184877 (Товар та його властивості), страница 2

Категорія абстрактної праці виражає реальний об'єктивний процес прирівнювання за допомогою обміну різноманітних видів праці, відволікання від їхніх конкретних форм; вона виражає те загальне, що властиво праці товаровиробників в об'єктивній дійсності. Чим різноманітніше конкретні форми праці, тим у більшій мірі виявляється спільність найрізноманітніших видів праці, тим більше значення набуває процес їхнього прирівнювання і більш розвитою являється категорія абстрактної праці.

Таким чином, абстрактна праця являє собою загальнолюдську працю, суспільний характер якого виявляється в процесі товарного обміну. Отже, вартість - це абстрактна праця, кристалізована у товарі. Абстрактна праця виражає визначені виробничі відношення - відношення товаровиробників. Це означає, що і вартість являється не властивістю речі, а вираженням виробничих відношень товаровиробників.

Двоїстий характер праці, що робить товари, був відкритий К. Марксом. Це відкриття мало для наукової розробки політичної економії капіталізму винятково важливе значення, оскільки воно дозволило створити справді наукову теорію трудової вартості, розкрити протиріччя товарного господарства, а потім і протиріччя капіталістичного виробництва, закономірності його розвитку і неминучість загибелі.

Протиріччя між приватною і суспільною працею в товарній сфері.

Виробництво товарів - особиста справа кожного приватного товаровиробника. Приватна власність роз'єднує товаровиробників. Водночас суспільний поділ праці надає праці суспільний характер, зв'язує між собою незалежних приватних товаровиробників. У результаті виникає і розвивається глибоке протиріччя між приватною і суспільною працею. Приватна власність неминуче викликає стихійний розвиток товарного виробництва, породжує конкуренцію між товаровиробниками. І лише на ринку, у процесі стихійного обміну товарів і ринкової конкуренції, виявляється суспільний характер праці виробників, їхня залежність один від іншого. Тільки обмін установлює, наскільки необхідний даний товар суспільству. Якщо суспільству не потрібний продукт даного виду конкретної праці, то воно не визнає його і як частку суспільної праці.

Оскільки продукти виробляються як товари, виникає необхідність реалізовувати їхню вартість, одержати за них інший товар. Проте якщо зроблена така споживча вартість, що не відповідає суспільній потребі, платоспроможному попиту, товар не буде проданий і праця, витрачена на його виробництво, не буде визнана суспільством. На ринку стихійно відбувається процес суспільного обліку праці. Успішна реалізація товарів одними товаровиробниками суцільно і поруч порушує інтереси інших, що недостатньо пристосувалися до потреб суспільства й умовам ринку. У процесі конкуренції одні товаровиробники збагачуються, а інші розоряються і гинуть.

Протиріччя між приватною і суспільною працею відбивається в протиріччі між конкретною й абстрактною працею. Товар, будучи єдністю споживчої вартості і вартості, у той же час укладає в собі протиріччя між ними. Це протиріччя між приватною і суспільною працею носить антагоністичний характер. Воно являє собою основне протиріччя простого товарного виробництва. За умови капіталізму це протиріччя стає ще більш гострим і розвивається в протиріччя між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичної форми присвоєння.

Протиріччя між приватним і суспільним характером праці є вихідним моментом усіх протиріч приватного товарного виробництва. Вульгарна політична економія зображує приватновласницьке товарне господарство як гармонійне, де товаровиробники нібито просто обмінюються послугами. На ділі ж приватновласницьке товарне господарство роздирається непримиренними, антагоністичними протиріччями, що в умовах стихійного характеру розвитку і конкурентної боротьби призводять до збагачення невеличкого числа власників за рахунок руйнування і загибелі величезної маси простих товаровиробників.

Реалізація товару гасить протиріччя між приватною і суспільною працею. У результаті створюються матеріальні умови для виробництва нових товарів. Тим самим протиріччя між приватною і суспільною працею щоразу відтворюється.

11