158311 (Етика стоїцизму), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Етика стоїцизму", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "философия" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "философия" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "158311"
Текст 2 страницы из документа "158311"
Але віддавна перед філософами поставала інша проблема: де шукати цього ідеалу, чи втілювався він у конкретній людині? Грецькі стоїки зразками мудреців називали Сократа й Діогена і з прикрістю додавали, що з кожним поколінням мудреців меншає34. Римляни, враховуючи історичні реалії, сильно змінили бачення як чеснот (Панетій додав до них ще практичні суто римські чесноти типу virtus, наблизивши свій етичний ідеал до римського «доблесного мужа» 35), так і мудреця (від Посідонія йде концепція безпорадності й зіпсутості людини, для якої цей ідеал недосяжний36): «Коли я кажу, що нічого не роблю для задоволення, то маю на увазі не себе особисто, а мудреця…» (Бл. ж. ХІ,1).
4) Взаємовплив стоїцизму та деяких інших вчень
| | Подібне | Відмінне |
| Стоїки і епікурейці | Відновлення поваги до розуму, філософії Фізикалізм (моральні постулати спираються на натуралістичне вчення) Ідеали – порядок, гармонія, помірність | Епікурейці – проти фаталізму Стоїки заперечували зведення блага до задоволення Стоїцизм – матеріалістичне вчення Соціальна спрямованість етики стоїків на противагу ідеалу «непомітного життя» епікурейців |
| Стоїцизм і християнський аскетизм | Самообмеження заради блага Релігійна спрямованість Рівність усіх перед етичною доктриною | Християнський аскет оцінює світ як сукупність «пристрастей», для стоїка більшість речей нейтральна Християнин намагається долати природність, стоїк нею живе Християнство – трансцендентальне, стоїцизм - раціоналістичний Християнський аскет прагне до індивідуального спасіння, стоїк проголошує необхідність обирати загальне благо |
3. Висновок: внесок стоїцизму в етику
На думку деяких авторів, стоїки – не менш самостійна щодо попередників школа, ніж системи Арістотеля та Платона37. Вона мала кілька здобутків світового значення.
По-перше, концепція «єдиного громадянства» і космополітизму підготувала грунт для появи поняття природного права (один із сучасних типів праворозуміння: право, що базується на загальному для всієї природи розумі), яке в ідеалі має втілюватися в позитивному праві – законодавстві держави, наскільки воно узгоджене з природним правом.
По-друге, поєднання в етиці принципів свободи і необхідності згодом відбилось у філософії Гоббса і Спінози38.
Нарешті, попри всі суперечності в цьому питанні, стоїки намагались утвердити автономність моралі в суспільстві щодо фізіологічних і соціальних потреб людини39.
Сенека і Марк Аврелій також були моралістами-новаторами: зокрема, Сенека ввів в етику поняття сумління («Будь-якої миті, коли природа вимагатиме повернути їй моє дихання…я піду, підтвердивши під присягою, що все життя любив чисте сумління і гідні заняття…» (Бл. ж., ХХ, 5), а Марк Аврелій розмежував людську душу (пневма) та інтелект (нус)40.
Список використаної літератури
-
Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
-
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976.
-
Гаджикурбанова П.А. Специфика стоической трактовки добродетели (понятие «надлежащего по обстоятельствам»). - Этическая мысль. - Вып. 5. - М.: ИФ РАН. 2004./ http://ethics.iph.ras.ru/em/em5/10.html
-
Иваненко А.И. Аскетизм и стоицизм/ Универсум платоновской мысли: Неоплатонизм и христианство. Апологии Сократа. - СПб., 2001. – С. 42-50
-
История философии. Энциклопедия/ под ред. А.А. Грицанова. – Минск, 2002./velikanov.ru
-
Марк Аврелий. Размышления./ http://www.lib.ru
-
Ошеров С. А.. Сенека: от Рима к миру/Луций Аней Сенека. Нравственные письма к Луцилию./ Пер. и прим. С.А. Ошерова. – М., 1977
-
Э.Ж. Ренан. Марк Аврелий и конец античного мира/ http://www.mark-avreli.info
-
Дэниэл Н. Робинсон. Интеллектуальная история психологии. - М.,2005/http://psylib.org.ua/books/robin01/index.htm
-
Луций Анней Сенека. О блаженной жизни/http://www.lib.ru
1 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 468
2 Дэниэл Н. Робинсон. Интеллектуальная история психологии. - М.,2005/http://psylib.org.ua/books/robin01/index.htm
3 Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
4 Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
5 Гаджикурбанова П. А. Специфика стоической трактовки добродетели (понятие «надлежащего по обстоятельствам»). - Этическая мысль. - Вып. 5. - М.: ИФ РАН. 2004./ http://ethics.iph.ras.ru/em/em5/10.html
6 А. И. Иваненко. Аскетизм и стоицизм/ Универсум платоновской мысли: Неоплатонизм и христианство. Апологии Сократа. - СПб., 2001. – С. 42-50
7 Дэниэл Н. Робинсон. Интеллектуальная история психологии. - М.,2005/http://psylib.org.ua/books/robin01/index.htm (з посиланням на Ф. Корнфорда)
8 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 451
9 Праця Д. Н. Робінсона
Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
10 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.452
11 История философии. Энциклопедия/ под ред. А. А. Грицанова. – Минск, 2002./velikanov.ru
12 Біографію Сенеки викладено за: С. А. Ошеров. Сенека: от Рима к миру/Луций Аней Сенека. Нравственные письма к Луцилию./ Пер. и прим. С. А. Ошерова. – М., 1977
13 С. А. Ошеров. Сенека: от Рима к миру/Луций Аней Сенека. Нравственные письма к Луцилию./ Пер. и прим. С. А. Ошерова. – М., 1977
14 История философии. Энциклопедия/ под ред. А. А. Грицанова. – Минск, 2002./velikanov.ru
15 История философии. Энциклопедия/ под ред. А. А. Грицанова. – Минск, 2002./velikanov.ru
16 Э. Ж. Ренан. Марк Аврелий и конец античного мира/ http://www.mark-avreli.info
17 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.496
18 Э. Ж. Ренан. Марк Аврелий и конец античного мира/ http://www.mark-avreli.info
19 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.491
20 Там само
21 Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
22 Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
23 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.470
24 Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
25 Гаджикурбанова П. А. Специфика стоической трактовки добродетели (понятие «надлежащего по обстоятельствам»). - Этическая мысль. - Вып. 5. - М.: ИФ РАН. 2004./ http://ethics.iph.ras.ru/em/em5/10.html
26 Гаджикурбанова П. А. Специфика стоической трактовки добродетели (понятие «надлежащего по обстоятельствам»). - Этическая мысль. - Вып. 5. - М.: ИФ РАН. 2004./ http://ethics.iph.ras.ru/em/em5/10.html
27 Зазначена праця
28 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.476
29 Там само
30 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.477
31 Дэниэл Н. Робинсон. Интеллектуальная история психологии. - М.,2005/http://psylib.org.ua/books/robin01/index.htm (з посиланням на Ф. Корнфорда)
32 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.463-465
33 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.454
34 Stoic Ethics // The Internet Encyclopedia of Philosophy/http://www.utm.edu/research/iep/s/ stoicism.htm
35 С. А. Ошеров. Сенека: от Рима к миру/Луций Аней Сенека. Нравственные письма к Луцилию./ Пер. и прим. С. А. Ошерова. – М., 1977
36 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.4491
37 Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.481
38 Там само
39 Гаджикурбанова П. А. Специфика стоической трактовки добродетели (понятие «надлежащего по обстоятельствам»). - Этическая мысль. - Вып. 5. - М.: ИФ РАН. 2004./ http://ethics.iph.ras.ru/em/em5/10.html
40 История философии. Энциклопедия/ под ред. А. А. Грицанова. – Минск, 2002./velikanov.ru
