165616 (Амінокислоти: одержання, властивості, роль у біології), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Амінокислоти: одержання, властивості, роль у біології", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "химия" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "химия" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "165616"
Текст 2 страницы из документа "165616"
CH2-COOH CH2-COOH нітрилтриоцтоав
H -N HOCO-CH2-N кислота
CH2-COOH CH2-COON
імінодиоцтова кислота
ТАБЛИЦЯ.L- амінокислоти знайдені в білках
| (CH3)2CH-CH2-CH-COOH | NH2 | Leu | |
| (CH3)2CH-CH-COOH | NH2 | Val | |
| CH3-CH-COOH | NH2 | Ala | |
| H2N-CH2-COOH | Gly | |
| CH3-CH2-CH-CH-COOH | | CH3 NH2 | Ile | |
| -CH2-CH-COOH | NH2 | Phe | |
| H2N-CO-CH2-CH-COOH | NH2 | Asn | |
| H2NCOCH2CH2CH-COOH | NH2 | Gin | |
| CH2-CH-COOH | NH NH2 | Trp | |
| -COOH NH | Pro | |
| HO-CH2-CH-COOH | NH2 | Ser | |
| CH3-CH-CH-COOH | | OH NH2 | Thr | |
| HO- -CH2-CH-COOH | NH2 | Tyr | |
| HO -COOH NH | Opr | |
| NH2 | NS-CH2-CH-COOH | Cys | |
| NH2 | S-CH2-CH-COOH | S-CH2-CH-COOH | NH2 | Cys-Cys | |
| CH3-S-CH2-CH-COOH | NH2 HOOC-CH2-CH-COOH | NH2 | Met | |
| HOOC-CH2-CH2-CH-COOH | NH2 | Glu | |
| H2N-CH2CH2CH2CH2CH-COOH | NH2 | Lys | |
| H2N-C-NH-CH2CH2CH2-CH-COOH || | NH NH2 | Arg | |
| N -CH2-CH-COOH NH | NH2 | His |
ЗВ’ЯЗКИ
Амінокислоти здатні утворювати ряд хімічних звязків з різними реакційноздатними групами.
Пептидний звязок. Цей звязок утворюється в результаті виділення води при взаємодії аміногрупи однієї амінокислота з карбоксильною іншої. Сполука що утворилась внаслідок такої реакції називається дипептид.
Іонний звязок. При схожому значенні pH іонізована аміногрупа може взаємодіяти з іонізованою карбоксильною .в результаті чого утворюється іонний звязок. У водному розчині іонні звязки значно слабкіші ковалентних; івони можуть розриватися при зміні pH середовища.
Дисульфідний звязок. Коли дві молекули цистеїна, їх сульфгідрильні (-SH) групи, знаходяться поруч, вони окислюються утворюючи дисульфідний звязок. Дисульфідні звязки можуть виникати при також між різними поліпептидними ланцюгами. Цей факт грає важливу роль в білковій структурі.
Водневий звязок. Електропозитивні водневі атоми, сполучені з азотом чи киснем в групах -OH або -NH , намагаються узагальнити електрони з найближчими електронегативними атоиами кисню, наприклад з киснем в групі =СО. Утворений таким чином водневий звязок є слабим, але такі звязки виникають досить часто і сумарний вплив на на стабільність в молекулі значний( наприклад структура шовку).
Біосинтез амінокислот - це процес утворення амінокислот в організмі. Він може здійснюватись кількома шляхами: прямим амінуванням ненасичених кислот, відновним амінуваням кетокислотпереамвнування амінокислот зкетокислотами, завдяки реакціям за місцем радикалів амінокислот(процеси ферментативного взаємоперетворення).
В організмі людини здійснюється синтез лише замінних протеїногенних амінокислот, а в тканинах рослин синтезуються також незамінні амінокислоти. Синтез замінних амінокислот в організмі може здійснюватися із метаболів циклу Кребса, проміжних продуктів розщеплення вуглеводів та з незамінних амінокис-лот. Серед метаболітів циклу Кребса джерилом утворення амвнокислот є оксалоацетат і 2-оксоглутарат. З оксалоацетату утворюється аспарагінова кислота, а з неї -аспарагін:
Оксалоацетат+ГлутаматАспарагінова кислота+2-Оксоглутарат;
Аспарагінова кислота+NH3+АТФАспарагін+H3PO4 .
Із 2-оксоглутарату утворюється глутамінова кислота, глутамін, пролін, оксипролін. З промвжних продуктів обміну вуглеводів джерилом утворення амінокислот є піруват, 3-фосфогліцерат і рибозо-5*-фосфат.
Аланін з пірувату утворюється двома шляхами: переамінуванням і відновним амінуванням. Із 3-фосфогліцерату синтезується серин, а з серину -гліцин, з рибозо-5*-фосфату можливе утворення гістидину. Важливим шляхом синтезу замінних амінокислот є процеси взаємоперетворень їх за місцем радикалів та синтез замінних амінокислот з незамінних: фенілаланінтирозин; метіонін серин; серин гліцин; орнітин аргінін; метіонін цистеїн.
Синтез незамінних амінокислот здійснюється в тканинах рослин і бактеріальних клітинах. В організмі людини цей процес не здійснюється, оскільки там не утворюються кетокислоти, які могли б бути використані для їх синтезу. Синтез метіоніну та треоніну здійснюється з аспарагінової кислоти за участю АТФ та деяких ферментів - НАД-залежних дегідрогеназ, піридоксалевих, кобамідних, фоланових. Процес синтезу амінокислот відбувається однаково до утворення гомосерину, а далі він проходить з використанням ферментів, специфічних для кожної амінокислоти. Синтез лізину в бактеріальних клітинах здійснюється з пірувату та аспарагінової кислоти шляхом їх конденсації через циклічні проміжні продукти і діамінопімелінову кислоту. Фенілаланін і триптофан синтезуються з еритрозо-4*-фосфату і фосфоенолпірувату через шикімову, хоризмову та антранілову (триптофан) або префенову (фенілаланін) кислоти. Гістидин синтезується з АТФ, 5-фосфорибозил-1-пірофосфату і глутаміну під час багатоетапних перетворень. Валін, лейцин, ізолейцин синтезуються з пірувату внаслідок складних ферментативних перетворень, у результаті яких утворюється кетокислота з розгалуженим бічним радикалом; далі вона вступає в реакцію переамвнування з глутаміновою кислотою.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
-
Ф.Ф.Боєчко, Л.О.Боєчко.Основні Біохімічні поняття, визначення і терміни
-
А.А.Петров, Х.В. Бальян, А.Г. Трощенко. Органічна Хімія.
-
Н.Грін, У.Стаут, Д.Тейлор. Биология. Москва: Мир. 1996 рік.
