169287 (742323), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

— нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи.

Функція вирішення екологічних спорів являє собою діяльність уповноважених на це державних органів управління в межах матеріальних норм екологічного права, спрямовану на розгляд та усунення розбіжностей, пов’язаних з порушенням прав і законних інтересів власників, користувачів (у тому числі орендаторів) з приводу володіння, користування чи розпорядження об’єктами природи.

Висновок

У період формування в Україні еколого-правової основи виникає необхідність в упорядкуванні правозастосовної діяльності у всіх сфеpax суспільного життя. Це є одним з чинників, який визначає появ нетрадиційних форм юридичного процесу та його різновиду — еколого-правового процесу, оскільки діяльність органів управління та інших суб’єктів пов’язана з використанням і відтворенням пpиpoдних ресурсів, охороною навколишнього природного середовища.

Під еколого-правовим процесом слід розуміти процесуальну діяльність спеціально уповноважених на це державних органів управління у сфері екології, інших суб’єктів еколого-процесуальних відносин, яка здійснюється на підставі приписів, що містяться в процесуальних нормах екологічного права і спрямована на забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, також охорону навколишнього природного середовища.

В еколого-правовому процесі слід виділяти окремі провадження. Критерієм поділу на такі провадження є правові інститути екологічного права, сукупність еколого-процесуальних норм, які визначають правове становище відповідних суб’єктів у провадженні, а такої функції державного управління у сфері природокористування і oxорони навколишнього природного середовища. Виходячи із зазначеного, слід виділити такі провадження еколого-правового процесу:

а) з просторово-територіального устрою об’єктів природи;

б) з обліку природних ресурсів;

в) з екологічного планування;

г) з розподілу і перерозподілу природних ресурсів;

ґ) з екологічного контролю;

д) з екологічної експертизи;

е) з позасудового розгляду екологічних спорів.

Література

1. Баб’як О. С, Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.- 216 с.

2. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. – К.: Хрінком Інтер, 2006. – 192 с.

3. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001

4. Екологічне право України За редакцією професорів В. К. Попова і А. П. Гетьмани. Харків, «Право». 2001

5. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - 848 с

6. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. – К., 1991.

7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. - 248 с.

Характеристики

Список файлов реферата