pet (Баня и сауна), страница 2

Отже, під дією лазневого жару відбувається значна активізація процесів кровообігу. Серце скорочується частіше, прискорюється кровотік. Змінюється і кров'яний тиск. На хворих з порушеннями кров'яного тиску парильня, як правило, діє регулюючим образом. У людей зі зниженим тиском воно помітно підвищується. Особливо корисні в таких випадках контрастні процедури. Як правило, добре переносять лазню люди, що страждають гіпертонією в початковій стадії.

Однак треба враховувати, що висока вологість у парних лазнях створює додаткове навантаження на серцевосудинну систему. Потовідділення при високій вологості утрудняється, процеси терморегуляції здійснюються на превелику силу.

Організм справляється з перегрівом у парильні приблизно так само, як з навантаженнями при виконанні фізичної чи роботи вправ. В усіх цих випадках спрацьовує той самий механізм: капіляри розширюються, і кров спрямовується з центра на периферію — до м'язів, до шкіри. При відвідуванні парильні, по деяким даним учених, хвилинний объем серця зростає приблизно на 150%. При фізичній роботі серце навантажується ще сильніше (при важких фізичних навантаженнях — на 400—600%). Максимальна частота пульсу в парній у середньому складає 125 ударів у хвилину. Вона швидко знижується при виході з парильні.

На повышение частоти пульсу впливають різні фактори — температура, вологість повітря, положення тіла. Однак максимальне навантаження на серцево-судинну систему робить контрастний вплив холоду (занурення після відвідування парної в холодну воду, сніг). Тому людям з порушеннями в системі кровообігу варто остерігатися різкого охолодження.

Дослідження показали, що лазнева процедура впливає на серцево-судинну систему здорових людей. Але якщо у вас уже спостерігаються відхилення в діяльності серцево-судинної чи системи ви відчуваєте які-небудь ознаки їхньої появи (будь-яке неприємне відчуття в області серця — біль, почуття тиску, стиснення, печіння за грудиною, раптові різкі серцебиття, завмирання серця й ін.), вам необхідно залишити лазню і проконсультуватися в лікаря про доцільність цієї процедури.

Нервова система

Млість, спокій, комфорт, легкість у всім тілі — так описують звичайно аматори попаритися свої відчуття після лазні. І це пояснюють учені. Приплив крові до шкіри і м'язів приводить до зниження кровотока в мозку. Емоційна активність зменшується, іноді навіть спостерігається психічна загальмованість. Але ці зміни не слід вважати негативними, адже ослаблення психічної напруги супроводжується м'язовим розслабленням, і організм одержує можливість відновлюватися.

Згадаємо вже згадувана розповідь Шукшина «Алекса Бесконвойний». Герой цієї розповіді дорожив колись усім тим щиросердечною рівновагою, що відчував у лазні і після її. І ніякі негативні емоції (його гудили всі односільчани) не могли для нього затьмарити насолоду лазнею. Тут він відчував деяке здіймання духу.

Це відчуття, звичайно, дуже суб'єктивно. Однак безперечно, що в лазні організм, одержуючи струс, як би обновляється. Лазнева процедура поліпшує функціональну здатність центральної нервової системи, підсилює її регуляцію. Приємне відчуття зігрівання тканин, ослаблення їхньої напруги, зменшення хворій (якщо вони відчувалися) у м'язах, суглобах.

Лазня — незамінний засіб для зняття нервової напруги. Сама лазнева дія з різними і сильними подразниками відволікає від неприємних переживань, дає можливість відключитися від нав'язливих думок, від дрібних турбот. А фізіологічний вплив лазні на нервову систему, позитивні емоції дають після її відвідування можливість легше поставитися до різних неприємностей, якщо вони були зайво драматизованні утомленим мозком.

Однак буває і так, що лазня робить на нервову систему не заспокійливе, а збудливе дія.

Це відбувається в тому випадку, якщо порушена методика лазневої процедури. Несприятливі реакції можуть виникнути, якщо організм не підготовлений до сприйняття високої температури, якщо перебування в парильні затяглося, якщо масаж виявився хворобливим, якщо зміна температур була зайво різанням...

У парильника, особливо початківця, може з'явитися відчуття занепокоєння, навіть страху, дратівливість. А після лазневої процедури — загальна слабість, втрата апетиту, сну. Щоб уникнути подібних неприємних відчуттів, варто уважніше прислухатися до власного організму, не намагатися насильно нав'язувати йому незвичний режим. Дуже важлива тут поступовість, підготовленість до сприйняття лазневих навантажень, знання методики лазневої процедури.

І звичайно, неприпустимі такі порушення лазневого режиму, як прийом алкоголю, паління. Деякі гурмани не можуть відмовитися після лазні від приємної трапези. Але варто пам'ятати, що ні до, ні після лазні ні в якому разі не варто переїдати.

Органи подиху

Подих — сукупність постійно протікають в організмі фізіологічних процесів, у результаті яких він поглинає з навколишнього середовища кисень і виділяє вуглекислий газ і воду. Подих забезпечує газообмін, що є необхідною ланкою обміну речовин — основної властивості всього живих. Вплив лазні на функції дихальних органів значно і позитивно. Із самого приходу в лазню найбільш інтенсивному роздратуванню теплом піддаються слизуваті оболонки дихальних шляхів. При вдиханні гарячого повітря виникає температурне роздратування, що насамперед торкається слизуватих оболонок у верхній частині і над альвеолами, особливо найбільше високо лежачі дихальні шляхи. Відбувається підвищення влагообміну. У цей час легені працюють, як своєрідний кондиціонер, прохолоджуючи вдихуване гаряче повітря за рахунок випару вологи з поверхні альвеол. Це — один зі шляхів тепловіддачі.

М'язи

Вивчаючи вплив лазні на організм, медики прийшли до висновку, що гаряче повітря, вода й особливо похлестування віником, будучи активними подразниками, сприяють поверненню максимальної працездатності стомленим м'язам. Ефект лазні особливо підсилюється, якщо до цього переліку впливів на м'язи додати масаж, що проводиться після відвідування парильні.

Однак і тут необхідна міра й уміння пристосуватися до лазневої процедури. При надмірно тривалому перебуванні в парильні ефект виявляється зворотним. Спостерігається зниження м'язової сили, поява утоми, зменшення працездатності. Те ж небажаний вплив робить на м'язи і лазня з високою вологістю.

Багато років працюючи зі збірними командами СРСР і розуміючи, як важливо для спортсменів зняти м'язове стомлення, максимально підвищити силу м'язів, я спробував вибрати для членів збірної оптимальний режим відновлення. Його можна запропонувати усім, хто випробує великі фізичні навантаження.

У даному випадку слід віддати перевагу лазні сухого жару типу сауни з вологістю 12—20%, температурою в парильні — 90—120°. Скористатися нею треба не відкладаючи, через 10—12 хвилин після тренування (важкої фізичної роботи). У парильню заходити два рази: спочатку на 4 хвилини, потім на 5. Перерва між заходами — 8—10 хвилин. Положення тіла неодмінно повинне бути горизонтальним. Можу повідомити, що сила м'язів кисті в спортсменів після такої процедури зростала на 1200 грамів. Якщо температура в сауні перевищувала 120° (а спортсмени — народ загартований, люблять високу температуру і легко її переносять), сила м'язів не підвищувалася. При температурі 50—60°, а вологості 80—90% сила м'язів знижувалася.

Тепло особливо сприяє розслабленню м'язів, завдяки чому знімаються болі і симптоми стомлення. Підвищується еластичність, гнучкість. Саме тому спортсмени, артисти балету, цирку неодмінно включають парну лазню в режим підготовки.

Обмін речовин

Лазня активно впливає на газообмін, мінеральний і білковий обміни, збільшуючи виділення з організму сечовини, молочної кислоти. Усе це позитивно позначається на функції внутрішніх органів і життєдіяльності організму. Як відомо, при фізичному навантаженні в м'язах утвориться молочна кислота, що створює відчуття утоми. Установлено, що лазня прискорює висновок з організму молочної кислоти. Тому нетривала лазнева процедура сприяє більш ощадливому виконанню чергового навантаження.

Під впливом лазневого жару в шкірі утворяться коштовні продукти білкового обміну, що струмом крові розносяться по всьому організмі.

У лазні збільшується хвилинний обсяг подиху і споживання кисню тканинами.

Відбувається мобілізація захисно-пристосувальних механізмів організму, що ведуть до нормалізації функцій. Усе це дозволяє застосовувати лазню як могутнє відбудовне, профілактичне, що гартує, оздоровлюючий засіб.

Аматори попаритися судять про обмін речовин у парильні в першу чергу по потовідділенню, по утраті ваги. Потовідділення — фізіологічний процес. Випар води з поверхні шкіри, як уже говорилося, виконує важливу роль, рятуючи тіло від перегріву. Чим вище температура повітря, чим він сухіше, тим більше організм віддає зайвого тепла, щоб підтримати постійну температуру тіла, тим більше виділяється поту. Саме з потім з організму виводяться продукти розпаду.

Зв'язково-суглобної апарат

Під впливом гарячого повітря, похлестування віником збільшуються й еластичність і рухливість зв'язкового апарата. Набряклість, задерев'янілість, хворобливість після фізичних перенапруг легко усувається в лазні. Ефективним методом при лікуванні деформуючих артритів є сполучення лазневого жару з масажем і похлестуванням віником. Тепло і похлестуваня віником сприяють розсасуванню набряків, патологічних відкладень у суглобах.

Викликуване теплом, похлестуванням віником, контрастним душем перерозподіл крові і лімфи в організмі сприяє припливу до суглобів кисню і живильних речовин, що підсилює в них відбудовні процеси. У відбудовному лікуванні травм і захворювань опорно-рухового апарата лазня є неодмінним компонентом.

Пристосовність до погодних умов

Медики вже давно звернули увагу, що погода і здоров'я — поняття тісно зв'язані. У прохолодні, вітряні дні ми застуджуємося, жарке сонце загрожує нам тепловими ударами. Мало того. Тепер уже доведене, що зміна сонячної активності, вологості та інші стрибки в погодних умовах дуже ускладнюють серцевосудинні, дихальні й інші захворювання.

Які ж механізми цієї дії? Було встановлено, що при зміні вологості і температури міняється і зміст кисню в навколишнім середовищі. Так, наприклад, з підвищенням температури і вологості кількість кисню зменшується і навпаки. От чому в такий час погано себе почувають хворі, вони особливо чуттєві до недостачі кисню. Їхній організм не встигає пристосуватися до настільки різкої зміни.

Як уникнути цих несподіванок?

Хворим, що важко переносили погодні зміни, були дані рекомендації з застосування бань (природно, після індивідуального дозволу лікаря) 1—2 рази в тиждень. Після закінчення 6—8 місяців 80% опитаних відповіли, що почувають себе краще, а деякі і зовсім перестали реагувати на зміни погоди. Лазня допомогла їм переносити капризи погоди, акліматизуватися.

Усім чи можна паритися? Далеко не усім. Ця процедура протипоказана людям, що страждають важкими серцево-судинними захворюваннями (гіпертонічна хвороба, стенокардія й ін.), хворобами шкіри, туберкульозом легень, а також ослабленим перенесеними захворюваннями. Звичайно ж, не можна паритися вагітним жінкам і дітям.

Тим, хто користається лазнею, корисно знати ряд коштовних правил, на яких ми коротенько зупинимося.

Лазня є цілющим засобом, але, як і будь-який інший фізичний вплив на організм людини, у міру.

Не зловживайте перегрівом. При вході в парну не поспішаєте відразу на верхніх полиць. Побудьте спочатку якийсь час унизу.

Не партеся натще і відразу після їжі. • Стопка спиртного, навіть найменша, перед парною не тільки протипоказана, вона може бути небезпечна.

Не куріть після парної.

Лазня особливо корисна, якщо ви користаєтеся нею регулярно, бажано раз у тиждень.

Приступаючи до лазневих процедур, порадьтеся з лікарем. Це не тільки бажано, але просто необхідно, особливо у випадку яких-небудь відхилень від чи норми після перенесеного захворювання.

Статистика затверджує, що одна з істотних причин, що укорочує життя людини, — недостатня загартованість організму. А лазня відмінно загартовує. У народному прислів'ї не випадково говориться, що сім потів і одна недуга іде з тіла після російської парильні.

Список літератури:

1. Шицкова А. П., Новиков Ю. В. "Ключі до здоров'я". – М.: "Знання", 1984. – 96стор.

2. Макаров В. А. "Фізіологія загартовування". – М.: "Знання", 1984. – 96стор.

3. Бірюков А. А. "Запрошуємо попаритися". – 2-і видання. – М.: "Фізкультура і спорт", 1987. – 64стор.