184223 (Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення), страница 6

пальної бази, де могла б збиратися та аналізуватися вся інформація про рух товарів.

Прикладом однієї з досить типових для США зон зовнішньої торгівлі є Х"юстонська (офіційна назва - "Зона вільної торгівлі Х"юстона"). З самого початку її створення в 1993 p. головною метою - - визначено сприяння економічному розвитку. Кваліфікований поект достатні підготовчі роботи та ефективний маркетинг цієї зони іпьної торгівлі забезпечили Інтерес ділових кіл і, в кінцевому рахунку, сприяли подальшому економічному розвиткові м.Х"юстона. Це відрізняє проект від інших зон, що починали діяльність при обмежених можливостях.

За рік існування у зону Х"юстона надійшло 99 тис.т різних товарів, що оцінені у 344 млн.доларів. Протягом року в зоні було зайнято 463 робітники з числа місцевих жителів. Зона функціонує під загальним управлінням адміністрації порту Х"юстон, що забезпечує клієнтам широкий спектр послуг, їх комплексність та відповідний сервіс, включаючи складування рідких вантажів, надання в оренду пакгаузів та критих автостоянок тощо. В складі цієї зони є території загального призначення, що нараховують 12 ділянок, лише 4 з яких знаходяться у володінні адміністрації порту. Ці ділянки можуть бути здані в оренду для будівництва різних об"єктів, у тому числі -адміністративних і промислових споруд, включають промисловий парк, розташований уздовж судноплавного каналу, контейнерний термінал і підприємства зі спеціалізованої обробки вантажів. Інші 8 ділянок призначені для користування приватними компаніями: 4 використовуються для складування різних хімічних речовин і нафтопродуктів, 4 - для гарантованого збереження автомобілів, складування сталевих виробів, труб тощо.

У останні чотири роки було створено сім субзон, що дало змогу розгорнути діяльність компанії "Дюпон" по виробництву фтористоводневої кислоти; компанії "Фібро Ріфайнери" - з очистки нафтохімічної продукції; компанії "Гудмен манюфекчюрі" - по виготовленню холодильних агрегатів; компанії "Варко Шафер" - по складанню нафтового устаткування та ін. Філія зони - "Юнайтед Аженерал Сеплай" - розподіляє машини та інші вироби, що Сортуються 60 оптовими фірмами в країни Азії та Далекого Сходу.

Перевага філії в тому, що вона дозволяє імпортувати, складувати, перепаковувати й перемаркіровувати вироби поза сферою свого обслуговування. Потім з надходженням замовлень товар або експортується в інші країни без мита, або імпортується на внутрішній ринок США.

Одночасно з існуванням у США цілого комплексу ЗЗТ, тут проектується також формування Північно-американської зони вільної торгівлі. Це потребує вирішення ряду загальних питань реалізації митних процедур щодо вивозу товарів із Америки, місця вилучення (зняття) мита.

Для зон вільної торгівлі в США в останній час характерним є надзвичайно швидкий розвиток. Посилення конкуренції у міжнародному масштабі змусило багато компаній, зайнятих в експорті та імпорті, по-новому оцінити власні позиції та переваги зон вільної торгівлі, а також проекту НАФТА. ІРЛАНДІЯ

Аеропорт Шеннон в Ірландії протягом десятиліть використовувався як пункт дозаправки трансатлантичних лайнерів. Наприкінці 50-х років авіакомпанії почали експлуатувати на лініях далекого сполучення реактивні літаки, що зменшило потребу у дозаправці. Навантаження аеропорту Шеннон стало помітно скорочуватися. Це призвело до різкого скорочення авіаруху і падіння ваги Шеннонського аеропорту, що змусило уряд Ірландії розробити особливу стратегію підтримки через сприяння вантажо- та пасажирообороту внаслідок розвитку зовнішньої торгівлі, виробництва і туризму. Першою ланкою названої стратегії є залучення значної кількості туристів з Північної Америки шляхом зацікавлення їх доступними цінами на квитки та готельне обслуговування. Друга ланка полягала у створенні промислової зони поблизу аеропорту на базі іноземних інвестицій, які б приваблювали перспективи використання фрахтових можливостей аеропорту для імпорту деталей і напівфабрикатів та експорту готової продукції.

У 1959 p. парламент Ірландії прийняв закон про створення на базі аеропорту вільної промислової зони (ВПЗ). З цього ж року реалізується цільова комплексна програма, головною метою якої є прискорений соціально-економічний розвиток регіону та активне включення економіки західної Ірландії у міжнародний поділ праці. Ця програма на практиці пов"язана зі створенням на базі міжнародного аеропорту та прилеглих до нього територій промислової зони і подальшим її розвитком.

Завданнями або цілями ВПЗ, що випливають з зазначеної мети, стали: розширення транзиту пасажирів та вантажів, що прямують через аеропорт Шеннон; розвиток сучасної

експортоорієнтованої промисловості; сприяння міжнародному туризму; стимулювання Інвестиційної діяльності на території регіону; залучення іноземних Інвестицій; залучення передових технологій та створення технологічно місткого виробництва.

ВПЗ "Шеннон" пройшла наступні три етапи становлення та розвитку:

1 - розміщення на території зони технологічно не пов"язаних між собою виробництв, заснованих на Іноземному капіталі (переважно дочірніх фірм транснаціональних корпорацій), які використовують імпортовану сировину та виробляють продукцію, призначену на експорт;

II - становлення спеціалізації ВПЗ, переорієнтація промислових підприємств зони з трудомістких на капітало- та наукоємні виробництва, сприяння розвитку технологічних та комерційних зв"язків зони з ірландськими позазональними підприємствами;

III - розширення сфери діяльності зональних підприємств за рахунок міжнародних кредитно-фінансових, лізингових, консультативних та інших видів послуг.

Оскільки будь-яка вільна (спеціальна) економічна зона за визначенням є територією з особливим пільговим інвестиційним кліматом, ВПЗ "Шеннон" має режим, що відрізняється від загальноприйнятого в Ірландії та спрямований на стимулювання розвитку підприємництва. Цей пільговий режим інвестування та реінвестування полягає у наступному:

- товари, що імпортуються в зону або реекспортуються, звільняються від митного обкладення (виключення становить експорт до країн ЄС, на який нараховується мито, виходячи із задекларованої вартості "імпортного компоненту");

- пільгова ставка корпораційного податку 10%, що гарантовано діє до 2000 p.;

- звільнення від податку на прибуток;

- звільнення від податку на додану вартість;

- дозвіл на здійснення прискореної амортизації основних фондів.

Крім того, підприємствам зони надаються державні безповоротні субсидії в разі, якщо вони: закуповують машини та обладнання або проводять власне будівництво на території ВПЗ (розмір субсидії 45-60% вартості відповідних витрат); здійснюють науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в обробній промисловості (розмір субсидії 50% вартості відповідних витрат); проводять спеціальну професійну підготовку та перепідготовку персоналу (розмір субсидії 100% вартості відповідних витрат); орендують готові виробничі приміщення на території зони.

За даними, опублікованими у середині 90-х років, на території ВПЗ "Шеннон" діяло близько 100 підприємств, включаючи як самостійні компанії, так і філії та дочірні підприємства всесвітньо відомих концернів. Внутрішній господарський простір ВПЗ майже на паритетних засадах займають виробнича (40%) та невиробнича (60% від загальної кількості зональних компаній) сфери. Сучасна структура промисловості ВПЗ складається з таких галузей обробної промисловості, як: електронна промисловість - 35%, машинобудування- 25%; виробництво пластмас та хімічна промисловість - 7.5%; текстильна промисловість - 5%. Невиробнича сфера представлена зовнішньоторговельними компаніями - 42%. фінансово-кредитними інститутами - 20% та підприємствами по наданню транспортно-експедиторських, туристичних, маркетингових, консультативних послуг - 38%. Перевага (80 %) належить малим фірмам з кількістю зайнятих до 50 чол.

Список використаної літератури

• Конституція України. 1996р., Розділ XI. Місцеве самоврядування // Урядовий Кур”єр. – 1996. – 28 червня.

• Лукінов І.І. Концептуальні основи регіональної економічної політики //Економіка України. – 1992. - №1.

• Регіональна економіка / Під ред. Т.Г. Морозовой. – М.: “ЮНІТІ”, 1995.

• Концепція створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1994р. №167 // “Орієнтир”. – 1994. – 28 квітня.

• Пила В.І., Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика: Навчальний посібник – К.: Київський державний торговельно-економічний університет, 1998.

16