160252 (Аналіз нормативно–правової бази по податку на прибуток підприємства)

РЕФЕРАТ

З КУРСУ: Податкова політика

НА ТЕМУ: „ Аналіз нормативно – правової бази по податку на прибуток підприємства”

Виконала:

Перевірив:

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Напрями покращення методики розрахунків з бюджетом по податку на прибуток підприємства

1.1 Рекомендації щодо вдосконалення нормативно – правової бази з податку на прибуток підприємства

1.2 Узагальнення результатів дослідження нормативно – правової бази з податку на прибуток підприємств

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Податок на прибуток підприємств, поряд з іншими податками, є елементом податкової системи України й інструментом перерозподілу національного доходу. Даний податок – є прямим, і тому його кінцева сума повністю залежить від кінцевого результату господарської діяльності підприємств і організацій.

В Україні система оподаткування прибутку підприємств характеризувалася частою зміною об`акта оподаткування на початку 90 – х років.

У структурі бюджету України податок на прибуток підприємств становить вагому частину за 2007 рік дохід від податку на прибуток підприємств становив 24811,0 млн.грн. при доходах Державного бюджету 140290 млн. грн..

Актуальність теми пояснюється змінами у перебігу процесів становлення і розвитку нової системи господарювання, що обумовлюють необхідність перегляду теоретичних підходів до оподаткування прибутку підприємств, пошуку шляхів активізації його впливу на результати фінансово – економічної діяльності підприємств. Податок на прибуток є джерелом формування бюджету, визначає можливості держави у вирішенні задач економічного зростання, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою досягнення адекватної структури суспільного виробництва. В цих умовах оподаткування прибутку підприємств стає підґрунтям для розв’язання складних питань узгодження інтересів держави і суб’єктів господарювання.

Серед найбільш суттєвих розробок теоретичної основи системи оподаткування прибутку підприємств українськими вченими слід назвати праці В.Л.Андрущенка, М.Я.Азарова, О.І.Барановського, Б.М.Бордюка, С.А.Буковинського, О.Д.Василика, В.І.Грушко, А.І.Даниленка, О.Д.Данілова, В.М.Литвина, П.В.Мельника, С.В.Онишко, В.М.Опаріна, О.М.Пилипченка, А.М.Поддєрьогіна, О.С.Редькіна, А.М.Соколовської, М.І.Сивульського, І.Г.Ткачука.

Метою роботи є дослідження теоретичних та методичних засад оподаткування прибутку підприємств, визначення впливу податку на прибуток на стан і розвиток підприємств України, обґрунтування пропозицій щодо удосконалення нормативно – правової бази, механізму функціонування податку на прибуток, підвищення його регулюючої і стимулюючої ролі.

Досягнення поставленої мети передбачає послідовне вирішення таких завдань:

провести аналіз теоретичних основ оподаткування прибутку, принципів функціонування податку на прибуток на основі аналізу діючої нормативно – правової бази ;

надати пропозиції, щодо вдосконалення оподаткування прибутку суб’єктів;

Об’єктом дослідження виступає система оподаткування прибутку підприємств, в тому числі діюча нормативно – правова база з прибуткового оподаткування підприємств.

Предметом дослідження є фінансові відносини, які виникають у процесі справляння податку на прибуток підприємств в умовах ринкової трансформації за діючого законодавства.

Методологічною основою є системний підхід до аналізу фінансових явищ і процесів. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. При дослідженні теоретичних основ функціонування податку на прибуток у системі оподаткування використано метод наукової абстракції; методи спостереження, групування, узагальнення в процесі визначення впливу податку на прибуток на фінансові показники підприємства, економічного аналізу, синтезу, порівняння. Тендорний аналіз надає змого порівняти основні економічні показники на макро та мікрорівнях. Дозволяє простежити залежність обсягів цих показників один від одного.

Інформаційною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених – економістів, закони України, нормативно – правові акти державних органів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретико – методологічних підходів щодо оподаткування прибутку підприємств, виявленні взаємозалежності між порядком справляння податку на прибуток та фінансово – економічними результатами діяльності підприємств, дослідженні проблем податкового законодавства, Практичне значення дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо податку на прибуток в умовах наближення до прийняття Податкового кодексу.

Розділ 1. Напрями покращення методики розрахунків з бюджетом по податку на прибуток підприємства

1.1 Рекомендації щодо вдосконалення нормативно – правової бази з податку на прибуток підприємства

Слід відзначити, що податок на прибуток в структурі бюджету – є бюджетоформуючим, його частка в структурі бюджету є значна. Якщо звернутися знову до тендорного аналізу ВВП і податку на прибуток у дохідній частині бюджету можна побачити прямо пропорційну залежність криві змінюються паралельно, чим краще працюють підприємства тим більший буде обсяг надходжень від податку на прибуток додаток В Трендовий аналіз ВВП та податку на прибуток підприємств. Саме тому, що даний податок є таким важливим для наповнення бюджету потрібно більше приділяти уваги його адмініструванню, а саме контролю за ним. даний податок повинен виконувати не тільки фіскальну, але і регулюючу та стимулюючу функції. А це можливо досягти лише за допомогою законодавства, яке нажаль не визначає багатьох важливих нюансів.

Так, наприклад, ні в одному законодавчому акті і навіть у майбутньому Податковому кодексі не зазначається ні однієї умови за якої суб'єкта, який користується пільгою можна було б позбавити права користування нею за нецільове і неефективне її використання. Але дуже важливо адже більшість підприємств, які добилися права на використання пільги використовують її не за призначенням і більшість з яких навіть не потребують її реально. Поряд з цим сумлінні платники податку, як наприклад базове підприємство, яким дійсно потрібні такі пільги для розширення виробництва, закріплення на ринку, розширення номенклатури, залучення інвестиційно – інноваційних ресурсів, не можуть її отримати і змушені гнутися під значним податковим тиском.

Податкове законодавство виступає однією з найдинамічніших галузей законодавства України. Його зміни виокремлюються по декількох напрямках. Перш за все, це деталізація та розвиток існуючих податкових механізмів, введення нових інструментів до чинних податкових конструкцій. На відміну від країн ЄС податкова система України не стала інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяла зростанню економічної активності суб’єктів господарювання. Необхідно доповнити: Податкова система України сприяла суттєвому зростанню тіньових оборотів і масштабному поширенню корупції, подальшому розшаруванню суспільства не бідних і багатих. Незважаючи на численні зміни, що перманентно вносяться до податкового законодавства і спрямовані на вдосконалення податкової системи України, вона не позбавлена серйозних недоліків. Значна частина змін, що вносилися до податкового законодавства, була спрямована на лобіювання інтересів тих чи інших структур, галузей, і навіть, окремих субєктів господарювання. Податкова система України є дорогою в адмініструванні. Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно із доходами бюджету, що забезпечуються за рахунок їх справляння. Податкова система України є надскладною, що породжує і підтримує високий рівень корупції, створює штучну зайнятість бухгалтерів і податківців, знижує загальні показники ефективності праці, нерівномірний розподіл податкового навантаження, в результаті чого найбільше податкове навантаження несуть законослухняні платники, позбавлені податкових пільг. Завдяки цьому та враховуючи високий рівень податкових ставок, чесний бізнес програє в конкуренції, бо має менше обігових коштів, менше ресурсів для інвестицій, втрачає висококваліфікованих працівників. Це призводить до зменшення частки чесного бізнесу на ринку, і відповідно, до зменшення платежів до бюджету. В цілому оцінка недоліків податкової системи досить виважена і відповідає дійсності. Метою реформування податкової системи є приведення її у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню на основі виваженої інвестиційно – інноваційної політики, забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу. Стратегічними цілями податкової реформи є: забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків; впровадження інформаційно – аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі; автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій; реформування державної податкової служби. Стратегічними цілями податкової реформи є: забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, при цьому трудовитрати платників повинні бути мінімальними; забезпечення можливості для суб'єктів господарювання і фізичних осіб працювати чесно, сплачуючи всі податки, і отримувати при цьому адекватний умовам України прибуток; забезпечення умов за яких окремі особи і суб'єкти господарювання не зможуть отримувати надприбутки, майнові права, не сплачуючи при цьому відповідних податків і інших платежів до бюджету, не зможуть розкрадати бюджетні кошти[16].

Основними завданнями податкової реформи в Україні є: удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань. Встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов’язань держави і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням. Забезпечення проведення легалізації доходів та майна, отриманих з порушенням податкового законодавства (з яких не були сплачені податки). Суттєве спрощення принципів і процедури нарахування і сплати податків, суттєве скорочення різноманітної звітності за для скорочення трудовитрат. Забезпечення рівномірного розподілу податкового навантаження на суб'єктів господарювання, за вийнятком лише окремих видів діяльності на кшталт грального бізнесу [28].

Реформування оподаткування податком на прибуток підприємств повинно відбуватися шляхом:

усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання і оцінки доходів та витрат з метою створення умов для складення декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку [1; 2];

реформування системи оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки;

поширення дії загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб'єктів господарювання (починаючи з 2011 року);

звільнення емісійного доходу від оподаткування при здійсненні емітентом первинного розміщення цінних паперів;

поетапного зниження ставки податку до 20 відсотків [5];

забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом застосування принципу "прискорена амортизація" до пріоритетних інноваційних технологій;

стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно – інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковане інвестування інноваційного спрямування (зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в обсязі, еквівалентному частці витрат поточного податкового періоду, що були спрямовані на фінансування інноваційних та інвестиційних проектів, з 2014 року).

Визнання доходів та витрат з метою визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток здійснювати за методом "нарахувань" та співставлень, передбаченим відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [5].

Так, доходи та витрати враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Таким чином, на відміну від діючого податкового законодавства, попередня (авансова) оплата товарів (послуг) не буде визнаватися витратами (доходами) і не впливатиме на податкові зобов'язання платника.

Отже, зазначена норма сприятиме перекриттю схем мінімізації податкових зобов'язань та зловживанням при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток суб'єктами господарювання.

З метою достовірного визначення розміру витрат та дати їх виникнення платники податку визначатимуть собівартість товарів (послуг) та вестимуть облік балансової вартості запасів.

Доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, класифікуються за такими групами:

дохід від реалізації товарів (послуг);

позареалізаційні доходи.