153377 (Державне управління сферою туризму та охороною культурної спадщини (регіональний аспект))

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Малишева Олена Валеріївна

УДК 351. 85 (477.75)

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ТУРИЗМУ ТА ОХОРОНОЮ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ (РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Черепанова Вікторія Олександрівна,

Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет”, доцент кафедри фінансів та банківської справи

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор Куц Юрій Олексійович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри регіонального управління та місцевого самоврядування;

кандидат історичних наук, доцент

Кармазіна Наталя Валеріївна,

Університет економіки і управління (м. Сімферополь), завідувач кафедри гуманітарних дисциплін

Захист відбудеться 21 березня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (61050, м. Харків, просп. Московський, 75).

Автореферат розісланий 8 лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 104-те місце з 125 можливих за результатами діяльності державних та суспільних інститутів, що свідчить про низьку якість влади та управління, неконкурентоспроможність держави. Тому науковцям та фахівцям необхідно приділяти якомога більше уваги удосконаленню інститутів державної влади, у т.ч. щодо охорони культурної спадщини, збереження та відтворення культурно-історичного середовища. Перш за все це стосується унікальних об’єктів, які включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Багато з них розташовано на території Автономної Республіки Крим (АР Крим), тому для республіки проблеми, пов’язані з організацією робіт по охороні культурної спадщини, є актуальними. Пам’ятки є частиною єдиного культурно-історичного, рекреаційно-туристичного комплексу АР Крим, який потребує розробки стратегії свого розвитку і її реалізації на засадах ефективного державного управління.

Дослідження сучасного механізму державного управління сферою туризму та охороною пам’ятників свідчить про те, що цей процес в Україні має низьку результативність і обумовлений дефіцитом інвестиційних ресурсів.

Особливості сучасного стану туристичної галузі та удосконалення механізмів державного управління охороною культурної спадщини успішно досліджується такими вітчизняними та зарубіжними фахівцями, як: І. Абрамова, В. Азар, Г. Алейнікова, Р. Гуцуляк, В. Дорофієнко, В. Гуляєв, Е. Левицька, І. Осипенко, О. Поважний, Є. Сердюк, Ю. Стріленко, І. Черніна, Р. Шавинський та ін.

Вагомий внесок у теоретичну розробку питань державного регулювання туристичної діяльності зробили В. Вакуленко, Ю. Лебединський, А. Чечель, О. Шаптала, В. Цибух та ін.

Роль держави у збереженні культурного надбання визначено у працях М. Кучерук, Є. Ліньової, А. Філатова, В. Зарубіна, О. Манаєва, І. Черниш та ін. Плідно займаються розв’язанням теоретико-методологічних питань державного управління розвитком окремих галузей О. Амосов, Г. Атаманчук, В. Бакуменко, А. Дєгтяр, В. Князєв, А. Мельник, В. Малиновський, Н. Нижник, Г. Одінцова та ін.

Аналіз спеціальної зарубіжної та вітчизняної наукової літератури свідчить про відсутність комплексного підходу до формування системи державного управління розвитком туристичної галузі та охороною пам’ятників культури, що потребує додаткового теоретичного обґрунтування вдосконалення сучасних механізмів, методів та інструментів управління, а також опрацювання практичних рекомендацій щодо впровадження результатів дослідження на рівні Автономної Республіки Крим.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі економічної теорії і фінансів Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в рамках науково-дослідної роботи “Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0104U000088), у якій автор брала безпосередню участь, що полягала у розробці теоретичних основ щодо класифікації механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини, їх практичному впровадженні в діяльність владних структур в АР Крим.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне і науково-методичне обґрунтування підходів до удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини АР Крим, а також її практичним використанням. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

• визначити сутність державної політики та обґрунтувати концептуальні підходи до формування механізмів державного управління розвитком туризму та охороною культурної спадщини;

• з’ясувати інституційні особливості державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини;

• визначити суперечності існуючої системи державного управління галуззю в АР Крим;

• оцінити результативність та ефективність діяльності органів виконавчої влади центрального та регіонального рівнів з питань розвитку туризму та охорони культурної спадщини;

• на основі обґрунтування концептуальних підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до вивчення проблеми владних відносин удосконалити правовий та організаційний механізми державного управління розвитком туризму та охороною культурної спадщини;

• визначити напрямки удосконалення економічного та інформаційно-аналітичного механізму державного управління галуззю.

Об’єктом дисертаційного дослідження є процес державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини.

Предмет дисертаційного дослідження – удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини на регіональному рівні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися наступні методи: аналізу і синтезу, порівняння – для дослідження сучасного стану охорони пам’яток та розвитку туризму, зарубіжного досвіду щодо державного управління цими сферами; систематизації – для уточнення понятійного апарату державної політики у сфері туризму та охорони культурної спадщини; емпіричного дослідження (спостереження, порівняння та вимірювання) – для розробки практичних рекомендацій щодо визначення напрямків удосконалення економічного та інформаційно-аналітичного механізмів державного управління розвитком туризму та охороною культурної спадщини; статистичний – для дослідження економічних важелів державного управління, пов’язаних з розрахунком міжбюджетних трансфертів для перерозподілу грошових коштів між бюджетами різних рівнів з метою здійснення заходів з покращання охорони культурної спадщини, та ін.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі й нормативно-правові акти, статистичні збірники і матеріали Державного комітету статистики України та АР Крим, публікації вітчизняних і зарубіжних учених з питань права, економіки, історії, державного управління стосовно організації туристичної діяльності та охорони культурної спадщини, матеріали власних узагальнень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні теоретичних засад та опрацюванні методичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини. У результаті наукових досліджень у дисертації вперше:

• обґрунтовано доцільність формування єдиної системи державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини АР Крим, яка базується на відповідних принципах (рівноправності культурної спадщини народів і народностей та їх віросповідань, реабілітації культурних та історичних пам’яток, дбайливого ставлення до об’єктів культурної спадщини, визначення стратегічних та поточних завдань щодо виховання населення з використанням історичних пам’яток тощо) та вирішує завдання раціонального використання й збереження нерухомих об’єктів культурного національного надбання;

• опрацьовано й застосовано концептуальний підхід до обґрунтованого перерозподілу коштів бюджетів центрального та регіонального рівнів на охорону культурної спадщини шляхом запровадження міжбюджетних трансфертів;

удосконалено:

• засоби, елементи функціонування організаційного механізму державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини (формування єдиної системи державного управління галуззю на центральному та регіональному рівнях; перегляд і уточнення функцій міністерств і відомств, а також місцевих органів влади; підвищення відповідальності посадовців тощо), що дозволяє забезпечити взаємодію владних структур у частині вирішення ними питань дбайливого використання пам’яток державного та регіонального значення;

• організаційно-правове забезпечення економічного механізму державного управління із застосуванням бюджетних та інших джерел фінансування заходів з охорони культурної спадщини країни;

• інформаційно-аналітичний механізм державного управління галуззю та його застосування в контексті формування системи „електронного уряду”, що дозволяє оцінювати якість державно-управлінських рішень, обґрунтовувати напрями покращення державної політики;

дістали подальший розвиток:

• правовий механізм державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини шляхом систематизації, доповнення та деталізації законодавчих актів як інструментів державного управління, що сприяють підвищенню ефективності системи контролю за збереженням та використанням національного культурно-історичного надбання;

• критерії оцінки результативності діяльності органів виконавчої влади (надходження до державного та місцевого бюджетів; прибутки організацій, що обслуговують галузь; сальдо надходжень і витрат, пов’язаних із прийомом іноземних туристів; кількість реставрованих пам’яток тощо) та її впливу на макроекономічні показники розвитку та імідж регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає у підвищенні рівня обґрунтованості державно-управлінських рішень з питань формування та удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини. Основні положення і висновки дослідження доведені до рівня методичних рекомендацій, запропонованих для практичного застосування Науковому центру історико-краєзнавчих досліджень і зводу пам’яток України по АР Крим (акт про впровадження від 1 вересня 2007 р.) та Республіканському комітету АР Крим з охорони та використання пам’яток історії і культури (акт про впровадження від 9 квітня 2006 р.)

Особистий внесок здобувача полягає у пропонуванні принципово нового підходу до формування та удосконалення механізмів державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини АР Крим. У роботах, виконаних у співавторстві, здобувачу належить ідея структурування комплексного механізму державного управління охороною культурної спадщини та туризмом, що полягає в організації системи правового, організаційного, економічного, соціально-психологічного та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного управління цими галузями.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на III, IV, V, VI міжнародних наукових конгресах “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2003 р., 2004 р., 2005 р., 2006 р.), всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях „Судак, Сугдея, Сурож” (м. Судак, 2004 р.), „Проблеми охорони та використання культурної спадщини України” (м. Севастополь, 2004 р.), “Історико-культурна спадщина Причорномор’я: вивчення та використання в освіті та туризмі” (м. Ялта, 2006 р.). міжнародних археологічних конференціях „Боспорські читання” (м. Керч, 2005 р., 2006 р.).

Публікації. Основні положення та отримані в дисертаційному дослідженні результати викладено у 8 наукових працях, у тому числі у чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях з державного управління, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи – 183 сторінки, у т.ч. 13 рисунків (на 8 сторінках), 22 таблиці (на 14 сторінках), 5 додатків (на 9 сторінках). Список використаних джерел налічує 195 найменувань (на 20 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, визначаються мета й основні завдання, предмет і об’єкт дослідження, формулюється наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення, а також наводяться відомості про апробацію дисертації.

У першому розділі – “Наукові засади державного управління сферою туризму та охороною культурної спадщини” – визначається специфіка організації туристичного бізнесу та охорони пам’яток як об’єктів державного впливу, досліджуються сучасні підходи до формування цієї системи управління та теоретично обґрунтовуються механізми впровадження державної політики розвитку цих галузей. Аналізується чинна в Україні нормативно-законодавча база, узагальнюється досвід охорони та використання історичної спадщини за кордоном, пропонується розширення туристичної сфери за рахунок її нового виду – історичного туризму, під яким розуміється діяльність суб’єктів господарювання щодо використання нерухомих об’єктів культурної спадщини. Актуальність цього питання для АР Крим визначається взаємозв’язком туризму з комплексом реставраційних та охоронно-археологічних робіт, музеєфікацією пам’яток.