154863 (Культурно-історичні об’єкти рекреації), страница 2

Поняття рекреаційного району в рекреаційній географії, як суспільно-географічній науці, базується на теорії географічного (територіального) поділу праці. Отже, рекреаційний район - це соціально-економічна категорія, у більшості робіт українських авторів він розуміється як територіальна система обслуговування рекреантів.

У найбільш загальному плану до рекреаційного району може бути віднесена територія, на якій рекреаційна діяльність виступає як галузь спеціалізації. В соціально-економічній географії найчастіше територіальна спеціалізація знаходить вираз у міжрайонному обміні товарною продукцією. Аналогічно в рекреаційній галузі надання послуг рекреантам можна розцінювати як «вивіз» (експорт - у випадку міжнародного туризму) із даного району. Масові переміщення населення з рекреаційною метою ведуть до територіального перерозподілу фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Кількісний вираз цього перерозподілу демонструє включеність рекреаційного району у територіальний поділ праці в економічному сенсі.

Помилковою є уява про те, що рекреаційним районом може бути лише така територія, на якій туризм має домінуюче значення у господарському комплексі. Хоча такі райони й існують, але їх дуже мало.

Виходячи з теорії районування рекреаційний район відноситься до класу галузевих районів. Визначити рекреаційний район можна як територіальну сукупність економічно пов'язаних рекреаційних підприємств, які спеціалізуються на обслуговуванні рекреантів, що дозволяє найкращим чином задовольняти їх потреби, використовуючи існуючі природні й культурно-історичні комплекси території та її економічні умови.

Рекреаційні райони мають декілька змістовних рис:

1. Рекреаційний район - соціальне за своїм характером і кінцевим продуктом утворення. Його продукція - рекреаційні послуги, які забезпечують розширене відтворення фізичних і духовних сил населення.

2. На відміну від інших галузевих районів, де процеси відтворення протікають в окремих стадіях, рекреаційним районам властивий єдиний процес суспільного відтворення: виробництво, обмін, розподіл та споживання. В рекреаційних районах між крайніми фазами - виробництвом і споживанням - немає часового розриву. Це відноситься до головної продукції - рекреаційних послуг, які не можуть накопичуватися «про запас».

3. Для розміщення рекреаційних районів, які виконують функції тривалого (щорічного) відпочинку, характерна яскрава орієнтація на ресурси (цим вони схожі з галузевими районами гірничо-видобувної, рибної, лісової промисловості, сільського господарства тощо). На відміну від приміських рекреаційних районів, формування яких детермінується транспортною доступністю, рекреаційні райони державного і міжнародного значення виникають на базі унікальних поєднань рекреаційних ресурсів.

4. Багатьом рекреаційним районам властива сезонність функціонування, обумовлена як природною ритмікою, так і особливостями організації суспільного життя.

Рекреаційне районування являє собою один із видів галузевого соціально-економічного районування. Подібно до того, як у процесі територіального поділу праці в сфері матеріального виробництва під впливом певних умов і факторів розвитку і розміщення окремих його галузей складаються галузеві райони, так точно у сфері відпочинку й туризму під впливом специфічних умов і факторів формуються рекреаційні райони.

Під умовами рекреаційного районотворення слід розуміти природне і соціально-економічне середовище, в якому відбувається формування і функціонування рекреаційних районів. Природне середовище рекреаційного районотворення, як територіальне поєднання природних рекреаційних ресурсів та природних умов їх освоєння, поруч із диверсифікацією рекреаційних потреб визначає потенційну рекреаційну спеціалізацію території. Вона впливає на зовнішні контури району, на напрямки, види й комплексність рекреаційного обслуговування, на розміщення його матеріально-технічної бази, на розвиток і розміщення галузей матеріального виробництва, тісно пов'язаних із рекреаційних сервісом, на місце і роль території в системі рекреаційних районів країни.

Більш складним компонентом умов рекреаційного районотворення є соціально-економічне середовище. Останнє в процесі районотворення і функціонування рекреаційних об'єктів має дві іпостасі. З одного боку, група його складових частин відноситься до рекреаційних ресурсів соціально-економічного походження. У цій якості виступають археологічні, історичні, архітектурні, містобудівні і культурні пам'ятки та визначні місця, унікальні виробничі об'єкти.

З іншого боку, окремі елементи соціально-економічного середовища складають зовнішні та внутрішні умови утворення й розвитку рекреаційних районів як системних утворень.