Ekol-ukr (Влияние на человека опасных вредных факторов производственной среды), страница 2

Вироблене в організмі тепло повинно бути виділено зовні. Біль­шу частину теплової енергії людина витрачає при здійсненні трудової діяльності. Робота, при якій енерговитрати організму складають не більше 2500 ккал оцінюється як легка. Робота з енерговитратами організму близько 5000 ккал на добу являється дуже важкою. Для нормальної теплопродукції організм людини повинен бути забезпечений і їжею, калорійність якої в добовому раціоні приблизно на 20% перекриває витрати організму.

Комфорт температурних умов оцінюється здоровою людиною в залежності від умов мікроклімату (температура навколишнього середовища, інтенсивність теплової і холодної радіації, вологість, швидкість руху і тиску повітря) і інтенсивності праці Крім того, відчуття теплової комфортності істотно залежить від кліматичних умов, властивостей одягу людини і її фізіології.

Екстремальні по тепловому режиму умови приводять, якщо не приймаються захисні заходи, до перегрівання або переохолодження організму.

При тепловому впливі великої інтенсивності виникають больові відчуття, погіршується загальне самопочуття, знижується працездат­ність взагалі. При тепловому пошкодженні шкіряного покрову — опі­ку, в залежності від його важкості можуть проявлятися різносторон-ні розлади в діяльності життєво-важливих функціональних систем організму, навіть до шоку і смерті.

Загальне тривале перегрівання приводить на фоні зростаючого спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної та розу­мової праці При цьому уповільнюються увага, координація впевнених рухів, процес обмірковування ситуації і прийняття рішення, збіль­шується час сенсомоторних реакцій.

Виникають хворобливі симптоми задишки, перебої в роботі серця, шум у вухах, запаморочення. Без прийняття заходів захисту відбувається не тільки зрив діяльності, але й серйозний розлад здо­ров'я з втратою свідомості і порушенням функцій життєво важливих систем організму (так званий «тепловий удар»). Загальний розлад ді­яльності та здоров'я людини відбувається і в результаті так званого «сонячного удару», що виникає при впливі прямих сонячних променів на незахищену голову людини. Це пов'язано з властивістю інфрачер­воного сонячного випромінювання проникати в тканини головного моз­ку, визиваючи ефект перегрівання.

Місцева дія холоду може різносторонньо впливати на організм людини, в залежності від тривалості охолодження і глибини охоплен­ня тканин тієї чи іншої частини тіла.

Глибоке місцеве переохолодження може закінчитися обморожен­ням частин тіла (частіше всього кінцівок) з незворотніми порушення­ми тканин, включаючи кісткову.

Загальний вплив холоду, в залежності від його сили і тривалос­ті, може викликати переохолодження організму, яке спочатку прояв­ляється в в'ялості, потім виникає почуття втоми, апатія, починається озноб та дрімотний стан, інколи з видінням ейфорічного характеру. Якщо не. вживаються захисні заходи людина впадає в глибокий, по­дібний наркотичному сон, з наступним пригніченням дихальної і сер­цевої діяльності і прогресуючим зниженням внутрішньої температури тіла. Як показує медична практика, якщо внутрішня температура ті­ла знизилась нижче 20С, то відновлення життєвих функцій майже неможливе.

При катастрофах на морі переохолодження становиться безпо­середньою причиною загибелі значної частини потерпілих. Час, на протязі якого людина зберігає свідомість і можливість рухатися при температурі води близько 5С, рідко перевищує 30 хвилин.

Заходи захисту від переохолодження в виробничих умовах передбачають створення захисних споруд від вітру на відкритих майданчиках, обігрівання виробничих приміщень, конструювання робочого одягу з достатнім тепловим опором. Велике значення має та­кож адаптація людини до перебування в умовах низьких температур.

Екстремальні умови можуть виникати за рахунок зниження або значного збільшення вмісту кисня та (або) підвищення вмісту вугле­кислого газу в повітрі

Вміст кисню нижче 15% при нормальному атмосферному тиску не може забезпечити життя навіть при максимумі діяльності дихаль­ної системи. Але і 100% вміст кисню при нормальному тиску також виступає як екстремальний фактор.

Особливу групу складають екстремальні умови, що утворюють­ся за рахунок дії шкідливих газових домішок повітря. Це можуть бу­ти забруднення компонентами тих речовин, які використовуються або виникають в технологічному процесі, входять до складу палив та устаткування. Такими є пари технічних рідин, паливно-мастильних речовин, палива, акумуляторні гази, чадний газ, озон і ін. (тобто про­дукти згоряння та електризації); аміак, сірководень, ін. (продукти, що виділяються при біохімічних реакціях); речовини, що виділяються з деяких синтетичних матеріалів, які використовуються в машинобуду­ванні, будівництві і ін.

Дія шкідливих газових домішок на організм людини може при­звести до важких соматичних пошкоджень, і до психічних розладів, що залежить від отруйного агента. Можуть панувати і депресія, і ей­форія, і агресивність, і т. ін. Часто з'являються болі в різних органах, сильний головний біль, складності в сприйнятті та мисленні.

Виражена отруйна дія багатьох домішок відбувається при дуже малому вмісті їх в повітрі, яким дише людина.

Екстремальні умови, що пов'язані з дією звука, світла і інших факторів. Акустичне середовище є важливим компонентом в загаль­ному середовищі буття: людина існує в світі звуків. Параметри акус­тичного середовища можуть істотно визначати і загальний стан люди­ни, і її працездатність, і успішність, діяльності, особливо тоді, коли не­обхідно працювати з звуковими сигналами, відтворювати мову іншої людини.

Екстремальні умови в акустичному середовищі створюються в основному при наближенні звукового тиску до больового порогу, або при таких рівнях шуму, що ускладнюють сприйняття звукових сигналів. Больовий поріг звукового тиску складає приблизно 130 дБ. Одна вже при 100 дБ шум викликає загальну втому, знижує праце­здатність і якість роботи, а при 110-120 дБ діє гнетюче. При рівні шума 110 дБ неможливе безпосереднє спілкування.

В проектуванні робочих місць необхідно виходити з того, що не­допустимий рівень шуму сягає вище 80 дБ і він потребує використан­ня засобів індивідуального захисту працівників.

Захисні заходи передбачають створення звукоізоляції виробни­чих приміщень, використання звукопоглинаючих матеріалів і індиві­дуальних засобів захисту (заглушки для вух, навушники і т. п.).

Екстремальні умови, що виникають за рахунок факторів освітле­ності в виробничих приміщеннях, пов'язані з функціями зору.

При оцінці світлового впливу враховується перш за все сила світ­ла, що вимірюється в канделах (кд); світловий потік (лм); яскравість (кд/м²); освітленість (лк).

Низьке освітлення ускладнює розпізнавання деталей, знижує здатність розпізнавання кольорів. Робота в таких умовах призводить до розвитку втоми, появи помилок. В виробничих приміщеннях рівні загальної освітленості повинні бути в межах від 100 до 500 лк і вище (в залежності від характера роботи). Якщо ж людина працює зі світ­ними сигналами малої яскравості, то рівні освітленості повинні бути знижені в і 0-2 0 разів.

Недостатність ультрафіолетового випромінювання викликає кт так званого «світлового голодування». Ультрафіолетова недос-гість у дорослих людей проявляється в зниженні працездатності і їі хворобам, у дітей вона може бути причиною розвитку рахіта. профілактики ультрафіолетової недостатності передбачають спеціальні процедури ультрафіолетового опромінення або введення ультрафіолетового компонента в світловий потік, що формується в приміщеннях різними джерелами освітлення.

Надлишок ультрафіолетового опромінення може також привести до важких розладів здоров'я і працездатності у працівників. У вироб­ничих умовах надлишкове ультрафіолетове опромінення виникає при дуговому електрозварюванні, при роботі ртутно-кварцевих та елек­троплавильних печей.

Ультрафіолетове ураження організма може проявлятися сим­птомами загальної інтоксикації, або місцевого ураження. Симптоми загальної інтоксикації обумовлені денатурацією білка, надмірним ут­воренням активних речовин. До числа таких обмінних симптомів мож­на віднести підвищену втомлюваність з явищами збудження і роздра­тованості, головний біль, погане самопочуття.

Симптоми місцевого пошкодження виникають в шкіряних по­кровах та в органі зору. Надмірне ультрафіолетове опромінення шкі­ряних покровів визиває дерматит, що супроводжується набрякністю, больовими відчуттями, печією, сверблячкою. Все це може суттєво ус­кладнити виконання роботи або призвести до зриву її виконання.

При ураженні очей (електроофтальмія) спостерігаються інтен­сивна сльозотеча, ріжучий біль в очах, відчуття стороннього тіла, зни­ження чіткості зору та світлобоязнь. Ці явища починаються не пізні­ше ніж через 4-5 годин після опромінення, і можуть призвести до пов­ного зриву діяльності зору.

В природних умовах ураження шкіряних покровів ультрафіоле­товими променями частіше всього спостерігається при порушенні режиму опромінення сонцем. Велика імовірність ураження очей існує в умовах високогір'я.

Заходи захисту від впливу ультрафіолетового опромінення зво­дяться до використання окулярів, захисних масок, використанню ро­бочого одягу, що максимально закрив є шкіряні покрови.

Розвиток радіолокації, радіозв'язку, термічної обробки металів і т. .ін. грунтується на отриманні та використанні перемінного струму високої, ультра- і надвисокої частоти.

Інтенсивний вплив ВЧ-, УВЧ-, НВЧ-випромінювань на людину веде до зниження працездатності При цьому спостерігаються функці­ональні розлади нервової та серцево-судинної систем, зміна структур­ного та біохімічного складу крові, гіперфункція щитовидної залози.

Захист від ВЧ-, УВЧ-, та НВЧ-випромінювань передбачає ство­рення надійної екранізації.

В ряді випадків екстремальні умови пов'язані з впливом радіоак­тивного випромінювання.

Завдання 2. На об’єкті в наслідок вибуху зруйнована обвалована ємність з сірководородом, швидкість вітру 3 м/с. Визначити час уражаючої дії розлившогося сірководороду.

Розв’язання

1. По таблиці 10.5 [2] знаходимо що час вражаючої дії сірководородом при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 19.

1. Знаходимо поправочний коефіціент для швидкості вітру 3 м/с, який дорівнює 0,55.

1. Час вражаючої дії сірководороду становить 190,55=10,45 годин.

Завдання 3. Яку дозу радіації отримають робочі в будинку з K_ПОСЛ=5, якщо робота почнеться через t_П = 2 години після вибуху, тривалість роботи t_Р = 5 годин, P₁=100 Р/год.

Розв’язання