153423 (Застосування фітнес-технології для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків)

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

КІБАЛЬНИК ОКСАНА ЯКІВНА

УДК: 796.012.1:615.8 "465.13/19"

Застосування фітнес-технології для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ЛЬВІВ – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Наукові дослідження (Круцевич Т.Ю., 2000; Безверхня Г.В., 2004; Мосійчук Л.В., 2004; Ведмеденко Б., 2005; Салмана Х.Р., 2006) свідчать, що в підлітковому віці спостерігається значне зниження рухової активності на фоні падіння зацікавленості до уроків фізичної культури в школі та негативного ставлення до фізичної культури взагалі.

Для підвищення ефективності впливу фізичного виховання на розвиток організму школярів, оптимізації їхньої рухової активності вчені шукають нові підходи до складання фізкультурно-оздоровчих програм (Безпутчик В.Г., 1999; Москаленко Н., 2005; Корж Н.Л., Черненко О.Є., Гордєйченко О.А., 2006; Воропаєв Д.С., 2007; Пугач Н., Леськів Л., 2007); опрацьовують питання оптимізації дозування фізичних навантажень з урахуванням типологічних, психофізіологічних і соціальних особливостей учнів (Вільчковський Е.С., 1991; Єдинак Г., 2002; Колесень А., 2002; Долинний Ю., 2003; Хозяінова Д.А., 2004; Маланюк Т.В., 2006; Пильненький В.В., 2006); визначають результативні форми організації діяльності школярів та методичні прийоми і засоби, що активізують інтерес учнів до уроків фізичної культури (Сімон Н.М., 2000; Віндюк А.В., 2002; Сітовський А., 2005; Дрозд І., 2006; Кожевникова Л., 2006; Лисяк В.М., 2006).

Аналіз сучасних підходів до програмування та змісту фізкультурно-оздоровчих занять з підлітками показав необхідність їх подальшого вдосконалення.

Незважаючи на численні дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів (Круцевич Т.Ю., 2000; Мельничук М., 2001; Андрєєва О.В., 2002; Лукьяненко А.Г., 2002; Белоножка Г., 2003; Петрина Л., 2006; Шевців У., 2006; Глоба Г., 2007), актуальною є проблема пошуку ефективних шляхів підвищення рухової активності підлітків та поліпшення їхньої фізичної підготовленості за рахунок впровадження сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, які б сприяли розвитку позитивної мотивації до занять фізичною культурою, формували основи самостійної оздоровчої діяльності як у системі шкільної освіти так і у вільний від навчання час.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Наукову роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. за темою 3.2.2 „Теоретико-методичні засади формування системи оздоровчого фітнесу” (номер державної реєстрації 0106U010787).

Роль автора у виконанні цієї теми полягала у розробці та експериментальній перевірці фітнес-технології для підвищення рухової активності й фізичної підготовленості підлітків.

Об’єкт дослідження рухова активність та фізична підготовленість підлітків.

Предмет дослідження вплив фітнес-технології на підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 1315 років.

Мета дослідження: розробити фітнес-технологію для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 1315 років та експериментально перевірити ефективність її застосування.

Відповідно до предмета і мети дослідження вирішували такі завдання:

1. Вивчити проблему пошуку сучасних та ефективних засобів підвищення рухової активності і фізичної підготовленості підлітків.

2. Провести моніторинг рухових уподобань і обсягів рухової активності підлітків окремих міст центральних та північних регіонів України.

3. Розробити фітнес-технологію для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 1315 років на основі комплексного застосування сучасних напрямків і засобів оздоровчого фітнесу.

4. Експериментально перевірити ефективність застосування фітнес-технології для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 1315 років.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, соціологічні методи, тестування, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, психологічні методи, фремінгемська методика визначення добової рухової активності, методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів:

• уперше розроблено фітнес-технологію для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків 1315 років на основі комплексного застосування сучасних напрямків і засобів оздоровчого фітнесу з урахуванням статевих особливостей, мотиваційних пріоритетів, фізичної підготовленості учнів;

• уперше доведено, що застосування засобів і напрямків оздоровчого фітнесу дозволяє отримати більш виражений позитивний ефект в оптимізації рухової активності та підвищенні фізичної підготовленості підлітків 1315 років, ніж заняття за чинною програмою фізичного виховання;

• доповнено відомості про статевовікову структуру мотивів та інтересів підлітків до фізичної культури шляхом проведення моніторингу рухових уподобань;

• доповнено дані про рівень добової рухової активності підлітків окремих регіонів України.

Практичне значення результатів дослідження:

• упроваджено фітнес-технологію, що спрямована на підвищення рухової активності та поліпшення фізичної підготовленості підлітків 13-15 років, у практику роботи шкіл міста Суми (ССШ № 25, акт № 162 від 13.11.07; гімназія № 1, акт № 108 від 14.11.07), міста Донецьк (СШ № 61, акт № 10/01 – 1803 від 14.11.07), ЗОШ № 14 (міста Полтави, акт № 305, від 11.12.07) та спортивного клубу «Флеш» міста Суми (акт № 24 від 15.10.07), що проводять фізкультурно-оздоровчі заняття з підлітками 1315 років;

• опубліковано навчально-методичний посібник «Підвищення рухової активності підлітків з використанням занять фітнесом оздоровчого спрямування» для фахівців галузі фізичної культури, тренерів та інструкторів з оздоровчого фітнесу, а також для студентів навчальних закладів спеціальності «Фізична культура»;

• основні результати та висновки досліджень використані у навчальному процесі студентів спеціальності «Фізична культура» Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка під час вивчення навчальної дисципліни «Теорія та методика фізичного виховання»;

• доповнено новими відомостями навчальну дисципліну «Теорія та методика оздоровчої фізичної культури та масового спорту» Національного університету фізичного виховання і спорту України;

• практичні розробки використані для слухачів факультету суміжних та додаткових професій Донецького національного університету для розширення та вдосконалення навчального матеріалу з курсу «Сучасні спортивно-оздоровчі технології» (акт № 6-13.24-54 від 9.11.07).

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі актуальності та стану вивченості проблеми, формулюванні мети, завдань, виборі методів дослідження, розробці фітнес-технології, організації та проведенні експериментальних досліджень, формулюванні висновків роботи та впровадженні її результатів у практику фізичного виховання школярів.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікацій науково-методичних праць і виступів на міжнародних та всеукраїнських конференціях: X, ХI Міжнародні наукові конференції „Молода спортивна наука України” (Львів, 2006, 2007), ІІ Міжнародна наукова конференція „Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту” (Харків, 2006), VІІ Міжнародна студентська науково-практична конференція „Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів і студентів України” (Суми, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано один навчально-методичний посібник, 11 статей (з них 6 у наукових фахових виданнях ВАК України).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 233 сторінках і складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел.

Результати власних досліджень проілюстровані у 49 таблицях, 19 рисунками і додатками. У роботі використано 230 літературних джерел, у т.ч. 22 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; показано зв'язок дослідження з науковими програмами, планами і темами; визначено наукову новизну одержаних результатів та їхнє практичне значення; подано загальні відомості про публікації з проблеми дисертаційного дослідження; висвітлено особистий внесок здобувача, вказано сферу апробації результатів.

Перший розділ «Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у системі фізичного виховання підлітків» містить теоретичний аналіз сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій та визначення перспектив їх застосування у практиці фізичного виховання підлітків. На підставі аналізу було встановлено необхідність розробки сучасної фітнес-технології, що враховувала б мотиваційні пріоритети, статеві особливості, диференціацію у нормуванні фізичного навантаження, альтернативний підхід у виборі засобів та методів оздоровчої фізичної культури і сприяла б підвищенню рухової активності та поліпшенню фізичної підготовленості підлітків.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» розкрито особливості організації досліджень та їхню методологію. Використано такі методи досліджень: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; анкетування; вивчення добової рухової активності (фремінгемська методика); педагогічні методи дослідження включали констатуючий та формуючий експеримент, де здійснювалося тестування рухових якостей з використанням Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України та системи тестів ЕВРОФІТ; психологічні методи дослідження; методи математичної статистики.

Дослідження проводили чотирма етапами.

Перший етап (вересень 2004 – серпень 2005 р.) був присвячений теоретичному дослідженню проблеми, вивченню та узагальненню науково-методичної літератури.

На другому етапі (вересень 2005 – травень 2006 р.) здійснювали моніторинг рухових уподобань підлітків, порівняльний аналіз їхніх спортивних інтересів. У дослідженнях брали участь підлітки 1213 років загальноосвітніх шкіл м. Шостка (n = 269), м. Білопілля (n = 314), м. Полтава (n = 382) та м. Суми (n = 382). Всього взяло участь в анкетуванні 1458 підлітків. Також на другому етапі вивчали рівень добової рухової активності підлітків на базі загальноосвітніх шкіл м. Суми, м. Полтава та м. Білопілля (всього 600 учнів).

На третьому етапі досліджень (травень – серпень 2006 р.) ми розробляли фітнес-технологію для підвищення рухової активності підлітків на основі їхніх рухових уподобань і проводили констатуючий експеримент. Він дозволив визначити місця для проведення базового експерименту і сформувати контрольні та експериментальні групи. Експериментальні групи були сформовані на базі спортивного клубу „Флеш” міста Суми (група дівчат – Е₁, n = 43; хлопців – Е₂, n = 41) та на базі загальноосвітньої школи № 25 міста Суми (група дівчат – Е₃, n = 42; хлопців – Е₄, n = 40). Контрольні групи були сформовані на базі загальноосвітньої школи № 14 міста Полтави (група дівчат К₁, n = 40; хлопців К₂, n = 43) і займалися за чинною програмою. Загальна кількість підлітків, що взяли участь у формуючому експерименті, становила 249 осіб.

Четвертий етап (вересень 2006 рік – листопад 2007 рік) передбачав проведення педагогічного експерименту для оцінки ефективності фітнес-технології. Досліджували рівень рухової активності на початку навчального року, після семестру та в кінці навчального року. Тестування рівня фізичної підготовленості здійснювалося двічі: на початку та в кінці навчального року. Під час експерименту також оцінювали самоусвідомлення власного тілесного досвіду підлітків. На цьому ж етапі ми здійснювали обробку та аналіз отриманих результатів, формували висновки, впроваджували результати у практику, оформляли дисертаційну роботу.

У третьому розділі «Розробка фітнес-технології для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків» викладено структуру мотивів та інтересів підлітків стосовно фізичної культури та спорту, а також чинники і стимули, що сприяють мотивації підлітків до фізичного самовдосконалення. Встановлено, що більшість (61%) школярів свідомо ставляться до фізичної культури як засобу підвищення рухової активності і визначають оздоровчу спрямованість як пріоритетну; 46% учнів підліткового віку не відчувають стійкого інтересу до уроків фізичної культури в школі, що призводить як до нерегулярного їх відвідування та зниження мотивації до спортивних і фізкультурно-оздоровчих занять у позаурочний час.

Визначено, що серед хлопців найпопулярнішими видами рухової активності є: спортивні ігри, одноборства та заняття в тренажерному залі, серед дівчат – аеробіка, одноборства та спортивні ігри. До числа пріоритетних видів рухової активності підлітків не увійшли види спорту (окрім спортивних ігор), які складають основу курсу фізичної культури в школі. Тобто навчальний процес із фізичного виховання в школі не сповна відповідає інтересам підлітків.

Наші дослідження рівня рухової активності підлітків центральних та північних регіонів України показали, що індекс добової рухової активності дівчат дорівнював 31,23 + 0,62 бала, натомість у хлопців він був вищий і становив 32,65 + 0,66 бала; спеціально організована рухова активність, яка включає різні форми занять фізичними вправами, обмежувалася 35 хвилинами на добу в основної маси школярів. За дослідженнями А.Г. Хрипкової (1990), А.Г. Сухарєва (1998), Т.Ю. Круцевич (2000), обсяг цілеспрямованих занять фізичними вправами, повинен складати 1215 годин на тиждень. Таким чином, рівень рухової активності досліджуваних підлітків становив 30% гігієнічної норми.

На основі аналізу науково-методичної літератури, проведеного моніторингу рухових уподобань підлітків та особистого досвіду роботи в сфері оздоровчої фізичної культури ми розробили фітнес-технологію. Понятійний апарат нашого дослідження базується на публікаціях М.М. Булатової, Ю.А. Усачева (2003). Фізкультурно-оздоровча технологія поєднує процес використання засобів фізичного виховання в оздоровчих цілях і наукову дисципліну, що розробляє та вдосконалює основи методики побудови фізкультурно-оздоровчого процесу. Практичним утіленням фізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні є різні фітнес-програми.

Фітнес-технологія, яку ми розробили для підвищення рухової активності та фізичної підготовленості підлітків, яка є продуктом інтеграції інформаційного (теоретичного), мотиваційного та рухового (практичного) компонентів, що передбачає процес гармонійного розвитку фізичних якостей, використання напрямків та засобів оздоровчої фізичної культури, контроль і самоконтроль за фізичними навантаженнями.

Теоретичний блок розробленої технології нами було забезпечував підліткам засвоєння цінностей фізичної культури, формування прагнення до здорового способу життя, отримання необхідних знань для самостійних занять фізичною культурою. Згідно з цієї фітнес-технологією були розроблені фітнес-програми та зміст занять, які складалися з трьох загальноприйнятих частин: підготовчої, основної та заключної. Кожна з них поділялася на блоки: підготовча на інформаційний та розминочний, основна на аеробний та варіативний, заключна містила відновлювальний блок. Така структуризація занять дала можливість комплексно використовувати різноманітні види фітнесу у процесі фізкультурно-оздоровчих занять з підлітками та застосовувати диференційований підхід відповідно до цільової спрямованості занять, фізичної підготовленості, статевих відмінностей у формуванні мотиваційних пріоритетів.