Міністерство освіти України

Київський національний економічний університет

Кафедра політичної економії

Курсова робота

Тема: «Монетарна політитика і її інструменти»

Виконав: студент 1 курсу,

спец. 0204, 2 група

Співаков О.С.

Перевірив: Диба М.І.

Київ - 1997

Тема: «Монетарна політитика і її інструменти»

Виконав: студент 1 курсу,

спец. 0204, 2 група

Співаков О.С.

Перевірив: Диба М.І.

План.

Вступ

1. Цілі та об’єкти монетарної політики

2. Методи контролю та інструменти монетарної політики.

3. Особливості проведення монетарної політики на сучасному етапі

Заключення

Зміст

Вступ

Цілі та об'єкти монетарної політики

Методи контролю та інструменти монетарної політики

Особливості проведення монетарної політики на сучасному етапі розвитку

Заключення

Використана литература

Для поміток:

Вступ

На сучасному етапі розвитку багато які держави, також і Україна формують свої власні моделі державного регулювання. Зокрема в Україні цей процес ускладнюється тим, що вона повинна перебудовувати старі формації колишнього СРСР. Дуже важливим є вибір інструментів державного регулювання, тому що саме він значно впливає на демократичний устрій в суспільстві. Одним з інструментів державного регулювання є монетарна політика. Більшість сучасних економiстів розглядають монетарну (кредитно-грошову) політику як найбільш прийнятний для демократичного суспільства інструмент державного регулювання національної економіки, не призводящий до надмірного диктату уряду і зменшенню господарської самостійності окремих iндивiдуумів. Найвища кінцева ціль монетарної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВНП. Ця ціль досягається за допомогою заходів в рамках грошово-кредитної політики, що здійснюються досить поволі, розраховані на роки і не є швидкою реакцією на зміни кон'юнктури. В зв'язку з цим поточна монетарна політика орiєнтiруется на конкретні і доступні цілі, чим зазначене вище глобальне завдання, наприклад на фіксацію кількості грошей в обігу, певного рівня банківських резервів чи норми і т. п.

Однак в цьому науковому дослідженні автор зупиниться досить детально на методах контролю та інструментах монетарної політики. Треба сказати, що саме ці методи контролю значно впливають на такі макроекономічні показники, як: стабільність цін, зайнятість, обсяг реального ВНП.

Курсова робота має таку структуру:

• у першій главі автор розповідає про цілі та об’єкти монетарної політики, про те на що вона впливає;

• у другій главі автор детально розглядає методи контролю та інструменти монетарної політики. Саме такі, як: операції на відкритому ринку, зміна банковської облікової ставки, а також зміна норми обов’язкових резервів;

• у третій главі розглядаються особливості проведення монетарної політики на сучасному етапі.

Із всього вищесказаного, можна дослідити, що обрана автором тема є досить важливою та вирішальною у процесі формування моделі державного регулювання Незалежної України.

Цілі та об'єкти монетарної політики

Більшість сучасних економiстів розглядають монетарну (кредитно-грошову) політику як найбільш прийнятний для демократичного суспільства інструмент державного регулювання національної економіки, не призводящий до надмірного диктату уряду і зменшенню господарської самостійності окремих iндивiдуумів. Найвища кінцева ціль монетарної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВНП. Ця ціль досягається за допомогою заходів в рамках грошово-кредитної політики, що здійснюються досить поволі, розраховані на роки і не є швидкою реакцією на зміни кон'юнктури. В зв'язку з цим поточна монетарна політика орiєнтiруется на конкретні і доступні цілі, чим зазначене вище глобальне завдання, наприклад на фіксацію кількості грошей в обігу, певного рівня банківських резервів чи норми і т. п.

В тому і іншому випадку провідником монетарної політики є центральний банк країни, а об'єктами є пропозиція і попит на грошовому ринку. Під пропозицією грошей розуміється загальна кількість грошей, що знаходиться в обігу. Пропозиція грошей складаєтся із M1, M2, M3.

1Попит на гроші

Попит на гроші формується із попиту на гроші як засоб обігу (iначе, діловий, операційний чи попит на гроші для укладення угод) і як засіб збереження вартості (iначе, попит на гроші як на активи, попит на запасну вартість чи спекулятивний попит).

Попит на гроші як засіб обігу визначається рівнем грошового чи номiнального ВНП (прямо пропорційно). Чим більше прибуток в суспільстві, чим більше укладається угод, чим вище рівень цін, тим більше буде потрібно грошей для укладення економічних угод в рамках національної економіки. З певним спрощенням можна сказати, що операційний попит на гроші не залежить від ставки проценту, при цьому графік попиту має вигляд як на мал.1.

Попит на гроші як засіб збереження вартості залежить від величини номiнальной ставки проценту (обернено пропорційно), оскільки при володінні грошами в формі наличностi і чекових вкладів, не приносящих власникові відсотків, виникають певні вмененні (альтернативні витрати) у порівнянні з використанням заощаджень у вигляді цінних паперів.

Розподіл фінансових активів, наприклад на наявні гроші і облігації,залежить від величини ставки проценту: чим вона вище, тим нижче курс цінних паперів і вище попит на них, тим нижче попит на готові гроші (нижче спекулятивний попит), і навпаки.

Так, загальний попит на гроші залежить від рівня номiнальної процентної ставки і обсягу номiнального ВНП.

На мал. 3: номiнальна процентна ставка - на вертикальній осі, загальний попит на гроші - на горизонтальній осі. Функціональна залежність цих параметрів дає сукупність кривих, кожна з яких відповідає певному рівню номiнального ВНП. Переміщення уздовж кривої показують зміни процентної ставки. Причому спостержемо, що при високих процентних ставках крива стає майже вертикальною, оскільки всі заощадження укладаються в цій ситуації в цінні папери, попит на гроші обмежується операційним попитом і вже не знижується при подальшому зростанні проценту.

2Грошовий ринок

В цілому грошовий ринок може бути представлений в вигляді графіку (мал 4). S - пропозиція грошей - представлено у вигляді вертикальної прямої, оскільки припускає, що грошово-кредитні і фінансові заклади створили певну кількість грошей, що не залежить від величини номiнальної ставки проценту. Крапка Е - знаходиться на перетині кривих попиту і пропозиції грошей і визначає «ціну» рівноваги на грошовому ринку.

Розглянувши об'єкти монетарної політики, неважко представити собі загальну схему її впливу і оцінити (поки що в самих загальних рисах) наслідки змін, що виникають в попиті і пропозиції на грошовому ринку.

Представимо, що змінюється пропозиція грошей, а попит на гроші залишається постійним.

Якщо пропозиція грошей зросла, то графік пропозиції грошей перемещується праворуч; діється рух уздовж кривої попиту вправо вниз до крапки Е1; ставка проценту знижується. Ці зміни iлюструє мал. 5.

Які реальні процеси iлюструє мал. 5? При збільшенні пропозиції грошей виникає їх короткочасний надлишок. Люди прагнуть зменшити кількість своїх грошових запасів шляхом покупки інших фінансових активів (наприклад, облігацій). Попит на них зростає, ціни, відповідно, збільшуються. Процентна ставка, чи альтернативна вартість зберігання не приносящих відсотків грошей, падає. Оскільки ликвiдність стає меньш дорогою, населення і фірми поступово збільшують кількість готівки і чекових вкладів, що вони готові держати на руках, і відбудовується рівновага на грошовому ринку при більшій пропозиції грошей і меншому проценті.

При зменшенні пропозиції грошей рівновага на грошовому ринку відбудовується при меншої, ніж первісна, кількості грошей в обігу і більшої, ніж первісна, ставці проценту.

Припустимо тепер, що змінюється попит на гроші, а пропозиція залишається незмінною.

Якщо попит на гроші зріс, то: крива попиту на гроші зсувається праворуч вгору, а процентна ставка підвищується. Ці зміни iлюструє мал.6.

При зменшенні попиту на гроші будуть відбуватися зворотні явища.

Мал. 6 iлюструє наступні реальні процеси. Хай попит на гроші зріс внаслідок зростання номiнального ВНП, тобто населення і фірми хочуть держати більше активів у вигляді готовиз грошей і чекових вкладів, продавая для цього інші авуари (наприклад, облігації). Але при незмінній пропозиції грошей рівновага на грошовому ринку може бути установлена тільки при зростанні "ціни" грошей, чи номiнальної ставки проценту.

При зменшенні попиту на гроші (пропозиція незмінна) рівновага на грошовому ринку встановлюеться при понад низькій, ніж первисна, ставці проценту.

Розглянемо тепер механізм регулювання грошової маси в обігу,тобто пропозиції грошей.

Методи контролю та інструменти монетарної політики

В світовій економічній практиці використовуються слідуючі інструменти регулювання грошової маси в обігу:

• операції на відкритому ринку, тобто на вторинному ринку казначейських цінних паперів;

• політика облікової ставки, тобто регулювання проценту по займах комерційних банків у центрального банка;

• зміна норми обов'язкових резервів.

3 Операції на відкритому ринку

В цей час в світовій економічній практиці основним інструментом регулювання грошової маси є операції на відкритому ринку. Шляхом покупки чи продажу на відкритому ринку казначейських цінних паперів центральний банк може здійснити або уливання резервів в кредитну систему держави, або вилучити їх звідтіля.

Операції на відкритому ринку проводяться центральним банком звичайно спільно з групою дорідних банків і інших фінансово-кредитних закладів.

Розглянемо схему проведення цих операцій на прикладі центрального банку США - Федеральной резервної системи (далі ФРС).

Припустимо, що на грошовому ринку спостерігається надлишок грошової маси в обігу, і центральний банк ставить завдання по обмеженню чи ліквідації цього надлишку. Для цього він активно починає пропонувати державні цінні папери на відкритому ринку банкам чи населенню, що купує державні цінні папери крізь спеціальних дiлерів. Оскільки пропозиція державних цінних паперів збільшується, їх ринкова вартість падає, а процентні ставки по них зростають і, відповідно, зростає "привабливість" їх для покупця. Населення (через дiлерів) і банки починають активно купувати державні цінні папери, що приводить до скорочення банківських резервів. Скорочення банківських резервів, в свою чергу, зменшить пропозицію грошей до пропорції, рівної банківському мультiпликатору. Крива пропозиції зсунеться ліворуч, процентна ставка зросте.