167613 (Курсовая по экологии), страница 6

визначених пріоритетів.

Заключення

Навколишнє природне середовище, що є джерелом підвищеної екологічної небе­зпеки, внаслідок дії стихійних сил приро­ди або техногенної руйнівної дії стає еко­логічно небезпечним об'єктом, який по­винен бути «ізольований» від людини і суспільства, інших природних систем і ко­мплексів шляхом встановлення спеціаль­ного правового режиму, який має обме­жувати або забороняти проживання на пе­вній території населення, здійснення там виробничої діяльності. Крім того, необхіде вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію джерел небезпеки.

Зрозуміло, що говорити про охорону не­безпечного середовища некоректно, юридично неправильно і по-людськи цинічно. За умов його існування доцільно розроб­ляти систему заходів, в тому числі право­вого характеру, спрямованих на запобіган­ня виникненню небезпеки для людини і навколишнього природного середовища від дії природної стихії, техногенних ава­рій та катастроф, на усунення їх шкідливих наслідків, а також наслідків непроду­маних рішень, які призводять до спусто­шення довкілля і виникнення надзвичай­них екологічних ситуацій.

Потрібні особливий юридичний режим використання небезпечного середовища (здійснення заходів щодо очищення тери­торії, обмеження і заборона різних видів екологічно небезпечної діяльності тощо) або здійснення комплексу заходів на тій території, де є потенційні природні дже­рела прояву небезпеки чи здійснюються екологічно небезпечні види діяльності та експлуатуються відповідні об'єкти. Необ­хідно також передбачати особливий статус осіб, які тимчасово або постійно знаходяться в зоні підвищеного екологічного ри­зику, та тих, що постраждали внаслідок дії екологічно небезпечних чинників.

Ризик підвищеної екологічної небезпе­ки зобов'язує еколого-правову науку по-новому оцінювати факти її прояву. Ці фа­кти, які набувають юридичного значення, зумовлюють необхідність їх правового за­кріплення як юридичних фактів виник­нення відносин, пов'язаних з забезпечен­ням екологічної безпеки. А це, в свою чергу, має породжувати специфічні обов'­язки держави в частині гарантування без­пеки від прояву стихії, а також юридичних і фізичних осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності та експлуату­ють екологічно небезпечні об'єкти.

Кожен майбутній юрист, економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану , а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки . Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Нове в данній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базуеться на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Ця проблема на сучасному етапі є дуже гострою. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула свого критичного значення. Тому існує об’ективна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованного стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економічного партнерства між суб’ектами підприємництва, між іноземними партнерами, на рівні планетарного співробітництва заради виживання і подальшого розвитку України, а також всієї цивілізації .

Україна повинна намагатися відповідним чином реагувати на суспільні проблеми і підтримувати прогресивні світові ініціативи та рішення: вступати у різні міжнародні союзи, товариства, підписувати угоди. Наприклад такі як підписала в Ріо-де-Жанейро 1992 року “Порядок денний на XXI століття” і Конвенцію про охорону біологічного різноманіття. Сьогодні, на межі третього тисячоліття, Україна намагаєтся стати державою, надійним партнером щодо вирішення глобальних і регіональних проблем у європейському і світовому співтоваристві. Багатий природно-ресурсний потенціал, високоосвічене населення, розвинуті індустрія та інфраструктура створюють всі необхідні передумови для впровадження в Україні вимог даної Конвенції.

Як свідчить досвід, проводити ефективну політику невиснажливого розвитку в державі досить важко навіть за умов процвітаючої економіки. Тим складнішою виглядає ця проблема в Україні, відновленій державі, яка переживає успадковану глибоку системну кризу і змушена одночасно вирішувати безліч проблем: економічних, соціальних, екологічних.

Список літератури

• Конституція України

• Закон про охорону навколишнього середовища;

• ” Земельний кодекс України” ;

• “Кодекс України про надра”

• “Про охорону навколишнього природного середовища";

• "Про тваринний світ" ;

• "Про природнозаповідний фонд" ;

• "Про охорону атмосферного повітря" ;

• “Лісовий кодекс України” ;

• “ Водний кодекс України” ;

• Костицький В «Екологічна криза і складові її подолання» Право Укрвїни 1998

• Пилипчук В.Р. «Екологія: погляд у майбутнє» Юридичний Вістник України 1997

• Дейченко Л. К. « Погляд у майбуття» «Борисов» 1998

• Чаусова Л. Система принципів екологічного права «Право України» 1996

• Плотнікова О. . Співвідношення екологічного права та екологічного законодавства Одеса «Університет» 1997

• Андрейцев В.І. «Екологічне право проблеми удосконалення» Київ «Юринком» 1990

• Андрейцев В.І. «Екологічне право проблеми удосконалення» Київ «Юринком» 1990

• Попов В.К. «Еклолгічне право» Харків 1995

• Ерофеев Б.В. Экологическое право

• Гусарєв С. Д. Олійник А.Ю. Слюсаренко О.Л. « Тематичний словник термінів та визначень з курсу теорії держави і права» «Київ» 1996

• Анрейцев В.І. «Проблеми екологічної освіти.»

• Костицький В. «Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації» Право України

• В.І. Андрейцев Екологічне право « Вентурі» Київ 1996

• Костицький В..«Екологічне право України» деякі проблеми теорії та кодифікації» Право України

• Черкашина О.Т. « Розвиток екологічного права» Одеса «Розвиток» 1992

• Макаренко П.Н. « Економика України: курс лекцій».Львів 1996

 Макаренко П.Н. « Економика України: курс лекцій».Львів 1996

 Черкашина О.Т. « Розвиток екологічного права» Одеса «Розвиток» 1992

 Костицький В. «Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації» Право України 1\98

 Костицький В. «Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації» Право України 1\98

 Костицький В. «Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації» Право України 1\98

 Гусарєв С. Д. Олійник А.Ю. Слюсаренко О.Л. « Тематичний словник термінів та визначень з курсу теорії держави і права» «Київ» 1996

 Андрейцев В.І. « Екологічне право» Київ 1996

 Костицький В..«Екологічне право України» деякі проблеми теорії та кодифікації» Право України

 В.І. Андрейцев Екологічне право « Вентурі» Київ 1996

 Костицький В. «Екологічне право України: деякі проблеми теорії та кодифікації» Право України 1\98

 Костицький В.

 Анрейцев В.І. «Проблеми екологічної освіти.»

 Плотнікова О. Співвідношення екологічного права та екологічного законодавства Одеса «Університет» 1997

 Плотнікова О. . Співвідношення екологічного права та екологічного законодавства Одеса «Університет» 1997

 Чаусова Л. Система принципів екологічного права Право України 1996

 Гусарєв С. Д. Олійник А.Ю. Слюсаренко О.Л. « Тематичний словник термінів та визначень з курсу теорії держави і права» «Київ» 1996

 Андрейцев В.І. «Екологічне право проблеми удосконалення» Київ Юрінком 1990

 Попов В.К. Предмет, метод і система екологічного права Еклолгічне право України Харків 1995

Ерофеев Б.В. Экологическое право



 Чаусова Л. Система принципів екологічного права Право України 1996

 Чаусова Л. Система принципів екологічного права Право України 1996

 Плотнікова О. . Співвідношення екологічного права та екологічного законодавства Одеса «Університет» 1997

 Андрейцев В.І. «Екологічне право» «Вентурі» Київ 1996

 Чаусова Л. Система принципів екологічного права « Право України» 1996

 Плотнікова О. . Співвідношення екологічного права та екологічного законодавства Одеса «Університет» 1997

 Андрейцев В.І. «Екологічне право проблеми удосконалення» Київ « Юрінком» 1990

^ Чаусова Л. Система принципів екологічного права «Право України» 1996

 Костицький В «Екологічна криза і складові її подолання» Право Укрвїни 1998



 Пилипчук В.Р. «Екологія: погляд у майбутнє» Юридичний Вістник України 1997

 Костицький В «Екологічна криза і складові її подолання» Право Укрвїни 1998

 Пилипчук В.Р. «Екологія: погляд у майбутнє» Юридичний Вістник України 1997

 Костицький В «Екологічна криза і складові її подолання» Право Укрвїни 1998

 Дейченко Л. К. « Погляд у майбуття» «Борисов» 1998

 Пилипчук В.Р. «Екологія: погляд у майбутнє» Юридичний Вістник України 1997

 Костицький В «Екологічна криза і складові її подолання» Право Укрвїни 1998

< Костицький В «Екологічна криза і складові її подолання» Право Укрвїни 1998

