151601 (Технічна термодинаміка та теплові процеси технології будівельних матеріалів), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Технічна термодинаміка та теплові процеси технології будівельних матеріалів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "физика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "физика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "151601"
Текст 4 страницы из документа "151601"
Відношення можна скористатися формулою середньоарифметичної різниці температур:
ПРИКЛАД 2-10. Визначити коефіцієнт тепловіддачі від димових газів до вільно висячих ланцюгів обертової печі, якщо середня швидкість газів становить w=9.46 м/с, кінематична в’язкість газів v = 95.10-6 м2/с. Овальні ланцюги мають діаметр d =25мм, теплопровідність газів λ = 0,069 Вт/ (мК).
Визначаємо критерії подібності:
ПРИКЛАД 2-11. Визначити коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні стінки сушарки у навколишнє середовище, якщо відомо: середня температура гріючих газів 800С (як середньоарифметична температура газів на вході і виході із сушарки); температура повітря t0 =200С; визначальний розмір (висота сушарки) - 2,04м;
Із табл. D11 визначаємо:
Критерій Грасгофа:
Здобуток . Pr=1.15.1010.0.703=0.81.1010.
Виходячи з того, що . Pr > 109, застосовуємо залежність
Конвективна складова тепловіддачі:
Променева складова:
Вт/м2К
Сумарний коефіцієнт тепловіддачі:
Вт/ (м2К).
Фізичні властивості димових газів і повітря.
Сухий газ.
Основними характеристиками сухого газу є тиск p, температура t; питомий об’єм v або густина ρг. Параметри v і ρг залежать від t і p. В сушарках практично p=const.
В розрахунках процесу сушіння використовується теплоємність Ср. Для суміші газів розраховують теплоємність, враховуючи вміст окремих компонентів:
Ссум=
Де Gі, Сі-вміст (%) і теплоємність складових газів - СО2, N2,O2,H2O, SO2. Тепловміст газів (ентальпія) дорівнює І=С. t Дж/кг (м3).
Коефіцієнт розширення будь-якого газу =1/273, тому:
Vo - об’єм, який газ займає при нормальних умовах (t=O0C, p= 760 мм. рт. ст) іноді називають нормальним об’ємом (нм3).
Вологе повітря.
Загальний тиск (або барометричний) Pδ =Pпар+Р пов,
Де Рпар, Рпов - парціальний тиск водяної пари та повітря.
Вологе повітря характеризується параметрами: температура t, тиск Р, об’єм V, густина , вологість пар, , вологовміст d, парціальний вміст пари Рпар, тепловміст І. Із перелічених параметрів будь-які два є незалежними, решта пов’язані з ними певними співвідношеннями.
Абсолютна вологість пар - це маса водяної пари (г) в 1м3 суміші повітря і пари.
Відносна вологість повітря φ - це відношення абсолютної вологості до максимальної маси водяної пари max, яка може міститись в 1м3 повітря за даних умов (Рδ, t):
φ= .
Також φ=
Тут нас, Рнас - маса і тиск насиченої пари.
Вологовміст - це кількість водяної пари, яка міститься в 1кг сухого повітря:
Х -кг/кг, d - г/кг, d =1000х=622 (2.26)
Парціальний тиск водяної пари можна підрахувати:
Рпар=Р (2.27)
Густина вологого повітря складає:
(2.28)
Теплоємність вологого повітря відносно 1 кг сухого повітря становить:
Ссум= Спов+х. Спар Дж/ (кгК),
Де Спов, Спар - теплоємкість повітря і водяної пари.
Точка роси - tp - це температура, до якої необхідно охолодити вологе повітря, щоб воно стало насиченим (φ=100%).
Різниця температур повітря tпов і мокрого термометра tм має назву потенціала сушіння. Поряд із c, φ, d різниця (tпов - tм) є термодинамічним параметром.
Тепловміст (ентальпія) вологого повітря:
І=1,0056t+0.001 (2495+1.963t) d, кДж/кг (2.29)
Величини І,d при різних значеннях t,φ і барометричному тиску~745 мм. рт. ст. табульовані (табл. Д 10). Для облегшення аналітичних розрахунків процесу сушіння застосовують І-d - діаграму (рис.2.4), на якій зображена залежність між параметрами І,d,φ,t відносно 1 кг сухого повітря. Задачі з використанням І-d - діаграми.
ПРИКЛАД 2-12. Визначити питомі витрати повітря і теплоти q на 1 кг випареної вологи для дійсного процесу сушіння з однократним використанням нагрітого повітря за схемою: (А) (1) (В) (2). Повітря вентилятор (нагрівання повітря) калорифер (3) (C) (4) робоча камера сушарки вентилятор (відсмоктування вологого повітря). Параметри повітря: А -do=10 г/кг; to=20oC; В - t1=100oC; С -φ2=80%.
Втрати теплоти дійсного процесу сушіння qвтр=2100 кДж/кг. Додаткова підведена теплота в робочу камеру сушарки qдоб=420 кДж/кг. Температура матеріалу перед сушаркою - tм=400С. На І-d - діаграмі (рис.2.5) для даних параметрів атмосферного повітря знаходимо точку А. за прийнятою схемою атмосферне повітря підігрівається до температури t1 в калорифері (т. В). В процесі підігріву вологовміст повітря не змінюється (d0 - d1), тому процесу відповідає лінія d0 = const до перетину з ізотермою t1. Отримана точка В відповідає стану підігрітого повітря, яке надійшло в робочу камеру сушарки. Із т. В проведено промінь І= const (теоретичний процес сушіння) і на ньому наносимо довільну точку е. Через цю точку проведено вертикальний промінь, на якому шукаємо положення точки Е, для чого обчислимо довжину відрізку еЕ за формулою:
еЕ= (2.30)
де - сумарні втрати і додаткова теплота дійсного процесу сушіння:
В нашому прикладі = 420-2100=-1680 кДж на 1кг вологи. Знак мінус означає, що політропа дійсного процесу сушіння розташована нижче адіабати теоретичного процесу; ef - перпендикуляр із точки е на лінію АВ (в міліметрах). Згідно побудові, ef =64мм, m-приведений масштаб діаграми.
(2.31)
Де Мі, Мd - відповідно масштаби ентальпії та вологовмісту.
Для даного прикладу побудова виконана на І-d - діаграмі з масштабом, віднесеним до 1кг сухого повітря:
Md=0.32г/мм і Mі =0,636 кДж/мм.
m =
Тоді
еЕ= -
Оскільки еЕ - від’ємна величина, відкладено її від т. е вниз. Із т. В через т. Е проводимо промінь, який характеризує напрямок дійсного процесу сушіння, а його перетин з кривою φ2=80% відмітимо точкою С. Із т. С опустимо перпендикуляр на АВ і позначимо точку D.
Питомі витрати сухого повітря для дійсного процесу сушіння визначаються за формулою:
(2.32)
Вимір дає значення для СD - 52 мм.
кг сухого повітря на 1 кг вологи.
Питома витрата атмосферного повітря (вологовміст d0) cкладає:
= (1+0.001d0)
В нашому випадку Мі=2,1 кДж; Мd=1г в 1мм;
За вимірами на І-d-діаграмі еf=292мм. Тоді
еЕ= мм.
Із т. В через т. Е проводимо промінь, який є політропою практичного процесу сушіння. На ньому відмічаємо точку С його перетину з ізотермою для температури t2=800C відпрацьованого теплоносія. Точка С характеризує параметри відпрацьованого теплоносія. Із т. С опускаємо перпендикуляр на продовження Вf до точки D. Відрізок СD=462мм.
Питомі витрати сухого теплоносія на 1 кг випареної вологи складають:
кг,
або для вологого повітря:
кг/кг вологи.
Питомі витрати відпрацьованого теплоносія складають:
кг/кг (тут 544 г/кг сухих газів - вологовміст відхідних газів).
Для визначення питомих витрат теплоти на І-d - діаграму наносимо точку А (t0=-100C, φ0 = 60%).
Для нашого випадку = 60 (1+0.001.10) =60,01 кг/кг вологи. Питомі витрати теплоти складають:
q= (2.33)
За побудовою АВ=127мм, тоді
кДж/кг вологи.
ПРИКЛАД 2-12. Побудувати процес сушіння шлікеру у розпилюючій сушарці за наступними вихідними даними: температура теплоносія t1=12000C, вологовміст d1=84 г на 1 кг сухих газів (рис.2.6). Температура відпрацьованого теплоносія - t2=800C; температура зовнішнього повітря t0=-100C, φ0= 60%, do=5 г/кг сухого повітря. Теплові втрати складають 260 кДж /кг вологи.
На І-d - діаграмі наносимо точку В, яка відповідає t1=1200oC і d1=84 г/кг сухих газів. Із точки В проводимо вниз адіабатний промінь та промінь, паралельний лініям сталого волого вмісту.
На адіабатному промені намітим довільно точку е, з неї опустимо перпендикуляр на промінь, паралельний лініям d=const до точки f. Із т. е проводимо промінь, паралельний d=const і на ньому знайдемо положення т. Е за підрахунком:
мм,
де - теплові втрати практичного процесу сушіння ( =260 кДж/ кг вол)
m - масштаб діаграми ( де Мі, Мd - масштаб ектальпії і вологовмісту).
Із т. А проводимо вертикальний промінь до перетину з ізотермою t1 =1200oC (точка В1). Довжина відрізку АВ1 складає 607 мм. Питомі витрати теплоти визначимо за формулою
кДж.
При розрахунку сушарок часто виникає питання визначити необхідний час сушіння матеріалу. Для цього необхідно визначитись із параметрами процесу: швидкість сушіння, критична та вихідна вологість та ін.
ПРИКЛАД 2-13. Визначити тривалість сушіння деревної шпони в роликовій сушарці, якщо відомо:
Початкова вологість шпони Wпоч - 80%,
Перша критична вологість шпони Wкр - 30%,
Кінцева вологість шпони Wкін -6%,
Середня температура гріючого повітря tcер - 190оС,
Швидкість повітря V = 2.5 м/с,
Товщина шпони S -1.5 мм.
Тривалість сушіння визначається за формулою:
(хв),
де Кn-коефіцієнт, що враховує породу деревини (Кn=0.9…1),