161556 (Оподаткування малого бізнесу), страница 2

Ставку єдиного податку встановлюють місцеві ради у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць для самостійного здійснення підприємницької діяльності. У разі використання найманої праці розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу, включаючи членів сім’ї.

Якщо платник здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки податку, він придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок за більшою ставкою.

Якщо протягом терміну дії отриманого Свідоцтва відповідна місцева рада змінює (збільшує чи зменшує) ставки єдиного податку, то перерахунок сум платежів за період, за який проведено оплату, не проводиться.

Сплата єдиного податку при торгівлі на ринку не звільняє приватного підприємця від сплати ринкового збору.

Підприємцю необхідно вести загальний облік в Книзі обліку доходів і витрат за ф. №10.

На кожному місці торгівлі (роботи) найманих працівників повинні бути такі документи:

• Копія Свідоцтва про державну реєстрацію приватного підприємця;

• Копія Свідоцтва платника єдиного податку;

• Довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку

• Документ, що посвідчує особу працівника (реалізатора)

• Касовий чек про сплату ринкового збору за день, в якому здійснювалась торгівля на ринку

• Накладна на товар, переданий підприємцем своєму реалізатору

• Товарні чеки (книга обліку розрахункових операцій і Розрахункова книжка з розрахунковими квитанціями – у разі торгівлі підакцизними товарами).

Для платника єдиного податку звітний період – квартал.

Протягом п’яти днів після закінчення звітного періоду платник подає Звіт, у якому зазначаються:

• Види підприємницької діяльності

• Фактична чисельність працівників

• Сума фактично сплаченого податку

• Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг).

Податковий розрахунок за ф. №1ДФ подають усі підприємці, які використовують працю найманих працівників. Довідка ф. №1ДФ подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. У довідці зазначаються суми нарахованого та виплаченого доходу і суми нарахованого та перерахованого до бюджету податку щодо кожного найманого працівника.

Якщо платник єдиного податку є ще й платником ПДВ, то він за вибором може застосовувати податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Протягом року дозволяється перехід із квартального періоду на місячний, зворотні зміни не допускаються.

У разі перевищення приватним підприємцем – платником єдиного податку встановлених критеріїв, а саме: обсягу виручки від реалізації продукції за рік – 500 тис. грн. та кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах протягом року, включаючи членів сім’ї, більш ніж 10 осіб, такі підприємці повинні з наступного звітного періоду (кварталу) перейти на загальну систему оподаткування з подальшою реєстрацією їх як платників ПДВ.

Література

1. Закон України «Про підприємства в Україні» // Світ бухг. обліку, №8, 1997, С. 36–47.

2. Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» // Голос України, №12, 1994.

3. Бутко М., Мурашко М. Організаційні заходи сприяння малому бизнесу // Економіка України, №7, 1997, С. 20–24.

4. Виноградська А. Розвиток малого підприємництва // Економіка України, №2, 1999, С. 36–43.

5. Загородній А., Громяк Л. Фактори, що визначають розвиток малого бізнесу в Україні // Економіка України, №6, 1996, С. 65–70.