Таблиця 6

	1997	1998	1999	2000
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП	-6,6	-2	-1	1,1
Фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП	2,68	5,69	1,89	1,75
Видатки зведеного бюджету, у % до ВВП	35,71	29,37	26,00	21,61
Реальний випуск валової продукції, %	98,8	97,4	99,2	103,1
Кількість збиткових підприємств, % від загальної кількості (на 01.03.99)	53,4	52	53,6	54,3
Рівень бартеризації, у % до загального обсягу операцій	42,4	42,5	40,8	39,7
Обсяг реструктуризованих і списаних податкових боргів перед бюджетом, млн. грн.	1876,2	277,3	7478	—
Рівень безробіття, у % до чисельності населення	2,33	3,69	5,95	7,3
Податкова недоїмка до бюджету (кумулятивної, млн. грн.	2327,17	10301,74	14000	17000
Приріст недоїмки надходжень до бюджету за рік, у % до ВВП	1,03	7,68	2,85	2,01
Заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат бюджетних установ, млн. грн.	2613,8	2899	2100	—
Заборгованість за енергоносії бюджетних установ, у % до ВВП	3,64	5,34	3,1	—

Якщо ми ставимо за мету економічне зростання, перелом довгострокових негативних тенденцій економічного розвитку, це потребує впровадження жор­сткої непопулярної бюджетної політики. Передусім бюджет повинен базувати­ся на реально існуючих ресурсах: обсяг видатків, які може собі дозволити дер­жава, залежить від можливого рівня реальних доходів і можливостей фінансу­вання дефіциту бюджету. Завищені показники ресурсів однозначно ведуть до зростання державного боргу у будь-яких його проявах. Як результат такої по­літики — процентні платежі за боргом витісняють усі інші бюджетні платежі, в тому числі виплати заробітної плати і соціальні трансферти.

Позичати дешеві кредитні кошти практично неможливо — внутрішній кредитний ринок зруйновано вимушеною конверсією, крім того, жорстка мо­нетарна політика обмежує пропозицію грошей, відповідно і можливості кре­дитування як бюджету, так і реального сектора економіки. Зовнішні ринки капіталу для країн із перехідною економікою майже закриті (великі процент­ні ставки за ризик інвестування), за винятком "підтримуючого" фінансування від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк. Європейський Союз тощо).

Якщо бюджет 2000 року складати в умовах, які існували в поточному ро­ці, то розрив між можливим обсягом доходів і видатками (розрахованими за принципами, що покладені в основу лімітів) становитиме 5,5 млрд. грн., що потребуватиме глобального перегляду структури бюджетних видатків, тобто всіх програм, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. (табл. 7).

Таблиця 7

	1997	1998	1999	2000
Обслуговування державного боргу, у % до видатків державного бюджету	12,97	13,11	15,27	13,43
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до видатків державного бюджету	32,77	68.80	37,06	68.45
Обслуговування державного боргу, у % до ВВП	3.21	2,32	2,68	2,87
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП	8,11	12,17	6,50	11,68
Ставка за урядовими кредитами, %:
мінімальна за ОВДП	19,47	37,19	29,46	-
максимальна за ОВДП	61,34	76,9	35,01	-
мінімальна за зовнішніми кредитами	4,656	5,35	-	-
максимальна за зовнішніми кредитами	10,25	16	-	-
Дефіцит бюджету, у % до ВВП	-6,6	-2	-1	1,1
фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити і купівля ОВДП), у % до ВВП	2,68	5.69	1,89	1,75

За таких умов найдоцільнішим для уряду є підвищення рівня доходів і можливостей фінансування бюджетних витрат за рахунок валютної приватиза­ції, яке дає змогу утримуватися від залучення додаткових боргових коштів, не скорочуючи значно фінансування з бюджету державних програм, і зберегти рівень валових валютних резервів НБУ. Поряд із цим необхідно здійснити все можливе для скорочення податкових пільг і впровадження жорстких вимог до боржників за платежами до бюджету, що допоможе розрахуватися з бюджетними боргами.

1. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ЯК ФАКТОР ІНФЛЯЦІЇ

Скільки існують товарно-грошові відносини, стільки ж часу існує явище інфляції. На зростання цін під час війн, неврожаю та внаслідок зменшення ваги дорогоцінного металу в монетах скаржилися споживачі ще в Стародавньому Римі та Греції. Поняття інфляції у спеціальних ви­даннях визначається як процес «стійкого підвищення загального рівня цін, що супроводжується знеціненням грошової одиниці, падінням її пла­тоспроможності» або як «стійке зростання загального рівня цін, по­роджуване порушенням макроекономічної рівноваги».

Загальний індекс інфляції за 1997 р. становив 10,1 %, а протягом І півріччя 1998 р. набував значень, наведених у таблиці 1.

Таблиця 1
Рівень інфляції у I півріччі 1998 р.
(% до попереднього місяця)
січень	лютий	березень	квітень	травень	червень
1,3	0,2	0,2	1,3	0,0	0,0

Динаміка цін у цей період відбиває тенденцію поступової стабілізації, що зумовлена такими позитивними й негативними факторами:

— значним розміром дефіци­ту зведеного бюджету, що покри­вається за рахунок зростання дер­жавного боргу;

— збільшенням ставок про­центів по внутрішніх та зовніш­ніх державних позиках;

— збереженням значного рів­ня заборгованості щодо заробіт­ної плати та інших соціальних виплат;

— перевищенням загальних доходів населення над витратами у II півріччі 1997 р.;

— зниженням курсу націо­нальної грошової одиниці по відношенню до іноземних валют;

— збільшенням дисконтної ставки НБУ;

— змінами в порядку резервування банками залучених коштів;

— підвищенням плати за використання бюджетних коштів. Значні розміри дефіциту державного бюджету України в останні роки обґрунтовуються, як правило, скрутним економічним становищем держави, зростанням цін, падінням обсягів виробництва й ВВП, ухи­лянням від сплати податків тощо. Проте всі зазначені негаразди є не причиною, а значною мірою наслідками сучасної бюджет­ної політики держави.

Розмір дефіциту при плануванні й виконанні державного бюджету визначальною мірою залежить від політичної волі держави, і вплив об'єктивних внутрішніх або зовнішніх обставин на бюд­жетний процес не є вирішальним. Так, якщо в роки першої світової війни в Росії у 1915—1916 рр. витрати державного бюджету покрива­лися прибутками лише на одну чверть, у 1917 р. — на 20 %, а кількість паперових грошей в обігу лише за три роки зросла в 14 разів, то під час другої світової війни, значно більш руйнівної для економіки Радянсько­го Союзу, у 1942 р. дефіцит державного бюджету становив 10 %, у 1943 р.— 7 %, а 1944 р. взагалі був бездефіцитним. Грошова маса за цей період зросла лише у 2,4 разу.

Виконання державного бюджету 1997 р. характеризується пара­метрами, наведеними в таблиці 2.

Таблиця 2
Виконання державного бюджету в 1997 р.
Показники	Виконання		Заплановано законом про державний бюджет 1997 р.
	млрд. грн.	% ВВП	млрд. грн.	% ВВП
Доходи	15,7	17	21,7	72,2
Витрати	22	23,8	27,4	80,3
дефіцит	6,3	6,8	5,7

Виконання зведеного державного бюджету (що має у своєму складі міс­цеві) мало такі кінцеві результати:

доходи—27,1 млрд. грн. (29,3 % ВВП); витрати — 33,3 млрд. грн. (36,1 % ВВП); дефіцит—6,2 млрд. грн. (6,7 % ВВП).

Отже, зведений державний бюджет 1997 р. цілком коректним буде назва­ти невиконаним. На покриття його де­фіциту протягом 1997 р. державою бу­ло залучено 4,9 млрд. грн. внутрішніх та 1,5 млрд. грн. зовнішніх позик.