168562 (Аналіз сучасного стану навколишнього середовища в зоні будівництва)

Інженерно-екологічна оцінка експлуатації транспортної розв'язки кільцевої автодороги біля сел. Горянська.

Представлено аналіз вихідного стану навколишнього середовища: результати хімічного аналізу ґрунтів, радіаційне обстеження, вимір фонових рівнів шуму, визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин у повітрі. Виконано розрахунки по забрудненню ґрунту свинцем, забрудненню атмосферного повітря, розрахунок рівнів шумового впливу.

Запропоновано наступні природоохоронні заходи: шумозахисний екран, захисні зелені насадження. Виконано розрахунок еквівалентних рівнів шуму й забруднення повітря, при використанні шумозахисних екранів і захисних зелених насаджень.

На підставі виконаних розрахунків представлена санітарно-захисна зона (СЗЗ). Забезпечено припустимі рівні забруднюючих речовин для селитебных територій за межами СЗЗ.

Ключові слова: інженерно-екологічна оцінка експлуатації транспортної розв'язки, забруднення ґрунту свинцем, забруднення атмосфери, розрахунок рівнів шумового впливу, шумозахисний екран.

Зміст

Введення

Транспортна розв'язка в сел. Горянська відіграє найважливішу роль у загальній схемі розвитку кільцевої автодороги (далі КАД) навколо Санкт-Петербурга. Створення розв'язки зв'язане не тільки зі складними технічними, але й екологічними проблемами. Останні обумовлені тим, що об'єкт розташований частиною в Курортному, частиною в Приморському районах, і безпосередньо вторгається в житлову зону. Будівництво першої ділянки кільцевої автодороги від станції Горянська до Приозерского шосе дозволено розпорядженням губернатора Санкт-Петербурга В.А. Яковлева від 7 вересня 1998 року № 879-Р, за умови виконання вимог Закону Російської Федерації «Про охорону навколишнього природного середовища».

Необхідність будівництва КАД назріла близько 20 років тому. Саме тоді стали розглядатися перші проекти будівництва КАД. Однак сьогодні проблема будівництва КАД устала особливо гостро. Дороги міста вже не справляються зі зростаючим потоком автотранспорту. Необхідно вивести потік транзитного транспорту, що складає в основному з вантажних машин великої вантажопідйомності, за межі міста. Тим самим вирішуються відразу кілька проблем: знижується потік автотранспорту на вулицях міста, зменшується кількість пробок і заторів, і знижуються викиди шкідливих речовин від автотранспорту в атмосферу міста.

Санкт-Петербург безсумнівно виграє від будівництва КАД.

З іншого боку, впливу забруднень від транспортних засобів піддасться природа навколо КАД. Тут треба діяти з особливою обережністю, мінімізуючи збиток навколишньому середовищу, тим більше, що КАД неминуче проходить крізь тіло селища, будучи прив'язаної до комплексу захисних споруджень від повеней. Тому необхідно ретельне проведення оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС) і застосування всіх доступних природоохоронних заходів.

Особлива увага необхідно приділити таким характерним для автотранспорту впливам, як викиди диоксида азоту й випромінювання шуму.

Особливість проведення ОВОС при будівництві розглянутої транспортної розв'язки складається в недостатньо повному методичному забезпеченні. Існуючі методики розрахунку були створені для простих лінійних об'єктів, до того ж частиною застаріли або містять серйозні помилки. Ці обставини по можливості були враховані в справжній роботі.

Тому що ОВОС досить об'ємна робота, то в даному дипломному проекті акцент був зроблений на найбільш важливі фактори впливу на навколишнє середовище.

Метою роботи є проведення ОВОС по найважливіших видах впливу з боку автомобільного транспорту (забруднення повітря й ґрунту, шум) на основі моделей, що враховують складну просторову конфігурацію розв'язки, а також обґрунтування необхідних природоохоронних заходів.

Рівні впливу на навколишнє середовище забруднюючими речовинами визначаються безпосередньо технічними характеристиками й розташуванням на місцевості проектованої ділянки КАД і розв'язки.

Технічні характеристики проектованої ділянки КАД і розв'язки.

Відповідно до завдання проектована ділянка КАД віднесена до I-Б технічної категорії.

Основні параметри КАД:

• - ширина зем. полотна – 35 м

• - ширина проїзної частини – 2х11,25 м

• - найбільший поздовжній ухил – 20%

• - розрахункова швидкість руху – 120 км/год

• - розрахункова швидкість транспортного потоку– 80 км/год

• - кількість смуг руху – 6

• - ширина розділової смуги –5 м

Кільцева автодорога й розв'язка запроектовані у відповідності зі Снип 2.05.02-85 «Автомобільне дорогі».

На малюнку 1 представлена схема розташування розв'язки кільцевої автодороги й Приморського шосе.

Основні проектні документи по транспортній розв'язці в сел. Горянська розроблені ЗАТ « Петербург-Дорсервис» (дорожня частина), ЗАТ «Стройпроект» (шляхопроводи), ЗАТ « Экотранс-Дорсервис» (екологічне обґрунтування).

Отримані в дипломній роботі результати автора ввійшли складовою частиною в ОВОС «Інженерний проект транспортної розв'язки Кільцевої автомобільної дороги із Приморським шосе в районі сел. Горянська».

1. Аналіз сучасного стану навколишнього середовища у зоні будівництва.

Район станції Горянська, на території якої планується будівництво транспортної розв'язки, розташований на північному узбережжі Фінської затоки в межах Курортного й Приморського районів Санкт-Петербурга.

Рельєф місцевості рівний, з невеликими височинами. Висота над рівнем моря до 30 метрів. Безпосередньо в зоні будівництва об'єкта висоти не перевищують 15 метрів над рівнем моря.

Територія будівництва розташована на північно-західній окраїні Російської плити Східноєвропейської платформи. Кристалічні породи - граніти, гнейси, сланці, що складають фундамент плити, метаморфічного й магматичного походження.

Техногенні відкладення зустрічаються скрізь, де є населені пункти й проходять дороги. Представлено вони насипними ґрунтами, що складаються з піску, гравію, щебенів із включенням уламків деревини, цегли й органічних залишків.

Розглянута територія розташована в межах Приневской низовини на північному узбережжі Фінської затоки. Рельєф регіону порівняно молодий, що утворився під час танення останнього (Валдайського) льодовика. Пріневськая низовина являє собою плоску злегка горбисту рівнину з висотами до 10 - 30 метрів над рівнем моря, сильно заболочену. Заболоченості сприяє плоский рельєф широке поширення стрічкових глин, слабо проникливих для води, майже повна відсутність дренажу при слаборозвиненій річковій мережі. Низовина терасами спускається до затоки. Тераси утворилися в результаті поступового зниження рівня древнього Литоринового моря.

Більша частина селища Горянська займає найбільш високу терасу (до 30м над рівнем моря) із хвилястим рельєфом, місцями заболочену. Убік Фінської затоки тераса спускається під ухилом 30-45^ПРО, за залізницею й Приморським шосе переходить у заболочену низину, на території якої й планується розмістити транспортну розв'язку. Низина являє собою слабо нахильну рівнину окаймляючу Фінська затока смугою, шириною від 0,5 до 5,0 км, складену на глибині глинами й суглинками, зверху перекритими супесями й пісками. Границі цієї рівнини обкреслені збереженими абразіонними валами, які добре проглядаються уздовж північного узбережжя затоки.

Поверхня самої ділянки будівництва низинна, плоска, сильно заболочена з висотами порядку 0,9 - 3,2 м, захаращена будівельними залізобетонними відходами. Значні площі залиті водою чергуються з невеликими підвищеннями, що складаються з піску й насипного ґрунту на середніх, напівтвердих, неоднорідних суглинках із гравієм, галькою й валунами до 20%, перекритими ґрунтово-рослинним шаром .

У цілому, з геологічної й геоморфологічної точок зору район можна оцінити як сприятливий для будівництва.

Територія Санкт - Петербурга і його околиць, включаючи район селища Горянська, у гідрогеологічному плані розміщається на північно-західному крилі Ленінградського артезіанського басейну. По своїй структурі артезіанський басейн ділиться на три водоносних обрії: кристалічний фундамент, вендско-палеозойський осадовий чохол і четвертинний покрив.

Підземні води фундаменту в районі селища Горянська не використовуються через високий мінерализованності (1-3 г/л сухого залишку). Практичний інтерес представляє водоносний обрій із прісною водою в піщаних шарах нижньої частини гдовского комплексу венда, потужністю 50-80 м. На території Курортного району глибина залягання комплексу становить від 60 м і більше. Підземні води високонапорні, по хімічному складі гідрокарбонатно-натрієві, використовуються для господарсько-питного водопостачання.

За даними інженерно-геологічних вишукувань, проведених в 1972-1989 роках Державним підприємством “Трест ГРИИ “ на території проектованої транспортної розв'язки, постійний обрій ґрунтових вод присвячений до насипних ґрунтів, болотним відкладенням, а також до позднеледниковым і післялдниковым пісків пилуватим, середньої крупності й гравійним ґрунтам. Поверхня вод зафіксована на глибині від 0,0 до 2,9 м з утворенням відкритого дзеркала води на знижених ділянках. Ґрунтові води мають гідрокарбонатно-калієво-натрієва сполука при мінералізації, що не перевищує 0,5 г/л. Вони неагресивні або мають слабкий ступінь агресивності стосовно бетонних і залізобетонних конструкцій [2].

Клімат даного району помірно-холодний, вологий, перехідний від морського до континентального. Провідної кліматообразуючим фактором є циркуляція повітряних мас. Найбільш характерний західний перенос, внаслідок якого тут протягом усього року переважають вітри, що надходять із Атлантики. Це обумовлює тривалу м'яку зиму й коротке прохолодне літо. Поряд із цим у значній мірі проявляється й вплив Арктики.

Північні вітри викликають різке й, у деяких випадках, тривале похолодання взимку. Зрідка на територію вторгається континентальне повітря, що приносить узимку мороз, а влітку жару.

У холодну пору року вітри найбільш стійкі по напрямку й найбільші по силі. Улітку вітри слабшають і стають менш стійкими по напрямку.