agrobusiness (Шпоры Агробизнес), страница 7

8.Какие противоречия существуют в системе продовольственного маркетинга и как они решаются? В системе продовольственного маркетинга есть определенные экон-е противоречия. Потребители заинтересованы в обеспечении наибольшего качества еды по наименьшим ценам. Фермеры хотят получить наибольшую прибыль от продажи своей прод-ии. Посредник маркетингового продовольствия хочет достигнуть также наибольшей прибыли. Поэтому одно из основных заданий маркетинга состоит в примерениии этих конфликтных, противоречивых требований. Это происходит на рынке , который представляет собой арену д/организации и облегчения предприн-й деятельности, где можно выяснить главные эк-е вопросы: что производить и как сбывать, распределять продукцию.

20. Розкрийте сутнисть окремих елементив?

Перший елемент маркетингу передбачаэ комплексне вивчення ринку, охоплюэ дослiдження усiх основних його сегментiв, функцiй та аспектiв з метою застосування результатiв аналiзу для розробки та успiшного виконання пiдприэмством договiрних забовязань.

Другим елементом маркетингу э реклама, за допомогою якоi передбачаэться iнформацiя, що переконуэ покупця у доцiльност придбання прдукцii.

Третiй элемент маркетингу –органзацiя реалiзацii продукцii –важливий з трьох причин: -по-перше, основною турботою пiдприэмства у нових умовах виробництво такоii продукц, яка маэ шанси бути прибутково проданою, а не намагання збути продукцiю, на виробництвi якоi пiдприэмство спецiалзувалось; -по-друге, коли збут стаэ частиною маркетингу. Його ефективнiсть пiдвищуэться завдяки блiьш тiсному звязку з рекламною роботою, дослiдженням ринку та плануванням асортименту продукцii; -по-трете, змiнюэться характер роботи щодо збуту продукцii.

Четвертий елемент маркетингу –управлiння i планування асортименту продукцii –його невiдэмна частина. Економчно необгрунтованi плани збуту и реклами не зможуть компенсувати помилки, допущенi ранiше при плануваннi асортименту продукцii.

Цей процес полягаэ у плануваннi всiх видiв дiяльностi, спрямованих на ефективне виробництво и збут продукцii, з урахуванням вимог споживачiв. Вiн вiдбуваэться безперервно.

П`ятий елемент маркетингу –цiноутворення. При розробцi стратегii маркетингу необхiдно визначити конкретний рiвень цiн у межах допустимих значень. Фахiвець у галузi маркетингу маэ ретельно вивчити попит, оцiнити витрати та проаналiзувати позицii конкурентiв, перш нiж буде встановлено цiни на рiзнi види продукцii. Методику розробки цiновоi стратегii буде розглянуто окремо.

Шостий елемент маркетингу –освоэння та впровадження на ринок нових видiв продукцii. Для вирiшення цього питання слiд встановити менш конкретнi строки досягнення максимального обсягу продаж даного продукту або моделi, час початку його наступноi модернзацii та строки передачi на ринок високоякiсноi продукцii.

Сьомий елемент маркетингу –матерально-технiчне забезпечення пiдприэмства-у значнiй мiрi впливаэ на ефективнiсть та ритмiчнiсть виробництва, визначаэ ступiнь задоволення споживачiв та господарський доход пiдприэмства-виробника.

Восьмий елемент маркетингу –дiюча система планiв и договорiв пiдприэмства и включення ряду нових. Вiн необхiдний для управлiння виробництвом и збутом продукцii, яка постачаэться на вiльний ринок.

Дев`ятий елемент маркетингу –система контролю –включаэ: контроль за виконанням рiчного плану маркетингу; контроль за прибутком, який передбачаэ вивчення доходiв вiд рiзних видiв продукцii, ринкiв, регонiв та каналiв збуту; контроль ефективнiстю, який передбачаэ дослiдження шляхiв пiдвищення витрат на маркетинг; стратегiчний контроль, який забезпечуэ аналiз проблем, дозволяэ встановити, чи вiдповiдають прдукцiя, ресурси и завдання пiдприэмства вимогам цiльових ринкiв.

35.В чому полягають основнi принципи державного регулювання агробiзнесу?

Основнi принципи державного регулювання визначаються такими положеннями:

-здiйснення державного регулювання як доповнення до ринкового механiзму з метою узгодження дiй усiх його элементiв;

-державнe регулювання узгоджуэться з iнтересами товаровиробникiв и не маэ щодо них адресного характеру та регулюэ пропорцii суспльного виробництва на макрорiвнi;

-межi державного регулювання визначаються межами дii обэктивних економiчних законiв та конкретними завданнями, якi стоять перед суспiльством;

-державнe регулювання здйснюэться, як правило, за допомогою економiчних заходiв шляхом розробки комплексних цiльових програм та вiдповдно до дiючого законодавства.

26. У чому полягають особливостi розробки бiзнес-планiв на пiдприэмствах АПК.

Визначаючи мету розробки бiзнес-плану, можна видiлити принаймнi чoтири напрями його призначення:

-по-перше, вiн призначаэться для пiдприэмства, яке його розробляэ. Тут вiн вiдiграэ роль плану-прогнозу на певний перiод. Строки дii такого плану можуть бути рiзнi –вiд одного року до пяти, десяти и навiть бiльше. В умовах ринковоi економiки пiдприэмство не може успiшно дiяти, не маючи такого плану;

-по-друге, бзнес-план призначаэться для можливих кредиторiв та iнвесторiв пiдприэмства. Бзнес-план маэ обгрунтовано довести платоспроможнiсть и сiтйкiсть цього пiдприэмства;

-по-третэ, бзнес-план призначаэться для споживачiв продукцii даного пiдприэмства та його сумiжникiв. Тут необхiдно показати, що пiдприэмство випускаэ високоякiсну продукцiю и функцiонуэ ефективно;

-по-четверте, бзнес-план окремих пiдприэмств використовуэться управлiнськими структурами рiзних рiвнiв при розробцi iндикативних планiв, прогнозiв та галузевих и регональних програм економiчного та соцiального розвитку.

47. При якiй умовi виробництво цукру в Украiнi може бути конкурентоспроможними на свiтових ринках. Бiлий цукор, що виробляэться в Украiнi, як правило, не вiдповiдаэ мiжнародним стандартам, тому на мiжнародному ринку його можна продати лише зi знижкою. Приблизно третина украiнських цукрових заводiв можуть переробляти iмпортний цукор-сирець. Можливо, поблизу портiв, скажiмо, в Одесi буде вигiднiше виробляти цукор з iмпортованого сирцю, нiж з украiнських цукрових бурякiв. Виробництво цукру в Украiнi буде конкурентоспроможним лише тодi, коли доходи вiд продажу цукру за цiнами свiтового ринку перевищуватимуть сумарнi витрати, повязанi з придбанням виробничих факторiв (земля, посiвний матерiал, енергiя, переробка тощо) також за свiтовими цнами.

13. Пояснть у чому полягають окрем функц маркетингу.

1)функции обмена: покупка (сбор), продажа;

2)физические функции: хранение, транспортировка, переработка;

3)облегчающие функции: стандартизация, финансирование, допущение риска, развязка рынка.

Функция покупки –поиск источников поставки сбора продуктов, закупка может быть представлена в виде сбора сырья в районах производства или сосредоточения готовых продуктов в руках других посредников для удовлетворения спроса конечных потребителей.

Функцию продажи нужно понимать широко, сюда относят операции (реклама, стимулирование сбыта), выбор единицы сбыта, который связан с расфасовкой, упаковкой, приближением к потенциальному покупателю.

Физические функции -это те действия, которые включают манипулирование товара: перемещение товара, грузовая обработка, физическая смена товара.

Фукции хранения касаются наличия товара на складе.

Функции транспортировки имеют цель –чтобы нужный товар был в нужном месте.

Функция переработки иногда включает в систему маркетинга, сюда входят операции которые изменяют форму продукта, готовят его к потреблению.

Функции облегчения непосредственно не включаются ни в физич. ни в обмен. правом собственности.Стандартизация особенно важна для продуктов питания. Продукция должна отвечать определенным условиям.

Функция финансирования- использование денег для осуществления разных финансовых действий в сфере маркетинга. Может принимать форму кредита от разных кредитных учреждений.

Функция допущения риска –нужно иметь в виду,что могут быть определенные расходы.

Функция разведки рынка- сбор данных про ситуацию на рынке.

50. Якими особливостями характеризуэться глобализация товарних потокив с/х продукции.

Развитие мировой торговли характеризуется процессами глобализации и регионализации. Глобализация товарных потоков с/х продукции и продовольствия проявляется у деятельности международных продовольственных компаний (МПК). Большую часть переработ. прод-я и значительную часть с/х продуктов которые поступают на международный рынок, производятся в рамках или под техническим, финансовым, организационным влиянием МНК. Деятельность МНК содействует созданию нового международного рыночного пространства, они являются основными носителями и катализаторами увеличения эффективности национальных продовольственных систем. Новым явлением в 90 гг. стало то, что темпы вывоза К. МПК опережали темпы увеличения продовольственного экспорта. Еще одной особенностью 90-х гг. стало подключение к вывозу К. компаний, которые заняты в оптовой торговле продовольствием, и в сфере общественного питания. Эта тенденция тесно связана с повышением взаимнокрнкурирующей торговли готовым продов-м и глобальной стандартизацией модели потребления прод-я, и появлением необходимости и возможностей утверждения вертикальных систем продвижения продов-я к потребителю. Т.о., глобализация в сфере агробизнеса ведет к увеличению эффективности агропромышленного производства и создает благоприятные условия для более равномерного потребления продуктов питания в отдельных странах.

15.Яку роль вiдграють iнновацii у систем маркетингу. Нововведення (iнновацiя) –це вiдкриття, вияв и використання новоi iдеi. Для виробникiв харчових продуктiв важливе значення мають:

1.Новi методи та прийоми маркетингу, як часто пiдвищують ефективнiсть виробництва.

1.Новi продукти або послуги, якi додають продуктам новi цiннi властивостi.

3.Новi пiдприэмницькi органзацii, так як харчопереробний кооператив, спiльнi пiдприэмства рiзних фiрм або новi канали маркетингу (наприклад, збуд швидко приготовлених продуктiв, напiвфабрикатiв, кулiнарних виробiв и страв).

Новi види продовольства проходять «цикл життя продукту». На початковiй стадii при розробцi iх потрбнi значнi витрати дослiдження и маркетинг. Якщо новий продукт досягаэ стадii визнання, це стаэ досить вигiдним для фiрми «першопрохiдця». Коли продукт вступаэ у стадiю масового збуту, вiн починаэ привертати увагу плагiаторiв и втрачаэ первiсну унiкальнiсть, а прибутки зменшуються.

Стадiю насичення ринку характеризують зниження цiни, зменшення до мiнiмуму прибуткiв та поширення iмiтацii и пiдробок. У цей час фiрма розраховуэ отримати наступний продукт-новинку для впровадження. Лише деякi марки и продукти уникають такого «життэвого циклу».

49.Яка с/х прдукцiя Украiни користуэться найбiльшим попитом на зовнiшнiх ринках. Останнiм часом вiдмiчаэться, що у свiтовому спiвтовариствi з виробництва с/х продукцii на найважливiших продуктiв харчування:зерна, цукру олii, мяса, продуктiв переробки молоко тощо. У зовнiшнiй торгiвлi аграрною продукцiэю Украiни основними споживачами э краiни ЭС, Росiя, Белорусь, Iзраиль, Корея, Польща та iншi. Найбiльшим попитом на зовнiшнiх ринках користуються олiйнi культури, продовольча и фуражна пшениця, мясо и продукти його переробки. зА даними Державного комiтету статистики, в 1998 р. Украiна експортувала 12% всього обсягу експорту пшеницi до Iзралю, 16%- до Кореi, майже 6 –до Швейцарii, Угорщини та кран СНД, близько 15%-до кран ЭС. Експорт насiння соняшнику в 1998 р. до Туреччини становив 17% всього експорту, краiн ЭС –65, краiн СНД- близько 2, до Марокко-5, до iнших краiн-11%.

21.Якi три базовi методи розрахунку первiсноi цiни на продукцiю АПК передбачаэ концепцiя маркетинга. Концепцiя маркетинга передбачаэ три базових методи розрахунку первiсноi цiни на продукцii АПК: на основi сумарних витрат и розрахункового (очкуваного) прибутку, на основi балансових оцiнок ринкового попиту и пропозицii, на основi оцiнки ринковоi конкуренцii.

Метод встановлення цiни на основi сумарних витрат и очiкуваного прибутку передбачаэ визначення цiни реалiзацii 1ц продукцii, яка дорiвнюэ середнiм витратам на виробництво 1 ц цiэ продукцii и середньому прибутку у розрахунку на одиницю продукцii.

Другий базовий метод цiноутворення грунтуэться на збалансуваннi ринкового попиту й виробничих витрат и визначеннi оптимальноi цiни за найвищого рiвня рентабельностi.

Третiй базовий метод цiноутворення використовуэться, коли виробник стикаэться з конкурентами, якi реалiзують аналогiчну продукцiю. При цьому цiна може бути встановлена нижче ринковоi, на ii рiвнi або вище –залежно вiд запитiв споживачiв, можливостi надання послуг, створеного уявлення про продукцiю реальних або гаданих вiдмiнностей мiж продукцiэю рiзних виробникiв або продукцiэю продавцiв и кокурентним середовищем.

39. У чому полягають цiлi ФАО та iнших мiжнародних органзацiй. Для вирiшення продовольчоi проблеми ООН у 1945 р було створено продовольчу та с/х органiзацiю –ФАО. До складу входить 169 держав и ЭС. Украiна не э членом Фао. Головна мета ФАО- лiквiдацiя голоду й покращення харчування через пiдвищення продуктивност с/х, рибальства й лiсництва та через справедливий розподiл продовольства.

Функцii ФАО:

-розробка й здiснення програм допомоги с/х;

-надання консультацiй урядам з питань полiтики й планування в галузi с/х;

-аналiз й розповсюдження iнформацii про с/г й продовольчу ситуацiю в свiтi;

-обговорення на мiжрядовому рiвнi проблем продовольства й с/х.

Для розподiлу продовольчоi допомоги ще у 1962 р була заснована Свiтова продовольча програма, яка э органiзацйним елементом системи ООН. Ii головна мета –надання продовольчоi допомоги краiнам, якi мають низький економiчний рiвень розвитку, або потерпають вiд стихiйного лиха. Фiнансування цiэ проблеми здiйснюэться, в основному за рахунок краiн-донорiв, якi надають або грошовi кошти, або продовольчi товари для того, щоб допомога була стабильною й не залежала вiд несподванок, при цiй программi засновано Мiжнародний надзвичайний резерв, який контролюэ необхiднi запаси продовольства; цi запаси зберiгаються в краiнах-донорах i в разi потреби негайно надходять у розпорядження програми.

До складу ФАО входить також iнвестицiйний центр, який сприяэ розробцi iнвестицйних програм для кран, що розвиваються. В 1977 р було засновано Мiжнародний фонд с/х розвитку, для якого увйшли 158 держав, и головна мета якого –сприяння розвитку с/х в краiнах, що розвиваються, для подолання голоду й злиденностi.

16. в чому суть закона про ринкові зони

Переробник харчовой сировини намагається звести до мінімуму витрати на перевезення сировини і готової продукції. Якщо сировину перевозити дешевше, ніж кінцеві продукти, то розміщення під­приємств буде орієнтовано на споживача. У випадку, коли транспор­тування сировини дорожче, ніж кінцевої продукції, завод розміщу­ють поблизу сировинної бази. Зміна вартості доставки с/г сировини або готової продукції може викликати переміщення підприємств у місця, де забезпечується зниження витрат.

Одні переробники сировини продають свою продукцію тільки на місцевих або регіональних ринках, інші реалізують її повсюдно і мають свої збутові підрозділи на території всієї країни.

Переробники визначають розмір ринкової території, яка обслу­говується кожним підприємством та центром збуту продукції у відповідності до закону ринкових зон. Суть цього закону полягає у тому, що територіальний кордон між двома або більшим числом ринків або виробничих підприємств є геометричним місцем точок, де ціни на кінцеву продукцію, включаючи транспортні витрати, рівні для продавців на кожному з ринків. Припустимо, що підприємство "А" має заводську ціну 2 дол. за одиницю продукції, а у під­приємства "Б" собівартість тієї ж продукції вище і ціна вже 3 дол. за одиницю. Обидва підприємства ділять між собою зону у 800 км таким чином, що підприємство "А" буде обслуговувати ділянку про­тяжністю 480 км, а підприємство "Б" — 320 км. У цьому пункті, або на кордоні ринків, кожне підприємство встановлює одну і ту ж ціну реалізації — 5 дол. В усіх інших точках або підприємствах "А", або підприємство "Б" має конкурентну перевагу. Зрозуміло, зміна собівартості або ціни зрушує ринковий кордон.

17. На які групи можна поділити посередників, їх роль.