір комерційної концесії, на підставі якого він укладається.

2. Якщо договір франчайзингу є недійсним, недійсними єі укладені на його основі договори субфранчайзингу.

3. Якщо інше не передбачено договором франчайзингу, укладеним на строк, при його достроковому припиненні права та обов'язки похідного правоволодільця за договором франчайзингу (користувача за договором франчайзингу) переходять до правоволодільця, якщо він не відмовиться взяти на себе права та обов'язки за цим договором. Це правило відповідно застосовується при розірванні договору франчайзингу, укладеного без визначення строку.

4. Користувач несе субсидіарну відповідальність за шкоду, завдану правоволодільцеві діями похідних користувачів, якщо інше не передбачено договором франчайзингу.

5. До договору субфранчайзингу застосовуються передбачені цією главою правила про договір франчайзингу, якщо інше не випливає з особливостей субфранчайзингу.

Саття 1181. Винагорода за договором франчайзингу

Винагорода за договором франчайзингу може виплачуватися користувачем правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів, відрахувань від виторгу, націнки на оптову ціну товарів, що передаються правоволодільцем для перепродажу, або в іншій формі, передбаченій договором.

Стаття 1182. Обов'язки правоволодільця

1. Правоволоділець зобов'язаний:

1. передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов'язаних зі здійсненням цих прав;

2. видати користувачеві передбачені договором ліцензії, забезпечивши їх оформлення у встановленому порядку.

2. Якщо договором франчайзингу не передбачено інше, правоволоділець зобов'язаний:

1. забезпечити реєстрацію договору франчайзингу (п. 2 статті 1179 цього Кодексу);

2. надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

3. контролювати якість товарів (робіт, послуг), щовиробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору франчайзингу.

Стаття 1183. Обов'язки користувача

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором франчайзингу, користувач зобов'язаний:

1. використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності фірмове найменування і(або) комерційне позначення правоволодільця зазначеним у договорі способом;

2. забезпечити відповідність якості товарів,що виробляються ним на основі договору, виконуваних робіт, послуг, що надаються, якості аналогічних товарів, робіт і послуг, щовиробляються, виконуються або надаються безпосередньо правоволодільцем;

3. додержуватися інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу виключних прав тому, як він використовується правоволодільцем, у тому числі вказівок, що стосуються зовнішнього і внутрішнього оформлення комерційних приміщень, що використовуються користувачем при здійсненні наданих йому за договором прав;

4. надавати покупцям (замовникам) усі додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

5. не розголошувати секрети виробництва правоволодільця та іншу одержану від нього конфіденційну комерційну інформацію;

6. надати обумовлену кількість субфранчайзингу, якщо такий обов'язок передбачений договором;

7. інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про те, що він використовує фірмове найменування, комерційне позначення, знак для товарів і послуг або інший засіб індивідуалізації за договором франчайзингу.

Стаття 1184. Обмеження прав сторін за договором франчайзингу

1. Договором франчайзингу можуть бути передбачені обмеження прав сторін за цим договором, зокрема:

1. обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси виключних прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;

2. обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору франчайзингу стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних правоволодільцеві виключних прав;

3. відмова користувача від одержання за договором франчайзингу аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;

4. обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування комерційних приміщень, які мають використовуватися при здійсненні наданих за договором виключних прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення. Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними на вимогу антимонопольного органу або іншої заінтересованої особи, якщо ці умови з урахуванням стану відповідного ринку та економічного стану сторін суперечать антимонопольному законодавству.