152886 (Здоровий спосіб життя), страница 5

Сумарне нагромадження виробничих відходів при розробці корисних копалин у світовому господарстві в 1,6 рази перевищує сумарний об'єм добування мінеральних ресурсів.

Патологія неепідемічного профілю інтенсивно росте. Збільшується кількість випадків серцево-судинних і онкологічних захворювань, хронічних неспецифічних хвороб органів дихання та інших. Ці захворювання зайняли основне місце серед причин смертності, інвалідності і тимчасової непрацездатності населення.

Крім здатності викликати професійні і неспецифічні захворювання, хімічні агенти при тривалій дії в малих концентраціях можуть викликати несприятливі наслідки як серед нинішнього покоління, так і його потомства.

Негативний вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може проявлятись у вигляді запалення, дистрофічних змін, пропасниці, алергічного стану, пухлинного процесу, порушення у розвитку плоду і пошкодження спадкового апарату клітини. Дію антропогенних факторів довкілля на здоров'я і соціально-трудовий потенціал також важко переоцінити. Людство дуже стурбоване тим, що постійно порушується озоновий шар в атмосфері. Шар озону зменшується на 2,5% В рік, у результаті чого серед людей, що народились і будуть народжуватись в періоді від 1985 року по 2029 рік, буде зареєстровано 8,3 млн. додаткових випадків раку шкіри. Вони викличуть 168 тисяч додаткових випадків смерті. Ці цифри для людей, які народяться в період від 2030 до 2074 року збільшаться відповідно до ЗО млн. і 620 тисяч. Вже тепер, за даними ВООЗ, біли чотирьох відсотків новонароджених відрізняється генетичними дефектами, які ведуть далі до виражених спадкових захворювань. В ДНК ми знаходимо цілий спектр металічних іонів, зокрема, кобальт, залізо, цинк, срібло, свинець, олово, хром, кадмій. Це важливо тому, що метали, в тому числі кобальт, кадмій, хром, е канцерогенами і підвищення їх концентрації тісно пов'язане з виникненням пухлини у чітко визначеному органі.

Адже, 70—80% усіх випадків раку, які спостерігаються, очевидно викликані дією хімічних канцерогенів. Вміст багатьох з них у навколишньому середовищі практично не нормується.

Шкідливі речовини навколишнього середовища виявляються в даний час у всіх біосубстратах людини, зокрема в крові, сечі, грудному молоці, волоссі, зубах, костях, у видихуваному повітрі тощо.

Історія цієї проблеми свідчить про те, що забруднення атмосферного повітря в великих містах проявляється у вигляді смогів.

В США кожні п'ять років число захворювань, викликаних фотохімічним смогом, збільшується в два рази. Лікарні переповнюються людьми з запаленням легенів, ураженням очей, ангіною, бронхіальною астмою.

Діти, які проживають у районах забруднених атмосферними викидами, часто мають низькі масу тіла і рівень фізичного розвитку, функціональні відхилення серцево-судинної і дихальної систем.

Захворюваність хворобами дихання становить у середньому 73,5% від загальної захворюваності. В Англії у результаті наявності в атмосфері сірчистого газу і оксидів азоту, щорічно понад 30 тис. людей вмирає від бронхіту.

Застосування мінеральних добрив приводить до Інтенсивної евтрофікації з вираженим процесом "цвітіння" води. Специфічними забрудненнями води стали важкі метали — цинк, кадмій, залізо, ртуть, молібден і багато інших. В Клівленді є ріки, отруєні нафтовими відходами настільки, що раз в рік вони самі загораються.

До третини промислових та побутових стічних вод в Україні скидається у водоймища без очистки. Всі в Львівської області, в 216 році зазнали забруднення. Щодоби Львів скидає 40 тис. л³ неочищених стічних вод. Подібна ситуація також у Дрогобичі, Золочеві, Стрию, Самборі.

Отже, розкішні ліси, гаї, діброви, родючі чорноземи замінить море? Всі тоді співали йому осанну. Але не знали, що у відплату за наругу над природою, за її жорстоке ґвалтування нас чекає страшна й негативна помста - "БІОЛОГІЧНИЙ ВИБУХ". Тобто мілководне "море", затопивши родючі грунти, лугові й лісові угіддя, що багаті на органічні речовини, обумовить шалений розвиток одноклітинної синьо-зеленої водорості. Ці організми, відмираючи, спливають на поверхню величезними полями гниючих біологічних решток. Вони забирають з води кисень, і риба масово гине. Прибиті ж вітром до берегів водорості роблять ріку не тільки непридатною для відпочинку, а й НЕБЕЗПЕЧНОЮ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ".

Достатньо відмітити, то за даними ВООЗ кожне четверте ліжко у лікарнях нашої планети зайняте хворими, які захворіли внаслідок споживання недоброякісної води. Понад 200 мли. людей терплять від недоліку доброякісної питної води.

Найбільшу небезпеку розповсюдження захворювань водним шляхом, якщо вода не обеззаражується, представляють кишкові інфекції, такі як холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, а також такі захворювання як лептоспіроз, сибірська виразка, туберкульоз.

Відомими стали цілі епідемії, що виникли при використанні для пиття забрудненої води. В Гамбурзі, в 1892 р. а в Петербурзі — в 1908 році була холерна епідемія. В 1926 році в РостовІ-на-Дону була епідемія черепного тифу. Епідемія інфекційного гепатиту в Нью-Делі в 1955—1956 роках привела до захворювань 97 тисяч людей. За даними ВООЗ 80% всіх захворювань у країнах, що розвиваються, зв'язано з недоброякісною водою І порушенням санітарно-гігієнічних норм. З тої ж причини зараз у світі щоденно вмирає майже 25 тисяч людей. Досі існують такі бактеріальні захворювання як холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія та багато інших. Лише у Львівській області за рік було 13 випадків захворювань черевним тифом, 666 випадків захворювань дизентерією, 631 1 випадків захворювань інфекційним гепатитом, 2136 випадків захворювань гастроентероколітами тощо.

Список літератури

1. Андрєєв Ю.А. «Три кити здоров'я», Вид-во «РЕСПЕКС», Санкт-Петербург, 1994 р.,-382 с.

1. Клюєв Б. «Хвороби сторіччя», Вид-во «Пітер», Санкт-Петербург, 1997 р., -210 с.

1. Лохинін А. «Що мені відомо про алкоголь», Журнал «Попередження», №1/13 рік 2001, с. 30.

1. Полієвській С. А., Гук Е. П. «Фізкультура і загартовування в сім'ї»,

2. Вид-во «Медицина», 1984 р. –80с.

1. Змановський Ю.Ф. ”Виховуємо дітей здоровими, М., ”Медицина”, 1989 р.

1. Новикова О.І., Ладодо К.С., Бренц М.Я. ”Харчування дітей”, М., 1989 р.

1. Петровський К.С. ”Гігієна харчування”, М., „Медицина”, 1975 р.