172241 (Адам Сміт як економіст)

А.Сміт - як економіст

План

Вступ

1. Становлення і розвиток економічних поглядів А. Сміта

2. Соціально-економічні теорії А.Сміта.

Висновок

Література

Прийняти правильне економічне рішення неможливо без глибокого знання економічних законів, що регулюють економічну діяльність, розуміння структури і функцій економічної системи.

Тому дуже важливим стає вивчення історії економічних класичних вчень, що заклали постулати ринку вільної конкуренції, і створили першу взаємопов’язану і взаємообумовлену економічну систему. Але ці знання потрібні не лише для правильного розуміння сьогоднішніх реалій, а також для зрозуміння економіки.

В епоху становлення капіталістичного способу виробництва дані вчення зіграли значну роль, як в теоретичному обгрунтуванні нової системи, так і в боротьбі за її розвиток.

Історично склалося так, що майже кругом формування економічної науки більш за все пов’язується з ім’ям і творчістю Адама Сміта визначного англійського економіста кінця XVIII ст. Навіть пушкінський Євгеній Онєгін «читал Адама Смита» і завдяки йому «умел судить о том, как государство богатеет». Його і в наші дні вважають тим, хто створив «первый в экономической науке полноценный труд, излагающий общую основу науки... причём весь этот труд про­никнут высокой идеей «очевидной и простой системы естественной свободы», к которой, как казалось Адаму Смиту, идет весь мир».

Ї

Становлення і розвиток економічних поглядів А. Сміта

Адам Сміт народився 5 червня 1723р. в Шотландії в містечку Кірколд, що розташоване неподалік від її столиці Единбургу, в сім’ї митного службовця. Одержав освіту в універсітетах Глазго (1737-1740рр.) і Оксфорда (1740-1746рр.). В 1948р.почав читати публічні лекції з літератури і природнього права в Едінбурзі. В 1751р. керує кафедрою логіки в універсітеті м.Глазго, в 1752р.- там же‚ кафедрою моральної філософії, де знайомиться з Девідом Юмом.

Перша публікація в 1755р., в цьому ж році висуває в деяких своїх лекціях ряд своїх основних економічних ідей. Весною 1759р. видає в Лондоні свою книгу «Теорія моральних почуттів», яка заклала фундамент популярності А.Сміта як філософа

. З 1759р по 1763 р. він посилено вивчає право, і одержує ступінь доктора права. Тоді ж робить нариси декількох глав книги «Богатство народів», яка вийде у світ в 1778р. - це головна праця його життя.

З 1778р. він митний комісар в Едінбурзі, а з1787р.- ректор універсітету в Глазго. Помер Адам Сміт в 1790р. і всі його рукописи‚ за заповітом‚ були спалені.

А.Сміт був яскравою і різностороньою особистістю. Достатньо сказати, що він одержав освіту в двох найпрестижніших університетах світу. Його інтереси не були обмежені лише економікою чи філософією, він мав широкі наукові пізнання в інших галузях: наприклад, одержав ступінь магістра мистецтв і доктора права. Крім цього, він спілкувався з видатними людьми свого часу, що ще в більшій стенені сприяло формуванню його поглядів. Створення своєї економічної системи‚ Сміт зробив головною ціллю наукової роботи і пошуку.

Свого найвищого розвитку класична буржуазна політекономія досягла у працях британських вчених - А.Сміта і Д.Рікардо, в той час‚ коли Британська імперія була найбільш передовою в економічному відношенні країною. Британія мала відносно високорозвинуте сільське господарство і швидко зростаючу промисловість, вела активну зовнішню торгівлю. Капіталістичні відносини одержали в ній великий розвиток. Тут виділилися основні класи буржуазного суспільства: буржуазія, робітники, землевласники.

Разом з тим, поширення капіталістичних відносин обмежувалося багаточисленними феодальними порядками. Буржуазія бачила головного ворога у дворянстві‚ і тому була зацікавлена у науковому аналізі капіталістичного способу виробництва, щоб вивчити перспективи подальшого суспільного розвитку.

Таким чином, в Великобританії у другій половині XVIII ст. склалися достатні умови для розквіту економічної думки, якою була творчість А.Сміта і Д.Рікардо.

У своїй книжці «Дослідження про природу и причини богатства народів» в якості предмета вивчення політичної економії А.Сміт назвав проблему економічного розвитку суспільства і підвищення його добробуту.

Центральне місце в методології досліджень А.Сміта займає концепція економічного лібералізму, в основу якої, як і фізіократи, він поклав ідею природнього порядку, тобто ринкових економічних відно-син. Він виходив з того, що люди, надаваючи один одному послуги, обмінюючись працею і його продуктами, керуються перш за все прагненням до особистої користі. Але переслідуючи особисту користь, кожна людина, вважав він, сприяє інтересам всього суспільства - зростанню виробничих сил. У зв’язку з цим, він пише про «невидиму руку», яка керує складною взаємодією господарської діяльності індивідів, і «економічну людину».

Економічне життя за А.Смітом, розвивається окремо і незалежно від волі людей‚ і їх свідомих поривів. Це дозволило йому зробити висновок про визначенність економічних явищ за об’єктивними законами. Але, керуючись такими міркуваннями, А.Сміт не зміг відо-бразити історичного перехідного характеру способів виробництва: він розглядав економічні категорії в якості вічних, а не історичних законів.

Як і представники класичної школи, А.Сміт прагнув проникнути у внутрішню фізіологію суспільства‚ і в зв’язку з цим широко користувався методом логічної абстракції. Але не менш важливою задачею економічної науки він вважав за необхідність показати конкретну картину економічного життя, виробити рекомендації для економічної політики. Для досягнення цієї цілі‚ він зводив у систему поверхневі явища без зв’язку їх з внутрішнім способом дослідження, яким користувався в першому випадку. Це привело до певного дуалізму його методології.

В результаті економічна система А.Сміта наслідувала всі проти-річчя його метода дослідження. І яскравим прикладом того є двостороннє трактування вартості. Свій вплив на економічні погляди Сміта зробило і недостатнє розуміння їм‚ історичних процесів зміни одних економічних відносин - іншими.

Тому в зв’язку з особливостями смітовської методології необхідно звернути увагу на одне із зауважень Й.Шумпетера, який писав: «Якшо ми проаналізуємо хід думок Адама Сміта, то знайдемо в них економічні істини по суті тільки статистичного характеру».

Соціально-економічні теорії А.Сміта.

Розглянемо основні теорії А.Сміта.

Теорія розподілу праці.

Розподіл праці займає ключове місце в економічній системі А.Сміта. Фундаментальне значення цього елементу‚ А.Сміт пояснював, по-перше, тим що розподіл праці являється причиною, що стимулює продуктивність‚ а розвиток виробництва визначає весь добробут країни. Він вважав, що розподіл праці підвищує продуктивність трьома способами:

• збільшення вправності кожного окремого робітника;

• збереженням часу при переході від одного виду діяльності до іншого;

• стимулювання винаходом і виробництвом машин, що полегшують і зменшують людську працю.

  По-друге, він бачив загальну сукупність індивідів, егоїстичних за своєю сутністю, і єдиною ланкою, яка поєднує їх в систему, вважав розподіл праці, що виник із-за природньої схильності людини до обміну.

  В теорії розподілу праці А.Сміт відобразив тенденцію до развитку машиного виробництва. Він стверджував, що об’єм виробництва і споживання продуктів визначається двома головними факторами: відсотком населення, яке зайняте продуктивною працею, і рівнем продуктивності праці.

  Будучи об’єктивним спостерігачем‚ він відобразив процес перетворення робітника в спеціалізовану машину, різке погіршення умов його праці. Щоб перервати дану тенденцію, що загрожувала виродженням значного числа населення, А.Сміт був згодний також застосувати допомогу держави, хоч і в принципі був проти втручання її в економіку.

  Однак А.Сміт не помічав принципової відмінності між розподілом праці всередині мануфактури і розподілом праці в суспільстві, між підприємствами і галузями. Все суспільство бачилося йому гігантською мануфактурою, а розподіл праці - всезагальною формою співробітництва індивідів.

  Теорія грошей.

  Тема грошей органічно пов’язана з темою розподілу праці, так як у А.Сміта гроші виступають в якості засобу обміну («великого колеса обігу».

  А.Сміт підкреслював‚ про стихійне винекнення грошей як специфічного товару. Він вилучає гроші і кредит із потреб виробництва, бачить їх підлеглу роль. Але Сміт недооцінював зворотний вплив грошово-кредитних факторів на ваиробництво. Слабкою ланкою в концепції грошей було і заниження інших їх функцій. Кредит А.Сміт розглядав лише як засіб активізації капіталу.

  Підводячи підсумок, можна сказати, що багато чого у А.Сміта, як в теорії розподілу , так і в теорії грошей, вірно і зараз. Однак‚ головною помилкою А.Сміта стало припущення, що розподіл праці виник із-за обміну, а не навпаки. Концепція грошей, його трактовка їх виникнення в результаті дії стихійних сил обміну, розуміння грошей як товару, представляє собою серйозне досягнення економічної науки того часу.

  Теорія вартості.

  В основу власного дослідження А.Сміт поклав трудову теорію вартості, рахуючи закономірним‚ визначення вартості витраченою працею‚ і обмін товарів‚ відповідно закладеного в цей обмін‚ кількості праці. Їм була здійснена спроба аналізу реальної системи грошово-товарного обміну і ціноутворення‚ в умовах капіталізму вільної конкуренції.

  А.Сміт визначив і розмежував споживчу і мінову вартість товару. «Слово «вартість» - писав він, - має два різні значення: інколи воно означає корисність будь-якого предмета, а інколи, можливість придбання інших предметів, яке дає володіння цим предметом. Першу можна назвати споживчою вартістю, другу- міновою вартістю». При цьому для А.Сміта характерно визначення вартості тільки кількістю праці, але в аналізі ціни на товар, він коливається між різними визна-ченнями мінової вартості:

• вартістю товару є витрачена на його виробництвво праця;

• вартістю товару є праця, на яку може бути куплений товар.

  Таке положення вірне тільки в умовах простого товарного виробництва. При капіталізмі ж‚ має місце протилежне явище: кількість праці, яка виражена товаром, в результаті операції купівлі-продажу одержує в свою власність‚ ще більшу кількість праці.

  А.Сміт вважає, що в обміні, при капіталістичних формах господарства, загальний закон рівноцінності товарів втрачає свою силу. Він приходить до висновку, що в умовах капіталізму робочий час перестає бути постійною мірою, який регулює вартість товару. Тому‚ для умов капіталізму йому прийшлося сконструювати іншу теорію, згідно якої вартість товару утворюється шляхом додавання заробітної платні, прибутку і ренти, що припадають на одиницю товару. Але ця теорія не враховувала постійний капітал.

  Раціональним зерном в концепції вартості А.Сміта стало розуміння, що величина вартості визначається не фактичними витратами праці окремого товаровиробника, а тими витратами, які в середньому необхідні для даного стану виробництва. Він також зауважував‚ що кваліфікована і складна праця створює за одиницю часу більше вартості, ніж некваліфікована і проста, і може бути зведена до останьої за допомогою коефіцієнтів.

  Про подальший розвиток А.Смітом теорії вартості свідчило‚ розмежування природньої і ринкової цін товару, причому перша розумілась спочатку‚ як грошове вираження вартості. А.Сміт писав, що природня ціна товару «як би представляє собою центральну ціну, до якої постійно тяжіють ціни всіх товарів». Цим він започаткував дослідження конкретних факторів, що викликали відхилення цін від вартості.

  В цілому ж погляди А.Сміта на співвідношення між вартістю і доходами‚ характеризуються подвійністю і протиріччями, що являється наслідком дуалізму його методології

  Вчення про заробітну плату.

  Визначаючи заробітну плату, А.Сміт розглядав два стани суспіль-ства: при простому і капіталістичному товарному виробництві. В умо-вах першого він вважав заробітну плату рівну вартості виробленого товару. При другому способі виробництва‚ він зауважує, що робітник вже не одержує вартість всьго продукта своєї праці, тому і розрізняє різні суми заробітної плати. Найнижчу межу заробітної плати‚ А.Сміт називає фізичним мінімумом, стверджуючи, що подальше зниження собівартості робочої сили приведе до вимирання «раси цих робітників». Однак‚ він вважав, що стихійний ринковий механізм стримує природню (середню, нормальну) зарплату, яка в декілька разів вище фізичного мінімума. Значне підвищення цієї зарплатні, викликає зростання населення, що збільшить конкуренцію серед робітників і знову приведе до зменшення заробітної платні. В протилежному випадку‚ при зменшені зарплатні і відповідно, народжуваності, виникає конкуренція серед підприємців‚ що знову приведе до встановлення середньої заробітної плати. Таке розуміння відповідало загальному уявленню А.Сміта‚ про роль вільного ринку у встановленні відповідної економічної рівноваги.