170022 (Легені землі. Проблеми збереження лісів)

Міністерство освіти і науки України

Кафедра загальної та регіональної географії

Реферат

"Легені землі. Проблеми збереження лісів"

2008

План

1. Рослинний світ й людина

2. Ліс та діяльність людини

3. Ліс та туризм

4. Лісові ресурси

5. Знищення лісів

5.1 Стан лісів у світі

5.2 Загибель тропічних лісів

5.3 Як зупинити загибель тропічних лісів

5.4 Промислове лісокористування

5.5 Лісові пожежі

6. Захист лісів

6.1 Захист лісів від пожеж

6.2 Захист лісів від шкідливих комах і хвороб

7. Заходи щодо охорони лісу

Висновок

Список використаної літератури

1. Рослинний світ і людина

Рослини - це особливе царство природи, у яке входить більш ніж 300 тис видів. Найбільшу роль у підтримці життя на землі відіграє рослинність лісів. У наш час лісом покрито близько 3,8 млрд. га, або 30% суходолу. Розподіл лісів на планеті нерівномірний. Вони зосереджені в середніх широтах північної півкулі й у тропічній зоні, становлячи відповідно 54% й 46% загальної лісової площі. Лісовий покрив - головна продуктивна сила Землі, енергетична база її живої оболонки - біосфери, сполучна ланка всіх компонентів і найважливіший фактор її стійкості. Близько 90% всієї фітомаси суходолу сконцентровано в лісах. Та й функції відтворення життя вони виконують краще інших типів рослинності. Сумарна листова поверхня лісів світу майже в 4 рази перевищує поверхню всієї нашої планети. Із цим зв'язані й високі параметри поглинання сонячної радіації й вуглекислоти, виділення кисню, транспірації, інших процесів, що впливають на формування природної обстановки.

Ліс має величезні санітарно-гігієнічні й цілющі властивості. Неоціненне й естетичне значення лісів. Ліс один з факторів підтримки рівноваги хімічного складу атмосфери, особливо в балансі трьох речовин: Оксисену, Карбону й Нітрогену. Підраховано, що 1 га лісу в рік здатний поглинути 5-10 тонн вуглекислого газу й виділити 10-20 тонн кисню. Ліси називають "зеленими легенями" планети.

Участь лісів у природному балансі Нітрогену також велика. Як відомо, листя, хвоя, шматки кори й сучки, потрапляючи в ґрунт, за допомогою бактерій поступово перетворюються в добрива.

У процесі фотосинтезу багато деревних, чагарникових і трав'янистих рослин виділяють особливі хімічні сполуки, які мають велику активність.

Ученими визначено 300 різних найменувань хімічних речовин, що втримуються в повітрі природних лісів, різних ароматичних сполук, ефірних масел й ін. Ліси здатні активно перетворювати хімічні й атмосферні забруднення, особливо газоподібні, причому найбільшою окисною здатністю, володіють хвойні насадження, а також деякі сорти лип, верб, беріз. Крім того, ліс має можливість поглинати окремі компоненти промислових забруднень.

Ліс, особливо хвойний, виділяє фітонциди, які вбивають багатьох хвороботворних мікробів, оздоровлюють повітря. Лісопарковий пояс є потужним резервом чистого повітря для міста й захистом від несприятливих вітрів, замету пилу з оточуючих місто територій.

В умовах все зростаючої урбанізації, росту населення міст й промислових центрів підсилюється прагнення людей до відпочинку на лоні природи - у лісах й інших природних зонах відпочинку. Оздоровчий ефект лісу великий і при короткочасному перебуванні у ньому: спостерігається поліпшення діяльності серця, поглиблення дихання, зниження збудливості кори головного мозку, при цьому поліпшується настрій, відновлюється працездатність.

Багато лісових масивів, у першу чергу приміські ліси, перетворилися в місця масового відпочинку. Однак наслідком прагнення до заміського повітря став великий екологічний збиток, що наносять природі відпочиваючі. У сферу впливу потрапляють все нові лісові території, рекреаційні навантаження ростуть, викликаючи погіршення якісного стану лісу, а в деяких випадках і його повну деградацію. Знижуються санітарно-гігієнічні, водоохоронні й ґрунтозахисні функції природних лісів, губиться їх естетична цінність.

Масштаби й причини скорочення площ лісів по континентах, по даним ФАО й іншим джерелам

Зовсім очевидно, що для лісів, більш-менш активно використовуваних для відпочинку, потрібні певні режими ведення господарства, специфічні форми організації території й регулярний контроль за їхнім станом.

Лісу належать вирішальна роль у підтримці гідрологічного режиму рік, у попередженні дефляції й ерозії ґрунтів, а також у боротьбі з посухами. З метою захисту ґрунтів від дефляції й ерозії, боротьби з посухою й підвищення врожайності сільськогосподарських культур у більших обсягах проводяться роботи із захисного лісорозведення. Широкий розмах одержало залісення берегів рік, каналів, водойм. Лісосмуги захищають водні джерела від забруднення стічними водами з полів, служать природними фільтрами.

2. Ліс і діяльність людини

У процесі еволюції суспільства мінялися характер і масштаби впливу людини на ліс, як і на природу в цілому. Учені думають, що вже на стадії збирання, полювання й рибальства відбулася перша екологічна криза антропогенного походження. Рівнинні ліси Європи стали скорочуватися в результаті вирубки й застосування вогню. Значно більші впливи на ліс виявилися на стадії скотарства й землеробства в розвитку людського суспільства. За підрахунками, займана площа лісами за історичний період скоротилося в 2 рази. Деякі ліси піддавалися особливо сильному впливу: уже зведено 40-50% первісної площі змішаних й широколистяних лісів, 85-90% - мусонних, 70-80% - середземноморських сухих.

На великій Китайській й Індо-Гангскій рівнинах залишилося менше 5% лісів. Темпи рубання лісів не сповільнюються: щорічно їхня площа скорочується на 200 тис. км². Особливу тривогу викликає стан тропічних лісів, образно висловлюючись "легенів" нашої планети, які вирубуються зі швидкістю 15-20 га за хвилину (це питання більш докладно буде розглянуто далі).

Знижується лісистість територій. Вибірковість вирубок позначається на породному складі лісу. У наших лісах це призводить до зниження частки хвойних порід.

Найстрашніший ворог лісу - вогонь. Пожежу порівнюють із ерозією ґрунту, і це правильно. Ерозія - бич землеробства, пожежа - бич лісів. В 90-х роках ХХ сторіччя на території Росії щорічно виникало до 30 тис. пожеж, що охоплюють 2 і більше млн. га.

Великий збиток лісовим ресурсам наносить перезволоження ґрунту, підтоплення в результаті будівництва ГЕС (особливо на рівнинній місцевості), водоймищ, шосейних доріг, залізниць і т.д. Загибель лісів із цих причин можна спостерігати практично скрізь. Промислові підприємства, викидаючи в атмосферу, воду, ґрунт різні хімічні сполуки, викликають пригнічення й загибель дерев, чагарників.

Значний збиток лісам, рослинності лугів і пасовищ наносить підвищений вміст у повітрі свинцю, особливо поблизу великих автомагістралей з інтенсивним автомобільним рухом, що приводить до нагромадження його в тканинах і як наслідок викликає пригнічення, а нерідко загибель. Шкідливим для лісової рослинності є пил цементних заводів, вапняку і кремнієвих порід. Від їхньої дії забиваються продихи, руйнується хлорофіл, а на поверхні утвориться кірка.

Серед причин загибелі лісів варто назвати шкідників і хвороби. Площа вогнищ дії шкідливих комах у лісах Росії щорічно досягає 2-3 млн. га. В 1991 році зросли з 4,2 до 61,4 тис. га вогнища особливо небезпечного шкідника тайгових лісів - сибірського шовкопряда.

Одне із тривожних явищ останніх років - усихання лісів: новий вид руйнування. Початок захворювання лісу, як правило, пов'язують із пригнічуючими діями промислового забруднення навколишнього середовища: кислотні дощі, токсичні речовини, що втримуються у повітрі, а також вплив кліматичних факторів або навіть мікрохвиль, електричними струмами високої напруги й радіоактивністю. На ослаблених деревах значно збільшується кількість комах-паразитів, хвороба підсилюється, хворих дерев стає більше. Зростає небезпека лісових пожеж, частішають вітроповали у лісі, погіршується якість деревини. Екосистема починає деградувати й зрештою гине. Більші масштаби й високі темпи порушення лісів, розмаїтість причин, що спричиняють його, утруднює проведення конкретних лісоохоронних заходів.

До постійних причин деградації лісів відносять і пошкодження дикими тваринами, випас худоби, особливо ВРХ.

3. Ліс і туризм

З давніх часів ліс завжди приваблював до себе велику кількість мисливців збирачів ягід і грибів і просто бажаючих відпочити. З розвитком у нашій країні масового туризму кількість відвідувачів лісу, настільки зросло, що перетворилося у фактор, якого не можна не враховувати при охороні лісу. Мільйони людей у літню пору, особливо в суботи й неділі, виїжджають в приміські ліси, щоб провести свої вихідні дні або відпустку на лоні природи. Тисячі туристів роблять походи по однаковим маршрутах. В приміських лісах нерідко можна зустріти цілі наметові містечка з численним населенням. Відвідувачі лісу вносять великі зміни в його життя. Для установки наметів рубають, знімають, ламають і гублять молоду поросль. Молоді дерева гинуть не тільки під кострищами, але й під сокирами, а то й просто під ногами численних відвідувачів. Ліси, часто відвідувані туристами, настільки засмічуються консервними банками, пляшками, ганчірками, папером і т.д., несуть сліди більших і малих ран, що це негативно позначається на природному лісовідновленні. Несуть і везуть букети квітів, гілки зелені, дерев, чагарників. Запитується, що ж буде, якщо кожний зірве тільки по одній гілці, одній квітці? І не випадково після ряду років браконьєрського відношення до природи у наших, особливо приміських, лісах не стало багатьох колись удосталь зростаючих рослин, чагарників і дерев. Навесні десятки тисяч городян прямують у ліси за черемшиною, бузком. Не задовольняються скромними букетами. Оберемки, віники, найчастіше на дахах автомобілів. Як отут не позаздрити тонкому смаку японців, які вважають, що букет зіпсований, якщо у ньому більше трьох квіток. Не останнє місце в завдання збитків займає звичай прикрашання новорічних ялинок. Якщо вважати, що одна святкова ялинка доводиться на 10-15 жителів, то стає ясно кожному, що, приміром, великому місту ця затишна традиція обходиться щорічно в кілька десятків, а то й сотень тисяч молодих дерев. Особливо страждають малолісні райони.

Присутність навіть однієї людини не проходить для лісу безслідно. Збір грибів, квітів і ягід підриває самооновлення ряду видів рослин. Багаття на 5-7 років повністю виводить із ладу клаптик землі, на якому воно було розкладене. Шум відлякує різних птахів і ссавців, заважає їм нормально ростити потомство. Обламування гілок, карбу на стовбурах й інші механічні пошкодження дерев сприяють зараженню їх комахами-шкідниками.

Треба ще раз нагадати: ліс - наш друг, безкорисливий і могутній. Але він, немов людина, у якого відкрита навстіж душа, вимагає й уваги, і турботи від недбайливого, бездумного до нього ставлення. Життя без лісу немислиме, і ми усі відповідаємо за його благополуччя, відповідаємо сьогодні, відповідаємо завжди.

Рекреаційні навантаження підрозділяються на безпечні, що включають як низькі, так і гранично допустимі навантаження, небезпечні і критичні, і катастрофічні. Безпечним можна вважати навантаження, при якому у природному комплексі не відбувається незворотних змін. Вплив таких навантажень призводить природний комплекс до II або III стадії дигресії. Навантаження, що відповідає II стадії, умовно називають "низьким", тому що природний комплекс здатний витримати більше навантаження, не втрачаючи при цьому відновної сили.

Гранично припустиме рекреаційне навантаження призводить природний комплекс до III стадії дигресії. Якщо природний комплекс переходить із III в IV стадію дигресії, тобто "переступає" границю стійкості, рекреаційні навантаження вважаються небезпечними. Критичні навантаження відповідають IV стадії дигресії фітоценозу. Катастрофічні навантаження приводять природний комплекс до V стадії дигресії, при якій порушуються зв'язки, як між природними компонентами, так і між їхніми складовими частинами.

Різні типи природних комплексів, що володіють різною структурою й характером взаємозв'язків між морфологічними одиницями, по-різному реагують на будь-які зовнішні впливи, у тому числі й на рекреаційні навантаження. Тому навантаження безпечне для одного типу природного комплексу, може стати небезпечним або навіть критичним для іншого типу.

Основне завдання ведення лісового господарства у зелених зонах - збереження й поліпшення оздоровчих і захисних властивостей лісів, і створення сприятливих рекреаційних умов для масового відпочинку населення. Передбачаються роботи з організації території, будівництва під’їзних колій, прокладці перехідних стежок й туристських маршрутів, пристрою водойм, місць відпочинку, спортивних майданчиків, стоянок для автомашин й ін. Споруджуються мотелі, наметові табори, регламентується відвідуваність. Установлюються граничні норми навантажень, правила поведінки населення в лісі й відповідальність за їхнє порушення.

4. Лісові ресурси

Для раціонального використання всі ліси поділяються на три групи.

Перша група. Ліси, що мають водоохоронне й ґрунтозахисне значення, зелені зони курортів, міст й інших населених пунктів, заповідні ліси, захисні смуги уздовж рік, шосейних доріг і залізниць, пам'ятники природи й деякі інші.