168796 (Екологія в житті людини)

Реферат на тему:

Екологія в житті людини

План

Вступ

1. Людство перед обличчям глобальних проблем

2. Сучасна екологічна ситуація

3. Екологічна проблема в сучасній енергетиці

4. Проблема екології, як негативна соціальна реальність

5. Екологічна свідомість й екологічна етика

6. Екологізм як світоглядна надбудова над екологією

7. Екологічна безпека

8. Суспільство й природа

Перелік використаної літератури

Вступ

В сучасних умовах існування людство зіткнулося з величезною проблемою - екологічною. Проблема екологічної катастрофи вже не просто не приваблива перспектива, а реальна загроза, що повисла над усім живим на Планеті.

Розвиток людства, його виробничих сил поставили людину перед проблемою обмеженості природних ресурсів, нещадного забруднення середовища свого існування, можливого порушення динамічної рівноваги системи "суспільство-природа". Але окрім явно виражених проявів екологічної проблеми варто звернути увагу на її завуальовану дійсність. Порушення екологічної рівноваги, гармонії в світі безпосередньо веде і до порушення гармонії самої людини. Людина - це витвір природи, просто ще одна ланка в ланцюзі еволюції, але, як вважає сама людина, найрозумніша і найсильніша. Так, для природи немає страшнішого ворогу ніж людина. Найстрашніше стихійне лихо, найлютіша буря не принесуть стільки шкоди, як людська діяльність задля свого виживання. В таких умовах, перш за все необхідно формувати в людині екологічну культуру, поважне відношення до свого творця - Природи, повернутись обличчям до своєї духовної сутності задля миру з собою і миру з природою і світом, в якому людина живе. Зараз екологічна проблема здається далекою і навіть часом не справжньою, надуманою. Щодня люди дізнаються про чергові лиха, в тому числі повені, які затоплюють величезні площі, забираючи при цьому людські життя, пожежі, які нещадно винищують тисячі гектарів таких дорогоцінних для нашого життя лісів, аварії на електростанціях та інших промислових об’єктах, дуже небезпечні аварії танкерів в морях при транспортуванні нафти, що призводить до масового знищення тваринного світу та забруднення вод планети на сотні років, але при цьому напевно кожна людина задумуючись приходить до висновку - "Я не можу нічого зробити. Від мене нічого не залежить". Напевне саме ці умови і вимагають виховання у суспільства загалом і в кожної людини окремо екологічної свідомості. Екологічна проблема вже стоїть, стоїть гостро і вимагає термінового вирішення.

Думки вчених, які займаються екологічними проблемами, дуже різні і навіть протилежні. Відрізняються також за своїми концепціями громадські утворення і рухи. В різноманітності цих концептуальних теорій можна знайти казкові, чудернацькі на перший погляд пропозиції. Так, прибічники і дослідники такої нової, але надзвичайно прогресивної і багатообіцяючої науки як нанотехнології вважають, що нанотехнології можуть стабілізувати екологічну обстановку, шляхом створення нових видів безвідходної промисловості, завдяки використанню нанотехнологічних методів, при цьому нанороботи зможуть знищувати наслідки старих забруднень, за рахунок насичення екосфери молекулярними роботами санітарами, які перетворюватимуть відходи діяльності людини в початкову сировину. Окрім того, вважається, що нанотехнології забезпечать більш економічні шляхи фільтрації води. А також дозволять прискорити розвиток поновлюваних джерел енергії, таких як високоефективна конверсія сонячної енергії. Взагалі, використання альтернативних джерел енергії дуже приваблива перспектива для усього світу. Адже сонячна енергія, енергія вітру, енергія океану невичерпні і доступні майже у всьому світі. Звичайно в залежності від географічного положення тої чи іншої країни ефективним буде використання певного виду енергії. Окрім стаціонарних станцій, можливість використання такої енергії є і в транспорті. Нажаль в наш час ці джерела енергії ще не отримали широкого поширення та популярності через низьких коефіцієнт корисної дії, а от їх використання безумовно розвантажили б нашу природу, як по витягуванню з неї паливних ресурсів, так і по забрудненню атмосфери продуктами спалення палива.

Напевне, зараз ще рано говорити про фантастичні перспективи науки, а проблема стоїть вже сьогодні. Можна згадати ще одну цікаву пропозицію по вирішенню екологічної кризи. Її суть полягає в тому, що зі зміною середовища свого існування змінюється і сама людина. Можливо в якійсь мірі можна сказати, що проходить постійна еволюція людини і світу, пристосування живих організмів до нових умов життя, в даному випадку, до життя в екологічно-забрудненому світі. Тобто, по прогнозам таких вчених, людина буде постійно змінюватись, аж до тих пір поки не перетвориться на "нелюдину", по грецькому - "анотропа". Тому, для анотропа складна на наш погляд екологічна ситуація зовсім не характеризуватиметься термінами "екологічна криза". Для штучної людини - анотропа це взагалі не криза, а нормальна ситуація. Штучне для штучного - "природне".

Деякі вчені, розглядаючи негативні наслідки інтенсифікації та глобалізації впливу людини на природне середовище, вимагають насамперед зменшення техногенного впливу на природу, повернення до природної рівноваги тощо. Висловлюють думки про відмову від перетворювальної орієнтації людини. Як один з головних законів екології американський біолог Б. Коммонер запропонував положення "Природа знає краще", ніж людина, що саме треба людині. Є і вчені, які твердять, що, мовляв, для них головне - захист біосфери, навіть якщо для цього потрібно буде, щоб людина як порушник рівноваги в природі загинула - бо ж збережена біосфера створить більше, ніж досконалі види.

Висувають і зовсім протилежне, за своєю сутністю самогубне сподівання на знищення біосфери і створення замість неї штучного середовища, яке нібито краще задовольнятиме потреби людини. Але чи не поставило б під загрозу існування, людини як роду створення такого штучного середовища?

Підсумовуючи, можна сказати, що наука екологія надзвичайно складна, а останнім часом дуже політизована та соціалізована. Вона привертає все більше уваги з боку урядовців, партій, які включають її в свої програми, мас-медіа, науковців, особливо такі науки, як філософія, психологія, педагогіка активно пропонують все нові і нові схеми вирішення екологічної кризи. Якщо визначити, що ж таке екологія, то можна коротко сформулювати: екологія - наука, яка вивчає закономірності взаємодії живого з зовнішніми умовами його існування з метою підтримки динамічної рівноваги системи "суспільство-природа".

1. Людство перед обличчям глобальних проблем

ХХ століття історії людства ознаменоване виникненням і поглибленням глобальних проблем. Глобальні проблеми - це сукупність проблем усього людства, від рішення яких залежить збереження цивілізації. Вони різноманітні. До числа найбільш важливих відносять: стрімке зростання народонаселення Землі, що веде до демографічного вибуху; найближча перспектива вичерпання традиційних енергетичних й інших природних ресурсів; безпрецедентне забруднення середовища перебування людства, що загрожує екологічною катастрофою.

Серйозною проблемою сучасного світу є "демографічний вибух". Десять тисяч років тому було близько 5 млн. чоловік, 2 тисячі років тому - близько 200 млн., в 1960 м - 3 млрд., в 1975 - 4 млрд., в 1987 - 5 млрд., в 2000 м - 6 млрд. Якщо цей темп приросту населення збережеться, то до кінця 21 століття на Землі буде близько 12 млрд. людей.

Для свого життя люди мають потребу в кисні, продуктах харчування, промислових товарах. Все це своїм джерелом має природу. Виходячи із середнього рівня життя людини в США, на 1 км² можуть жити 57 чоловік, а на всій землі - 5,7 млрд. людина. Особлива гострота цієї проблеми підкреслюється тим, що понад 4/5 приросту світового населення доводиться на країни, що розвиваються. У підсумку настільки швидкого росту чисельності населення країн, що розвиваються, і їхнього економічного відставання підсилюється нестабільність у світовій економіці і політиці. Неухильний ріст народонаселення планети, розвиток його виробничих сил зіштовхується з не менш складною глобальною проблемою - вичерпання традиційних енергетичних ресурсів, а також знищення прісної води, лісів, видів тварин, що може привести до порушення динамічної рівноваги системи суспільств-природа. Сама людина починає еволюціонувати в техногенному середовищі. Відбуваються психічні зміни в результаті життя в неприродних умовах: шум, тіснота, сміття і т.д. Людина легко піддається таким негативним явищам як нудьга, апатія, безнадійність, що часто приводить до психічних захворювань та інших негативних наслідків.

В наш час біосфера вийшла зі стану стійкості. Вона перестала поглинати надлишок вуглецю в атмосфері і, навпаки, почала викидати вуглець у неї. Біосфера втратила здатність стабілізувати навколишнє середовище. Поріг стійкості континентальної частини біосфери перевищений в 5-7 разів. При цьому варто мати на увазі, що якщо ресурсна модель допускає чисельність населення Землі в 7-8 млрд. людина, то біосфера - усього 1-2 млрд.

Зростання темпів приросту населення тяжким вантажем лягло на біосферу, зажадавши більше інтенсивного використання родючості ґрунтів. У зв’язку з ростом населення середня площа посівів зернових культур, що доводяться на одну людину, зменшилася за останні тридцять років на одну третину. Якщо на початку 20 століття на 1 людину доводилося 9 га культурних земель, то до середини століття цей показник становив уже 6га, а в наш час близько 3 га.

Крім того, останнім часом дуже актуальної стає проблема виносу високих технологій у космос і забруднення космосу. У наш час у космічному просторі на навколишній орбіті Землі обертається більше 6 000 відпрацьованих супутників та їхніх елементів, які являють значну загрозу для навколишнього середовища. Наприклад, відпрацьовані супутники з ядерно-енергетичними установками не підлягають повному знищенню при входженні в шари атмосфери і можуть викликати значне радіаційне забруднення навколишнього середовища. Сьогодні розробка технологій для утилізації відпрацьованих конструкцій у космосі є однією із самих пріоритетних програм NASA.

До інших глобальних проблем також можна віднести проблеми інформаційного потоку, штучного інтелекту і механічного життя. На перший план виходить проблема генної інженерії.

Але крім проблем розвитку науки і техніки та пов’язаних з ними наслідків усе більше зростають і моральні проблеми людства. У зв’язку з розвитком науки встала проблема смерті, її визначення. Коли можна констатувати смерть і коли можна повернути людини до життя? У зв’язку із цим постає проблема евтаназії, як безболісної смерті. А також пов’язана із цим проблема абортів - коли можна говорити про життя нової людської істоти? Сюди також можна віднести проблеми боротьби зі СНІДом, наркоманією, алкоголем і виникаючі при цьому проблеми милосердя.

Постійно зростаюча кількість глобальних проблем і їхнє поглиблення є ознакою кризи цивілізації, і це криза не окремих сторін буття, а основних форм життєдіяльності індустріально-технічної цивілізації. Одночасно ця криза стосується і сучасної людини взагалі, способу його самореалізації, тому що всі країни світу, всі народи, намагаючись досягти рівня життя промислово-розвинених країн Західної Європи і США, прагнуть іти по їхньому шляху. Іншого способу успішної самореалізації сучасна людина не знає. От чому можна сказати, що сучасна людина, спосіб її буття перебувають у найглибшій кризі.

При аналізі глобальних проблем важливо пам’ятати, що їх рішення не проста справа, а навіть небезпечна. Людство вступило в епоху необоротного розвитку, і запобігання деградації людства як елемента біосфери зводиться до формування нової цивілізації. Стає питання розробки Стратегії Людини, погодженої зі стратегією природи, що містить у собі поняття про екологічний і моральний імператив, тобто деякі речі, зокрема зміна деяких властивостей навколишнього середовища неприпустимо ні за яких умов. Це нові складові нової моральності людства. Нова концепція розвитку повинна включати шляхи зміни сучасної цивілізації, зробивши корінний поворот у бік глобальних духовних проблем, звідки і піде економіка та ін. Треба переорієнтувати людей з матеріальних цінностей на духовні, оскільки сучасне суспільство є суспільство споживачів, споживання стало метою, усе виробляється для того, щоб споживати. Людина потрапила в залежність від речей і прогресу.

2. Сучасна екологічна ситуація

Глобалізація соціальних, культурних, економічних і політичних процесів у світі, породила ряд серйозних проблем, однієї з яких є екологічна проблема.

Сутність екологічної проблеми полягає в протиріччі, яке часто виявляється та поглиблюється, між продуктивною діяльністю людства і стабільністю природного середовища його перебування. Як відзначав засновник Римського Клубу А. Печчеи: "Справжня проблема людського виду в тому, що він виявився нездатним у культурних відносинах йти в ногу і пристосуватися до тих змінам, які сам вніс в цей світ". Ці зміни є плодом всієї культурно-перетворювальної, і, насамперед, виробничої діяльності. Маса всіх штучно створених людиною неживих предметів і живих організмів називається техномасою. Розрахунки вчених показали, що техномаса вироблена людством за 1 рік становить 10 в 13-14 степені, а біомаса вироблена на суші 10 в 13. Із цих розрахунків видно, що людство створило штучне середовище, що в 10 разів продуктивніше природного середовища. Це один з найважливіших факторів, який спричиняє постановку перед людством екологічної проблеми. У цьому контексті особливу гостроту отримує поширення в навколишньому середовищі виробництв і продукції, і особливо забруднюючі катаклізми.