169865 (Тварини Волині)
Описание файла
Документ из архива "Тварини Волині", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "экология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "169865"
Текст из документа "169865"
Волинське обласне управління освіти і науки
Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №25
Тварини Волині
Підготували:
Гнип Аліна
Керівник Байдюк Л.В.
Луцьк - 2009
Зміст
Вступ
Тварини Волині
Птахи Волині
Висновки
Додатки
Література
Вступ
Волинь багата на ліси . Вони мають багату і різноманітну фауну. Для лісу характерна велика різноманітність екологічних умов. ярусність і неоднорідність видового складу рослинності визначають видове багатство і різноманітність фауни лісу.
Дикі тварини Волині дуже різноманітні. В межах області нараховується понад 260 видів тварин. Познайомимося з деякими із них. Зустріч з будь яким мешканцем лісу не залишить вас байдужими.
Живуть у волинських лісах олень благородний і олень плямистий – граціозні стрункі тварини. Чисельними також є дикі свині, які не люблять потрапляти на очі людям і ведуть прихований спосіб життя. На просторах лісу і лісостепу зустрічається заєць – тварина швидка, кмітлива, витривала, він аж ніяк не боягуз, як йому приписують в народі.
Серед хижаків виділяється вовк протягом нічного полювання він долає понад 100км, має добрий зір, слух, нюх. Дуже обережний. Натрапити на вовка людині майже неможливо, зате зустріч з лисицею може бути частою. Цей звір нишпорить повсюди, забігає навіть на околиці Луцька. Єнотовидний собака – вайлуватий, коротконогий звір живиться дрібними гризунами, ящірками, жабами, черв’яками. У відлюдних місцях живуть борсуки, які живляться комахами, молюсками, грибами. Видра – рідкісна тварина, живе на берегах річок і озер, пожива для неї – риба, жаби, раки. Ласка – маленький хижак, за рік знищує 2-3 тисячі мишовидних гризунів. Куниця – граціозна тварина з довгим хвостом. Живиться комахами, дрібними гризунами, птахами. Тхір полює на мишей і пацюків, за рік знищує їх до 3 тисяч. Береги річок облюбували бобри. Якщо цих тварин побачити майже не можливо, всі вони чують наближення людини і намагаються уникнути зустрічі з нею, то побачити птахів і почути чарівний спів їх навесні може кожен з вас. Мабуть, не знайдеться такої людини, яка б не зачарувалась у весняному лісі співом мухоловки, солов’я, вільшанки, дрозда. Окрасою озер стали: лебідь-шипун, сірий журавель, чорний лелека, а лісів – сокіл, сова, орел.
Об’єктом нашого дослідження були птахи та ссавці Волинської області, особлива увага приділялась зникаючим видам.
Було поставлено завдання:
користуючись додатковою літературою, спостереженнями за тваринами описати біологію зникаючих видів ссавців а птахів Волині.
Тварини Волині
Кіт лісовий
Статус: Зникаючий вид.
Поширення: Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Волинська області; південна частина Львівської та південно-східна частина Тернопільської областей. Відомі поодинокі знахідки Ровенській, Житомирській області, в Дністрянських плавнях (Одеська обл.).
Місця перебування: Глухі листяні, рідше хвойні ліси, річкові долини, плавні, кам'янисті розсипи, чагарники і навіть поблизу населених пунктів.
Чисельність: Близько 2000 котів.
Розмноження: Лігво влаштовує в дуплах дерев, у залишених норах борсука чи лисиці, в розколинах скель. Період вагітності 63-68 днів. Котята (2-5) народжуються у квітні або травні. Самки стають статевозрілими через 9-10 місяців, тоді як самці - лише на третьому році життя. Дає гібриди із свійською кішкою.
Причини зміни чисельності: Зміна природних умов та загальне зменшення кількості дичини, за рахунок якої живе. Спеціального прямого переслідування не зазнавав.
Чисельність у неволі: Іноді утримують у зоопарках.
Розмноження у неволі : Немає даних.
Вжиті заходи охорони: Охороняється в Карпатському та Поліському заповідниках. Занесено до "Червоної книги України".
Необхідні заходи охорони: Збереження територій, характерних для виду.
Їжак вухатий
Статус: Рідкісний вид.Поширення: Південно-степові райони України. Знайдено на околиці Жданова та в Новоазовському районі (Хомутівський степ) Донецької області; на околиці Волинської області.
Місця перебування: Живе на відкритих сухих терторіях на піщаних, суглинистих і чорноземних грунтах. Селиться в норах. Веде нічний спосіб життя. Впадає в зимову сплячку.
Чисельність: В Україні налічується близько 300 тварин.
Розмноження: Один раз на рік. Самка у червні - липні народжує 4-6 (зрідка 8) малят. Ростуть вони дуже швидко, у двомісячному віці вже важать 340-360 г, а в річному - 480 г.
Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних степів.
Чисельність у неволі: Немає даних про тривале утримання в неволі.
Розмноження у неволі : Відловлені вагітні самки в умовах неволі народжували й вигодовували малят.
Вжиті заходи охорони: Охороняється у заповідниках.
Необхідні заходи охорони: Розширення території степових заповідників.
Тхір
Статус: Рідкісний вид.
Поширення: В степовій і лісостеповій зонах, проникає по безлісих місцевостях у поліські райони, а на захід доходить до Прикарпаття. Знайдено в ряді районів Львівської і Тернопільської областей, періодично зустрічається і в Івано-Франківській області.
Місця перебування: Переважно у відкритих степах, на випасах, схилах балок, також на оброблених ланах і поблизу населених пунктів. Займає нори ховрахів, хом'яків, бабаків і лише зрідка самостійно риє собі нору невеликого розміру.
Чисельність: Незначна. В межах ареалу нерівномірна. Це пов'язано з розміщенням сприятливих для їх життя територій та кількістю основної поживи (мишовидні гризуни, ховрахи, хом'яки).
Розмноження: Один раз на рік. Вагітність триває 36-40 днів. Самка народжує в від 3 до 18 малят. Через 4 тижні вони прозрівають і починають вільно пересуватися. Через 2, 5 місяця молоді тхорі переходять до самостійного життя. Восени виводки розпадаються.
Причини зміни чисельності: Нестача поживи, епізоотії, масова обробка степових угідь отрутохімікатами під час боротьби з шкідливими гризунами. За останнє століття ареал виду помітно поширився на захід і почасти на північ, що частково пов'язано з вирубуванням лісів.
Чисельність у неволі: Немає даних.
Розмноження у неволі : Розмножується.
Вжиті заходи охорони: Охороняється в усіх заповідниках.
Необхідні заходи охорони: Збереження умов існування, характерних для виду.
Зубр
Статус: Рідкісний зникаючий вид.
Поширення: Час зникнення зубра на території України точно не встановлено (приблизно XVII ст.) У 1902 р. зубри були вперше реакліматизовані на Україні в заповіднику Асканія-Нова та двічі (в 1913 і 1937 рр.) завозилися у Крим, однак під час громадянської та Великої Вітчизняної воєн були винищені. Починаючи з 1965 р. вони акліматизовані в семи областях республіки (Київська, Кримська, Ровенська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька).
Місця перебування: Мішані та листяні ліси (рівнинні й гірські) з галявинами, луками і болотами. Зубри здатні пристосовуватися до умов культурного ландшафту.
Чисельність: В 1923 р. загальна чисельність зубрів у світі становила 56 голів, що збереглися у зоологічних і мисливських парках. На 1973 р. світове поголів'я налічувало вже 1462 особини, а в 1975 р. Лише в СРСР було 475 біловезьких та понад 900 гібридних зубрів на Кавказі. На Україні у вільному та напіввільному стані в 1977 р. налічувалося близько 140 зубрів.
Розмноження: В сприятливих умовах самки починаючи з 3—4-річного віку здатні щороку приносити по 1 теляті. Двійні бувають дуже рідко. При розведенні в розплідниках і резерватах у напіввільному стані близько 20 - 30% дорослих самок щорічно лишаються яловими.
Причини зміни чисельності: Витіснення з первісних місць існування внаслідок господарської діяльності людини та пряме винищення мисливцями й браконьєрами.
Чисельність у неволі: Утримується в зоопарках багатьох країн світу.
Розмноження у неволі : Сучасне поголів'я зубрів походить від тварин, що збереглися і розмножувалися у неволі.
Вжиті заходи охорони: Занесений до "Червоної книги України". У 1923 р. створено Міжнародне товариство збереження зубра. За спеціальними програмами зубрів розводять у 5 розплідниках, а також у вільному й напіввільному стані в Польщі, в 13 пунктах країн СНД; їх завезено до 16 країн Європи. Ведуться племінні книги зубрів.
Необхідні заходи охорони: Сувора охорона місць поселення зубрів і самих тварин від браконьєрів. Здійснення комплексу біотехнічних заходів. Створення нових осередків акліматизації в різних ландшафтних зонах республіки.
Кутора мала
Статус: Рідкісний вид.
Поширення: Лісові й лісостепові райони Правобережжя, плавні нижнього Дніпра, Крим, частково поліські й лісостепові райони Лівобережжя, Карпати.
Місця перебування: В гірських місцевостях поширення пов'язане з гірськими потоками, струмками та джерелами в букових і буково-ялинових лісах, а також на полях. В рівнинних районах водиться також в лісах, чагарниках, на луках і зрідка на болотах. Віддає перевагу неглибоким, маловодним швидкотекучим і малозамерзаючим струмкам з кам'янистими берегами. Активна протягом усього року. Гнізда влаштовує в землі або на поверхні в густих заростях, на купинах, в щілинах між камінням.
Чисельність: В Україні налічується близько 1000 тварин.
Розмноження: З квітня по липень. Малят у виплоді буває від 2 до 10. Народжуються вони голими, сліпими; ростуть швидко і через 6 тижнів починають самостійне життя.
Причини зміни чисельності: Інтенсивне господарське освоєння і перетворення ландшафтів.
Чисельність у неволі: Немає даних про утримання в неволі.
Розмноження у неволі : В неволі не розмножується.
Вжиті заходи охорони: Охороняється у Карпатському заповіднику та Кримському заповідно-мисливському господарстві.
Необхідні заходи охорони: Створення заказників у місцях перебування виду.
Птахи Волині
Лелека чорний
Статус: Зникаючий вид.
Поширення: Гніздиться на Поліссі та в лісах Карпат. В 1977-1979 рр. встановлено факти гніздування у Чернігівській, Житомирській, Волинській, Ровенській, Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Сумській областях.
Місця перебування: Глухі ділянки старих лісів, часто важко доступна болотиста місцевість.
Чисельність: На території України, очевидно, не перевищує 300 особин.
Розмноження: Звичайно в кладці 3-5 яєць.
Причини зміни чисельності: Вирубування старих лісів, освоєння боліт.
Чисельність у неволі: В неволі не утримують.
Розмноження у неволі : Немає даних.
Вжиті заходи охорони: Охороняється в Поліському й Карпатському заповідниках. Занесено до "Червоної книги України".
Необхідні заходи охорони: Збереження під час вирубування старих лісів ділянок не менше 3-5 га в межах гніздування птахів, оголошення їх заказниками
Пугач
Статус: Зникаючий вид.
Поширення: Зустрічається на більшості території України.
Місця перебування: Оселюється в лісах різних типів, включаючи і заплавні, ярах, серед відкритих просторів, інколи серед боліт. В лісах найчастіше в хащах і ярах, в степу в чагарниках.
Чисельність: Невелика і продовжує помітно зменшуватися.
Розмноження: Моногамний вид. Пари зберігаються протягом кількох років. Яскраво виражений гніздовий консерватизм. Гнізда влаштовує, як правило, на землі в якому-небудь сховищі. Строк відкладання яєць в різні роки варіює залежно від стану кормової бази. Відомі випадки початку кладки в південних районах наприкінці лютого, звичайно в березні. В кладці 2-4 яйця. Насиджує самка протягом 33-35 діб.
Причини зміни чисельності: Скорочення місць, придатних для гніздування, зниження кормової бази, активне переслідування людиною.
Чисельність у неволі: Утримується в багатьох зоопарках.
Розмноження у неволі : Відомі випадки успішного розмноження у неволі.
Вжиті заходи охорони: Занесено до "Червоної книги України".
Необхідні заходи охорони: Виявлення та охорона всіх відомих місць гніздування, заборона рубки та розчистки лісу в межах гніздових ділянок, утворення зон тиші в цих місцях.
Шуліка рудий
Статус: Зникаючий вид.
Поширення: В України перелітний гніздовий птах переважно в західних і північно-західних областях, спорадично гніздиться в інших місцях.
Місця перебування: Листяні та мішані високостовбурні рівнинні й гірські ліси. Віддає перевагу лісам, що межують з відкритим ландшафтом. Гніздові ділянки знаходяться на узліссях, а якщо в глибині значних лісових масивів, то поблизу галявин або долин, у Карпатах - в передгір'ях. Багато років гніздиться на одній і тій самій гніздовій ділянці, а іноді кілька років використовує одне гніздо.
Чисельність: Загальна чисельність протягом XX ст. помітно зменшилася. Якщо раніше у Закарпатській, Львівській і Житомирській областях і на Уманщині був хоч і не численним, але звичайним птахом, то тепер залишився таким лише в Закарпатській області.
Розмноження: Гніздо влаштовує на високих деревах в передвершинному розгалуженні основного стовбура або біля нього на товстих бічних гілках. У кладці буває від 1 до 3 яєць, переважно 2.
Причини зміни чисельності: Скорочення площі лісових масивів, придатних для гніздування, та переслідування людиною.
Чисельність у неволі: Немає даних.
Розмноження у неволі : Немає даних.
Вжиті заходи охорони: Спеціальні заходи охорони не розроблено.