184058 (Розміщення продуктивних сил), страница 4

Нікополь-Марганецький промисловий вузол. До складу вузла входять міста Нікополь, Марганець, Орджонікідзе.

Нікополь (161 тис. чоловік) знаходиться на правому березі Каховського водосховища. Місто — порт на Дніпрі, через який проходить важлива залізниця з Кривого Рогу до Запо­ріжжя, центр марганцеворудної промисловості світового зна­чення (шахти, кар'єри, збагачувальні фабрики). Південно-трубний завод виробляє безшовні сталеві труби (нафтопровідні, для буріння, радіорелейних ліній зв'язку тощо). Машинобу­дування представлене заводом будівельних машин. Тут вироб­ляють баштові крани, транспортери для шахт і елеваторів, пасажирські ліфти, розвантажувачі сипких матеріалів та ін. У Нікополі працюють підприємства легкої і харчової проми­словості, будівельної індустрії тощо.

На схід від Нікополя, також на березі Каховського водосхо­вища, знаходиться місто Марганець (56 тис. чоловік). Сама назва міста свідчить про його спеціалізацію. Це — значний центр марганцеворудної промисловості з шахтами, кар'єрами, гірничо-збагачувальними комбінатами. В місті розміщено під­приємства будівельної індустрії, легкої і харчової промисловості.

На захід від Нікополя розташоване місто Орджонікідзе (46,2 тис. чоловік) — центр видобування і збагачення мар­ганцевих руд, ремонту гірничого устаткування.

Ядром Павлоградсько-Петропавлівського промис­лового вузла, що формується, є Павлоград (137 тис. чоло­вік) — великий багатогалузевий промисловий центр, «столи­ця» Західного Донбасу. Поблизу міста розміщені 11 вугільних шахт і збагачувальна фабрика. У Павлограді провідною га­луззю є машинобудування і металообробка (заводи з вироб­ництва ливарних машин та хімічного машинобудування)- Є підприємства будівельної індустрії, легкої і харчової промис­ловості.

До Запорізького промислового вузла входять Запо­ріжжя, Вільнянськ та кілька селищ, що знаходяться на обох берегах Дніпра.

Провідними галузями промисловості Запоріжжя (900 тис. чоловік) є чорна і кольорова металургія, машинобудування і металообробка, електроенергетика.

Чорна металургія представлена потужними заводами «Запоріжсталь» та електрометалургійним «Дніпроспецсталь», що виплавляють чавун, всі види високоякісної сталі, виробляють стальний лист, інші види прокату. До цієї ж галузі належать феросплавний завод та завод вогнетривів. У Запоріжжі зосе­реджено також виробництво кольорових металів. Це насам­перед Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титано­магнієвий комбінат.

Машинобудування і металообробка представлена найбіль­шими у країні підприємствами: «Запоріжтрансформатор» (си­лові трансформатори), ВО «АвтоЗАЗ» (малолітражні автомобілі «Таврія»), Запорізьким абразивним комбінатом (абразивні ін­струменти), «Моторобудівник» та ін.

Серед галузей легкої промисловості виділяються швейна і взуттєва, харчової — м'ясна, молочна, борошномельна, олій­но-жирова. Запоріжжя є залізничним вузлом і річковим пор­том.

Великими промисловими центрами району є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь (178 тис. чоловік) знаходиться на півдні району у Запорізькій області на перетині автомобільних і залізничних магістралей, що ведуть з Північно-Східного і Донецького районів до Криму. Це значний промисловий центр, який у Запорізькій області за індустріальним потенціалом поступається тільки Запоріжжю. Машинобудування і метало­обробка найбільш розвинута порівняно з іншими галузями. В місті працюють заводи: моторний, «Автокольорлит», «Ав-тогідроагрегат», ВО «Мелітопольпродмаш», «Старт».

Харчова промисловість складається з борошномельної, мо­лочної, олійної, плодоовочевої та інших галузей. Легка — представлена швейним, трикотажним і панчішно-шкарпетко­вим виробництвом. (Що є основою для розвитку харчової промисловості в місті² Які фрукти і овочі вирощують поблизу міста?)

Бердянськ (137 тис. чоловік) — місто, що знаходиться на півдні району на березі Азовського моря. За галузями про­мисловості нагадує Мелітополь, хоч має і відмінності (чим вони зумовлені?).

Провідна галузь міста — машинобудування і металооброб­ка, що представлена заводами: «Азовкабель», сільськогоспо­дарських машин, дорожніх машин та ін. Працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна, трикотажна та взуттєва галузі промисловості. Розміщено кіль­ка підприємств м'ясної, молочної, борошномельної, плодоово­чевої, виноробної, рибної промисловості.

Бердянськ — другий за значенням порт країни на Азов­ському морі, відомий кліматичний і бальнеологічний курорт­ний центр.

З Придніпровського району вивозять у Донбас залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні райони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні ком­байни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З інших районів країни Придніпров'я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування, різноманітні машини і облад­нання, продукцію легкої промисловості і АПК.

Проблеми Придніпровського району багато в чому збіга­ються з проблемами Донецького району. Так, загальною є проблема, що пов'язана із спеціалізацією обох районів. Донбас і Придніпров'я доцільно спеціалізувати не тільки на вироб­ництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування (автомобілі, комбайни, локомотиви, судна, вагони, сільськогосподарські машини). Металургійні заводи мають задовольняти потреби в асортименті металу підприєм­ства точного машинобудування, що розвиватиметься приско­реними темпами.

Проблемою є розміщення Запорізької АЕС поряд з потуж­ною ДРЕС. Теплова станція викидає у повітря тисячі тонн пилу, оксидів сірки і азоту, ставок-охолоджувач АЕС випаровує десятки мільйонів тонн води щороку. Це призвело до утворення в районі найпотужнішого в Європі «генератора» кислотних дощів. Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод.

Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металур­гійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробниіітво сплавів, прокат кольорових металів, пе­реробку вторинної сировини і видобуток кольорового каміння.

Кольорова металургія в Україні розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Це зумовлено нестачею покла­дів різних руд кольорових металів. В умовах науково-технічного прогресу значення кольорової металургії зростає, оскільки їй нале­жить значна роль у створенні конструкційних матеріалів високої якості. Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алю­мінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.

Для кольорової металургії характерними є комплексне викорис­тання рудної сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями промисловості. Так, для зниження собівартості виробни­цтва алюмінію доцільно поєднувати його з випуском соди, поташу, цементу, а титаномагнієве виробництво — з випуском титанових білил, смол, соляної кислоти, хлору.

На розміщення підприємств кольорової металургії впливають сировинний та енергетичний фактори. До джерел сировини тяжі­ють виплавляння ртуті, нікелю, рідкісних металів. Алюмінієве, титаномагнієве і цинкове виробництво розміщуються в місцях одер­жання дешевої електроенергії.

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, що складається з вироб­ництва глинозему та алюмінію. На випуск цієї продукції припадає майже 20 % усього виробництва кольорової металургії. Поряд з основ­ною продукцією алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни), содові продукти, мінеральні добрива, цемент, п'ятиоксид ванадію, металевий галій.

Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропет­ровська обл.) і Смілянське (Черкаська обл.) родовища. Перспектив­ними районами для бокситів є південь Дніпропетровської області, Карпати, Приазов'я. Алюмінієвою сировиною, крім бокситів, є ще нефеліни, алуніти, каоліни і глини, запаси яких є практично неви­черпними: В Україні є значні запаси нефелінових порід, що мо­жуть бути сировинною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе та Єланчицьке в Приазов'ї). Крім алюмінію, з нефелічових порід можна одержувати содопродукти, скло.

З алунітів економічно вигідно одержувати алюміній лише за умови комплексного використання руди. Найбільші родовища алу­нітів є в Закарпатській області (Берегівське і Беганське).

Алюмінієва промисловість України має новий великий глино­земний завод, збудований у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод і завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.).

Підприємства титано-магнієвої металургії добувають і збагачу­ють титано-магнієву сировину і виробляють титан і магній.

Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні родови­ща калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов'я і Причорномор'я (Сиваш), що міс­тять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. У Калуші збудовано магнієвий завод у виробничому об'єднанні "Оріана", у Запоріжжі — магнію і титану. Магнієву сировину до Запо­ріжжя довозять із Стебника (Львівська обл.), Калуша (Івано-Фран­ківська обл.) і Сиваша (Автономна Республіка Крим), а титанову — з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл.). Основними титановими мінералами Іршанського родовища є ільменіт і рутил, що містяться в каолінових розсипах і вивітрених габро, з яких на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий) концентрат. Руди Самотканського родовища (Дніпропетровська обл.) характеризуються висо­ким вмістом титану і цирконію. На Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську (Дніп­ропетровська обл.), виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменіто­вий концентрати, цирконій знезалізнений, двоокис цирконію. Комбі­нат збудовано на базі Малишівського родовища титанових пісків і оснащено устаткуванням, яке забезпечує комплексне використан­ня сировини. Крім того, на комбінаті освоєно нові технологічні процеси, в тому числі добування знезалізненого цирконію на стру­минних млинах. Титан і його сплави у два рази легший від легова­ної сталі, стійкий проти корозії, придатний для виробництва хіміч­ного устаткування, літаків, космічних кораблів. Оксиди титану ви­користовуються для виробництва білил, емалей, вогнетрив­ких глин та ін., цирконій та його сполуки — для виробництва жа­ростійких мінералів, необхідних для сучасного літакобудування, ракетної, атомної техніки, виготовлення жаростійких фарб тощо.

Запорізький титаномагнієвий комбінат виробляє титан, напів­провідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний дво­оксид титану, фасонне титанове литво.

На місцевих покладах кіноварну понад століття працює Микигівський ртутний комбінат (Донецька обл.), у складі якого є руд­ник, металургійне виробництво, допоміжні цехи, три кар'єри для видобутку ртутних руд. На комбінаті впроваджено вперше в світі технологію виготовлення ртуті високої чистоти з повною механіза­цією всіх процесів випалювання ртутної руди в печах "киплячого шару", збагачують сурм'яні місцеві руди і виробляють з них сурму. Створено Закарпатський розвідувально-експлуатаційний ртутний комбінат.

В Україні є значні родовища поліметалевих руд, свинцю і цин­ку, відомі у Донбасі в Нагольному кряжі і Прикарпатті, які поки що не мають промислового значення. Костянтинівський завод "Укрцинк" працює на базі цинкових концентратів. Основна продукція заводу — металевий цинк. Крім того, вилучають майже 20 цінних компонентів — свинець, мідні та піритні концентрати, дорогоцінні метали, кадмій, сірчану кислоту, деякі рідкісні метали тощо, на ос­нові яких виробляють понад 40 видів продукції. Основні напрями поліпшення техніко-економічних показників роботи цинкової про­мисловості полягають в удосконаленні технологічних процесів пе­реробки концентратів, підвищенні комплексності використання їхніх корисних компонентів. /

Побузький нікелевий завод (Кіровоградська обл.) переробляє місцеві окислені залізо-нікелеві руди. Основна його продукція — нікель і феронікель — використовується на металургійних і маши­нобудівних заводах Придніпров'я і Донбасу.

У Артемівську (Донецька обл.) збудовано завод для обробки кольорових металів, який випускає мідний і латунний круглий і плоский прокат (прути, труби, дріт, листи, стрічки, штаби). Це під­приємство має закінчений виробничий і технологічний цикл. У Світловодську (Кіровоградська обл.) працює Дніпровський завод чистих металів, що виробляє напівпровідникові матеріали, а в До­нецьку — завод кольорових сплавів.

В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гаф­нію, а також рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко застосовують в атомній енергетиці, радіоелектро­ніці, авіаційній і ракетній техніці, приладобудуванні тощо.