183730 (Комплексна методика прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України), страница 2

В розділі 2 “Математична модель прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України" в узагальнюючому висновку про стан досліджуваної проблеми зазначено, що у науковій практиці вже накопичено певний досвід щодо вивчення проблеми ефективного управління інвестиційним портфелем. При цьому інвестор переслідуватиме різноманітні цілі. Інвестиції можуть здійснюватися для захисту капіталу від інфляції, тобто одержання низького, але стабільного доходу. Таким портфелям притаманний високий рівень диверсифікації, а перевага віддається цінним паперам, по яких регулярно отримують дохід. Інвестиційний портфель, який утворено на даних засадах, характеризуватиме консервативний підхід. На відміну від консервативної інвестиційної стратегії інвестор може утворювати спекулятивний портфель, в який включатиме цінні папери, що можуть значно змінювати свої ціни за короткий термін. Дана особливість спекулятивної стратегії відображає сподівання інвестора на одержання високих прибутків у разі сприятливого напрямку зміни цін на певні цінні папери. При цьому диверсифікація такого портфеля, за звичай, мінімальна. Проте, при несприятливому розвитку подій існує велика ймовірність втрати не тільки очікуваних прибутків, а навіть і власних коштів.

На сучасному етапі розвитку економіки України кількість цінних паперів, що задовольняють вимогам для включення їх в консервативний портфель, незначна. Тому дотримання консервативної стратегії щодо інвестування коштів може не виправдати сподівань інвестора. Крім того, недостатня розвиненість вітчизняного фондового ринку унеможливлює застосування спекулятивного підходу як методу утворення інвестиційного портфеля і об‘єктивно обумовлюється відсутністю потрібного рівня ліквідності достатньої кількості цінних паперів, які обертаються на українському фондовому ринку. Все це підтверджує проблемність застосування жодної із згаданих інвестиційних стратегій в “чистому” вигляді і наголошує на об`єктивній необхідності розробки додаткових інструментів управління інвестиційним портфелем.

З цією метою в даному науковому дослідженні нами було розроблено комплексну математичну модель прийняття рішень щодо розміщення фінансових ресурсів на фондовому ринку України. Ця математична модель дозволяє розв`язати задачу управління інвестиційним портфелем, розглядаючи в комплексі вплив на прийняття рішення інвестиційної політики держави, стадії розвитку галузей економіки, фінансово-економічної діяльності емітентів цінних паперів, схильності інвестора до ризику та його власних критеріїв корисності.

Загальна схема прийняття рішення щодо розміщення фінансових ресурсів суб‘єктами економіки України на вітчизняному фондовому ринку містить чотири аналітичні блоки (див. рис): фільтрації, експертиз, оптимізації та оперативного управління портфелем цінних паперів.

Інформаційною базою є чотири різновиди інформації:

макроекономічна та загальнополітична інформація;

інформація про стан галузі;

інформація про інвестиційну привабливість підприємства;

інформація про ціни, яка містить біржову статистику.

Блок фільтрації призначений для зменшення розмірності задачі оптимізації структури портфеля цінних паперів. Його наявність в схемі прийняття рішення об‘єктивно обумовлена тим, що на сучасному фондовому ринку України значна частина цінних паперів, які знаходяться в обігу і доступні для інвестування, залишаються ще на стадії “недозрілості", що не дозволяє в повній мірі застосувати до них формальні методи та методики аналізу. Запобігаючи цьому, такі цінні папери необхідно “відфільтрувати”. Через “фільтр" пройдуть тільки ті цінні папери, які згідно з обраними аналітиком цілями можуть бути об‘єктивно проаналізовані. Основу цього блоку складають дві “моделі-фільтри" (“Спред - фільтр” і “Рейтинг - фільтр”).

Модель “Спред - фільтр” базується на припущенні про визнання величини спреду як міри невизначеності ціни акції на ринку. Що стосується українського фондового ринку, який ще тільки розвивається, на основі аналізу динаміки спреду можна робити і деякі передбачення. Якщо порівняти граничне значення кута нахилу лінійного тренду α₀ (визначається аналітиком) з розрахованими значеннями відповідних кутів нахилу α_j для j^го цінного паперу, можна відібрати ті, що задовольняють умові: α_j≤α₀.

Задача фільтрації з використанням показника спреду формулюється так: розбити сукупність всіх цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на множини, які не перетинаються, S_Y, S_Pos, S_N, використовуючи правила фільтрації:

(1)

де , α_j - кутовий коефіцієнт лінії тренду , для j^го цінного паперу; , α₀ - кутовий коефіцієнт лінії тренду для усередненого значення спреду;

; -

частка j^го емітенту ЦП в загальній капіталізації вибраних l цінних паперів на момент часу t; K_jp= V_jp* P_jp, j=1,...,l, t=1,...,T - капіталізація акцій j^го емітента, що обертаються на фондовому ринку в момент часу t; V_jp - обсяг торгів в ПФТС по j^му ЦП в момент часу t; P_jp - ринкова оцінка (ціна) вартості j^го ЦП в момент часу t, α_кр=кα₀; n, l, T, k - константи, що задає інвестор, V_jp, P_jp - вихідна інформація по цінних паперах.

Даний метод дозволяє значно скоротити для подальшого аналізу обсяг акцій, що обертаються на фондовому ринку, тим самим прискорюючи процес аналізу на ПЕОМ. Фільтр α₀ вибирають, виходячи з поставлених цілей аналізу.

Модель “Рейтинг - фільтр” дозволяє, використовуючи об‘єктивну фінансово - економічну інформацію, відсіяти ті цінні папери, курсова вартість яких не відповідає їх балансовій вартості згідно бухгалтерської звітності підприємства - емітента. Для даного відсіювання застосовується метод порівняльної комплексної оцінки фінансового становища фірми-емітента. В результаті роботи алгоритму порівняльної комплексної оцінки фінансового становища, рентабельності та ділової активності підприємства відсіюють цінні папери за формулою: R₀≥R_j, де R_j - граничне значення рейтинг - фільтру, R_j - рейтингова оцінка для j^го підприємства:

, (2)

де x_ij, i=1,…,m, - нормалізовані показники j^го підприємства;

k₁,…,k_m - вагові коефіцієнти фінансових показників, які визначає аналітик і які характеризують його суб‘єктивні ставлення до певного критерію економіко-фінансового становища емітента цінних паперів (якщо всі критерії рівноцінні, то ).

Задача фільтрації за значенням узагальнюючої оцінки фінансово - економічного становища емітентів цінних паперів та введених вище позначень формулюється так:

розбити сукупність всіх цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на неперетинні множини R_Y, R_Pos, R_N, використовуючи правила фільтрації:

(3)

де R_кр=к*R₀, R_кр> R₀, коефіцієнт k визначається аналітиком, наприклад k=1,25.

Математичні “моделі-фільтри" дозволяють розв`язати дві задачі фільтрації, тобто розбити сукупність цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на множини, що не перетинаються і які характеризуються різними за значеннями показниками “якості”. Модель “Спред-фільтр" вирішує задачу фільтрації з урахуванням технічної (спекулятивної) складової інформації по цінних паперах емітентів, а модель “Рейтинг-фільтр" - з урахуванням фундаментальної складової, яка базується на методиці фінансово-економічного аналізу.

Математична модель, що наводиться нижче, дозволяє інтегрувати технічний та фундаментальний аналіз в контексті формування інформаційного потоку, що містить множини цінних паперів, при розбитті на які враховується як технічна (котирування цінних паперів), так й фундаментальна (фінансово - економічні коефіцієнти для емітентів цінних паперів) складові інформаційної забезпеченості цінних паперів.

Модель формування інформаційних потоків як вихідної інформації оперує рішеннями двох задач фільтрації, що представлені шістьма множинами цінних паперів: по три неперетинні множини для кожної із задач, тобто S_Y, S_Pos, S_N та R_Y, R_Pos, R_N,.

В результаті порівняння елементів множин двох груп: {S_Y, S_Pos, S_N} та {R_Y, R_Pos, R_N,}, утворюються два інформаційних потоки: I={A_Best, A_I, A_II, A_III, A_IV}, P={P_I, P_II, P_III, P_IV, P_V}, елементи яких одержують за правилами теорії множин. Особливість розробленої моделі полягає в тому, що сформовані множини A_Best, A_I, A_II, A_III, A_IV - це інтегральний розв‘язок задачі фільтрації сукупності цінних паперів за ознакою їх інвестиційної привабливості, який враховує як “спекулятивну”, так і фундаментальну складову інформації.

Ця особливість дозволяє стверджувати про глобальність охоплення множини факторів, що впливають на оцінку j^го цінного паперу. На основі цього інтегрального рішення формується інформаційний потік P={P_I, P_II, P_III, P_IV, P_V}, де

(4)

Кожен з елементів потоку Р - певна множина цінних паперів. Відмінність між елементами P_l, l=I, II, III, IV, V полягає в “жорсткості" обмежень на показник “якості" цінних паперів, що входять до них. Чим менше інвестору притаманний ризик, тим більш якісні й інформаційно забезпеченні цінні папери він включатиме в оптимальний портфель цінних паперів, водночас знижуючи й розмірність задачі, яка розв‘язується, без втрати загальності і глобальності охоплення всіх функціональних зв‘язків проблеми, що досліджується.

Вихідний інформаційний потік для блоку експертиз складає третій і четвертий типи інформації. Даний блок призначений для формалізації вихідної інформації у вигляді вектору параметрів (факторів), що суттєво впливають на показники функціонування як окремих суб‘єктів, так і фондового ринку в цілому. В цьому блоці перетворюється апріорна та апостеріорна інформація про стан об‘єкту та зовнішнього середовища в кількісні складові на базі статичної теоретико-ігрової моделі.

Ситуація прийняття рішень в цьому контексті характеризується у розгорнутому вигляді матрицею:

де f_j^l - виграш особи, що приймає рішення, який розраховується за формулою: f_j^l = q_ijx^l,, j=1,...,l, l=1,…,m, при виборі стратегії розміщення коштів x^l є Х при проведенні державної економічної політики ; q_ij - можливе значення прибутку по цінному паперу і^ої галузі при проведенні j^ої економічної політики. На виході даного блоку формується інформаційний потік параметрів в модель оптимізації, а також потік прогнозних значень параметрів {_{прогноз}}, що є вихідною інформацією блоку оперативного управління ПЦП.

Залежно від цілей аналізу і критеріїв переваги особи, що приймає рішення, оптимальний портфель може формуватися з використанням однієї із множин цінних паперів інформаційного потоку P, яка виступатиме допустимою множиною рішень для оптимізаційної моделі блоку оптимізації структури ПЦП. Основа блоку оптимізації структури ПЦП - модифікована класична модель мінімізації величини ризику: де - вектор часток цінних паперів у портфелі; - гранична частка коштів, яку можна інвестувати в i^й цінний папір; - середня прибутковість по i^му цінному паперу; M - гранична норма прибутковості для ПЦП; - корегуючи коефіцієнти, що характеризують макроекономічний вплив зовнішнього середовища на переважливість інвестування у цінний папір (ці коефіцієнти розраховуються в блоці експертиз), .

В розділі 3 “Автоматизована система підтримки прийняття рішень” розроблено та описано структуру програмного продукту - інструмента реалізації розробленої комплексної методики. Управління ПЦП в динаміці - наступний етап прийняття рішення. Процес управління ПЦП розглядається як багатокроковий процес переходу з одного стану в іншій, що забезпечує одержання максимального ефекту від цього. На цьому етапі прогнозуються моменти придбання і продажу цінних паперів, для чого застосовуються методи технічного аналізу. Стосовно конкретного ринку або цінного паперу будують індикатори, що найбільш вдало прогнозують ситуацію. Технічні індикатори становища ринку використовують для визначення найімовірнішого розвитку подій. Кожен індикатор має переваги і недоліки. Задача аналітика - вибрати індикатор для конкретного цінного паперу або ринку в цілому. На основі цієї інформації робиться прогноз про найімовірніший розвиток показників по окремих цінних паперах і фондовому ринку в цілому. В залежності від цього приймається рішення щодо зміни структури ПЦП, яке базується на розв‘язку оптимізаційної математичної моделі спекулятивної торгівлі цінними паперами: